Справа № 638/16699/23
Провадження № 2/638/844/25
21 квітня 2025 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Цвіри Д.М.
за участі секретаря судових засідань - Пухно М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дзержинського районного суду м. Харкова, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання, -
встановив:
Комунальне підприємство «Харківські теплові мережі» звернулось до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач надає послуги з централізованого опалення та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, згідно закону України " Про житлово - комунальні послуги " та " Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. N?630 ( надалі Правила), що регулюють відносини між виконавцем послуг (КП "ХТМ") та споживачами, які отримують ці послуги.
Згідно до п. 18 " Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води, плата за житлово - комунальні послуги вноситься власниками квартир, наймачами та орендарями щомісяця, не пізніше 20 числа, що настає за розрахунковим.
Плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води та теплової енергії, або до затверджених нормативів ( норм) споживання.
Згідно ст. 4 Закону України " Про виконавче провадження" від 02.06.16 р. N? 1404 - VIII у виконавчому документі повинно бути зазначено ідентифікаційний код боржника, а виконавчий документ має відповідати вимогам встановленим Законом України « Про виконавче провадження ».
В зв?язку з тим, що позивач не має законних підстав для отримання таких відомостей, що в подальшому обмежить здійснення ним свого права на судовий захист, є необхідність направлення запиту до Центральної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області з метою отримання таких відомостей.
За період з 01.02.2017 р. по 31.01.2022 р. відповідач (чі) не в повному обсязі сплачу - вав (ли) вартість наданих послуг. Загальна сума заборгованості складає 62928 грн. 15 коп.
Представник позивача, будучи належним чином повідомленою про місце, дату та час розгляду справи, у судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву, в якій розгляд справи просила провести без її участі, позовні вимоги підтримала.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просив застосувати строки позовної давності.
Інші відповідачі у судове засідання не з'явились. Про час та місце розгляду справи повідомлялись своєчасно та належним чином.
Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалась згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.
Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Особа вільна у виборі способу захисту цивільних прав судом.
Разом з тим, передбачені ст. ст. 12 і 13 ЦПК України засади змагальності та диспозитивності цивільного судочинства визначають основні правила, в межах яких мають діяти особи, що беруть участь у справі, та суд при вирішенні справи.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона у цивільному судочинстві повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, до яких дана справа не відноситься.
Суд, згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.
З огляду на вказані норми позивач, обравши певний спосіб захисту цивільного права перед судом, має довести, шляхом подання належних та допустимих доказів, що надані підприємствами - виробниками/виконавцями житлово-комунальних послуг, із відомостями про заборгованість, свідчить про порушення, не визнання або оспорювання охоронюваних законом його цивільних прав та інтересів.
Відповідач, зі свого боку, зобов'язаний довести обставини, посилаючись на які він заперечує проти позову.
Статтями 78, 81 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно матеріалів справи, Комунальним підприємством «Харківські теплові мережі» надаються послуги з теплопостачання та підігріву холодної води для потреб гарячого водопостачання, а відповідачі, в свою чергу, споживають зазначені послуги, що свідчить про наявність між ними взаємних зобов'язань.
Відповідно до ст. ст. 150, 156, 162 ЖК України, власник житлового будинку (квартири), а також члени його сім'ї також зобов'язані утримувати квартиру, сплачувати за комунальні послуги за затвердженими тарифами.
Статтею 67 ЖК України визначено, що плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Договором є усна чи письмова угода між споживачем та продавцем (виконавцем) про якість, термін, ціну та інші умови, по яким реалізується продукція. Підтвердження дії усної угоди оформляється квитанцією або іншим документом. Факт оплати споживачем - відповідачем послуг, тобто послуг які надає позивач, є підтвердженням факту існування договірних відносин між ними.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Щодо застосування строку позовної давності суд зазначає наступне.
Правила про позовну давність мають застосовуватись лише тоді, коли буде доведено існування самого суб'єктивного права. У випадку відсутності такого права або коли воно ніким не порушено, в позові має бути відмовлено не з причин пропуску строку позовної давності, а в зв'язку з необґрунтованістю самої вимоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.
Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний Закон України набрав чинності 02 квітня 2020 року.
У пункті 12 розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакції Закону України від 30 березня 2020 року № 540-IX перелічені всі статті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб'єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.
Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.
Виходячи із взаємозв'язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв'язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, суд дійшов висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362, 559,681,728,786, 1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставістатті 259 ЦК України.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.
Також, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року на території України введено воєнний стан.
Так, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256,257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, який неодноразово був продовжений, введений Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022 воєнний стан на території України, пункти 12, 19Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, стягненню підлягає заборгованість за послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання з 02.04.2017 по 31.01.2022, яка складатиме 59404,69 грн.
Стосовно застосування строку позовної давності до позовних вимог про стягнення з відповідачів інфляційних витрат та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду остаточно визначила, що оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов'язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 ЦК України, за весь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, то право на стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає з моменту порушення грошового зобов'язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову, якщо основне зобов'язання боржником не виконано (постанова від 08.11.2019 року у справі № 127/15672/16-ц).
Стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат заявлене позивачем в межах строку позовної давності, тому підлягають стягненню в заявленому позивачем розмірі, три проценти річних в сумі 1315,21 грн. та інфляційні втрати у сумі 6851,43 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2458,54 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 610, 625 ЦК України, ст. 150, 156, 162 ЖК України, суд, -
ухвалив:
Позовну заяву Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (юридична адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823, Код ЄДРПОУ 31557119) заборгованість за надані послуги з теплопостачання в розмірі 59404 (п'ятдесят дев'ять тисяч чотириста чотири) грн 69 коп., 3 відсотки річних від простроченої суми в розмірі 1315 (одна тисяча триста п'ятнадцять) грн 21 коп. та інфляційні витрати в розмірі 6851 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн 43 коп.
Стягнути в рівних частинах з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Комунального підприємства «Харківські теплові мережі» (юридична адреса: м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, р/р НОМЕР_4 у ФХОУ АТ "Ощадбанк" м. Харкова МФО 351823, Код ЄДРПОУ 31557119) судовий збір в розмірі 2458 (дві тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн 54 коп. - по 819 (вісімсот дев'ятнадцять) грн 51 коп. з кожного.
В іншій частині позовних вимог- відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Харківського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua).
Інформація щодо учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство "Харківські теплові мережі" (61037, м. Харків, вул. Мефодіївська, 11, код ЄДРПОУ: 31557119).
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Суддя Д.М. Цвіра