Справа № 404/3756/25
Номер провадження 1-кс/404/1195/25
18 квітня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Кіровського районного суду м. Кіровограда ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання, внесене у кримінальному провадженні №12025121040000046, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мар'ївка Компаніївського району Кіровоградської області, проживаючого за адресою АДРЕСА_1 ,
-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
1.Суть клопотання.
Старший слідчий СВ ВП №2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області капітан поліції ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк шістдесят діб.
На обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 19.01.2025 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 спілкувався зі своєю знайомою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителькою АДРЕСА_2 . В ході розмови ОСОБА_5 дізнався від останньої про те, що її декілька днів не буде вдома. В цей час у ОСОБА_5 виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, а саме на крадіжку майна із житлового будинку ОСОБА_7 .
В подальшому, 20.01.2025 у вечірній час (точного часу в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів з ціллю особистого самозбагачення, розуміючи суспільно небезпечний характер своїх дій, в умовах воєнного стану, переконавшись, що його злочинні дії ніхто не бачить, ОСОБА_5 шляхом вільного доступу проник на неогороджену територію домоволодіння, розташовану за адресою АДРЕСА_2 . Перебуваючи на території двору ОСОБА_5 шляхом зриву навісного замка на вхідних дверях проник всередину житлового будинку, звідки таємно повторно викрав належне ОСОБА_7 майно: ноутбук Lenovo B590 в комплетації із зарядним пристроєм, вартість якого, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/2072-ТВ від 18.02.2025, становить 4563,54 грн; світильник лінійний LED NANOTEX T5 Вт 5000 К 220 В, вартістю 170,69 грн. та LED-стрічки (D1 2835-48D - 20R - 8 mm), довжиною 10 м., білого кольору з мережевим конектором-контролером для гірлянди (світлодіодної стрічки RGB 220 B 2 pin, білого кольору, вартістю 489,63 грн., відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/2066-ТВ від 17.02.2025; портативну колонку Grunhelm CW-851G вартістю 166,33 грн. та портативну колонку у вигляді банки «Coca-cola» вартістю 230 грн., відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/2065-ТВ від 24.02.2025; срібну обручку 925 проби вагою 3,96 грама, вартістю 1533,80 грн., срібний ланцюжок 925 проби вагою 4,57 грама, вартістю 1770,06 грн., срібний браслет 925 проби вагою 8,76 грама вартістю 3292,94 грн., відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/3045 ТВ від 06.03.2025; велосипед AzimutTornado G-FRD 2019, вартість якого, відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/3098-ТВ від 10.03.2025, становить 4000 грн.; подовжувач мережевий Grunhelm на 3 розетки довжиною 5 м вартістю 263,19 грн., подовжувач мережевий Neomax на 3 розетки довжиною 2 м вартістю 183,51 грн., спіральний тепловентеляторGrunhelm FH-03 вартістю 374,14 грн., відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/2067-ТВ від 18.03.2025; кабель USB Hoco X88 Lightning вартістю 90 грн., кабель Micro USB XO NB103 вартістю 45 грн., кабель MikroUSB довжиною 0,7 метра вартістю 31,67 грн., мережевий зарядний пристрій TP-LINK Neffos TPA-67050200VU, вартістю 40,43 грн., бездротовий зарядний пристрій WirelessCharger KD-19 вартістю 179,58 грн., мережавий зарядний пристрій М-607 вартістю 96 грн., відповідно до висновку експерта №СЕ-19/112-25/2070-ТВ від 19.03.2025.
З викраденим майном ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, викраденим розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 17289,62 грн.
Дії ОСОБА_5 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 4 ст. 185 КК України.
Під час досудового розслідування 24.03.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України вручене ОСОБА_5 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Зі змісту клопотання вбачається, що наявність обґрунтованої підозри сторона обвинувачення підтверджує - рапортом помічника чергового ВП №2 (м.Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про те, що на лінію «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_7 про крадіжку речей від 21.01.2025, протоколом прийняття заяви від 21.01.2025 в якій ОСОБА_7 вказала про крадіжку, протоколом огляду місця події від ОСОБА_7 , яким було оглянуто місце скоєння кримінального правопорушення; показами потерпілої ОСОБА_7 ; показами свідка ОСОБА_8 , яка в своїх показах підтвердила, що дійсно бачила викрадені речі у ОСОБА_7 та те, що ОСОБА_5 приходив до неї в гості; показами ОСОБА_9 яка в своїх показах підтвердила, щодійснобачилавикраденіречі у ОСОБА_7 , показами свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які в своїх показах вказали, що були присутніми понятими під час ОМП від 30.01.2025, в ході якого ОСОБА_5 видав працівниками поліції викрадені у ОСОБА_7 речі (крім ноутбука); ОМП від 30.01.2025 ,в ході якого ОСОБА_5 видав працівниками поліції викрадені у ОСОБА_7 речі (крім ноутбука); ОМП від 03.02.2025, в ході якого ОСОБА_5 видав працівниками поліції викрадений ноутбук; висновком експерта №СЕ-19/112-25/2066-ТВ від 17.02.2025; висновком експерта №СЕ-19/112-25/2072-ТВ від 18.02.2025; висновком експерта №СЕ-19/112-25/2065-ТВ від 24.02.2025; висновком експерта№СЕ-19/112-25/3045 ТВ від 06.03.2025; висновком експерта №СЕ-19/112-25/3098-ТВ від 10.03.2025; висновком експерта №СЕ-19/112-25/2067-ТВ від 18.03.2025; речовими доказами.
В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, - можливість переховуватись від органів досудового розслідування або суду; можливість незаконно впливати на свідків, можливість вчинити нові умисні кримінальні правопорушення.
ІІ. Позиції сторін.
Прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити посилаючись на обставини викладені в ньому.
Звертав увагу слідчого судді на те, що підозрюваний, будучи повідомленим про про призначення проведення психіатричної експертизи, зобов'язаний був бути на зв'язку та з'явитися на призначену дату, однак, з ним не можливо було зв'язатися засобами телефонного зв'язку, що призвело до затягування строків проведення досудового розслідування. Органу досудового розслідування не було відомо місце перебування ОСОБА_5 протягом трьох днів.
Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до нього запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме домашній арешт. Вказав, що на час дії такого запобіжного заходу його мінімальні побутові потреби зможе забезпечити його співмешканка.
Щодо себе вказав, що проживає, за адресою: АДРЕСА_1 . Має закупорку вен, що є наслідком неможливості довго ходити. Займається виловом риби, отримує дохід біля 500 грн на день, наразі планує займатись зі співмешканкою садівництвом. Зі слів має малолітнього сина, який проживає окремо з колишньою дружиною за кордоном.
Заперечив той факт, що уникав явок до слідчого, а також не з'явився на проведення експертизи. Пояснив, що йому запропонували роботу на будівництві об'єкта в Олександрії. Після огляду об'єкту вони трохи посиділи, після чого він доїхав до Знам'янки, а далі мусив іти пішки до дому. Через хворобу ніх ішов довго. Оскільки телефон втратив, не знав, що йому телефонували, іншим шляхом не був повідомлений про необхідність з'явитись до лікаря - експерта.
Захисник заперечив проти задоволення клопотання, вказав на можливість застосування відносно його підзахисного більш м'якого запобіжного заходу, у вигляді цілодобового домашнього арешту. Такий запобіжний захід забезпечить проведення призначеної експертизи, та оперативне завершення досудового розслідування.
Звертав увагу слідчого судді на те, що його підзахисний вину визнає, не уникав явок до органу досудового розслідування, не з'явився на проведення експертизи, оскільки не був належним чином повідомлений про дату та місце її проведення. Досудове розслідування триває майже два місяці, доказів, що підзахисний переховувався від органів досудового розслідування, вплив на свідків або вчинив інше кримінальне правопорушення, прокурором не надано.
ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство
Відповідно до ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).
За правилами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні Кропивницького районного управління поліції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області перебуває кримінальне провадження №12025121040000046, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.01.2025, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
28.02.2025 складено і в порядку ст. 278 КПК України ОСОБА_5 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а 17.04.2025 про зміну раніше повідомленої підозри у зв'язку із отриманням висновків експертів.
Постановою виконувача обов'язків керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_12 від 17.04.2025 досудове розслідування кримінального провадження №12025121040000046 продовжено до трьох місяців, тобто до 28.05.2025.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).
Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).
Дослідивши докази, надані прокурором в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у об'ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_5 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.
Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчого судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: рапортом прийняття повідомлення по лінії «102», протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується), протоколами огляду місця події, протоколами допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, висновками експертів, протоколом допиту підозрюваного.
Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотання, слідчий суддя зазначає таке.
Слідчий суддя вважає наявними ризики переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності, шляхом зміни свого місця проживання є можливим. Однак, враховуючи, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання та реєстрації, має неофіційні доходи, самостійно, без примусу з'явився до суду для розгляду даного клопотання, планує займатися садівництвом - ризик має мінімальний рівень інтенсивності.
Доводи прокурора щодо того, що підозрюваний допускає неявки на виклики слідчого, експерта, слідчим суддею оцінюються критично, з огляду на те, що в матеріалах клопотання відсутня підтверджуюча даний факт інформація.
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224, ч. 4 ст. 95 КПК України.
З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.
У разі спроб незаконно впливати на свідків - ризик унеможливлюється та зменшується шляхом застосування щодо підозрюваного обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, а також попередженням підозрюваного, що у разі невиконання покладених на нього процесуальних обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід. У разі вчинення таких спроб та наявності відповідних заяв від свідків - запобіжний захід стосовно ОСОБА_5 може бути змінений на більш жорсткий.
Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України доведений прокурором, зважаючи на те, що ОСОБА_5 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини, що свідчить про схильність до протиправної поведінки.
Щодо позиції сторони обвинувачення на застосуванні стосовно ОСОБА_5 найсуворішого запобіжного заходу - у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , є тяжким - санкцією ч. 4 ст. 185 КК України - передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років.
Згідно з вимогами ст.ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_5 має постійне місце проживання тареєстрації, має неофіційні підробітки, за його неспростованих доводів проживає з жінкою без укладення шлюбу, з якою планують займатись садівництвом, відтак сталість соціальних зв'язків на час розгляду клопотання можна вважати доведеною.
Отже, з огляду на зазначене вище: встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення; наявні достатні підстави вважати, що існують деякі із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.
Оцінючи надані сторонами докази на підтвердження обставин недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя зазначає таке.
Запобіжний захід, в тому числі у вигляді тримання під вартою, є засобом для забезпечення процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового провадження, а не мірою відповідальності за скоєне, а тому тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, в якому підозрюється особа, можливе притягнення до кримінальної відповідальності, не може бути домінуючим критерієм для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Така правова позиція висловлена в численних рішеннях Європейського суду з прав людини, ухвалених, в тому числі, проти України, згідно яких посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що обвинувачений переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини, є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
В даному випадку заслуговують на увагу доводи сторони захисту щодо відсутності доказів того, що протягом здійснення досудового розслідування, яке триває вже три місяці, та з моменту вручення повідомлення про підозру 28.02.2025 - ОСОБА_5 будь-яким чином перешкоджав здійсненню досудового розслідування, впливав на свідків, уникав явок до слідчого/прокурора/експерта/суду, вчинив нове кримінальне правопорушення.
Однак, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати здійсненню досудового розслідування або судовому розгляду, або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.
Отже ризики, які дають достатні підстави слідчого суддю вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
Так, у даному конкретному випадку, прокурором доведено наявність майже всіх ризиків зазначених у клопотанні, визначених ст. 177 КПК України, проте не доведено, що ризики мають такий рівень інтенсивності, за яких неможливо обрати відносно ОСОБА_5 запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, який би запобіг настанню встановлених ризиків.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою прокурор на основі наданих доказів не довів наявність обставин, які у своїй сукупності свідчать про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання доведеним ризикам, зазначеним у клопотанні, буде недостатнім.
Прокурором не надано жодного документа, які б підтверджували твердження, що перебуваючи під цілодобовим домашнім арештом, підозрюваний буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки чи вчинить інше кримінальне правопорушення.
З огляду на це, враховуючи дані про особу підозрюваного, зокрема, наявні міцні соціальні зв'язки за місцем свого проживання, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомі підстави для застосування відносно підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою відсутні. Ризик переховування від органів досудового розслідування чи суду, хоча і доведений, але не досягає такого рівня інтенсивності, що свідчило б про необхідність обмеження свободи підозрюваного враховуючи наявність у підозрюваного стійких соціальних зв'язків і стримуючих від втечі факторів. Так само і реалізацію ризиків незаконного впливу на свідків та продовження злочинної діяльності, можна запобігти покладенням на підозрюваного певних обов'язків, яких він має дотримуватися, а не ізоляцією підозрюваного від суспільства.
Про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризиків, визначеному у клопотанні, прокурором при його розгляді не доведено.
Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину, постійне місце проживання, вважаю, що у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, щодо нього слід обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки саме цей запобіжний захід повністю забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов'язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування особистого зобов'язання, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Особиста порука, яка полягає у наданні особам, яких слідчий суддя, вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов'язків і зобов'язуються за необхідністю доставити його до органу досудового розслідування, не може бути застосована, так як в ході розслідування даного провадження встановлено, що осіб які б могли взяти ОСОБА_5 на поруки не встановлено. Оскільки підозрюваний не має коштів для внесення застави, застава не може бути до нього застосована, як самостійний запобіжний захід.
Оскільки підозрюваний не має коштів для внесення застави, застава не може бути до нього застосована, як самостійний запобіжний захід.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Застосовуючи такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, слідчий суддя враховує, що у розпорядженні слідчого по даному провадженню є достатні дані, що свідчать про наявність ознак злочину та докази про причетність до його скоєння ОСОБА_5 .
За практики Європейського Суду домашній арешт прирівнюється до позбавлення волі, як і тримання особи під вартою (Манчіні проти Італії).
Матеріали клопотання, дають підстави вважати підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних умисних дій, потребують детальної перевірки та оцінці у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Разом з цим, наявність контролю з боку уповноважених осіб стане надійною запорукою щодо унеможливлення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, в тому числі на які посилався прокурор та при виявленні обставин, які будуть свідчити про фактичну неефективність домашнього арешту прокурор/слідчий не позбавлені процесуальної можливості, в будь-який момент звернутись з відповідним клопотанням до слідчого судді, щодо зміни запобіжного заходу на більш тяжкий.
Враховуючи вище вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що на даний момент виключно такий запобіжний захід, як цілодобовий домашній арешт, забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді.
Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на нього обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 182. 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування.
Початок строку дії ухвали про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді домашнього арешту, рахувати з моменту проголошення цієї ухвали, тобто з 18 квітня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали в частині застосування запобіжного заходу і покладання на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків до 28 травня 2025 року, включно.
У період дії запобіжного заходу покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- заборонити цілодобово залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 ,;
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон,
- утриматись від спілкування з потерпілими і свідками у даному кримінальному проваджені, за винятком їх участі в процесуальних діях.
Надати можливість працівникам органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного ОСОБА_5 з'являтися в житло з вимогою надавати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 передати для виконання підрозділу поліції за його місцем проживання - АДРЕСА_1 .
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кіровського ОСОБА_1
районного суду
м.Кіровограда