Справа № 367/2673/19
Провадження №2/367/255/2025
Іменем України
15 квітня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області в складі:
головуючого судді Шестопалової Я.В.,
при секретарі Пронченко О.С.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
представника третьої особи Широких Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань суду в м. Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 229/20 від 26.11.2018, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд, з врахуванням уточнених позовних вимог, визнати незаконним і скасувати Рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області від 26 листопада 2018 року №229/20 «Про визначення способу участі батька, ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
В обґрунтування позову вказувала, що 20.07.2012 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 488 від 20.07.2012 р., що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 20.07.2012. У шлюбі з ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 05.03.2013 року, актовий запис № 119. Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.05.2018 по цивільній справі №367/8312/17 шлюб було розірвано. Після розірвання шлюбу, син проживав разом з ОСОБА_1 , що підтверджується актами депутата Ірпінської міської ради Страховського А.А. від 03.03.2017, 03.04.2018 та 03.10.2018 років. Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09.10.2018 р. у цивільній справі №367/7571/17 було стягнуто з ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.11.2017 і до досягнення дитиною повноліття. 18.09.2018 р. ОСОБА_3 звернувся з заявою до Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області щодо визначення способу та порядку спілкування з сином - ОСОБА_5 . Ознайомившись з даною заявою, позивачкою була написана відповідь на заяву ОСОБА_3 з цілою низкою додатків, в тому числі аудіо та відео доказами, які підтверджували те, що жодних перешкод з боку позивачки щодо спілкування батька з сином не було, натомість батько сам не виконував своїх обов?язків, оскільки пріоритетами в його житті було куріння коноплі, вживання інших наркотичних речовин та витрачання сімейного бюджету здебільшого на свої потреби, а не на потреби сина. Позивачці зателефонували зі Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області та попросили з?явитися на засідання до Комісії органу опіки та піклування Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради Київської області з розгляду заяви ОСОБА_6 щодо визначення способу та порядку спілкування з сином - ОСОБА_5 і надати свої пояснення або заперечення з цього приводу. Однак, засідання Комісії було перенесено на прохання ОСОБА_3 на іншу дату та призначено на 26.11.2018. Як стало відомо, вже під час розгляду Комісією заяви ОСОБА_6 - 26.11.2018, останнім було подано заяву (уточнення) щодо визначення способу та порядку спілкування з сином - ОСОБА_5 від 05.11.2018, а саме внесено зміни до графіку побачень батька з дитиною. При цьому, позивачку про це не попередили; не надали можливості та часу ознайомитися і надати свої пояснення з приводу внесених змін (уточнень) до заяви. За результатами розгляду заяви ОСОБА_3 та на підставі подання Служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради № 1706 від 21.11.2018 р., виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області рішенням № 229/20 від 26.11.2018 року визначив спосіб участі ОСОБА_3 у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням було визначено спосіб участі батька у вихованні дитини, таким чином: визначити дні побачень ОСОБА_3 з сином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме кожну останню суботу місяця з 11:00 год до 17:00 год та кожну останню неділю місяця з 11:00 год до 17:00 год., починаючи з 01.01.2019 року: кожну останню суботу та неділю місяця з 11:00 год суботи до 17:00 год неділі; зимові канікули тривалістю 7 календарних днів, починаючи з:05.01.2019 року; 04.01.2020 року; 02.01.2021 року; 02.01.2022 року; 02.01.2023 року; 05.01.2024 року; 04.01.2025 року; 03.01.2026 року; 02.01.2027 року; 02.01.2028 року; 05.01.2029 року; 05.01.2030 року; 04.01.2031 року; літні канікули тривалістю 16 календарних днів, починаючи з: 29.06.2019 року; 27.06.2020 року; 26.06.2021 року; 25.06.2022 року; 24.06.2023 року; 29.06.2024 року;28.06.2025 року; 27.06.2026 року; 26.06.2027 року; 24.06.2028 року; 23.06.2029 року;29.06.2030 року; спілкування засобами телефонного та інтернет зв?язку три рази на тиждень у вечірній час протягом 30 хвилин, а саме кожен понеділок, середа та п?ятниця з 18:00 до 19:00 год. Позивачка вважаю, що рішення Виконкому Ірпінської міської ради Київської області №229/20 від 26.11.2018 року є незаконним, а саме таким, що порушує права та інтереси дитини. Позивачка вказувала, що в даному Рішенні проглядається виключна заінтересованість ОСОБА_6 , не враховано інтересів обох сторін (батька та матері) та інтересів самої дитини, що унеможливлює виконання рішення належним чином з мого боку. Прийняття даного рішення грунтувалося лише на меркантильних симпатіях до батька дитини, який після фактичного припинення проживання однією родиною зі мною і до дати мого звернення до суду про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на утримання малолітньої дитини, не цікавився та не займався вихованням і розвитком інтелектуальних, духовних, моральних якостей дитини і створював лише видимість чуйного та дбайливого тата, який ніби то прагне спілкуватися з дитиною.
Виконавчий комітет Ірпінської міської ради надав суду відзив на позов, в якому заперечуючи проти позову, вказано, що 16.11.2018 року питання про визначення участі батьку, ОСОБА_3 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини в присутності позивачки, яка є матір?ю малолітнього, та батька малолітнього, ОСОБА_3 , що підтверджується витягом з протоколу № 13 засідання комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 16.11.2018 р. Члени комісії ретельно розглянувши надані документи, заслухавши пояснення позивачки, яка є матір?ю малолітнього, батька малолітнього, ОСОБА_3 , шляхом відкритого голосування одноголосно прийняли рішення визначити спосіб участі батька, бродина ОСОБА_7 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином: визначити дні побачень ОСОБА_3 з сином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну останню суботу місяця з 11:00 год. до 17:00 год. та кожну останню неділю місяця з 11:00 год. до 17:00 год., починаючи з 01.01.2019 року: кожну останню суботу та неділю місяця з 11:00 год. суботи до 17:00 год. неділі; зимові канікули тривалістю 7 календарних днів, починаючи з: 05.01.2019 року, 04.01.2020 року, 02.01.2021 року, 02.01.2022 року, 02.01.2023 року, 05.01.2024 року, 04.01.2025 року, 03.01.2026 року, 02.01.2027 року, 02.01.2028 року, 05.01.2029 року, 05.01.2030 року, 04.01.2031 року; літні канікули тривалістю 16 календарних днів, починаючи з: 29.06.2019 року, 27.06.2020 року, 26.06.2021 року, 25.06.2022 року, 24.06.2023 року, 29.06.2024 року, 28.06.2025 року, 27.06.2026 року, 26.06.2027 року, 24.06.2028 року, 23.06.2029 року, 29.06.2030 року; спілкування засобами телефонного та інтернет зв?язку три рази на тиждень у вечірній час протягом 30 хвилин, а саме кожен понеділок, середа та п?ятниця з 18:00 год. до 19:00 год. Це рішення комісії лягло в основу для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 229/20 від 26.11.2018 р. «Про визначення способу участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке 26.11.2018 року було прийняте на засіданні виконавчого комітету Ірпінської міської ради.Позивачка рішення отримала 04.12.2018 року. Однак правом на оскарження позивачка не скористалась, у 10-ти денний термін рішення оскаржене не було, а звернулась до суду тільки через чотири місяці від часу винесення вказаного рішення. Вважають рішення Виконавчого комітету Ірпінської міської ради «Про визначення способу участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 26.11.2018 р. № 229/20 законним, правомірним, та таким що відповідає інтересам малолітньої дитини.
У судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 позов підтримала та просила його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 заперечувала проти задоволення позову в повному обсязі.
У судовому засіданні представник третьої особи ОСОБА_8 , заперечувала щодо задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши учасників процесу, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши докази надані сторонами на обґрунтування вимог та заперечень, надавши оцінку доказам в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що з 20.07.2012 р. між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 488 від 20.07.2012 р., що підтверджується Свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 від 20.07.2012 р.
У шлюбі з ОСОБА_3 народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 від 05.03.2013 року, актовий запис № 119.
Згідно рішення Ірпінського міського суду Київської області від 22.05.2018 по цивільній справі №367/8312/17 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано.
Після розірвання шлюбу, син ОСОБА_5 проживав разом з ОСОБА_1 , що підтверджується актами депутата Ірпінської міської ради Страховського А.А. від 03.03.2017, 03.04.2018 та 03.10.2018 років.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09.10.2018 р. у цивільній справі №367/7571/17 було стягнуто з ОСОБА_6 , на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.11.2017 р. і до досягнення дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 141-142 Сімейного кодексу України (далі за текстом СК України), мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу. Діти мають рівні права та обов'язки щодо батьків, незалежно від того, чи перебували їхні батьки у шлюбі між собою.
Відповідно до ст. 150 СК України, батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Положення статей 151-152 СК України закріплено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини. Право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю 20.11.1959 зазначено: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою та відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».
Як слідує з ч. 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, що діє в Україні з 27.09.1991 «Держави-учасники зобов'язуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для злагоди, приймаючи до уваги права та обов'язки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001 № 2402, кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до змісту ст. 155 України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Статтею 157 СК України визначено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно зі ст. 158 СК України, за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.
Якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод (ст. 159 СК України).
Механізм провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, урегульовано Порядком провадження органами опіки та піклування діяльності пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою КМ України № 866 від 24.09.2008. Так, відповідно до Порядку, органами опіки та піклування, серед інших, є виконавчі органи міських, районних у містах, сільських, селищних рад, у тому числі об'єднаних територіальних громад (далі - органи опіки та піклування). Органи опіки та піклування провадять свою діяльність, пов'язану із захистом прав дитини, з дотриманням таких принципів: забезпечення найкращих інтересів дитини; недопущення дискримінації дітей; конфіденційності інформації про дитину.
Відповідно до п. 73 Порядку, у разі виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини один із батьків, що проживає окремо від дитини, подає службі у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини заяву, копію паспорта, довідку з місця реєстрації (проживання), копію свідоцтва про укладення або розірвання шлюбу (в разі наявності), копію свідоцтва про народження дитини. Працівник служби у справах дітей проводить бесіду з батьками, у разі можливості з іншими родичами дитини, а також звертається до соціального закладу та/або фахівця із соціальної роботи щодо забезпечення проведення оцінки потреб батьків з метою встановлення здатності матері, батька виконувати обов'язки щодо виховання дитини та догляду за нею. До уваги беруться ставлення батьків до виконання батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, стан здоров'я дитини, факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності та інші вагомі обставини. Після з'ясування обставин, що призвели до виникнення спору між батьками щодо участі у вихованні дитини, служба у справах дітей складає висновок. Участь у вихованні дитини та у разі потреби порядок побачення з дитиною того з батьків, який проживає окремо від неї, встановлюються рішенням районної, районної у м. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об'єднаної територіальної громади з урахуванням висновку служби у справах дітей.
28.09.2018 року, в порядку визначеному законом, ОСОБА_3 звернувся до Служби у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради з заявою про визначення порядку його зустрічей з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Як слідує з протоколу № 13 засідання комісії з питань захисту прав дитини Виконавчого комітету Ірпінської міської ради від 16.11.2018, в якому зафіксовано факт розгляду заяви ОСОБА_3 , за участі сторін, розгляду подання служби у справах дітей, доданих документів. З протоколу слідує, що ОСОБА_3 вказував, що ОСОБА_1 , перешкоджає йому у виконанні батьківських обов'язків, а саме чинить перешкоди у побачень із сином, не дає спілкуватися, підтримувати особисті зв'язки. ОСОБА_1 у свою чергу вказала, що не чинить перешкод у побаченні батька з сином, так як він сам не виявляє особливого бажання бачитися з ним.
21.11.2018 року Служба у справах дітей та сім'ї Ірпінської міської ради звернулась до в.о. міського голови - секретарю ради ОСОБА_9 з поданням про визначення способу батька ОСОБА_10 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_5
26.11.2018 року виконавчий комітет Ірпінської міської ради Київської області, розглянувши подання служби у справах дітей та сім?ї Ірпінської міської ради № 1706 від 21.11.2018 року та представлені документи, керуючись ч.2 ст. 155, ст. 158 Сімейного Кодексу України, ч.2 ст.15 Закону України «Про охорону дитинства», п.п.72,73 Постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини», Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», прийняв рішення № 229/20 від 26.11.2018 року.
Вищевказаним рішенням визначено спосіб участі батька, ОСОБА_3 , у вихованні малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким чином: визначити дні побачень ОСОБА_3 з сином, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: кожну останню суботу місяця з 11:00 год. до 17:00 год. та кожну останню неділю місяця з 11:00 год. до 17:00 год., починаючи з 01.01.2019 року: кожну останню суботу та неділю місяця з 11:00 год. суботи до 17:00 год. неділі; зимові канікули тривалістю 7 календарних днів, починаючи з: 05.01.2019 року,04.01.2020 року, 02.01.2021 року, 02.01.2022 року, 02.01.2023 року, 05.01.2024 року, 04.01.2025 року, 03.01.2026 року, 02.01.2027 року, 02.01.2028 року, 05.01.2029 року, 05.01.2030 року, 04.01.2031 року; літні канікули тривалістю 16 календарних днів, починаючи з: 29.06.2019 року, 27.06.2020 року, 26.06.2021 року, 25.06.2022 року, 24.06.2023 року, 29.06.2024 року, 28.06.2025 року, 27.06.2026 року, 26.06.2027 року, 24.06.2028 року, 23.06.2029 року, 29.06.2030 року; спілкування засобами телефонного та інтернет зв?язку три рази на тиждень у вечірній час протягом 30 хвилин, а саме кожен понеділок, середа та п?ятниця з 18:00 год. до 19:00 год.
Оскаржуючи вказане рішення органу опіки та піклування, позивачка, підставою для його незаконності вказувала невідповідність його вимогам ст. 158 СК України та п. 73 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою КМ України № 866 від 24.09.2008. Зокрема зазначали про численні порушення з боку Виконавчого комітету Ірпінської міської ради при винесенні рішення, оскільки до уваги не бралося ні відвідування дитиною ДНЗ, гуртків, секцій, ні стан здоров?я дитини, ні висновок психолога щодо морального стану дитини та ставлення сина до батька, ні виконування батьком батьківських обов?язків, були порушені мої права під час засідання Комісії Виконавчго комітету, оскільки мене не було повідомлено, що ОСОБА_11 була подана ще одна заява та внесені зміни до запропонованого ним раніше графіку, не було надано ОСОБА_1 можливості ознайомитися з новим запропонованим графіком та надати свої пояснення. Виконавчим комітетом був затверджений графік побачень, який був запропонований батьком, враховуючи всі його особисті побажання та прив?язку до його робочого графіку. Графік побачень батька з сином складений лише в інтересах батька, зовсім не враховано інтереси позивачки, і даний графік абсолютно не відповідав інтересам дитини.
Вказані доводи позивачки суд розцінює критично, вважає, що вони зводяться до переоцінки обставин вставлених органом опіки та піклування та підтверджених у ході судового розгляду щодо бажання батька реалізувати свої права та обов'язки щодо сина, зокрема мати особисті побачення з ним, споглядати як він зростає особисто та в онлайн-режимі, його бажання бути присутнім у житті дитини, спілкуватися з ним.
На переконання суду, рішення ОПП в особі виконавчого комітету Ірпінської міської ради прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, з урахуванням позиції сторін, бажання кожного з батьків приймати участь у житті дитини, а головне права дитини знати своїх батьків, отримувати їх турботу, піклування, зростати в атмосфері любові, мати побачення та спілкування з кожним із батьків, що відповідає найкращим інтересам дитини.
Органом опіки та піклування прийнято до уваги вік дитини, в силу якого, на момент винесення спірного рішення, вона не здатна була самостійно висловити позицію щодо бажання чи небажання побачень та спілкування за батьками. В такому віці, дитина позбавлена можливості висловлювати власну позицію та саме батьки в даному випадку повинні вживати заходів для гармонійного розвитку дитини, виховувати в ній повагу до іншого з батьків. Орган опіки та піклування, враховуючи вік дитини, можливу зміну режиму дня дитини, зокрема режимів сну, відвідування дитячих колективів. Про існування будь-яких особливостей стану здоров'я дитини, які могли вплинути на рішення органу опіки та піклування, сторони не повідомляли органу опіки та піклування, не надано таких доказів і суду.
Доводи позивача про неврахування органом опіки та піклування попередньої поведінки батька щодо дитини, суд оцінює критично, оскільки обов'язком органу опіки та піклування було визначення дійсного відношення батька до дитини, його бажання приймати участь у житті дитини, що й було здійснено. Орган опіки та піклування прийняв до уваги заяви батька, його намагання налагодити контакт з дитиною, спілкуватися з сином та бути присутнім у його житті.
Доводи позивачки про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення рішення не обстежувалися умови проживання батьків, суд не бере до уваги, зважаючи на те, що необхідності проведення такого обстеження, як і обстеження щодо оцінки потреб батьків щодо здатності кожного із них виконувати обов'язки щодо виховання дитини і догляду за нею, не є необхідними при вирішенні питання щодо визначення порядку зустрічей батька з сином, оскільки згідно запропонованого ОСОБА_3 варіанту, та прийнятого органом ОПП рішення, місце проживання дитини не змінювалося, питання щодо передання сина на виховання батьку - не порушувалося, предметом розгляду ОПП було лише вирішення питання зустрічей батька з сином, що жодним чином не порушує права дитини та не потребує оцінки умов проживання батька, оцінки потреб батьків.
Оцінюючи доводи позивача про те, що батьком керує бажання зменшити розмір виплати аліментів, суд також розцінює критично, оскільки ОСОБА_3 рішенням суду присуджено стягнення аліментів на дитину, доказів ухилення батька дитини від сплати аліментів суду надано не було, а також матеріали справи не містять відомостей про звернення ОСОБА_3 до суду із позовом про зменшення розміру аліментів.
У свою чергу, відповідно частини 2 статті 19 Сімейного кодексу України, рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду. Однак цим правом громадянка ОСОБА_1 не скористалася, у вказаний термін рішення органу опіки та піклування оскарженим не було, а звернулася до суду тільки через чотири місяці від часу винесення вказаного рішення.
Частинами першою, третьою статті 159 СК України встановлено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.
За заявою заінтересованої сторони суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
З указаного вбачається, що законодавець визначив певний порядок вирішення батьками питання участі у виховані дитини. Так, у випадку якщо мати і батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може бути вирішений органом опіки та піклування або судом. Таким чином, законодавством встановлена варіативність вирішення цього питання, тобто батьки можуть його вирішити у судовому порядку або звернутися до відповідного органу опіки і піклування. Якщо хтось із батьків не погоджується із рішенням органу опіки та піклування, він може звернутися для вирішення спору щодо визначення місця проживання дитини до суду. У цьому випадку законодавство не вимагає окремого оскарження рішення органу опіки та піклування, оскільки частиною третьою статті 159 СК України встановлено, що суд може зупинити виконання рішення органу опіки та піклування до вирішення спору.
Більш того, суд звертає увагу на те, що за наявності між сторонами спору щодо участі батька у вихованні сина, зокрема порядку його спілкування з сином, звернення до суду з позовом про оскарження рішення органу опіки та піклування щодо визначення порядку зустрічей батька з сином, порушує принцип процесуальної економії, що узгоджується з позицією Верховного Суду викладеною у постанові від 9 червня 2021 року по справі № 370/408/19.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 768,40 грн., однак враховуючи відмову у задоволенні позову, понесені позивачем витрати не підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4-5, 10-13, 76-81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області, третя особа: ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Ірпінської міської ради Київської області № 229/20 від 26.11.2018 - відмовити.
Повний текст судового рішення складено 22.04.2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1013/ та в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням - http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя: Я.В. Шестопалова