Справа № 346/1399/25
Провадження № 1-кп/346/512/25
18 квітня 2025 р.м. Коломия
Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі головуючого - судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання: ОСОБА_2 , прокурор: ОСОБА_3 , обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , їх захисники: ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 , розглядаючи у відкритому судовому засіданні зали судових засідань суду клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по кримінальному провадженню №12024091180000017, в якому
ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Маріуполь Донецької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306, ч.2 ст.28 і ч.2 ст.255-1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306, ч.2 ст.28 і ч.2 ст.255-1 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_12 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 у м.Маріуполь Донецької області; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_6 ; фактично проживаючий: АДРЕСА_7 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_13 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_8 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; судимість відсутня), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_14 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_9 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; судимість відсутня), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_15 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 у м.Івано-Франківськ Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_10 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 у м.Калуш Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_11 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_16 ( ІНФОРМАЦІЯ_10 у м.Калуш Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_12 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_11 у м.Калуш Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_13 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307 Кримінального кодексу України,
ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_12 у с.Маріямпіль Івано-Франківського району Івано-Франківської області; зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_14 ; громадянин України; не одружений; освіта середня спеціальна; має судимість), обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України,
а сторонами та іншими учасниками кримінального провадження є: з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_19 , з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_5 і його захисник ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_8 і його захисниця: ОСОБА_20 , обвинувачений ОСОБА_9 і його захисник: ОСОБА_21 , обвинувачений ОСОБА_10 і його захисник: ОСОБА_22 , обвинувачений ОСОБА_11 і його захисник ОСОБА_23 , обвинувачений ОСОБА_12 і його захисник ОСОБА_24 , обвинувачений ОСОБА_13 і його захисник ОСОБА_25 , обвинувачений ОСОБА_14 і його захисник ОСОБА_26 , обвинувачений ОСОБА_15 і його захисник ОСОБА_27 , обвинувачений ОСОБА_4 і його захисник ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_16 і його захисник ОСОБА_28 , обвинувачений ОСОБА_17 і його захисник ОСОБА_29 , обвинувачений ОСОБА_18 і його захисник ОСОБА_30
На розгляді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження № 12024091180000017, в якому ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306, ч.2 ст.28 і ч.2 ст.255-1 Кримінального кодексу України та ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строк до 25 червня 2025 року (а.с.85-90 том 2).
Разом з цим ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_5 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у строк до 25 червня 2025 року. (а.с.92-93 том 2).
А 15 квітня 2025 року прокурор подав клопотання про продовження обвинуваченим строку тримання під вартою на 60 днів без визначення застави (а.с.80-83,87-90).
Тож суд вирішував це питання з ініціативи прокурора.
Позиції учасників провадження.
Позиція прокурора. Обвинувальний акт та зібрані у кримінальному провадженні докази підтверджують наявність обґрунтованої підозри, що обвинувачені вчинили особливо тяжкі злочини, у вчиненні яких вони обвиунвачуються. Наявними є ризики того, що: обвинувачені будуть переховуватись від суду; незаконно впливати на інших обвинувачених; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиинити інше кримінальне правопорушення. А юридичною підставою для продовження строків тримання під вартою обвинуваченим є наявність обґрунтованої підозри, вказані вище ризики, які продовжують існувати, а також наявність судимості у обох обвинувачених і факт того, що кожен з них обвинувачується у вчиненні злочинів за які законом передбачено покарання у виді позбавленя волі на строк понад 5 років.
Позиція захисту ( ОСОБА_4 і його захисник). Обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою це право, а не обов'язок суду. Тому суду слід врахувати, що ОСОБА_4 має малолітню дитину (син 11 років), який знаходиться на його утриманні, і через ув'язнення залишилась з бабусею, у зв'язку із чим цілодобовий домашній арешт за місцем його реєстрації буде достатнім, оскільки він визнав свою вину. Також ризики, які заявлені прокурором не підтверджуються жодними доказами.
Позиція захисту ( ОСОБА_5 і його захисник). Прокурором не додано ніяких доказів на підтвердження обвинувачення, і ОСОБА_5 своє вини не визнає. Ризик переховування обвинуваченого від суду, може бути, а може і ні. Дійсно ОСОБА_5 був засуджений, однак за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, тобто за вчинення не умисного злочину. Доказів існування такого ризику, як вплив на інших учасників кримінального провадження, ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, також не має. Крім того, перебування ОСОБА_5 у місці тримання під вартою, в якому він перебуває зараз, порушує його права, оскільки його, як засуджену особу, тримають разом із тими, хто ще не засуджений, але тримається під вартою. І взагалі до грудня він повинен відбувати покарання у колонії.
Оцінка суду.
Положення частини 1 статті 131 КПК України передбачають, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
На підставі ухвали судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання, тобто на підставі поданого обвинувального акту вже розпочато судове провадження. А отже, з метою досягнення дієвості цього провадження заходи його забезпечення можуть бути застосованими.
Проте суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 177 КПК України метою застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як запобіжного заходу, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам (на які вказував прокурор): переховуватися від суду; незаконно впливати на обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому суд враховує, що частина 2 статті 177 КПК України вказує на те, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. І ці ризики, в тому числі й те, що вони не зменшились, в силу положень частини 2 статті 183 та частини 3 статті 199 КПК України повинен довести саме прокурор.
Отже, хоча прокурор і повинен довести наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особами кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК (переховуватися від суду; незаконно впливати на обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення), докази, які повинен надати прокурор для доведення обгрунтованості підозри та наявності вказаних ризиків мають інший ступінь вагомості, на відміну від доведення обвиунвачення в суді, тобто доведення вини обвинувачених у вчиненні конкретних злочинів, у вчиненні яких їх обвинувачує держава.
Щодо обгрунтованості підозри.
Поняття "обґрунтована підозра" у вчиненні конкретного кримінального правопорушення не визначене у КПК України, а тому, на виконання положень частини 5 статті 9 КПК України, з урахуванням частини 2 статті 8 КПК України, суд застосовує це поняття у значенні, яке надав Європейський суд з прав людини, у пункті 175 рішення від 24 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України".
Зокрема, "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі "Мюррей проти Об'єднаного Королівства" від 28.10.1994 року, "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990 року).
Також суд враховує рішенні ЄСПЛ у справі "Кавала проти Туреччини" (заява №28749/18, рішення від 10 грудня 2019 року) за яким факти, які викликають підозру, не повинні бути такого ж рівня, як ті, які необхідні для обґрунтування обвинувального вироку або навіть притягнення до відповідальності, що настає на наступному етапі процесу кримінального розслідування. Те, що може бути визнано "розумним", залежить від усіх обставин.
І тому враховуючи це, суд констатує, що прокурор надав суду копії ухвал слідчих суддів, які набрали законної сили, щодо обох обвинувачених якими підтверджувалась обгрунтованість підозри у вчиненні обома обвинуваченими тих злочинів у вчиненні яких їх обвинувачує прокурор (а.с.85-86 та а.с.92-93). Суд також відзначає, що хоча він і враховує ці ухвали на данному етапі, суд пам'ятає про презумпцію невинуватості обох обвинувачених і, що саме прокурор під час судового розгляду обвинувального акту (якщо такий буде відбуватись), повинен буде довести вину обох обвинувачених у вчиненні тих злочинів, в яких він їх обвинувачує. І якщо прокурор не зможе цього зробити, за наявності для цього підстав, суд може ухвалити і виправдувальний вирок. Тобто у цьому питанні, обгрунтованість підозри на етапі досудового розслідування, не буде мати ніякого значення для суду. І суд продовжує відноситись до обвинувачених, як до людей, щодо яких не доведено їх вини у вчиненні ними злочинів, в яких їх обвинувачує прокурор.
Щодо ризиків, на які посиалвся прокурор.
Суд згоден із тим, що прокурор довів наявність таких ризиків:
- можливе переховування від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (про що дійсно свідчать особлива тяжкість, кількість і характер злочинів, у вчиненні яких обвинувачуються обидва обвинувачених, і покарання яке їм загрожує, якщо прокурор доведе їх вину, а це позбавлення волі на строк більше 10 років);
- незаконний вплив на інших обвинувачених у цьому ж кримінальному провадженні (на вказаний ризик вказує особливість кваліфікації злочинів, у вчиненні яких їх обвинувачує прокурор, зокрема створення і участь у злочинній орагнізації);
- вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення (на що вказує факт наявності у обох обвинувачених судомостей за вчинення злочинів, за які їм було призначено покарання у виді позбавлення волі і обвинувачення їх у вчиненні інших злочинів, які є предметом даного судового провадження, але вину у вчиненні яких повинен довести саме прокурор).
І оскільки ці ризики ґрунтуються на повідомлених обвинуваченими обставинах та матеріалах судового провадження (обвинувальний акт, перелік доказів, які зібрані прокурором і вказані у реєстрі матеріалів досудового розслідування за наслідком проведення яких саме слідчих (розшукових) дій, ухвали слдічих суддів, які надав прокурор), а розгляд справи ще навіть не почався, вказані прокурором ризики дійсно існують, і вони не припинили своєї дії. І тут суд знову нагадує, що ступінь доведеності наявності ризиків для обрання запобіжного заходу є відмінним від ступеня доведеності вини у вчинення злочину, і тому не потребує надання окремих і безперечних доказів того, що заявлені ризики вже існують, як факт. Не можна також сказати і про те, що заявлені прокурором ризики є абсолютно бездоказові.
Однак суд відзначає, що за положеннями частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден більш м'який запобіжний захід не може запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Проте зважаючи на викладені вище норми закону, і з мотивів вказаних судом вище, суд погоджується із тим, що сама суть всіх інших більш м'яких запобіжних заходів, зокрема: особисте зобов'язання (стаття 179 КПК України), особиста порука (стаття 180 КПК України), застава (стаття 182 КПК України), домашній арешт (стаття 181 КПК України, з урахуванням частини 3 статті 196 КПК України), на даний момент, і саме щодо вказаних обвинувачених, не зможуть запобігти доведеним прокурором ризикам.
Суд також враховує, що за положеннями пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
У цьому кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.1 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.15 і ч.3 ст.305, ч.4 ст.28 і ч.2 ст.306, ч.2 ст.28 і ч.2 ст.255-1 Кримінального кодексу України, та за найтяжчий злочин передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Разом з цим ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст 255, ч.4 ст.28 і ч.3 ст.307, ч.2 ст.307 Кримінального кодексу України, та за найтяжчий злочин передбачено покарання, у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
При цьому, на виконання частини 1 статті 178 КПК України суд враховує, що:
- наявні у сторони обвинувачення докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 злочинів, можуть бути вагомими (зважаючи на їх кількість та різноманітність, яка вказана в реєстрі до обвинувального акту; однак, у подальшому, суд ще буде їх оцінювати на предмет достовірності, допустимості та належності, а також їх достатності і взаємозв'язку); йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 15 років; обвинуваченому 37 повних років; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; одружений; має двох дітей; одержував дохід у розмірі 20-25 тисяч гривень; має вищу технічну освіту; сім'я проживає на тимчасово окупованій території України; у власності будь-якого рухомого і нерухомого майна не має; місць проживання на території України не має; до засудження працював офіційно на заводі; раніше судимий; раніше до нього застосовувався запобіжний захід у виді підписки про не виїзд, який він не порушував; інші підозри - відсутні.
- наявні у сторони обвинувачення докази вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 злочинів, можуть бути вагомими (зважаючи на їх кількість та різноманітність, яка вказана в реєстрі до обвинувального акту; однак, у подальшому, суд ще буде їх оцінювати на предмет достовірності, допустимості та належності, а також їх достатності і взаємозв'язку); йому загрожує покарання у виді позбавлення волі до 12 років; обвинуваченому 38 повних років; громадянин України; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_11 ; вдівець; має одну дитину (син 11 років, живе з бабусею - матір'ю обвинуваченого, якій 65 років і яка отримує пенсію, і тому суд вважає, що не існує доведеної неможливості продовження перебування дитини з матір'ю обвинуваченого); одержував до затримання дохід у розмірі 20 тисяч гривень, працював не офіційно; має середню спеціальну освіту (механік авто); у власності будь-якого рухомого і нерухомого майна не має; інших місць проживання на території України не має; раніше судимий; стверджує, що раніше раніше до нього запобіжні заходи не застосовувались; інші підозри - відсутні.
Отже, з огляду на усе вище викладене, клопотання прокурора у частині продовження до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - підлягає задоволенню. І доводи обох обвинувачених і їх захисників спростовуються наведеними судом обставинами, аргументами та нормами права. Однак окремо слід відзначити, що захисником ОСОБА_5 не доведено факт того, що продовженням строку тримання обвинуваченого під вартою порушується право його клієнта на роздільне утримання, позаяк доказів цього не надано.
Оцінка суду щодо застави.
Відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язані визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обов'язків, передбачених КПК України.
Разом з цим суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.
Тож з огляду на це, і з урахуванням того, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених частиною 2 статті 306 та частиною 3 статті 307 КК України суд вважає, що підстави для визначення застави поки що відсутні.
Отже, керуючись статтями 2,7-29, 30-33, 36, 37, 42, 45-47, 55-57, 73, 75-83, 84-117, 131-132, 133-146, 176-206, 276-279, 291-293, 314-372, 376, 392-395 КПК України, суд
Клопотання прокурора щодо продовження ОСОБА_5 та ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на 60 днів, без визначення застави - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави. Строк дії цієї ухвали з 18.04.2025 року по 16.06.2025 року.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави. Строк дії цієї ухвали з 18.04.2025 року по 16.06.2025 року.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Ухвала має строк дії з 18 квітня 2025 року по 16 червня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 23 квітня 2025 року.
Головуючий суддя : ОСОБА_1