Справа № 2-6997/11
Провадження № 4-с/175/10/25
Іменем України
23 квітня 2025 року с-ще Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Войтуха О.М.
з участю секретаря Радонського М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця, -
В березні 2025 року до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області надійшла скарга ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця, в якій представник ОСОБА_1 за ордером на надання правової допомоги ОСОБА_3 просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, та визнати незаконним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року, складений державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни за виконавчим листом №2-6997/11, що виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
Скарга мотивована тим, що на виконанні у Правобережному відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) перебуває виконавче провадження №58205306 щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_4 25 березня 2025 року державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко О.О. було складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів, боржник: ОСОБА_2 , сукупний розмір заборгованості зі сплати аліментів склав - 4 297 грн. 10 коп. Зазначений розрахунок ОСОБА_1 вважає незаконним, оскільки він не відповідає вимогам законодавства, а саме: державним виконавцем неправомірно виконано розрахунок заборгованості за 3 роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання; державним виконавцем неправомірно зазначено меншу суму аліментів, яка підлягала стягненню за січень 2016 року; державним виконавцем неправомірно не застосовано мінімальний гарантований розмір аліментів на рівні 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з липня 2017 року; розрахунок заборгованості не відповідає встановленій формі розрахунку, а також заповнено невірною інформацією та без скріплення гербовою печаткою.
А тому дії державного виконавця є неправомірними, а зазначений розрахунок заборгованості від 25 березня 2025 року є незаконним.
Представник ОСОБА_1 у судовому засіданні скаргу підтримав та просив суд задовольнити.
ОСОБА_2 надав заперечення на скаргу в яких просив суд визнати неправомірними дії державного виконавця Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, та визнати незаконним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року складений державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни за виконавчим листом №2-6997/11 виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області, однак з підстав невірного визначення державним виконавцем середньої заробітної плати по Дніпропетровській області, а не міста Дніпра.
Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) явку свого представника у судове засідання не забезпечив.
Судом встановлено, що 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області було видано дублікат виконавчого листа по справі №2-6997/11 про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 23 грудня 2011 року та до повноліття дитини.
Постановою Старшого державного виконавця Чечелівського відділу державної виконавчої служби міста Дніпра Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області Корчемкіною Маріанною Вячеславівною від 29 січня 2019 року відкрито виконавче провадження №58205306 з виконання дублікату виконавчого листа у справі №2-6997/11 виданого 25 січня 2019 року про стягнення з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у розмірі частини усіх видів заробітку (доходів) щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи стягнення з 23 грудня 2011 року та до повноліття дитини.
25 березня 2025 року державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксаною Олександрівною складено розрахунок заборгованості зі сплати аліментів ОСОБА_2 , згідно якого визначено заборгованість останнього в період з січня 2016 року по січень 2019 року у сукупному розмірі 4 297 грн. 10 коп., також у зазначеному розрахунку вказано «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» у розмірі 4 339 грн. 22 коп.
Так із зазначеного розрахунку вбачається, що нарахування стовпця «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» здійснено виключно за січень 2019 року у розмірі «4 339 грн. 22 коп.» без зазначення нарахувань в період з січня 2016 року по грудень 2018 року.
Також у зазначеному розрахунку в графі «Розмір аліментів, визначений у виконавчому документі» визначено в місяцях - січень 2019 року, з березня 2017 по червень 2018 року, січень 2017, з січня 2016 року по вересень 2016 року розмір аліментів як «25%», всі інші місяці вказані в грошовій сумі.
Згідно ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Згідно ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець стягує з боржника аліменти у розмірі, визначеному виконавчим документом, але не менше мінімального гарантованого розміру, передбаченого Сімейним кодексом України.
Згідно п. 8 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» спори щодо розміру заборгованості із сплати аліментів вирішуються судом за заявою заінтересованої особи у порядку, встановленому законом.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» внесено зміни до ст. 182 СК України та викладено частину другу у наступній редакції: «Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку".
Згідно розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім пункту 2 цього розділу, який набирає чинності з дня опублікування цього Закону.Зазначений закон набрав чинності 08 липня 2017 року.
До того ж Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» від 03 липня 2018 року внесено зміни до частини другої статті 191 СК України, частини першої статті 194 СК України та слова «три роки» замінено словами «десять років».
Згідно розділу ІІ ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім абзаців четвертого - сьомого підпункту 12 пункту 27 розділу I цього Закону, які набирають чинності через 30 днів із дня опублікування у газеті "Голос України" повідомлення Державної судової адміністрації України про початок функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів.
Право стягувача( ОСОБА_1 ) за виконавчим листом у справі №2-6997/11 на пред'явлення виконавчого документу до виконання виникло з 03 грудня 2012 року (дата ухвалення рішення про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 ), тобто до набрання чинності вищевказаними нормативними актами, а отже дії державного виконавця в частині нарахування заборгованості за останні три роки, що передували пред'явленню дубліката виконавчого листа до виконання, є правомірними.
Також суд зазначає, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у справі №2-6997/11 розглянуто питання щодо застосування ч. 1 ст. 194 СК України у даному виконавчому провадженні, та апеляційним судом визначено, що обов'язок зі сплати аліментів у ОСОБА_2 виник з грудня 2011 року, та у цьому випадку застосовуються норми законодавства діючі станом на грудень 2011 року, тобто аліменти можуть бути стягнуті за виконавчим листом за минулий час, але не більш як за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа.
Крім того суд зазначає, що дублікат виконавчого листа №2-6997/11 було видано 25 січня 2019 року, а отже початок нарахування аліментів державним виконавцем за три роки, що передували пред'явленню виконавчого листа до виконання, необхідно здійснювати з 25 січня 2016 року. Таким чином посилання представника ОСОБА_1 на необхідності нарахування аліментів за 24 календарні дні січня 2016 року не відповідає вимогам законодавства.
Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років у період з 01 травня 2017 року по 30 листопада 2017 року складав 1 777 грн. 00 коп., отже 50% від суми 1 777 грн. 00 коп. складає 888 грн. 50 коп.
Однак державним виконавцем всупереч вимогам законодавства з липня 2017 року здійснено розрахунок аліментів виходячи з 1/4 від «розміру доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» у сумі 2863 грн. 03 коп., що становить 715 грн. 76 коп. та є меншим за встановлений законом мінімальний розмір аліментів у цей період - 888 грн. 50 коп.
Також державним виконавцем згідно наданого розрахунку заборгованості від 25 березня 2025 року у графі «Розмір доходу/середня заробітна плата працівника для цієї місцевості» в порушення вимог виконавчого документу в період з липня 2018 року по грудень 2018 року, лютий 2017 року, період з жовтня 2016 року по грудень 2016 року зазначений розмір аліментів в грошовій сумі, а не в відсотковому відношенні.
До того ж графа «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження» не містить жодних відомостей в період з січня 2016 року по грудень 2018 року, однак у січні 2019 року складає 4 339 грн. 22 коп..
У відповідності до ч. 3 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення суми заборгованості із сплати аліментів, присуджених як частка від заробітку (доходу), визначається виконавцем у порядку, встановленому Сімейним кодексом України.
Частиною 4 ст. 71 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов'язаний обчислювати розмір заборгованості із сплати аліментів щомісяця, а також проводити індексацію розміру аліментів відповідно до частини першої цієї статті.
Згідно ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість скарги ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця та її задоволення з підстав недотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства щодо нарахування розміру щомісячних аліментів, а також невідповідності розрахунку заборгованості в частині визначення «Сукупний розмір заборгованості з моменту відкриття виконавчого провадження».
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним.
Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаний з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження надання правової допомоги, Вербою А.П. надано: договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2025 року, укладений між адвокатом Вербою Андрієм Петровичем та ОСОБА_1 , в якому визначено вартість правової допомоги у розмірі 6 000 грн. 00 коп.; рахунок на оплату №26 від 26 березня 2025 року; платіжну інструкцію №1.110215581.1 від 26 березня 2025 року з призначенням платежу «Сплата за надання правничої допомоги згідно договору №б/н від 26 березня 2025 року», платник - ОСОБА_1 , отримувач - ОСОБА_3 ; акт виконаних робіт від 28 березня 2025 ркоу; свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю №738 від 24 грудня 2011 року на ім'я Верби А.П.; витяг з Єдиного реєстру адвокатів України; ордер на надання правничої допомоги адвокатом Вербою А.П..
Суд, розподіляючи витрати, понесені заявником на професійну правничу допомогу, приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі N 753/15687/15.
Предметом скарги є визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування розрахунку заборгованості. Справа не є складною, тому за таких обставин, суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 6 000 грн. є завищеними.
Суд, керуючись принципом співмірності та розумності судових витрат, враховуючи критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, дійшов висновку про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», ст.ст. 133, 134, 137, 141, 255, 353, 447-1 ЦПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Другий Правобережний відділ державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса), ОСОБА_2 на дії державного виконавця - задовольнити.
Визнати неправомірними дії державного виконавця Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни по складенню розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
Визнати незаконним розрахунок заборгованості зі сплати аліментів від 25 березня 2025 року складений державним виконавцем Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) Савенко Оксани Олександрівни за виконавчим листом №2-6997/11, який виданий 25 січня 2019 року Дніпропетровським районним судом Дніпропетровської області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Другого Правобережного відділу державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління юстиції(м. Одеса) (код ЄДРПОУ 44896456) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн. 00 коп.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання.
Учасник провадження, якому ухвала суду не була вручена в день її постановлення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому копії вказаної ухвали.
Суддя О.М. Войтух