23 квітня 2025 року
Київ
справа №320/46664/23
адміністративне провадження №К/990/15530/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на судові рішення у справі № 320/46664/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень,
14.04.2025 до суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник, ГУ ДПС), направлена до суду поштою 11.04.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. Згідно з частиною другою статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у касаційній скарзі зазначаються, зокрема: 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає касаційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) судові рішення, що оскаржуються; 4) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав); 5) вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги у вступній частині скаржник вказує про оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22.01.2025 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.07.2024 у справі №320/3487/23. Далі за змістом касаційної скарги міститься посилання, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 у справі №320/46664/23 позов ОСОБА_1 задоволено. У прохальній частині касаційної скарги ГУ ДПС просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 та рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №320/46664/23 та ухвалити нову постанову про відмову в позові.
Згідно з інформацією, наявною в Єдиному державному реєстрі судових рішень, у справі №320/46664/23 позивачем є ОСОБА_1 . Київський окружний адміністративний суд рішенням від 13.12.2024, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025, задовольнив позов ОСОБА_1 . Визнав протиправними та скасував податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2023 року №5872224024, №5870524024, №58706024024, №5870824024, №5870924024, рішення від 19 вересня 2023 року №5852024024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 20 вересня 2023 року №Ф-58701 в сумі 431558,43 грн, вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06 листопада 2023 року № Ф-63223-2615 в сумі 431237,43 грн.
Отже, скаржникові слід уточнити, які саме судові рішення та в межах якої саме справи він оскаржує за поданою касаційною скаргою.
2. Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Однак, скаржник до касаційної скарги не додав документ про сплату судового збору.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2023 - не більше 53680 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1073,60 грн) та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (13420 грн).
Позов у цій справі заявлено фізичною особою у 2023 році, який містить вимоги майнового характеру на загальну суму 6292963,37 грн. Отже, за подання позовної заяви підлягав судовий збір, обмежений максимальним розміром в сумі 13420 грн.
Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 26840 грн (13420 грн х 200%).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - 101__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від __________(Дата оскаржуваного рішення) по справі __________(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду).
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах, у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній міститься посилання на підставу касаційного оскарження, визначену пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України. ГУ ДПС вказує, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували абзац перший підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України і не врахували висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14.02.2024 у справі №300/4074/22 щодо застосування означеної норми.
Разом з тим, із змісту оскаржуваних судових рішень слідує, що сформульовані судами висновки щодо вирішення питання того, чи відносяться обставини надання позивачем іншій особі поворотної фінансової допомоги до діяльності у сфері фінансового посередництва і, відповідно, наявності/відсутності правових підстав для перебування платника податків на спрощеній системі оподаткування, співпадають із підходами щодо правозастосування зазначених норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 14.02.2024 у справі №300/4074/22. Водночас, у справі, в якій подано касаційну скаргу, суди дійшли висновку про задоволення позову з тих підстав, що укладений позивачем договір про надання поворотної фінансової допомоги не мав на меті отримання доходу і не може розцінюватися як надання послуг з фінансового посередництва. Натомість, у справі №300/4074/22, на неврахування якої посилається скаржник, Верховний Суд скасував судові рішення і направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції з огляду на те, що суди не дослідили відповідних умов договору, які мають значення для правильного вирішення спору.
Слід зазначити, що різниця у встановлених обставинах у сукупності з наданими сторонами доказами об'єктивно впливає на умови застосування правових норм, а тому сам факт наявності судового рішення, яким судові рішення скасовано внаслідок неповного з'ясування судами обставин справи, а справу направлено на новий розгляд, не свідчить про застосування судами у цій справі норм права без урахування висновків Верховного Суду.
Фактично, у касаційній скарзі відповідач висловлює незгоду саме зі здійсненою судом апеляційної інстанції оцінкою встановлених у справі обставин у взаємозв'язку із наданими на їх підтвердження доказами і доводить необхідність зміни такої (на його користь), що не може бути визнано належним обґрунтуванням неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права (обов'язкової умови при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України).
Більше того, в подальшому за змістом касаційної скарги ГУ ДПС наводить посилання на підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, вказуючи на відсутність висновку Верховного Суду в частині того, чи має господарська операція із надання поворотної фінансової допомоги ознаки фінансового посередництва. Вказане свідчить про поверхневе та формальне ставлення відповідача до оформлення касаційної скарги в частині обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, окремою підставою для задоволення позову слугували встановлені судами обставини з допущення контролюючим органом процедурних порушень в частині призначення і проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача. Водночас, жодних обґрунтувань в цій частині з посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України та наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, касаційна скарга не містить.
Усталеною є позиція Верховного Суду про те, що вимогам касаційної скарги щодо скасування судових рішень і ухвалення нового про відмову в позові має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження судових рішень у взаємозв'язку із усіма висновками, які стали підставою для задоволення позову. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.
Отже, касаційна скарга має містити обґрунтування неправильного застосування судами норм матеріального права та/або порушення норм процесуального права у взаємозв'язку із усіма висновками судів попередніх інстанцій, які стали підставою для задоволення позову та обов'язковим посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України (з наведенням обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених для відповідної підстави).
Суд звертає увагу скаржника, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на судові рішення у справі №320/46664/23 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- уточнити дати судових рішень, які оскаржуються в касаційному порядку та номер справи, в якій подано касаційну скаргу;
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі, встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в іншій частині у встановлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко