23 квітня 2025 року
Київ
справа №120/9418/24
адміністративне провадження №К/990/15466/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗОЛ" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 120/9418/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗОЛ" до Закарпатської митниці, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
14.04.2025 до суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗОЛ" (далі - скаржник, ТОВ "ПЛАЗОЛ"), направлена через підсистему «Електронний суд» 13.04.2025.
Під час вирішення питання щодо можливості відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.
1. У порушення вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до касаційної скарги не додано документу про сплату судового збору.
За змістом касаційної скарги скаржник наводить висновки стосовно належного до сплати розміру судового збору за подання касаційної скарги, проте, відповідний документ про його сплату до скарги долучено не було. Відсутні відомості про його долучення і за змістом додатків до касаційної скарги.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" (далі - Закон № 3674-VI) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, розмір судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (з 01.01.2025 - не більше 60560 грн).
Згідно з підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на день подання позову до суду) за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3028 грн).
Позов у цій справі заявлено юридичною особою у 2024 році, який містить одну вимогу немайнового характеру. Отже, за подання позову у цій справі підлягав сплаті судовий збір в сумі 3028 грн.
Відповідно, за подання касаційної скарги у цій справі сплаті підлягає судовий збір в сумі 6056 грн (3028 грн х 200%).
Водночас згідно з частиною третьою статті 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Оскільки касаційна скарга подана через підсистему «Електронний суд», ТОВ "ПЛАЗОЛ" має надати докази сплати судового збору в сумі 4844,80 грн (6056 грн х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Найменування податку, збору, платежу - Судовий збір (Верховний Суд, 055)
Призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
2. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах, у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);
- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).
Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).
Також обов'язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).
Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінку судами їх сукупності не можна вважати подібністю правовідносин.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини четвертої статті 166 Митного кодексу України у правовідносинах про зупинення строку переробки за межами митної території України до закінчення існування обставин непереборної сили.
Водночас, інших обов'язкових умов у їх взаємозв'язку, передбачених при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не наводить. Так, у касаційній скарзі відсутнє належне обґрунтування того: який саме висновок апеляційного суду, на переконання скаржника, є неправильним; у чому полягає помилка суду при застосуванні норми частини четвертої статті 166 Митного кодексу України; як, на думку скаржника, ця норма повинна застосовуватися. ТОВ "ПЛАЗОЛ" лише в загальному наводить фактичні обставини справи, встановлені судами у цій справі, та висловлює незгоду з наданою судами правовою оцінкою цим обставинам, що не є належним правовим обґрунтуванням підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 3 частиною четвертою статті 328 КАС України.
Крім того, у касаційній скарзі міститься посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і пункт 4 частини другої статті 353 КАС України (суд встановив обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів). За змістом касаційної скарги ТОВ "ПЛАЗОЛ" вказує, що недопустимими доказами, на які послались суди попередніх інстанцій, є листи Головного управління контррозвідувального забезпечення об'єктів критичної інфраструктури та протидії фінансуванню тероризму Служби безпеки України. Проте, скаржник не вказує, які саме обставини суд встановив на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими. При цьому, надання неправильної оцінки наявним у матеріалах справах доказам не є тотожним встановленню судом обставин на підставі недопустимого доказу. Недопустимим доказом в розумінні статті 74 КАС України є доказ, одержаний з порушенням закону, або доказ, яким певна обставина не може бути підтверджена.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає за доцільне запропонувати скаржникові подати уточнену касаційну скаргу, зміст якої в частині викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом.
3. Зі змісту судових рішень та доводів касаційної скарги вбачається, що касаційну скаргу подано на судове рішення у справі незначної складності, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження.
У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України і пункт 2 частини другої статті 353 КАС України (суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, яка підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження). Однак, скаржник не наводить доводів щодо порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, як і не зазначає, які саме докази залишилися у справі не дослідженими, і які саме обставини залишилися у справі не встановленими. За змістом частини першої статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Обставиною ж в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка суду встановленому факту.
Також скаржник вказує на те, що позбавлений можливості спростувати обставини справи, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями, у справі № 120/6599/24 за позовом ТОВ "ПЛАЗОЛ" до Закарпатської митниці про визнання протиправними та скасування вимог про сплату митних платежів. Проте, колегія суддів вважає недостатнім наведене скаржником обґрунтування про наявність винятку, передбаченого підпунктом «б» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, для перегляду рішень судів попередніх інстанцій.
Так, стверджуючи про позбавлення можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи, скаржник не вказує: а) які саме обставини він позбавлений можливості спростувати; б) які положення закону позбавляють його можливості спростувати такі обставини. Слід зазначити, що обставиною в розумінні КАС України є фактичні дані (певний матеріально-правовий факт), а не правова оцінка судом встановленого факту.
Відповідно до частин другої і шостої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без руху з наданням скаржнику строку для усунення виявлених недоліків.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 359 КАС України,
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАЗОЛ" на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 01.01.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.03.2025 у справі № 120/9418/24 - залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії зазначеної ухвали суду для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати платіжний документ про оплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі встановленому Законом № 3674-VI;
- надати уточнену касаційну скаргу, зміст якої щодо підстав для касаційного оскарження судових рішень має бути викладено з урахуванням роз'яснень, наданих судом;
- навести обґрунтування наявності у цій справі винятків, передбачених пунктами "а" - "г" пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Роз'яснити, що у випадку відсутності у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження) винятків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 333 КАС України.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог ухвали в іншій частині у встановлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Також роз'яснити скаржнику, що у разі подання уточненої касаційної скарги в електронній формі через електронний кабінет скаржник має додати докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України (шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету - в паперовій формі листом з описом вкладення).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон І.А. Васильєва В.П. Юрченко