23 квітня 2025 рокуЛьвівСправа № 140/13229/24 пров. № А/857/5987/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді Курильця А.Р.,
суддів Кузьмича С.М., Мікули О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в справі № 140/13229/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
суддя в 1-й інстанції - Андрусенко О. О.,
час ухвалення рішення - 24 січня 2025 року,
місце ухвалення рішення - м.Луцьк,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
У листопаді 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ), в якому просив:
визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 “Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій» (далі - Постанова №889), за період з січня 2016 року по березень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, за період з січня 2016 року по березень 2016 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_3 щодо проведення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення за 2016-2017 роки та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за період з квітня 2016 по серпень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести перерахунок та виплату грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016-2017 роках, та щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення;
визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_2 щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою № 889 за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2016 року - березні 2016 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2016 року - березні 2016 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_3 ) щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016, 2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у квітні 2016 року - серпні 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_3 ) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016, 2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у квітні 2016 року - серпні 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у вересні 2017 року - лютому 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у вересні 2017 року - лютому 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовують тим, що індексація не є видом грошового забезпечення і не має постійного характеру виплат, а тому відсутні підстави для включення суми індексації в розрахунок додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889. Додаткова грошова винагорода, передбачена Постановою № 889, підлягає індексації та згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі № 140/8143/22 позивачу проіндексоване все грошове забезпечення (включаючи згадану додаткову винагороду) і ця індексація є виплачена. Разом з тим, індексація грошового забезпечення не є складовою частиною вказаної додаткової грошової винагороди, оскільки індексація за своєю правовою природою є соціальною гарантією, і хоча вона належить до сум, які підлягають виплаті військовослужбовцю, але така не є грошовим забезпеченням, а тому і не може враховуватися при розрахунку вказаної виплати.
Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що відповідно до частини 4 статті 304 КАС України, не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу в порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст. 311 КАС України.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу, зокрема, у період з грудня 2015 року по березень 2016 року включно у В/ч НОМЕР_1 , у період з квітня 2016 року по серпень 2017 року включно - у В/ч НОМЕР_3 , а у період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно у В/ч НОМЕР_2 , що підтверджується витягом з послужного списку (а.с. 35).
Як слідує з особистих карток грошового забезпечення (а.с.11-15), під час проходження позивачем військової служби у відповідачів йому у лютому 2016 року - лютому 2018 року нараховувалася та виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода. Також В/ч НОМЕР_3 виплатила позивачу грошову допомогу на оздоровлення: у вересні 2016 року у розмірі 6424,60 грн та у серпні 2017 року у розмірі 6424,60 грн.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8143/22, яке набрало законної сили 08.06.2023, зокрема, зобов'язано В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з врахуванням виплачених сум; зобов'язано В/ч НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); зобов'язано В/ч НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.
На виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8143/22:
В/ч НОМЕР_1 нарахувала та виплатила позивачу 23.02.2023 індексацію грошового забезпечення у сумі 9239,36 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача у банку (а.с.37), листом В/ч НОМЕР_1 від 03.10.2024 №10/5238-24-вих (а.с. 28 зворот), довідкою розрахунком індексації грошового забезпечення (а.с. 29);
В/ч НОМЕР_3 нарахувала та виплатила позивачу 22.07.2023 та 30.10.2024 індексацію грошового забезпечення у сумі 41925,38 грн та у сумі 9374,62 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача у банку (а.с. 30, 32), листами В/ч НОМЕР_3 від 09.10.2024 №09/24801-24-вих та від 30.09.2024 №09/23878-24-вих (а.с. 17, 22 зворот), довідкою розрахунком індексації грошового забезпечення (а.с. 23);
В/ч НОМЕР_2 нарахувала та виплатила позивачу 28.06.2023 індексацію грошового забезпечення у сумі 24099,59 грн, що підтверджується випискою з карткового рахунку позивача у банку (а.с.31), листом В/ч НОМЕР_2 від 30.09.2024 №09/13010-24-вих (а.с. 24 зворот), довідкою розрахунком індексації грошового забезпечення (а.с. 25-26);
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення з таких підстав.
Спірні правовідносини виникли щодо нарахування та виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, без включення до місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Преамбулою Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-ХІІ) передбачено, що цей Закон визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
За приписами пунктів 2, 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (пункт 4 статті 9 Закону №2011-ХІІ).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 №1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (була чинною до 28.02.2018) грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Отже, грошове забезпечення військовослужбовців включає: основні види (посадовий оклад; оклад за військовим званням); щомісячні додаткові види (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 1 статті 10-1 Закону №2011-ХІІ військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.
На час нарахування та виплати позивачу грошової допомоги для оздоровлення за 2016-2017 роки, щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, за 2016-2018 роки діяла Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 20.05.2008 №425 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.06.2008 за №537/15228; далі - Інструкція №425), якою визначено порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби).
За змістом пунктом 1.2 розділу I Інструкції №425 місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).
Підпунктами 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу ІІІ Інструкції №425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Підпунктом 5 пункту 1 Постанови №889 (доповнено постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2015 №704 “Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2010 р. №889», яка набрала чинності з 01.01.2016) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби (крім тих, що зазначені в підпункті 1 цього пункту, та військовослужбовців строкової військової служби) - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
На виконання Постанови №889 02.02.2016 Міністерством внутрішніх справ України видано наказ №73, яким затверджено Інструкцію про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2016 за №217/28347), пунктом 2 якої встановлено, що виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям: 1) до 100 відсотків місячного грошового забезпечення: військовослужбовцям, які займають посади в загонах морської охорони та їх структурних підрозділах; військовослужбовцям, які займають посади льотного складу в авіаційних частинах Держприкордонслужби; 2) військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Відповідно до пункту 3 зазначеної Інструкції №73 до місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов'язків за якою він допущений).
Суд звертає увагу на те, що право на грошову допомогу на оздоровлення у 2016-2017 роках та щомісячну додаткову грошову винагороду, передбачену Постановою №889, яка виплачувалася у лютому 2016 року - лютому 2018 року, позивач набув, в цій частині його право було реалізоване.
Спірним питанням є підстави включення при обчисленні цих виплат нарахованої та виплаченої індексації грошового забезпечення.
За приписами статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
За змістом статті 19 Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов'язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України «Про оплату праці» такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.
На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закону України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-XII).
Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 6 Закону № 1282-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення, яким визначені правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 5 Порядку № 1078 визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Отже, відповідно до законодавчого визначення, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, суд дійшов висновку, що механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
При вирішенні питання щодо індексації слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ та Порядку №1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для правового висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців, з якого здійснюється, зокрема, обрахунок грошової допомоги на оздоровлення, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Суд враховує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09.02.2023 у справі №140/8143/22, яке набрало законної сили 08.06.2023, зокрема, зобов'язано В/ч НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по березень 2016 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з врахуванням виплачених сум; зобов'язано В/ч НОМЕР_3 провести нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з квітня 2016 року по серпень 2017 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця); зобов'язано В/ч НОМЕР_2 провести перерахунок та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року включно з урахуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін (базового місяця), з врахуванням виплачених сум.
З розрахунків індексації грошового забезпечення слідує, що на виконання вказаного судового рішення позивачу, починаючи з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення (а.с. 23 зворот, 26, 29).
Отже, індексація грошового забезпечення у період з грудня 2015 року по лютий 2018 року включно підлягала виплаті позивачу щомісячно (повинна була мати щомісячний характер) та враховуючи її особливу правову природу, бездіяльність відповідачів щодо проведення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення (виплачена у вересні 2016 року та у серпні 2017 року), щомісячної додаткової грошової винагороди (виплачена у лютому 2016 року - лютому 2018 року), з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення, є протиправною (такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду у постановах від 30.04.2021 у справі №620/561/20, від 21.12.2021 у справі №820/3423/18, від 30.11.2023 у справі №380/21619/21 та ін.).
Таким чином, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для включення індексації грошового забезпечення до місячного грошового забезпечення для обрахунку розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та щомісячної додаткової грошової.
Проте перерахунок щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №889, слід здійснити з лютого 2016 року, оскільки відповідно до картки грошового забезпечення саме з лютого 2016 року ОСОБА_1 було нараховано щомісячну додаткову грошову винагороду (а.с. 11), а не з січня 2016 року, як помилково зазначає позивач в позовній заяві. Суд констатує, що в матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про нарахування та виплату позивачу щомісячної додаткової грошової винагороди у січні 2016 року.
З огляду на наведене суд першої інстанції дійшов правильного та переконливого висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_1 щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2016 року - березні 2016 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у лютому 2016 року - березні 2016 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльності В/ч2144 щодо проведення перерахунку та виплати грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016, 2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у квітні 2016 року - серпні 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2016, 2017 роках, щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у квітні 2016 року - серпні 2017 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення; визнання протиправною бездіяльності В/ч НОМЕР_2 щодо проведення перерахунку та виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у вересні 2017 - лютому 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення та зобов'язання вказаного відповідача провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату (з урахуванням раніше виплачених сум) щомісячної додаткової грошової винагороди, виплаченої у вересні 2017 року - лютому 2018 року включно, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення індексації грошового забезпечення.
Решта доводів та заперечень учасників справи, висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відображено принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні не спростовуються і підстав для його скасування немає.
Враховуючи наведене вище, апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.308,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -
Апеляційні скарги ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) та ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 січня 2025 року в справі № 140/13229/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду лише з підстав, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя А. Р. Курилець
судді С. М. Кузьмич
О. І. Мікула
Повне судове рішення складено 23 квітня 2025 року.