Справа № 320/13672/24 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Марич Є.В.
Іменем України
22 квітня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Чаку Є.В.,
за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіа Тех» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00182860702 від 11.03.2024.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 позов задоволено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та не підлягає скасуванню.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що на підставі п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК), наказу ГУ ДПС у м. Києві від 24.01.2024 № 399-п, останнім проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534) з питань дотримання вимог валютного законодавства при розрахунках за зовнішньоекономічними контрактами (інвойсами) від 17.10.2022 № 17/10-22 та від 31.10.2022 № 31/10 з нерезидентом «SILVAN GRUP d.o.o.» (Республіка Хорватія) та від 05.01.2023 № BSTR230105UKR з нерезидентом «TAIZHOU MACHINERY INDUSTRY CO, LTD» (КНР) у зв'язку з повідомленням Державної податкової служби України від 30.05.2023 № 12279/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 30.05.2023 № 6579/8), від 05.07.2023 № 15823/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДС м. Києві від 05.07.2023 № 8474/8), від 07.08.2023 № 18996/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 07.08.2023 № 9982/8), від 05.09.2023 № 21760/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 05.09.2023 № 11303/8), від 15.12.2023 № 31603/7/99-00-07-05-02-07 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 15.12.2023 № 15763/8) за період з 17.10.2022 по 12.02.2024 відповідно до затвердженого плану (переліку питань) документальної перевірки (додаток 1 акта перевірки, який є його невід'ємною частиною).
За результатами перевірки складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АЙДІА ТЕХ» (код ЄДРПОУ 42915534)» від 19.02.2024 № 13481/26-15- 07-02-03-03 та встановлено порушення:
- частини 2, з урахуванням частини 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (із змінами та доповненнями) в частині ненадходження валютних коштів за експортним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 з нерезидентом «SILVAN GRUP d.o.o.» (Республіка Хорватія) на суму 104 000 Євро (еквівалент 476 409.14 грн) та надходження валютних коштів із порушенням граничних термінів розрахунків за експортним контрактом від 31.10.2022 № 31/10 з нерезидентом «SILVAN GRUP 40.0.» (Республіка Хорватія) на суму 49 123,22 Євро (еквівалент 1 899 233 грн);
- частини 3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» № 2473-VIII від 21.06.2018 (із змінами та доповненнями) в частині несвоєчасного повернення валютних коштів у сумі 85520,05 Доларів США (еквівалент 3 127 348,50 грн) за імпортним контрактом від 05.01.2023 № BSTR230105UKR з нерезидентом «TAIZHOU MACHINERY INDUSTRY CO, LTD» (KHP).
На підставі висновків акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення- рішення від 11.03.2024 № 00182860702 яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в розмірі 1 170 160,31 грн.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, в даному випадку, відбулось з вини нерезидентів компанії «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) та компанії TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD (КНР), що виключає можливість застосування до позивача відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», оскільки вказана відповідальність застосовується виключно у випадку порушення вказаних строків резидентами.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ унормовані Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21 червня 2018 року № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII), який також встановлює відповідальність за порушення валютного законодавства.
Стаття 13 Закону №2473-VIII визначає особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так, Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів (частина перша статті 13 Закону №2473-VIII).
Згідно з вимогами частини третьої статті 13 Закону №2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) (частина п'ята статті 13 Закону №2473-VIII).
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону № 2473-VIII постановою правління Національного банку України (далі - НБУ) від 02 січня 2019 року № 5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (далі - Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ вказаного Положення граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
Також, відповідно до статті 7 Закону України «Про Національний банк України» 24 лютого 2022 року з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (далі - Постанова №18).
Постановою Правління НБУ № 68 від 04 квітня 2022 року Постанову №18 було доповнено, зокрема пунктами наступного змісту: « 142. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 90 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року»; « 144. Розрахунки за операціями резидентів з експорту та імпорту товарів здійснюються не пізніше строку, визначеного в пункті 142 цієї постанови, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови в повному обсязі, з урахуванням вимог пункту 143 цієї постанови стосовно операцій з експорту, імпорту товарів у незначній сумі (уключаючи незавершені розрахунки за операцією). Грошові кошти від нерезидента за операціями резидента з експорту товарів підлягають зарахуванню на рахунок резидента в банку в Україні».
В подальшому, до пункту 142 Постанови №18 вносились зміни і з 07 червня 2022 року цифри "90" було замінено цифрами "120", а з 07 липня 2022 року - цифри "120" замінено цифрами "180" (постанови Правління НБУ №113, №142 відповідно).
Таким чином, за загальним правилом експорт та імпорт товарів має здійснюватися у строки, зазначені у договорах, але не пізніше граничного строку розрахунків, встановленого НБУ, що обчислюється з дня здійснення авансового платежу (попередньої плати). До 05 квітня 2022 року такі граничні строки розрахунків становили 365 календарних днів. З огляду на введення в Україні воєнного стану НБУ змінив граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту. Відповідно до указаних змін у період з 05 квітня 2022 року по 07 червня 2022 року такі строки становили 90 календарних днів, з 07 червня 2022 року по 07 липня 2022 року - 120 календарних днів, з 07 липня 2022 року - 180 календарних днів. При цьому змінені Постановою №18 строки застосовуються лише до операцій, що здійснені з 05 квітня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АЙДІА ТЕХ» (Постачальник) та компанією «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія) (Покупець) укладено експортний контракт від 17.10.2022 № 17/10-22 щодо постачання обладнання для виробництва дерев'яних палетів на загальну суму 104 000,00 євро.
Оплата товару за цим Контрактом здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Постачальника в такому порядку: оплата 25% вартості Товару, тобто 26 000,00 Євро, має бути здійснена Покупцем через 90 календарних днів після отримання Товару Покупцем, але не пізніше 20.01.2023; оплата 75% вартості Товару, тобто 78 000,00 євро, має бути здійснена Покупцем через 175 календарних днів після отримання Товару Покупцем.
На виконання умов цього контракту, за період який перевіряється ТОВ «АЙДІА ТЕХ» відвантажило Товар на суму 104 000,00 євро на «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія), проте не отримало валютну виручку у встановлені терміни.
До перевірки надано довідку АТ «ПРИВАТБАНК» від 09.02.2024 № 6/1 щодо стану розрахунку за експортним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 з компанією «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія), відповідно до якої станом на 09.02.2024 обліковується заборгованість на суму 104 000,00 євро.
Водночас, до перевірки позивачем надано ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 № 904/1951/23 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі про стягнення заборгованості з компанії «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія) за зовнішньоекономічним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22.
Також, до перевірки надано рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 05.09.2023 по справі № 904/1951/23, яким позов ТОВ «АЙДІА ТЕХ» до нерезидента «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) про стягнення заборгованості за зовнішньоекономічним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 y розмірі 104.000,00 євро задоволено в повному обсязі.
Разом з тим, оскільки вказаний позов ТОВ «АЙДІА ТЕХ» до нерезидента «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) про стягнення заборгованості прийнятий господарським судом до розгляду 20.04.2023, відповідачем нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за період з 17.04.2023 по 19.04.2023 у сумі 37 830,69 грн.
Також, між ТОВ «АЙДІА ТЕХ» (Постачальник) та компанією «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) (Покупець) було укладено експортний контракт від 31.10.2022 № 31/10 щодо поставки пиломатеріалів (далі - Товар).
У пункті 3.1 Контракту сторони погодили загальну вартість Контракту, яка складається з суми вартості Товару, отриманого по всім видатковим накладним (Специфікаціям) протягом дії даного Контракту, проте не може перевищувати 1 000 000,00 євро.
На виконання умов цього контракту ТОВ «АЙДІА ТЕХ» відвантажено пиломатеріали на адресу компанії «SILVAN GRUPA d.o.o.» на загальну суму 59 533,30 євро, що підтверджується митними деклараціями. Проте, Покупець вчасно не виконав свої зобов'язання з оплати поставленого Товару.
В ході проведення перевірки ТОВ «АЙДІА ТЕХ» надано договір про переведення боргу від 06.11.2023 № 6/11-2023: Компанія «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) (Первісний боржник) та «Trading and Delivery Expo d.o.о.» (Хорватія) (Новий боржник), заключили договір про переведення боргу.
Відповідно до договору про переведення боргу «Trading and Delivery Expo d.o.o.» (Хорватія) перерахувало кошти на рахунок ТОВ «АЙДІА ТЕХ» на загальну суму 59 533,30 євро.
До перевірки надано довідку АТ «ПРИВАТБАНК» від 09.02.2024 № б/н щодо стану розрахунку за експортним контрактом від 31.10.2022 № 31/10 з компанією «SILVAN GRUPA d.о.о.» (Хорватія), відповідно до якої оплата по договору переуступки боргу від 06.11.2023 № 6/11-2023 «Trading and Delivery Expo d.o.o.» (Хорватія) зарахована за експортним контрактом від 31.10.2022 № 31/10 з компанією «SILVAN GRUPA d.o.o.» (Хорватія) в період з 15.11.2023 по 30.11.2023.
У зв'язку з чим, оскільки валютна виручка отримана з порушенням граничних термінів розрахунків, відповідачем нараховано пеню за порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 31.10.2022 № 31/10 у розмірі 925 924,62 грн:
- за період з 24.05.2023 по 21.11.2023 у сумі 226 134,97 грн;
- за період з 13.06.2023 по 23.11.2023 у сумі 230 542,58 грн;
- за період 05.07.2023 по 27.11.2023 у сумі 240 936,18 грн;
- за період з 05.07.2023 по 29.11.2023 у сумі 228 310,90 грн.
Крім того, між ТОВ «АЙДІА ТЕХ» (Покупець) та «TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO. LTD» (КНР) (Продавець) укладено імпортний контракт від 05.01.2023 № BSTR230105UKR щодо поставки генераторів (бензинові та дизельні).
Відповідно до додаткової угоди від 07.03.2023 № 1 до контракту від 05.01.2023 № BSTR230105UKR з компанією «TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO. LTD» (КНР), сторони дійшли згоди викласти п. 4 Договору у новій редакції: Термін доставки в Україну не перевищуватиме 180 днів.
Відповідно до додаткової угоди від 02.08.2023 № 2 до контракту від 05.01.2023 №BSTR230105UKR з компанією «TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO. LTD» (КНР), згідно з якою, керуючись умовами Договору, сторони дійшли згоди змінити кількість, обсяг Товару та загальну вартість генераторів та викласти преамбулу у наступній редакції: Загальна кількість генераторів (дизельні) 188 штук на загальну суму 80 319,26 доларів США. Керуючись умовами Договору. Сторони дійшли згоди викласти п. 3 Договору у новій редакції: Оплата: Попередню оплату по даному Контракту було проведено покупцем у розмірі 85 520,05 доларів США. Грошова сума у розмірі 5200,79 доларів США, що залишалася після внесення попередньої оплати і наразі є надлишком по відношенню до вартості Товару, який затверджено та наразі поставляється, залишається попередньою оплатою на наступну партію Товару, яка буде затверджена не пізніше 30 жовтня 2023 року.
ТОВ «АЙДІА ТЕХ» здійснено перерахування коштів за контрактом від 05.01.2023 №BSTR230105UKR на адресу компанії «TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO. LTD» (КНР) на загальну суму 171 040,10 доларів США.
Компанією TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD» (КНР) здійснено повернення коштів 07.08.2023 за вищенаведеним контрактом на суму 88 520,05 доларів США (еквівалент 3127 348,50 грн) та поставлено товар (генератори) на суму 80 319,26 доларів США (еквівалент 2927 639,25 грн). що № 23UA100440497996U6. підтверджується митною декларацією від 18.10.2023
До перевірки надано платіжну інструкцію АТ «ОТП БАНК» від 07.08.2023 року № 9356953 щодо повернення коштів TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD (КНР) на загальну суму 85 442,24 доларів США.
До перевірки надано довідку АТ «ОТП БАНК» від 09.02.2024 № 020-01-020-3-020-3/28-БТ щодо стану розрахунку за контрактом від 05.01.2023 № BSTR230105UKR з компанією TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD» (КНР). Дата перерахування коштів: 18.01.2023 на суму 88 520,05 доларів США, граничний термін 16.07.2023; 02.07.2023 на суму 855 520,05 доларів США, граничний термін 22.01.2024. Передплата від 18.01.2023 була закрита поверненням коштів від 07.08.2023 у сумі 85 442,24 доларів США, а передплата 27.07.2023 закрита реєстром МД 18.10.2023 у сумі 80 319.26 доларів США.
В акті перевірки також зазначено, що довідку уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни, відповідно до умов контракту від 05.01.2023 № BSTR230105UKR з нерезидентом «TAIZHOU BISON MACHINERY INDUSTRY CO, LTD» (КНР) щодо виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин до перевірки не надано.
За вказаних обставин, контролюючим органом за період з 17.07.2023 по 07.08.2023 нараховано пеню ТОВ «АЙДІА ТЕХ» за порушення граничних строків розрахунків за контрактом від 05.01.2023 № BSTR230105UKR у сумі 206 405,00 грн.
Звертаючись до суду із позовом, позивач не заперечив факт порушення строку розрахунків, проте вказав, що відповідачем не було враховано: дату подання позову до господарського суду (щодо розрахунків за контрактом з SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія) від 17.10.2022 № 17/10-22), дію карантину для цілей застосування одинадцятого пункту 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, а також відсутність у діях позивача вини щодо прострочення строку розрахунків.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд апеляційної інстанції звертає увагу на таке.
Відповідно до абзаців першого, третього частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Таким чином, у разі розгляду судом спору про стягнення заборгованості з нерезидента, для цілей нарахування пені за порушення строку розрахунків має значення дата прийняття судом до розгляду відповідної заяви, а не дата її подання до суду, про що помилково вказує позивач.
Як вже зазначалося, позовну заяву про стягнення заборгованості з компанії «SILVAN GRUPA d.o.o» (Хорватія) за зовнішньоекономічним контрактом від 17.10.2022 № 17/10-22 прийнято до розгляду ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 20.04.2023 № 904/1951/23, а тому відповідач здійснив правомірне нарахування пені за період до 20.04.2023 (до 19.04.2023 включно).
Частинами першою - третьою статті 3 Закону №2473-VIII передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Закону №2473-VIII, і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.
Дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.
Водночас, як зазначалося, зміни до положень Закону №2473-VIII здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).
При цьому, маючи на меті звільнити суб'єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону №2473-VIII.
Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п'ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб'єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426.
Тобто, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб'єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID- 19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону №2473-VIII, проте таких змін внесено не було.
З огляду на наведене, висновок, що дія положення абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, який передбачає не нарахування пені протягом дії карантину, розповсюджується і на пеню за порушення строків розрахунків, що передбачена частиною п'ятою Закону №2473-VIII, є помилковим.
Пеня, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Аналогічну позицію висловила Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22, відступивши при цьому від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.02.2024 у справі №420/1538/23, від 28.03.2024 у справі №380/17879/22, від 13.05.2024 у справі № 420/11208/23.
Таким чином, доводи позивача та мотиви суду першої інстанції про неможливість у спірних правовідносинах здійснення нарахування пені в силу абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України є безпідставними та відхиляються судом апеляційної інстанції.
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII визначає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Стаття 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» передбачає, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Рішенням президії ТПП України 15 липня 2014 року № 40(3) затверджено Регламент засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), який встановлює єдиний порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) в системі ТПП України.
Пункт 4 Регламенту ТПП врегульовує питання розмежування компетенції ТПП України та регіональних ТПП.
За правилами підпункту 4.2 пункту 4 Регламенту ТПП регіональні ТПП здійснюють засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) відповідно до умов договорів, контрактів, типових договорів, угод тощо між резидентами, норм законодавства, відомчих нормативних актів, органів місцевого самоврядування, в яких безпосередньо передбачено віднесення такої функції до компетенції регіональних торгово-промислових палат / відповідної регіональної ТПП.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що позивачем не надано сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, а також і інших належних доказів, що підтверджують існування форс-мажорних обставин, які призвели до порушення строків розрахунків згідно спірних контрактів.
У зв'язку із цим колегія суддів відхиляє доводи позивача та мотиви суду першої інстанції про те, що спірні порушення виникли не із вини позивача, оскільки вказані обставини не підтверджені у встановленому законом порядку.
Враховуючи викладене, підстави позову, а також мотиви, з яких виходив суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду справи.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновків про те, що здійснюючи нарахування пені та приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідач діяв правомірно.
Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 34, 243, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві задовольнити.
Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2024 та ухвалити нове судове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Айдіа Тех» до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Є.В. Чаку
Повний текст постанови складений 23.04.2025.