П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 квітня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/4096/24
Перша інстанція: суддя Самойлюк Г.П.,
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача-Шляхтицького О.І.,
суддів: Федусика А.Г., Семенюка Г. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 420/4096/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 08.05.2024 у справі № 420/4096/24 адміністративний позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнив частково.
28.01.2025 до Одеського окружного адміністративного суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку ст. 382 КАС України.
Одеський окружний адміністративний суд ухвалою від 10.02.2025 заяву ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України у справі №420/4096/24 повернув заявнику без розгляду.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що Позивач надає суду перерахунок пенсії з 01.11.2024, проте не надає перерахунку пенсії, проведеного з 01.06.2022 на підтвердження доводів, викладених у заяві.
В порушення вимог ч. 2 ст. 167 КАС України, ненадано доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві є недоліком, який перешкоджає розгляду заяви.
Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі вказує, що ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв'язку з чим просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою заяву задовольнити.
Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:
- судом першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви без розгляду;
- на даний час рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі № 420/4096/24 не виконано належним чином, оскільки відповідач - Головне управлінням Пенсійного фонду України у Одеській області, всупереч судового рішення, продовжує протиправно не виплачувати щомісячну доплати до пенсії, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у розмірі 2000 грн;
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За приписами ч. ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ.
Відповідно до ст. 166 КАС України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Пунктами 5, 6 частини 1 статті 167 КАС України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити, зокрема, підстави заяви (клопотання, заперечення), а також перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення).
Положеннями абзацу 10 частини 1 статті 167 КАС України встановлено, що до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Згідно з частиною другою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналіз положень статей 166, 167 КАС України свідчить про те, що останні не передбачають можливості суду залишати заяви з процесуальних питань без руху для усунення недоліків. Зі змісту частини другої статті 167 Кодексу виходить, що вимоги процесуального закону імперативно зобов'язують суд або ж прийняти заяву та здійснити її розгляд, або ж повернути її заявнику.
Разом з тим, статті 166 та 167 КАС України не містять заборони повторного звернення з заявою з процесуальних питань у разі її повернення без розгляду. Отже, позивач не позбавлений права на повторне звернення з заявою в порядку статті 382 КАС України.
Колегією суддів з матеріалів справи встановлено, що в порушення вимог частини 1 статті 167 КАС України, позивач надає суду перерахунок пенсії з 01.11.2024, проте не надає перерахунку пенсії, проведеного з 01.06.2022 на підтвердження доводів, викладених у заяві.
Разом з тим, позивачем не надано доказів надсилання копії заяви відповідачу у справі.
За наведеного, на думку колегії суддів, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для повернення заяви ОСОБА_1 в порядку ст. 382 КАС України без розгляду.
Поміж тим, колегія суддів зауважує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.09.2023 у справі «Статівка проти України» (заява № 64305/12) зазначив, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні перешкоджати здійсненню цього права у спосіб або такою мірою, за яких буде порушена його суть. Вони повинні переслідувати законну мету, і має існувати розумна пропорційність між застосовними засобами та метою, якої прагнуть досягти.
Також ЄСПЛ зазначив, що зацікавлені сторони мають розраховувати на застосування таких норм. Проте відповідні норми або їх застосування не повинні перешкоджати використанню сторонами у справі доступних засобів юридичного захисту (див. рішення у справах «Мельник проти України» (Melnyk v. Ukraine), заява № 23436/03, пункти 22 і 23, від 28.03.2006, та «Кравченко проти України» (Kravchenko v. Ukraine), заява № 46673/06, пункти 41 і 42, від 30.06.2016).
Відтак, доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Доводи апеляційної скарги, яким була дана оцінка в мотивувальній частині постанови, ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування ухвали суду першої інстанції.
З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, ухвалу суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325 КАС України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 у справі № 420/4096/24 - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач О.І. Шляхтицький
Судді Г.В. Семенюк А.Г. Федусик