16 квітня 2025 року м.Дніпросправа № 160/3489/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Баранник Н.П.,
суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 160/3489/24 (суддя Рянська В.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку письмового провадження) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (далі відповідач), яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24.02.2022 до 30.04.2022;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з 24.02.2022 до 30.04.2022.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_1 . Перебуваючи у відрядженні в підпорядкуванні командира оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 24.02.2022 до 30.04.2022 він брав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії безпосередньо в районі ведення бойових дій у Донецькій області, що підтверджується довідкою № 2022/окп/38/1100, виданою 03.05.2022 військовою частиною НОМЕР_2 . Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати йому додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у збільшеному розмірі 100000,00 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неналежну оцінку доказів, позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його позовних вимог у повному обсязі.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідно до абзацу четвертого пункту 3 Рішення Міністра оборони України, оформленого телеграмою від 25.03.2022 р. № НР248/1298 (яке було чинним на дату видачі довідки) про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців в бойових діях або заходах надається довідка командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець. Форма довідки для підтвердження факту відряджених військовослужбовців відповідає формі, що визначена у додатку №1 до рішення Міністра оборони України від 25.03.2022 № НР248/1298. Позивач наполягає, що підтвердив факт своєї безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, безпосередньо в районі ведення бойових дій у Донецькій області, а отже були всі наявні підстави для виплати йому винагороди, збільшеної до 100 тисяч.
Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та дав належну оцінку доказам, що подавалися сторонами. На думку відповідача відсутні підстави для скасування законного рішення суду першої інстанції.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з наступних підстав.
З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має статус учасника бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_3 від 02.10.2018.
Згідно з копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_4 , виданого 02.01.2019, ОСОБА_1 перебуває на військовій службі у Збройних Силах України, наказом МО України № 80 від 05.12.2018 призначений на посаду офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №9 від 12.01.2022 вважати капітана ОСОБА_1 , офіцера відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що 12.01.2022 прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
У посвідченні про відрядження №4 від 11.01.2022, виданому капітану ОСОБА_1 , зазначено, що його відряджено у підпорядкування командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою безпосередньої участі в Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей. Вибув з військової частини НОМЕР_1 12.01.2022, прибув до ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » 12.01.2022, вибув з ОТУ “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » 30.04.2022, прибув до військової частини НОМЕР_1 30.04.2022.
03.05.2022 військовою частиною НОМЕР_2 видано довідку № 2022/окп/38/1100 особовому складу, який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , в тому, що вони брали безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у тому числі майору ОСОБА_1 з 24.02.2022 до 28.02.2022, з 01.03.2022 до 31.03.2022, з 01.04.2022 до 30.04.2022 (всього 66 діб). Підстава: наказ командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.01.2022 № 9, бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.02.2022 № 39/304/14/5т.
14.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини НОМЕР_1 з рапортом про виплату йому додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 за період безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення бойових дій (проведення заходів) у розмірі 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби та участі у таких діях та заходах за період з 24.02.2022 до 30.04.2022. До рапорту додав довідку № 2022/окп/38/1100 від 03.05.2022.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 18.12.2023 № 17687/юк за результатами розгляду рапорту позивача повідомлено, що відповідно до пункту 4 телеграми Міністра оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 та роз'яснень Міністерства оборони України № 248/1298 від 25.03.2022 довідка за формою, наведеною в додатку № 1, щомісячно до 05 числа надсилається командирами військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ) за місцем штатної служби військовослужбовців. ОСОБА_1 виконував обов'язки військової служби відповідно до ст.ст. 3, 8 Закону України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України», а інші завдання, не передбачені цим Законом, покладати заборонено. Зазначено про проведення 16.04.2022 у Генеральному штабі Збройних Сил України наради робочої групи з опрацювання єдиних підходів щодо порядку виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168, а також доведення телеграми від 18.04.2022 № 9716/С. Протоколом робочої групи визначено, що ОТУ, ОСУВ, ОУВ, УВ та інші тимчасово утворені органи військового управління довідки про безпосередню участь у бойових діях не надають.
З довідки військової частини НОМЕР_1 від 11.03.2024 за № 3614 встановлено, що додаткова винагорода за період з 24.02.2022 до 30.04.2022 нарахована і виплачена ОСОБА_1 , який проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , у таких сумах: з 24.02.2022 до 28.02.2022 - 5357,14 грн, з 01.03.2022 до 31.03.2022 - 30000,00 грн, з 01.04.2022 до 30.04.2022 - 30000,00 грн.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 до 30.04.2022 у розмірі 100 000грн пропорційно в розрахунку на місяць, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів. Сама по собі видача наказу командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12.01.2022 № 9 та бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26.02.2022 № 39/304/14/5т не є безумовним доказом безпосередньої участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - “Закон №2011-XII») держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
У частині другій статті 9 цього Закону встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Відповідно абзацу 1 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Абзацом 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам був затверджений наказом Міністра оборони України від 7 червня 2018 року №260, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 року за №745/32197 (далі - “Порядок №260»).
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено ввести в Україні воєнний стан.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до пункту 4 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні» Кабінет Міністрів України [зобов'язаний] невідкладно: 2) забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних із запровадженням правового режиму воєнного стану на території України.
Згідно з пунктом 6 Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 “Про загальну мобілізацію» Кабінету Міністрів України [доручено] забезпечити фінансування та вжити в межах повноважень інших заходів, пов'язаних з оголошенням та проведенням загальної мобілізації.
На виконання цих указів Кабінет Міністрів України видав постанову “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та сім'ям під час дії воєнного стану» від 28 лютого 2022 року №168, якою, серед іншого, передбачив на період дії воєнного стану виплату для військовослужбовців додаткової винагороди.
Відповідно до пункту 1 Постанови № 168 (у редакції, чинній з моменту прийняття цієї постанови до змін, внесених постановою від 9 серпня 2023 року №836) на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми “єПідтримка» виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (з 19 липня 2022 року з набранням чинності постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 1 червня 2022 року) - в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
У цій постанові Кабінет Міністрів України визначив перелік військовослужбовців за видами військових формувань, на яких поширено дію цієї постанови, та розмір вказаної додаткової винагороди.
У постанові від 22 листопада 2023 року у справі №520/690/23 Верховний Суд констатував, що “текстуальний виклад цієї частини пункту 1 Постанови №168 має широкий зміст, що за певних умов могло б спричиняти неоднакове її розуміння та застосування, наслідком чого може бути необґрунтована невиплата військовослужбовцю додаткової винагороди або, навпаки, виплата за відсутності для цього підстав».
Конкретизація умов, визначених цитованим положенням пункту 1 Постанови №168, залежить від типу військового формування (роду військ), в якому проходить службу військовослужбовець, у зв'язку з чим подальшими змінами, внесеними Постановою від 7 липня 2022 року №793 (застосовується з 24 лютого 2022 року), Постанова №168 доповнена пунктом 2-1, яким установлено, що “порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів».
Відповідно до статті 8 Закону України “Про Збройні Сили України» від 6 грудня 1991 року №1934-XII Міністр оборони України здійснює військово-політичне та адміністративне керівництво Збройними Силами України, а також інші повноваження, передбачені законодавством, в тому числі визначає порядок виплати грошового забезпечення (абзац 2 частини четвертої статті 9 Закону №2011-XII).
Наказом Міністра оборони України від 1 квітня 2022 року №98, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 5 квітня 2022 року за №382/37718 (застосовується з 24 лютого 2022 року), внесено зміни до Порядку №260 шляхом доповнення розділу І пунктом 17, відповідно до якого на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.
Так, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Збройних Сил України додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 Постанови №168, Міністр оборони України видав директиви від 7 березня 2022 року №248/1217, від 25 березня 2022 року №248/1298, від 18 квітня 2022 року №248/1529, доведені до кожної окремої військової частини (установи) у формі телеграм (діяли до 1 червня 2022 року), які протягом спірного періоду регулювали питання визначення саме документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовця в означених діях і заходах.
Надання таких телеграм, які є формою рішення Міністра, обов'язкового до виконання суб'єктами, підпорядкованими Міністерству оборони України, обґрунтоване особливостями правового режиму воєнного стану.
Телеграмою від 7 березня 2022 року №248/1217 Міністр оборони України довів до відома, зокрема, командирів (начальників) військових частин, вимогу щодо виплати військовослужбовцям Збройних Сил України за періоди безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів), визначених рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України, додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у розрахунку на місяць (пропорційно часу участі у таких діях та заходах).
У пункті 2.1 цієї телеграми зазначено, що порядок документального підтвердження (в умовах воєнного стану) безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів затверджений Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року (додається, далі - Порядок).
Пунктом 4 вказаної телеграми встановлено, що командири військових частин, до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин, щомісяця не пізніше 25 березня і в подальшому щомісячно до 5 числа повідомляють військові частини за місцем штатної служби військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях за минулий місяць.
Згідно з Порядком, затвердженим Головнокомандувачем Збройних Сил України 6 березня 2022 року, для документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців Збройних Сил України у бойових діях та забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, а також підтвердження перебування військовослужбовців в районах проведення зазначених заходів можуть використовуватися такі документи:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- наказ (по стройовій частині);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал), журнал ведення оперативної обстановки;
- список особового складу, який залучався до виконання бойових (спеціальних) завдань.
Крім цього, можуть використовуватися такі документи (за наявності):
- бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконання бойових (спеціальних) завдань;
- книга служби нарядів та подій, що відбувалися;
- постова відомість під час охорони об'єкта (блокпоста, базового табору, складу ракетно-артилерійського озброєння, польового парку тощо), на який було здійснено збройний напад.
У директиві від 25 березня 2022 року №248/1298 Міністр оборони України визначив, що необхідно розуміти під терміном “безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії в період здійснення зазначених заходів».
Пунктом 3 цього окремого доручення установлено райони ведення бойових дій та склад створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави визначати відповідними рішеннями (наказами, директивами, розпорядженнями) Головнокомандувача Збройних Сил України.
Документальне підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, у період здійснення зазначених дій або заходів здійснювати на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення (підсумкове, термінове, позатермінове) або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах надавати довідку командира військової частини (установи), до якої відряджений військовослужбовець.
Пунктом 4 цієї ж телеграми установлено командирам військових частин (установ), до яких відряджені військовослужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку до цієї телеграми.
Пунктом 4, який викладено в редакції телеграми від 18 квітня 2022 року №248/1529, установлено командирам тих військових частин (установ), що входять до складу створених (діючих) угруповань військ (сил) Сил оборони держави (визначених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України) та виконують завдання в районі ведення воєнних (бойових) дій, та до яких відряджені військовслужбовці інших органів військового управління та військових частин (установ), щомісячно до 5 числа повідомляти військові частини (установи) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах за минулий місяць за формою, наведеною в додатку №1 до цієї телеграми. У підставах про видання такої довідки обов'язково зазначати документи, визначені абзацами 3 або 4 та абзацом 5 пункту 3 цієї телеграми.
Пунктом 5 установлено виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень або 30000 гривень здійснювати на підставі наказів:
- командирів (начальників) військових частин (військових навчальних закладів, установ, організацій) - особовому складу військової частини;
- керівника вищого органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
В цих наказах про виплату додаткової винагороди виходячи з розміру 100000 гривень за місяць обов'язково зазначати підстави для його видання з посиланням на бойовий наказ (бойове розпорядження) тощо.
Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видавати до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів (пункт 6).
23 червня 2022 року Міністр оборони України видав Окреме доручення №912/з/29, яке підлягало застосуванню з 1 червня 2022 року, тоді як попередні телеграми Міністра оборони України наказано вважати такими, що з 1 червня 2022 року не застосовуються (пункти 13, 14 окремого доручення).
З наведеного слідує, що підтвердженням безпосередньої участі відряджених військовослужбовців у бойових діях або заходах є довідка керівника органу військового управління, штабу угруповання військ (сил), штабу тактичної групи , до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 21 березня 2024 року у справі №560/3141/23 за зміст таких довідок відповідальність несе уповноважений командир (начальник), який видав відповідну довідку. Тож, якщо відрядженому військовослужбовцю видано довідку про підтвердження його участі у бойових діях або заходах, зміст та форма якої відповідають додаткам № 1, 2 окремого доручення, підписану уповноваженим командиром (начальником), то презюмується, що цей командир (начальник) перевірив та підтвердив наявність документального підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, визначених пунктом 3 вищевказаного окремого доручення, на підставі якого визначив терміни безпосередньої участі кожного конкретного відрядженого військовослужбовця у бойових діях або заходах.
Зміст цих документів може ставитися під сумнів лише за наявності доказів недобросовісного чи зловмисного спотворення фіксації реальної участі конкретного військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах. Іншим випадком необхідності пошуку доказів участі військовослужбовця у бойових діях чи відповідних заходах може бути ситуація втрати (знищення) документів військової частини (підрозділу) в умовах бойових дій, засвідчена відповідними документами (пункт 43 постанови Верховного Суду від 21 березня 2024 року у справі №560/3141/23).
Наведене вище відповідає також правовій позиції, що висловив Верховний Суд у постанові від 11 жовтня 2024 року у справі № 280/2574/23.
За обставинами цієї справи ОСОБА_1 проходить військову службу у Збройних Силах України, наказом МО України № 80 від 05.12.2018 призначений на посаду офіцера відділу військової частини НОМЕР_1 . Відповідно до витягу з наказу командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » (по стройовій частині) №9 від 12.01.2022 вважати капітана ОСОБА_1 , офіцера відділу запобігання, виявлення злочинів та інших правопорушень ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що 12.01.2022 прибув до складу сил і засобів здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з метою виконання службових (бойових) завдань в оперативно-тактичному угрупованні “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ».
Згідно з довідкою Військової частини НОМЕР_5 -ІІ Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1100, за підписом начальника штабу - першого заступника командира оперативно-тактичного угрупування “ ІНФОРМАЦІЯ_1 », ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії у періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року (усього 66 днів) (а.с. 11).
Підставою видачі цієї довідки слугували наказ командира оперативно-тактичного угруповання “ ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 12 січня 2022 року №9 і бойове розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 26 лютого 2022 року №39/304/14/5т.
Висновок суду першої інстанції про відсутність доказів безпосередньої участі позивача у діях або заходів, що дають право на отримання додаткової винагороди до 100 тисяч грн відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, ґрунтувався на відхиленні довідки Військової частини НОМЕР_5 -ІІ Міністерства оборони України від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1100 з міркувань неповноти зафіксованих у ній відомостей про кількість днів безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.
Водночас, такий висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи, позаяк у спірній довідці відображено всі необхідні відомості стосовно прийняття безпосередньої участі вказаних у довідці осіб у бойових діях, зокрема і позивача, наведено періоди такої участі, та підстави видачі цієї довідки.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на помилковому застосуванні норм матеріального права до спірних правовідносин, а саме положень Окремого доручення Міністра оборони України №912/з/29 від 23 червня 2022 року, які суд застосував при перевірці змісту й форму довідки від 3 травня 2022 року №2022/окп/38/1100, виданої раніше й котра не стосувалася періоду, з якого це окреме доручення належало застосувати.
Також суд не врахував того, що недотримання органами військового управління та військових частин (установ) вимог стосовно обміну інформацією про участь військовослужбовця у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення таких заходів чи наявність окремих недоліків документів, складених уповноваженими особами, не може мати негативні наслідки для такого військовослужбовця.
У спірних правовідносинах колегія суддів вважає доведеними обставини безпосередньої участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року, а отже відповідачем допущено протиправну бездіяльність, безпідставно не нараховано та не виплачено позивачу додаткову винагороду, збільшену до 100000,00 грн в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, за спірний період.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволеня позовних вимог.
Оскільки висновки суду першої інстанції зроблено з помилковим застосуванням норм матеріального права, такі висновки не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції слід скасувати з прийняттям нового про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню. Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним позовом, розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст.311, п.2 ч.1 ст.315, п.3,4 ч.1 ст.317, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2024 року у справі № 160/3489/24 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за періоди з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) додаткову винагороду, збільшену до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії за період з з 24 лютого 2022 року до 28 лютого 2022 року, з 1 березня 2022 року до 31 березня 2022 року, з 1 квітня 2022 року до 30 квітня 2022 року.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий - суддя Н.П. Баранник
суддя Н.І. Малиш
суддя А.А. Щербак