23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 215/3951/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Юрко І.В., суддів: Білак С.В., Чабаненко С.В.,
розглянувши матеріали справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі №215/3951/24 за позовом ОСОБА_1 до Завідувачої відділу з питань служби в органах місцевого самоврядування і кадрової роботи виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Хворостяк Дар'ї Олегівни про визнання протиправними дій,-
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року зменшено розмір судового збору за подання апеляційної скарги та апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з необхідністю подання до Третього апеляційного адміністративного суду:
- документа про сплату судового збору у розмірі 700,00 грн.
Зазначеною ухвалою встановлено строк для усунення виявлених недоліків апеляційної скарги - десять днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Копія вказаної ухвали суду надіслана поштою на адресу скаржника, вказану в позовній заяві та в апеляційній скарзі (50083, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пляжна, 2-8).
26.03.2025 року, до апеляційного суду повернувся конверт із зазначеною ухвалою, з відміткою про невручення адресату з причин - "за закінченням терміну зберігання".
31.03.2025 року апеляційним судом повторно направлено копію цієї ухвали на адресу позивача, яка вказана ним в позовній заяві та в апеляційній скарзі (50083, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Пляжна, 2-8).
18.04.2025 року до апеляційного суду повернувся конверт із повторно надісланою ухвалою, з відміткою про невручення адресату з аналогічних причин - "за закінченням терміну зберігання".
Оскільки позивачем електронна адреса, як у позові, так і апеляційній скарзі не зазначалась, ухвала суду про залишення позову без руху надсилалась рекомендованим листом з повідомленням про вручення, проте до суду двічі повернувся конверт з відміткою пошти “за закінченням встановленого строку зберігання», що свідчить про неотримання особою поштового відправлення у поштовому відділенні з власних невідомих суду міркувань.
Пунктом 4 частини 6 статті 251 КАС України визначено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, апелянт не відмовлявся отримати судове рішення, проте і судом апеляційної інстанції виконані усі передбачені чинним процесуальним законодавством заходи для повідомлення скаржника про прийняте рішення.
Разом з тим, згідно з ч. 6 ст. 7 КАС України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.
Приписами статті 126 КАС України регулюється порядок вручення повісток, а саме її пунктом 11 визначено, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
З наведеного вбачається, що вручення судових повісток і судових рішень визначені окремими статтями, які не є тотожними і по різному регулюють таке вручення.
Так, стаття 251 КАС України, яка регулює порядок вручення судових рішень, на відміну від статті 126, що регулює порядок вручення судових повісток, не визначає днем вручення судового рішення “закінчення терміну зберігання» у поштовому відділенні.
У зв'язку з цим апеляційний суд вважає можливим застосувати до ситуації, яка виникла, аналогію закону, а відповідно і правила, визначені ч. 11 ст. 126 КАС України.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що відповідно до статті 44 КАС України учасники справи мають не тільки права, але і відповідні обов'язки, зокрема зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Станом на день постановлення цієї ухвали, будь-яких заяв чи клопотань на виконання вимог ухвали суду або про продовження строку на усунення недоліків від скаржника не надходило.
Таким чином, станом на час постановлення цієї ухвали строк для усунення недоліків апеляційної скарги, встановлений ухвалою суду про залишення апеляційної скарги без руху, сплинув, і скаржником такі недоліки не усунуто.
Відповідно до частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 169, 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2024 року у справі №215/3951/24 (провадження№852/5566/25) повернути скаржникові.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий - суддя І.В. Юрко
суддя С.В. Білак
суддя С.В. Чабаненко