23 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 320/29160/24
(суддя Андріянова С.М., м. Світловодськ)
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),
суддів: Іванова С.М., Шальєвої В.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2024 року у справі №320/29160/24 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 28 березня 2024 року звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті згідно з яким просить суд визнати протиправно та скасувати постанову про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року.
Позов обґрунтовано тим, що постанова про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року є протиправною та підлягає скасуванню.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити повністю.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що відповідач помилково зробив висновок про те, що рух здійснювався звичайним автомобілем-тягачем, з напівпричепом, а не автопоїздом, що вплинуло на правильність вирішення цієї справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції з'ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 19 липня 2023 року заступником начальника відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Криштоп Я.І. винесено постанову серії АА № 00012050 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн (а.с.3).
Законність та обґрунтованість вищезазначеної постанови є предметом спору переданого на вирішення суду.
Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
При цьому, частиною третьою статті 122 КАС України визначено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
В свою чергу, положеннями статті 289 КУпАП визначено, що скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Зі змісту наведених норм вбачається, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 132-1 КУпАП встановлено десятиденний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року запропоновано ОСОБА_1 протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків звернення до суду, вказавши інші поважні підстави для поновлення строку звернення до суду з позовом щодо оскарження постанови про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року. Ухвала суду мотивована тим, що позивачем пропущено встановлений законом десятиденний строк звернення до суду з цим позовом, оскільки копію постанови про накладення штрафу серії АА 0012050 позивачем отримано 28 вересня 2023 року, при цьому з позовом до суду ОСОБА_1 звернувся 28 березня 2024 року. Судом зазначено, що копію постанови про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року позивачем було отримано 28.09.2023 року, що підтверджується накладною Укрпошти №0600223960836 (а.с.51). Зазначені обставини підтверджено і позивачем у поданій ним позовній заяві.
Як зазначає ОСОБА_1 , копію ухвали Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року ним отримано 11.03.2025 року рекомендованим листом №0601116353494.
25 березня 2025 року до суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовною заявою.
В обґрунтування зазначеної заяви позивач вказує на те, що при отриманні рекомендованого листа №0600223960836 виявилася помилка в даті отримання листа допущена АТ «Укрпошта». Згідно з трекінгом Укрпошти виявилося, що була вказана помилкова дата отримання 09.09.2023 року замість правильної 28.09.2023 року. З цих обставин були зроблені чисельні звернення, адвокатські запити до АТ «Укрпошта» та Укртрансбезпеки для виправлення дати отримання з 09.09.2023 року на 28.09.2023 року.
Натомість, суд апеляційної інстанції вважає, що зазначені у заяві від 25.03.2025 року обставини для поновлення строку звернення до суду з позовом у цій справі не впливають на висновки суду зроблені в ухвалі Третього апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2025 року, враховуючи наступне.
Копію постанови про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року позивачем було отримано 28.09.2023 року, що підтверджується накладною Укрпошти №0600223960836 (а.с.51).
Тобто, встановлений законом десятиденний строк для оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення судом обраховано починаючи з 28.09.2023 року, а не, як помилково вважає позивач з 09.09.2023 року.
В свою чергу, у постанові про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року позивачу роз'яснено право на оскарження цієї постанови до суду протягом десятиденного строку (а.с.3).
Тобто позивач, після отримання 28.09.2023 року копії постанови про накладення штрафу серії АА 00012050 від 19.07.2023 року був обізнаний про встановлений законом десятиденний строк для оскарження такої постанови до суду, натомість з позовом до суду звернувся 28.03.2024 року, тобто з пропуском такого строку.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строку для звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Тобто, особа, зацікавлена у поданні позовної заяви, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для звернення до суду з позовною заявою здійснюється судом у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на звернення до суду.
Однак, позивач, не вказав поважних підстав для поновлення строку для звернення до суду з цим позов, які б ґрунтувались на наявності обставин, що відповідають наведеним вище критеріям.
Відповідно до частини 1 статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Відповідно до частин 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом та підстави для його поновлення, вказані ним у його заяві є неповажними суд апеляційної інстанції зробив висновок про те, що позов підлягає залишенню без розгляду повністю у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду з позовом.
На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2024 року у справі №320/29160/24 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду.
Керуючись: пунктом 3 частини 1 статті 315, пунктом 4 частини 1 статті 317, статтями 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 грудня 2024 року у справі №320/29160/24 - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов залишити без розгляду.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повне судове рішення складено 23 квітня 2025 року.
Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов
суддя В.А. Шальєва