м. Миколаїв
23 квітня 2025 р.справа № 420/4738/25
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в загальному позовному провадженні, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаОдеського окружного адміністративного суду, дорога Фонтанська, 14, м. Одеса, 65021,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 (далі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Одеського окружного адміністративного суду (далі - відповідач або ООАС), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії ООАС щодо відмови, яка викладена в листі від 30 січня 2025 р. № 03.1.10-11018/25 у видачі позивачу довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ООАС ОСОБА_1 станом на 1 січня 2024 р., із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3 028 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту;
- зобов'язати ООАС видати позивачу довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ООАС ОСОБА_1 станом на 1 січня 2024 р., із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3 028 грн., з урахуванням регіонального коефіцієнту.
На обґрунтування своїх вимог позивач пояснив, що 29 січня 2025 р. він звернувся до ООАС із заявою, в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн. Відповідач відмовив у видачі такої довідки, мотивуючи свою відмову тим, що підставою для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є зміна розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Оскільки станом на 1 січня 2024 р. зміни складових суддівської винагороди судді ООАС не відбулось, відповідно, у відповідача не мається законних підстав для видачі позивачу довідки. Позивач вважає відмову у видачі довідки такою, що носить протиправний характер, оскільки розмір суддівської винагороди судді напряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а Законом України "Про державний бюджет України на 2024 рік" такий показник закріплено на рівні 3 028 грн., що потягло за собою збільшення розміру суддівської винагороди.
Відповідач подав відзив, в якому позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні. Свою позицію аргументував тим, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" окремо для суддів визначена така розрахункова величина, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", який складає 2 102 грн. і саме виходячи з цього показника ООАС повинен розраховувати суддівську винагороду позивача. За наявності правової норми, яка окремо для суддів визначає розмір прожиткового мінімуму, відповідач не вправі не застосовувати її приписи.
В судове засідання представники сторін не з'явились, клопотавши про розгляд справи без їх участі, в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 205 ч. 9 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
На підставі вказаної норми, суд розглянув справу в письмовому провадженні.
Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 з жовтня 2010 р. має статус судді у відставці.
В лютому 2020 р. позивач отримав довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, в якій вказаний розмір суддівської винагороди, яка враховується для мети перерахунку такого утримання ОСОБА_1 , а саме 134 002,50 грн. та складається з посадового окладу - 78 825 грн., доплати за вислугу років 60% - 47 295 грн., доплати за перебування на адміністративній посаді в суді 5% - 3 941,25 грн. і доплати за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці 5% - 3 941,25 грн.
29 січня 2025 р. (в позовній заяві помилково вказано 29 січня 2024 р.) ОСОБА_1 подав до ООАС заяву, в якій просив видати йому довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці станом на 1 січня 2024 р. із застосуванням для визначення посадового окладу судді, який працює на відповідній посаді, прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн.
Розглянувши заяву, відповідач листом від 30 січня 2025 р. № 03.1.10-11018/25 відмовив у видачі такої довідки.
Відмова обґрунтована тим, що за приписами ст. 142 ч. 4 Закону України "Про судоустрій статус суддів", єдиною підставою для здійснення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, є зміна складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. Посадовий оклад судді ООАС станом на 1 січня 2024 р. становить 78 825 грн., тобто складові суддівської винагороди не змінились, у зв'язку з чим у відповідача відсутні передбачені законом підстави для видачі позивачу довідки.
Отже, спірні правовідносини між сторонами складись з приводу визначення вірної розрахункової величини для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 135 ч. 2, 3 п. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Отже, Закон України "Про судоустрій і статус суддів" не передбачає визначення розміру суддівської винагороди у конкретному цифровому виразі, а лише встановлює порядок її розрахунку.
Суддівська винагорода складається з 2 елементів - посадового окладу і 4 видів доплат. В свою чергу, посадовий оклад розраховується в кількості прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст. 1 ч. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум", прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі - набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Конкретний розмір прожиткового мінімуму встановлюється на кожен рік законом про державний бюджет на відповідний рік.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено, що в 2024 р. прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2024 р. для працездатних осіб складає 3 028 грн.
Одночасно, цим же Законом для суддів введено окремий прожитковий мінімум, а саме "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", який складає 2 102 грн., що є меншим показником порівняно із загальним прожитковим мінімумом для всіх інших працездатних осіб.
Відповідно до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду визначає в прожиткових мінімумах для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Запроваджена Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" така категорія як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 1 січня", в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" відсутня.
Стаття 135 ч. 1 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначає, що суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Таким чином, будь-які інші нормативні акти не можуть змінювати як сам порядок розрахунку суддівської винагороди, так і окремі складові елементи цього порядку, в тому числі передбачену законом розрахункову величину у виді "прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року", підміняючи її будь-якою іншою розрахунковою величиною.
Суд наголошує, що статус судді, є конституційним і як Конституцією України, так і Законом України "Про судоустрій і статус суддів" запроваджена низка гарантій, які забезпечують незалежність судді, невід'ємною складовою частиною якої є належне матеріальне забезпечення як працюючих суддів, так і суддів у відставці.
Суд розцінює наявність в Законі України "Про судоустрій і статус суддів" чітко визначеного алгоритму розрахунку суддівської винагороди, невід'ємним складовим елементом якого є така дефініція, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року", як одну з таких гарантій.
Для розрахунку розміру суддівської винагороди позивача слід брати до уваги виключно той показник, який передбачений Законом України "Про судоустрій і статус суддів", як єдиним нормативним актом, який може визначати розмір суддівської винагороди, а саме прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого Законом України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено на рівні 3 028 грн.
З урахуванням викладеного, заперечення відповідача суд знаходить такими, що ґрунтуються на помилковому тлумаченні законодавства.
Позивач також просить суд зобов'язати відповідача видати довідку про суддівську винагороду, для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з урахуванням регіонального коефіцієнту, але не наводить будь-яких аргументів на користь того, що його права в цій частині відповідачем були порушені - як слідує з позовної заяви та відзиву, спору щодо наявності у позивача права на застосування до його грошового утримання регіонального коефіцієнту не існує, а відповідач заперечує лише право позивача на розрахунок його грошового утримання, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн.
За таких обставин, позовні вимоги в цій частині позивачем не обґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 1 211,20 грн., який підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Суд відзначає, що незважаючи на те, що позовні вимоги задоволені частково, підстав для перерозподілу судового збору в даному випадку не мається, так як судом відмовлено не у задоволенні окремої позовної вимоги, а у її складовій частині.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеського окружного адміністративного суду (дорога Фонтанська, 14, м. Одеса, 65021, ЄДРПОУ 35118626) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Одеського окружного адміністративного суду щодо відмови, яка викладена в листі від 30 січня 2025 р. № 03.1.10-11018/25 у видачі ОСОБА_1 довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 станом на 1 січня 2024 р., із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3 028 грн.
3. Зобов'язати Одеський окружний адміністративний суд (дорога Фонтанська, 14, м. Одеса, 65021, ЄДРПОУ 35118626) видати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці Одеського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 станом на 1 січня 2024 р., із зазначенням розміру суддівської винагороди судді, виходячи з базового розміру посадового окладу судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого визначено ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" - 3 028 грн.
4. В решті позовних вимог відмовити.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеського окружного адміністративного суду (дорога Фонтанська, 14, м. Одеса, 65021, ЄДРПОУ 35118626) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 1 211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
6. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя А. О. Мороз