про закриття провадження у справі
23 квітня 2025 рокусправа № 380/19679/24 м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) питання про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, в якому, з урахуванням заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог (вх. № 85547 від 19.11.2024), просить:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, виконавчого листа № 1.380.2019.003600 за період з 12.12.2019 по 01.12.2024;
- скасувати протиправний розрахунок сум доплати до пенсії (913290117811) за період з 12.12.2019 по 31.01.2024 розрахований відповідачем від 12.02.2024 з застосуванням у розрахунку розміру 682,48 грн щомісячно та виплати надбавки до пенсії з 01.09.2022 по 01.12.2024 в розмірі 726 грн щомісячно, членам сімей реабілітованих, розрахований з застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити новий розрахунок перерахунку підвищення до пенсії за рішенням суду, виконавчий лист № 1.380.2019.003600, 50 % мінімальної заробітної плати за віком з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 12.12.2019 по 01.12.2024, а також з урахуванням доплати до пенсії раніше розрахований від 19.09.2021 за період з 12.12.2019 по 30.09.2021 за рішенням суму, відповідачем;
- примусити, зобов'язати силою ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України виконати рішення суду у справі № 1.380.2019.003600 виплатити борг сум доплати до пенсії в розмірі 20008,78 грн, який утворив відповідач за невиконання рішення суду за період з 12.12.2019 по 01.12.2024;
- зобов'язати відповідача у подальшому з 01.12.2024 в разі виплати або невиплати боргу у сумі 20008,78 грн виплачувати щомісячно доплату до пенсії 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 47, п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» реабілітовані особи ОСОБА_1 за рішенням суду у справі № 1.380.2019.003600.
Також подав клопотання (вх. № 5489 від 23.01.2025) у якому просить застосувати форми впливу на керівника ГУ ПФ України у Львівській області ОСОБА_2 відповідального за виконання рішення суду відповідно до ст. 382 КАС України та накласти на керівника ГУ ПФ України у Львівській області Г.В. Недзельську відповідального за виконання рішення суду - штраф за ст. 382 КАС України, як доволі дієвий стимул ефективного виконання рішення суду у справі № 1.380.2019.003600.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що не погоджується з виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області рішення Львівського окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у справі № 1.380.2019.003600.
Ухвалою від 23.09.2024 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Від відповідача надійшов відзив (вх. № 19407ел від 10.10.2024) у якому вказав, що згідно з матеріалами пенсійної справи ОСОБА_1 призначено пенсію по віку (робота за списком № 1) з 31.12.2003 відповідно до Закону № 1058. Повідомив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 1.380.2019.003600 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 в справі № 857/10498/19 розпорядженням № 913290117811 від 15.01.2020 проведено перерахунок стажу роботи згідно з статтею 58 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі час перебування відбуття покарання у засланні на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років» № 2325-VІІІ від 13.03.2018. Виплата пенсії по перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи, як особі, що зазнала політичних репресій і згодом реабілітована, проводиться з березня 2020 по даний час. Нараховану доплату в частині перерахунку стажу роботи, як особі, що зазнала політичних репресій і згодом реабілітована за період з 12.12.2019 по 28.02.2020 в сумі 7544,93 грн виплачено відомостями березня 2020 та за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 в сумі 50656,28 грн виплачено відомостями квітня 2020. Одночасно, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 1.380.2019.003600 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 47 п. «г», ст. 77 Закону № 1788, встановленого ст. 28 Закону № 1058 починаючи з 05.05.2018 із врахуванням раніше виплачених сум і проводити відповідні виплати, як особі, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована. Розпорядженням № 913290117811 від 14.02.2020 ОСОБА_1 проведено перерахунок підвищення в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з ст. 47, п. “г» ст.77 Закону № 1788 встановленої ст. 28 Закону № 1058, починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована. Нараховану доплату в частині підвищення в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з ст. 47, п. «г» ст.77 Закону № 1788 встановленої ст. 28 Закону № 1058, починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 в сумі 13591,73 грн виплачено відомостями червня 2021 та за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 в сумі 3968,20 грн виплачено відомостями вересня 2022. З 01.09.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться з урахуванням рішення суду. Розмір пенсійної виплати за вересень 2022 року становив 10512,99 грн (в тому числі доплата за вересень в розмірі 682,48 грн згідно з рішенням суду з урахуванням раніше виплачених сум, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком). На виконання судового рішення за період з 12.12.2019 по 28.02.2022 нарахована доплата в сумі 18184,79 грн з урахуванням виплачених сум, буде проведена в межах бюджетних асигнувань, виділених на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суддів за рахунок коштів Державного бюджету України. На виконання судового рішення в частині перерахунку підвищення до пенсії відповідно до пункту «г» статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення» в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком по пенсійній справі № 913290117811 ОСОБА_1 нарахована доплата за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 (до дати набрання судовим рішенням законної сили) в сумі 13591,73 грн. Повідомив, що така сума виплачена у червні 2021 року. Зазначив, що на виконання рішення суду по пенсійній справі 913290117811 ОСОБА_1 за період з 12.12.2019 по 28.02.2022 нарахована доплата до пенсії в сумі 18184,79 грн. Зазначена сума обліковується в автоматизованій системі обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі). З 01.03.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться з врахуванням рішення суду. Пенсійну виплату розраховано від страхового стажу 78 років 8 днів (коефіцієнт страхового стажу із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% - 0,78000) та середньомісячної заробітної плати обчисленої за період роботи з 01.01.1990 по 31.12.1990 (індивідуальний коефіцієнт заробітку - 1,67372). Розмір пенсії ОСОБА_1 станом на 01.09.2024 становить 12480,55 грн в тому числі: 10436,79 - розмір пенсії за віком, обчислений згідно із ст. 27 Закону і визначається як добуток середньомісячного заробітку на коефіцієнт стажу (13380,50 грн х 0,78000); 1251,33 - доплата за понаднормовий стаж ст. 28 ч. 1 абз. 2 (за 53 років); 726,00 грн - підвищення згідно з рішенням суду репресованим особам, в подальшому реабілітованим; 66,43 грн - підвищення дітям війни Постанови № 112 п. 6. Стверджує, що розмір пенсії позивача обчислений правильно, відповідно до норм чинного пенсійного законодавства і нормативно-правових актів України.
За вказаних обставин, враховуючи те, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, виконавчий лист № 1.380.2019.003600 за період з 12.12.2019 по 01.12.2024, суд вважає за потрібне розглянути питання про закриття провадження у справі.
З огляду на те, що розгляд цієї справи здійснюється у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) суд вирішив розглянути питання щодо закриття провадження у порядку письмового провадження.
При вирішенні питання про закриття провадження суд керується таким.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданнями адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Зі змісту позовної заяви слідує, що позивач у цій справі (380/19679/24) заявив такі позовні вимоги:
- визнати протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, виконавчий лист № 1.380.2019.003600 за період з 12.12.2019 по 01.12.2024;
- скасувати протиправний розрахунок сум доплати до пенсії (913290117811) за період з 12.12.2019 по 31.01.2024 розрахований відповідачем від 12.02.2024 з застосуванням у розрахунку розміру 682,48 грн щомісячно та виплати надбавки до пенсії з 01.09.2022 по 01.12.2024 в розмірі 726 грн щомісячно, членам сімей реабілітованих, розрахований з застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати відповідача здійснити новий розрахунок перерахунку підвищення до пенсії за рішенням суду, виконавчий лист № 1.380.2019.003600, 50 % мінімальної заробітної плати за віком з урахуванням раніше виплачених сум, за період з 12.12.2019 по 01.12.2024, а також з урахуванням доплати до пенсії раніше розрахований від 19.09.2021 за період з 12.12.2019 по 30.09.2021 за рішенням суму, відповідачем;
- примусити, зобов'язати силою ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14, ст. 370 КАС України виконати рішення суду у справі № 1.380.2019.003600 виплатити борг сум доплати до пенсії в розмірі 20008,78 грн, який утворив відповідача за невиконання рішення суду за період з 12.12.2019 по 01.12.2024;
- зобов'язати відповідача у подальшому з 01.12.2024 в разі виплати або невиплати боргу у сумі 20008,78 грн виплачувати щомісячно доплату до пенсії 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст. 47, п. «г» ст. 77 Закону України «Про пенсійне забезпечення» реабілітовані особи ОСОБА_1 за рішенням суду у справі № 1.380.2019.003600.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі № 1.380.2019.003600 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови проведення розрахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому ст..47 та п “г» статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення», у розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України “Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст..47, п. “г», ст..77 Закону України “Про пенсійне забезпечення» , встановленого ст..28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 05.05.2018р. із врахуванням раніше виплачених сум і проводити відповідні виплати, як особі, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку стажу роботи у потрійному розмірі за час перебування у засланні ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання) у відповідності до ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» із змінами внесеними з прийняттям Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року. Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області вирішити питання про перерахунок стажу роботи. згідно ст..58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 року, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року і проводити відповідні виплати, як особі , що зазнала політичних репресій, згодом реабілітована з урахуванням позиції викладеної у рішення суду. В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок стажу згідно ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 року, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року і проводити відповідні виплати , як особі , що зазнала політичних репресій, згодом реабілітована - відмовлено. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 1.380.2019.003600 в частині відмови в позові скасовано та прийнято постанову, якою позов в цій частині задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно зі ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років» № 2325-VІІІ від 13.03.2018. В решті рішення суду залишено без змін.
Як зазначив відповідач, на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 1.380.2019.003600 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 в справі № 857/10498/19 розпорядженням № 913290117811 від 15.01.2020 проведено перерахунок стажу роботи згідно з статтею 58 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» з 05.05.2018, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі час перебування відбуття покарання у засланні на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917- 1991 років» № 2325-VІІІ від 13.03.2018. Виплата пенсії по перерахунку пенсії з врахуванням стажу роботи, як особі, що зазнала політичних репресій і згодом реабілітована, проводиться з березня 2020 по даний час. Нараховану доплату в частині перерахунку стажу роботи, як особі, що зазнала політичних репресій і згодом реабілітована за період з 12.12.2019 по 28.02.2020 в сумі 7544,93 грн виплачено відомостями березня 2020 та за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 в сумі 50656,28 грн виплачено відомостями квітня 2020. Нараховану доплату в частині підвищення в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно з ст. 47, п. «г» ст.77 Закону № 1788 встановленої ст. 28 Закону № 1058, починаючи з 05.05.2018, з урахуванням раніше виплачених сум, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 в сумі 13591,73 грн виплачено відомостями червня 2021 та за період з 01.03.2022 по 31.08.2022 в сумі 3968,20 грн виплачено відомостями вересня 2022. Також вказав, що до пенсії ОСОБА_1 нарахована доплата за період з 05.05.2018 по 11.12.2019 (до дати набрання судовим рішенням законної сили) в сумі 13591,73 грн. Повідомив, що така сума виплачена у червні 2021 року. Зазначив, що на виконання рішення суду по пенсійній справі 913290117811 ОСОБА_1 за період з 12.12.2019 по 28.02.2022 нарахована доплата до пенсії в сумі 18184,79 грн. Зазначена сума обліковується в автоматизованій системі обробки пенсійної документації (електронній пенсійній справі). З 01.03.2022 виплата пенсії ОСОБА_1 проводиться з врахуванням рішення суду.
Позивач не заперечує наведених відповідачем обставин.
У той же час, позивач вважає протиправними дії відповідача щодо невиконання рішення суду, виконавчого листа № 1.380.2019.003600 за період з 12.12.2019 по 01.12.2024, вважає протиправним розрахунок сум доплати до пенсії (913290117811) за період з 12.12.2019 по 31.01.2024 розрахований відповідачем від 12.02.2024 з застосуванням у розрахунку розміру 682,48 грн щомісячно та виплати надбавки до пенсії з 01.09.2022 по 01.12.2024 в розмірі 726 грн щомісячно, членам сімей реабілітованих, розрахований з застосуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Позивач просить про захист свого порушеного права шляхом зобов'язання відповідача виконати рішення суду у справі № 1.380.2019.003600 у визначений ним спосіб.
З цього приводу суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.
Таким законом є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII “Про виконавче провадження».
Згідно з положеннями статті 1 Закону України “Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом другим частини першої статті 2 Закону України “Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: обов'язковості виконання рішень.
За змістом частини першої статті 18 Закону України “Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Аналіз вищезазначених законодавчих норм дає підстави дійти висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом України “Про виконавче провадження».
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а.
Статтею 382 КАС України визначені спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, зокрема, до них належать: зобов'язання суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення та інше.
Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов'язати відповідача належним чином виконати рішення суду.
Суд зазначає, що вищезазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення у цій справі.
Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що є такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України).
Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звернув увагу на те, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечити належне виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, пов'язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Крім того, Верховний Суд зазначив, що наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС (стаття 382 КАС України), який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.
Суд встановив, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі № 1.380.2019.003600 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови проведення розрахунку підвищення пенсії ОСОБА_1 та невиплати йому підвищення пенсії, як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій у розмірі, передбаченому ст. 47 та п “г» статті 77 Закону України “Про пенсійне забезпечення», у розрахунку 50% від мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 28 Закону України “Про загальнообовґязкове державне пенсійне страхування». Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок підвищення пенсії у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком згідно ст..47, п. “г», ст..77 Закону України “Про пенсійне забезпечення» , встановленого ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» починаючи з 05.05.2018р. із врахуванням раніше виплачених сум і проводити відповідні виплати, як особі, яка необґрунтовано зазнала політичних репресій і згодом реабілітована. Визнано протиправними дії ГУ ПФУ у Львівській області щодо відмови у проведенні перерахунку стажу роботи у потрійному розмірі за час перебування у засланні ОСОБА_1 , як особі, що необґрунтовано зазнала політичних репресій (заслання) у відповідності до ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення» із змінами внесеними з прийняттям Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року. Зобов'язано ГУ ПФУ у Львівській області вирішити питання про перерахунок стажу роботи. згідно ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 року, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року і проводити відповідні виплати, як особі , що зазнала політичних репресій, згодом реабілітована з урахуванням позиції викладеної у рішення суду. В задоволенні позовної вимоги про зобов'язання Головного управління ПФУ у Львівській області здійснити перерахунок стажу згідно ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 року, як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону № 2325-VІІІ від 13.03.2018 року і проводити відповідні виплати , як особі , що зазнала політичних репресій, згодом реабілітована - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 у справі № 1.380.2019.003600 в частині відмови в позові скасовано та прийнято постанову, якою позов в цій частині задоволено. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок стажу роботи згідно зі ст. 58 Закону України “Про пенсійне забезпечення», з 05.05.2018 як пільгу по обчисленню стажу роботи до розрахунку пенсії у потрійному розмірі за час перебування відбування покарання у засланні на підставі Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного режиму 1917-1991 років» № 2325-VІІІ від 13.03.2018. В решті рішення суду залишено без змін.
На виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі № 1.380.2019.003600, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провело перерахунок пенсії позивача, з яким не погодився останній.
Отже, судом встановлено, що заявлені позивачем у цій справі вимоги безпосередньо спрямовані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09.09.2019 року у справі № 1.380.2019.003600, з урахуванням постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2019 року.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отож, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.
Під час розгляду позовних вимог стосовно невиконання окремого судового рішення в іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконання судового рішення становить завершальну стадію судового провадження.
Крім того, вирішуючи можливість вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:
"…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв'язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.
Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ № 815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), № 170/167/17 (постанова від 16.12.2021), № 400/822/20 (постанова від 31.01.2022), № 233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).
Такі висновки щодо застосування норм процесуального права, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.
Крім цього, Законом України «Про виконавче провадження» та Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» повноваження щодо виконання рішень про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ передано органам, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, хоч вони й не є органами примусового виконання рішень.
Рішення виконуються в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Тобто, обов'язок доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень одночасно покладено на усіх учасників процесу.
Отже, судові рішення, які набрали законної сили мають виконуватися всіма особами добровільно, в іншому випадку - примусово. Також, законодавцем передбачений цілий комплекс опцій щодо заходів контролю за виконанням судових рішень та передбаченої відповідальності за їх невиконання, але, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання нового позову з метою стимулювання виконання рішення за попереднім позовом.
У зв'язку з цим, суд вважає, що відповідну позовну заяву не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства у порядку позовного провадження.
При аналогічних обставинах Житомирський окружний адміністративний суд ухвалою від 24 травня 2022 року у справі № 40/9339/22 відмовив особі у відкритті провадження у справі за позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів на підставі пункту 2 частини 1статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, а Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 12 липня 2022 року апеляційну скаргу особи залишив без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24 травня 2022 року - без змін.
Проте Верховний Суд під час вирішення справ № 240/9339/22 (постанова від 11.12.2023), під час розгляду касаційної скарги сторони по справі на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 змінив зазначені ухвалу та постанову судів першої та апеляційної інстанції в частині мотивів відмови у відкритті провадження, а саме з пункту 2 (у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є такі, що набрали законної сили, рішення або постанова суду, ухвала про закриття провадження в адміністративній справі) на пункту 1 (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 170 КАС України.
Відповідне положення на пункту 1 (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 170 КАС України кореспондується з положенням пункту 1 (справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства) частини першої статті 238 КАС України.
Тому, в цьому випадку наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України.
Частиною 1 ст. 239 КАС України передбачено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.
Тому, суд вважає за необхідне роз'яснити, шо ОСОБА_1 може звернутися до Львівського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.
Керуючись ст.ст. 238, 239, 241-243, 248, 256, 293-295 КАС України, суд -
1. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії закрити.
2. Роз'яснити ОСОБА_1 , що з відповідним питанням він може звернутися до Львівського окружного адміністративного суду не в порядку позовного провадження, а в порядку, передбаченому Розділом IV «Процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень в адміністративних справах» КАС України.
3. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу про закриття провадження у справі суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання в повному обсязі.
Суддя Р.П. Качур