справа №380/1938/25
23 квітня 2025 року
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача до бюджету податковий борг у сумі 15487,77 грн.
Посилається на те, що станом на 13.01.2025 року за відповідачем рахується заборгованість по податку на доходи фізичних осіб у загальному розмірі 14322,57 грн, що складається з основного платежу 11111,18 грн та штрафних санкцій 3117,95 грн, та по військовому збору в загальному розмірі 1165,20 грн, що включає: основний платіж - 925,93 грн, штрафні санкції - 231,48 грн та пеню - 7,79 грн. Податковий борг виник по узгоджених грошових зобов'язаннях, нарахованих податковим органом за результатами перевірки. Контролюючим органом вживалися заходи для його погашення, проте податковий борг відповідачем не сплачено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним адміністративним позовом.
Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що в акті перевірки від 13.02.2020 року №5064/13-01-24-08-03/2845401291 контролюючим органом зазначено, що відповідно ЦБД ДРФО, інформацією АТ «Альфабанк» від 01.09.2021 року №76292-20.26/6, в період 01.01.2020 року по 31.12.2020 року позивачу прощено борг за Кредитним договором в сумі 61728,75 грн, що відображено в «Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку» за ознакою доходу « 126» відповідно до абз.«д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Разом з тим, зазначив, що факт того, що АТ «Альфа-Банк» простив борг за Кредитним договором в сумі 61728,75 грн йому невідомий, оскільки відповідно до рішення Львівського апеляційного суду від 23.04.2015 року про стягнення боргу за кредитним договором №800000400 від 25.06.2007 року правові відносини з даним Банком були завершені. Вказав, що у лютому 2013 року представником ПАТ «Альфа-Банк» запропоновано позивачу «Акцію», яка передбачала, що у разі реалізації заставного майна добровільно, Банк зобов?язується списати половину боргу за кредитним договором №800000400 від 25.06.2007 року (дані обставини підтвердженні представником ПАТ «Альфа-Банк» в судовому засіданні). 14.03.2013 року позивач реалізував заставне майно, а саме продав квартиру ОСОБА_2 . Однак ПАТ «Альфа-Банк» не зробив перерахунок боргу за кредитним договором №800000400 від 25.06.2007 року та звернувся з позовом до Залізничного районного суду м.Львова про стягнення заборгованості. Рішенням Львівського апеляційного суду відмовлено в задоволенні позову ПАТ «Альфа-Банк» про стягнення заборгованості за кредитним договором. Таким чином, отримання Банком в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором суми коштів від продажу майна, яке перебуває в заставі у Банку, вважається належним виконання позивачем вимог, що випливають (та/або випливатимуть) з Кредитного договору №800000400 від 25.06.2007 року. Просить відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою судді від 10.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
ОСОБА_1 є фізичною особою, будь-які відомості про зайняття відповідачем підприємницькою діяльністю у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні. Відповідач перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.
У період з 01.02.2024 року по 07.02.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового законодавства, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податків, зборів і платежів за період з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року, про що складено акт від 21.01.2019 року №81/13-01-51-13/2148220955.
Згідно висновків цього акта встановлено порушення відповідачем:
- підп.164.2.17 п.164.2 ст.164, п.167.1 ст.167, ст.168, п.179.7 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині заниження податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік в сумі 11111,18 грн;
- підп.164.2.7 п.164.2 ст.164, підп.168.4.5 п.168.4 ст.168, п.179.7 ст.179, підп.1.2, 1.3, 1.4, 1.6 п.16 прим.1 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено військовий збір, що підлягає сплаті до бюджету за 2020 рік в сумі 925,93 грн;
- підп.49.18.4 п.49.18 ст.49, п.179.1 ст.179 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в частині неподання декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.
На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення
- №11870/13-01-24-08 від 21.03.2024 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 340,00 грн;
- №11811/13-01-24-08 від 21.03.2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 13888,98 грн, в т.ч.: за основним платежем - 11111,18 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2777,80 грн;
Пеня нарахована на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №5064/13-01-24-08 від 13.02.2024 року в сумі 93,44 грн;
- №11809/13-01-24-08 від 21.03.2024 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем «військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування» на суму 1157,41 грн;
Пеня нарахована на акт про результати перевірки з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства №5064/13-01-24-08 від 13.02.2024 року на суму 7,79 грн.
Зазначені податкові повідомлення-рішення направлені відповідачу за його адресою: вул.Сірка, 25/39, м.Львів, однак поштове відправлення повернулось на адресу контролюючого органу з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання».
На виконання вимог Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 11.11.2024 року №0023927-1303-1301, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 15487,77 грн. Однак така повернута підприємством поштового зв'язку на адресу контролюючого органу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Оскільки платником не вживаються заходи щодо погашення заборгованості, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вказані обставини та зміст спірних правовідносин підтверджені наявними у справі доказами.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Відносини по стягненню податкового боргу регулюються приписами Податкового кодексу України, відповідно до підп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України якого податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень. Стягнення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску за виконавчими написами нотаріусів не дозволяється (п.41.2 ст.41 Податкового кодексу України).
Право контролюючих органів на звернення до суду з позовом щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачене підп.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України.
Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно з п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України, платниками податку з доходів фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.
Відповідно до п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України, базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
За правилами абз.«д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді: основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
Зі змісту підп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України слідує, що додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України (в редакції станом на 2016 рік), ставка податку становила 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 179.1 ст.179 Податкового кодексу України визначено, що платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.
Згідно підп.49.18.4 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.
Відповідно до п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Таким чином, визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є приріст показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Основна сума боргу платника податку анульована (прощена) кредитором за його самостійним рішенням є доходом такого платника.
Тому, суд вважає, що при списанні (анулюванні) заборгованості особа одержує економічну вигоду у вигляді збереження активів у силу припинення належного кредитору права вимоги та кореспондуючого цій вимозі обов'язку боржника витрачати кошти на погашення заборгованості за кредитом, включаючи і проценти, як плату за отриману послугу з користування наданими коштами.
Боржник (платник податків), який отримав додаткове благо у вигляді прощення (анулювання) суми боргу за кредитом та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
Наведене правило застосовується за наявності двох умов: 1) кредитор належним чином має повідомити платника податку - боржника про анулювання (прощеного) боргу (рекомендованим листом з повідомленням про вручення, шляхом укладення відповідного договору, шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто); 2) кредитор має включити суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку.
Предметом позову є стягнення з відповідача податкового боргу по платежах «податок на доходи фізичних осіб» та «військовий збір» у загальному розмірі 15487,77 грн.
Суд встановив, що підставою виникнення податкового боргу є неподання відповідачем інформації про отримання додаткового блага у вигляді суми боргу платника податків, анульованого (прощеного) кредитором, в т.ч. неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2020 рік.
Разом з тим, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження вручення ПАТ «Альфа-Банк» ОСОБА_1 відповідного повідомлення про анулювання (прощенння) боргу.
Зважаючи на положення ст.67 Конституції України, приписи п.36.1 ст.36, п.37.2 ст.37, абз.«д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України, суд вважає, що сам факт наявності у відповідача об'єкта оподаткування без дотримання порядку повідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу, не може свідчити про правомірність дій позивача щодо визначення суми грошового зобов'язання.
Жодних доказів щодо здійснення відповідних дій (претензійно-правової роботи) зі сторони Банку матеріали справи не містять.
Як уже зазначалося вище, тільки в тому випадку, коли боржник, який отримавши додаткове благо та який був належним чином повідомлений про прощення (анулювання) такого боргу, у т.ч. шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто, він зобов'язаний відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.
За відсутності таких доказів, не можна вважати доведеним порушення боржником абз.«д» підп.164.2.17 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України та обґрунтованість висновків контролюючого органу про нарахування позивачу грошового зобов'язання, відповідно стягнення його в судовому порядку.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що вказані суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору не можуть бути стягнуті навіть за умови узгодження податкових повідомлень-рішень від 21.03.2024 року та не оскарження їх у судовому порядку.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.12.2021 року у справі №819/1969/17 та постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2024 року у справі №380/30332/23.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що в задоволенні позову Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
у задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Ланкевич А.З.