Іменем України
23 квітня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/8340/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Басова Н.М., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить:
-визнати протиправною бездіяльність Київської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти;
-зобов'язати Київської міську раду на найближчому пленарному засіданні сесії Київської міської ради повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 про дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти, в порядку і спосіб, передбачені статтею 118 Земельного кодексу України.
В обґрунтування позову зазначено, що 04.11.2021 до канцелярії Київської міської ради далі (КМР), шляхом направлення листа Укрпоштою, було подано клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
З дати подання клопотання (04.01.2021) по дату подання позовної заяви (06.06.2022) вже пройшло 5 місяців, що, на думку позивача, було цілком достатнім, щоб у відповідності до закону на пленарному засідання прийняти позитивне або негативне рішення і повідомити про результати розгляду клопотання позивача. Але законної позитивної або негативної відповіді позивач так і не отримав на даний час, чим були порушені його права.
Своїми діями Київська міська рада проявила протиправну бездіяльність, порушивши права позивача, а тому останній звернувся до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2025 року прийнято справу №640/8340/22 до провадження, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали надіслати суду через підсистему "Електронний суд" відзив на позовну заяву (відзив) і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Відповідачем до Луганського окружного адміністративного суду надіслано через підсистему "Електронний суд" відзив, в якому зазначив, що ОСОБА_1 звернувся до Київської міської ради із клопотанням від 31.08.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
Дане клопотання надійшло засобами поштового зв'язку «Укрпошта» на адресу Київської міської ради 08.11.2021 та зареєстроване 09.11.2021 за № 370117782.
Після опрацювання зазначеного клопотання, Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) підготовано та 26.11.2021 направлено до Київської міської ради проект рішення Київської міської ради «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в Оболонському районі міста Києва» разом із пояснювальною запискою для подальшого опрацювання відповідно до Регламенту Київської міської ради.
У подальшому, Київською міською радою було прийнято рішення від 14.05.2022 № 4623/4664 «Про відмову громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в Оболонському районі міста Києва», яким відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в Оболонському районі міста Києва орієнтовною площею 0,12 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа № 370117782).
Відповідач також зазначив, що даний проєкт рішення обґрунтовувався тим, що відповідно до Генерального плану міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням належить до території вулиць і доріг.
Всі рішення та проєкти рішень Київської міської ради про передачу у власність чи користування земельних ділянок комунальної власності міста Києва є відкритими та загальнодоступними, публікуються на офіційному веб-сайті Київської міської ради: https://kmr.gov.ua/.
На час подання позовної заяви ОСОБА_1 вже було прийняте рішення по суті клопотання позивача, а відповідно не було підстав для звернення до суду із відповідним позовом.
Відповідач вважає, що ОСОБА_1 не передивлявся веб-сайт Київської міської ради, а тому не був зацікавлений у результаті щодо вирішення питання з приводу розгляду свого клопотання.
Просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102- ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (стаття 1), який в подальшому був неодноразово продовжений та Указом Президента України від 14 січня 2025 року №26/2025 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08 лютого 2025 року строком на 90 діб.
Враховуючи дистанційний режим роботи суддів та працівників апарату Луганського окружного адміністративного суду з 02.05.2022, з метою збереження життя і здоров'я та забезпечення безпеки суддів і працівників апарату суду, судом розглянуті матеріали електронної справи.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 29.10.2018 №0000641219.
Позивач також є учасником бойових дій відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 від 14.12.1996.
04.11.2021 позивачем подано клопотання до Київської міської ради, в якій просив надати дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти. В якості додатків зазначив: копію паспорта, графічне розташування ділянки, копію посвідчення УБД, довідку ВПО.
Рішенням Київської міської ради від 14.05.2022 №4623/4664 відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в Оболонському районі міста Києва орієнтовною площею 0,12 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа № 370117782).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовані вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель урегульовано Земельним кодексом України.
Відповідно до частин першої, другої статті 116 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права власності громадянами та юридичними особами на земельні ділянки, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, відбувається в порядку, визначеному частиною першою статті 128 цього Кодексу.
Частиною п'ятою статті 116 Земельного кодексу України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Згідно з частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частина сьома статті 118 Земельного кодексу України передбачає, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність особи, якій належить право власності на об'єкт нерухомості (жилий будинок, іншу будівлю, споруду), розташований на такій земельній ділянці, або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
У разі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня прийняття рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або з дня повідомлення особою, зацікавленою в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, про замовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у порядку, передбаченому цією частиною, відобразити на картографічній основі Державного земельного кадастру орієнтовне місце розташування земельної ділянки, зазначити дату та номер відповідного рішення, а також майбутнє цільове призначення земельної ділянки. Зазначена інформація оприлюднюється на безоплатній основі на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до абз. 1, 2 частини третьої статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі позивач оспорює протиправну, як на його думку, бездіяльність Київської міської ради, яка полягає у неприйнятті рішення за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки орієнтованої площею 0,12 гектара, для ведення садівництва, яка межує з земельною ділянкою з кадастровим номером 3221810100:01:123:0206, у відповідності до викопіювання з кадастрової карти.
У зв'язку з цим суд зауважує, що протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень проявляється у зовнішній формі поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих і обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій.
Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Крім того, потрібно з'ясувати юридичний зміст, значимість, тривалість та межі протиправної бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість/протиправність бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Такий висновок наведений у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17 та враховується судом на підставі частини п'ятої статті 242 КАС України.
Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Київської міської ради від 14.05.2022 №4623/4664 відмовлено громадянину ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення садівництва в Оболонському районі міста Києва орієнтовною площею 0,12 га (земельна ділянка комунальної власності територіальної громади міста Києва, справа № 370117782).
Підставою для відмови є те, що заявлена ініціатива не відповідає містобудівній документації за функціональним призначенням, а саме: земельна ділянка належить до території вулиць і доріг (витяг з містобудівного кадастру, наданий листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 листопада 2021 року № 055-27717).
Із встановлених судом обставин цієї справи слідує, що рішення Київської міської ради прийнято 14.05.2022, а до Окружного адміністративного суду міста Києва позивач звернувся 06.06.2022.
З огляду на викладене суд зазначає, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту такого права визначеним законодавством способам його захисту встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для ухвалення рішення про відмову в позові.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 18.10.2019 у справі №813/38/16, від 27.02.2020 у справі №440/569/19.
За таких обставин суд не знаходить підстав для виходу за межі позовних вимог, адже надання правової оцінки рішення відповідача від 14.05.2022 №4623/4664 не входить до предмета доказування у цій справі.
З урахуванням того, що клопотання ОСОБА_1 від 04.11.2021 про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою відповідач розглянув по суті і за результатами його розгляду прийняв рішення від 14.05.2022 №4623/4664, яким відмовлено громадянину ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проєкту землеустрою, підстави для задоволення позовних вимог в обраний позивачем спосіб відсутні.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи встановлені обставини справи та вказані вище норми права, якими урегульовані спірні відносини, суд приходить до висновку про те, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити у повному обсязі.
За відсутності підстав для задоволення позову, відсутні й підстави для розподілу судових витрат.
Суд також звертає увагу на те, що КАС України не передбачено відшкодування судових витрат, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу, у разі відмови у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.М. Басова