23 квітня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1371/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Борзаниця С.В., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення у справі № 360/1371/23 за адміністративним позовом Богач Віти Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 14.03.2025 встановлено контроль за виконанням рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 шляхом зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України в Луганській області надати до суду звіт про виконання рішення протягом 30 днів з дня отримання цієї ухвали.
14.04.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області надійшло клопотання про прийняття звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23.
Ухвалою суду від 14.04.2025 призначено до розгляду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення у справі № 360/1371/23 у письмовому провадженні.
17.04.2025 від представника позивача надійшли заперечення проти поданого звіту, в яких зазначено, що рішення суду не може містити вимогу здійснювати перерахунок в подальшому, позивач має раз на один-два роки звертатися до суду з позовом про перерахунок, такі дії відповідача суперечать здравому глузду. Покладене судом зобов'язання здійснити перерахунок розміру пенсії передбачає здійснення такого перерахунку пожиттєво, у повній відповідності до Закону № 1058- IV із застосуванням всіх постанов КМУ щодо перерахунку пенсій. Розмір пенсії з 01.12.2022 - 2093,00 грн та цього часу цей розмір не змінюється. Перерахунок проведено частково с порушенням вимог Закону та без врахування всіх постанов КМУ щодо перерахунку розміру пенсій. Станом на квітень 2025 року розмір пенсії менше прожиткового мінімуму. Жодного порушення зазначеного в заяві боржником не усунуто.
Розглянувши звіт відповідача щодо виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23, перевіривши матеріали справи, суд зазначає таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі №360/1371/23 позов Богач Віти Іванівни в інтересах ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 з урахуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 07.10.2009 із застосуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редаціїї, чинній на відповідний період (за кожен місяць відповідного року), з відрахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 04.09.2024.
В мотивувальній частині рішення встановлено, зокрема, що відповідачем порушені права позивача на перерахунок його пенсії з 07.10.2009 з урахуванням частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на відповідний період (за кожен місяць відповідного року), а саме: встановлення розміру пенсії позивача менше прожиткового мінімуму.
Посилання представника позивача на необхідність здійснення перерахунку пенсії позивача з урахуванням постанов КМУ є необґрунтованими, оскільки при зверненні до суду з позовом у цій справі представник позивача посилався як на підставу порушення прав позивача лише на неправильне застосування відповідачем положень статей 27 та 42 Закону № 1058-IV.
Суд зазначає, що положеннями статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Крім того, обставини щодо не застосування відповідачем постанов КМУ, на які посилається представник позивача вже у клопотанні про встановлення звіту про виконання рішення суду та запереченнях щодо звіту, виникли вже після звернення з цим позовом до суду у справі №360/1371/23 та, відповідно, відсутні правові підстави у суду для аналізу таких обставину в рамках перевірки виконання зазначеного рішення.
Ані в позові, ані в інших заявах по суті справи представником позивача не вказувалося та не зазначалося про порушення прав позивача щодо включення/невключення його до списку осіб, яким проводиться масовий перерахунок. Як наслідок, судом такі підстави також не розглядалися та не приймалося рішення по суті з цього питання.
Враховуючи межі заявлених вимог та зазначені обставини, суд вважає вищевказані доводи представника позивача безпідставними.
У звіті, поданому на виконання рішення суду від 22.01.2024, зазначено, що проведено перерахунок пенсії позивача з 07.10.2009 із застосуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редакції, чинній на відповідний період (за кожен місяць відповідного року).
Відповідно до абзацу другого частини першої статті 28 Закону №1058 позивачу, починаючи з 07.10.2009 встановлено доплати до прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Зокрема, з 01.12.2022 розмір пенсії складає - 2093,00 грн.
При цьому, суд зазначає, що згідно з положеннями Закону України «Про Державний бюджет України», починаючи з 2009 року, прожиткові мінімуми для осіб, які втратили працездатність складали: з 01.10.2009 до 31.10.2009 - 498,00 грн, з 01.11.2009 до 31.12.2009 - 573,00 грн, з 01.01.2010 до 31.03.2010 - 695,00 грн, з 01.04.2010 до 30.06.2010 - 706,00 грн, з 01.07.2010 до 30.09.2010 - 709,00 грн, з 01.10.2010 до 30.11.2010 - 723,00 грн, з 01.12.2010 до 31.12.2010 - 734,00 грн, з 01.01.2011 до 31.03.2011 - 750,00 грн, з 01.04.2011 до 30.09.2011 - 764,00 грн, з 01.10.2011 до 30.11.2011 - 784,00 грн, з 01.12.2011 до 31.12.2011 - 800,00 грн, з 01.01.2012 до 31.03.2012 - 822,00 грн, з 01.04.2012 до 30.06.2012 - 838,00 грн, з 01.07.2012 до 30.09.2012 - 844,00 грн, з 01.10.2012 до 30.11.2012 - 856,00 грн, з 01.12.2012 до 31.12.2012 - 884,00 грн, з 01.01.2013 до 30.11.2013 - 894,00 грн, з 01.12.2013 до 31.08.2015 - 949,00 грн, з 01.09.2015 до 31.04.2016 - 1074,00 грн, з 01.05.2016 до 30.11.2016 - 1130,00 грн, з 01.12.2016 до 30.04.2017 - 1247,00 грн, з 01.05.2017 до 30.09.2017 - 1312,00 грн, з 01.10.2017 до 30.11.2018 - 1452,00 грн, з 01.12.2018 до 30.06.2019 - 1497,00 грн, з 01.07.2019 до 30.11.2019 - 1564,00 грн, з 01.12.2019 до 30.06.2020 - 1638,00 грн, з 01.07.2020 до 30.11.2020 - 1712,00 грн, з 01.12.2020 до 30.06.2021 - 1769,00 грн, з 01.07.2021 до 30.11.2021 - 1854,00 грн, з 01.12.2021 по 30.06.2022 - 1934,00 грн, з 01.07.2022 по 30.11.2022 - 2027,00 грн, з 01.12.2022 - 2093,00 грн, з 01.01.2023 - 2093,00 грн, з 01.01.2024 - 2361,00 грн, з 01.01.2025 - 2361,00 грн.
Отже, з 01.01.2024 розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, складає 2361,00 грн.
При цьому, з наданих відповідачем документів встановлено, що станом на квітень 2025 року розмір пенсії позивача становить 2093,00 грн, що є меншим за встановлений прожитковий мінімум - 2361,00 грн. Як наслідок, пенсійний орган не в повному обсязі виконав судове рішення, не зазначив та не надав доказів та правового обґрунтування не застосування з 01.01.2024 положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Судовим рішенням від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 встановлено порушення відповідачем права позивача на перерахунок його пенсії з 07.10.2009 з урахуванням частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у редаціїї, чинній на відповідний період (за кожень місяць відповідого року), що призвело до заниження розміру пенсії позивача та, відповідно, порушення його пенсійних прав.
Однак, з наданих відповідачем документів встановлено, що станом на дату подання звіту про виконання рішення від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 відповідач продовжує заниження розміру пенсії позивача з 01.01.2024.
Зазначені вище обставини свідчать про встановлення судом часткового виконання відповідачем рішення суду від 22.01.2024 у справі №360/1371/23 та можливість часткового прийняття звіту про виконання цього рішення, що обумовлює необхідність надання додаткового часу відповідачу для повного виконання судового рішення.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Аналогічні положення містяться у статті 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі №611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Встановлені судом обставини свідчать про умисне невиконання відповідачем рішення суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23, оскільки станом на квітень 2025 року розмір пенсії позивача є меншим за встановлений прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
З метою забезпечення виконання судового рішення, статтею 382 КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення: 1) зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду; 2) накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Так, згідно з положеннями частин першої-третьої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Суд зазначає, що передбачені вищевказаною нормою КАС України заходи судового контролю, в тому числі накладення штрафу, підлягають застосуванню у разі неподання звіту суб'єктом владних повноважень про виконання судового рішення або якщо в поданому звіті причини невиконання чи неповного виконання судового рішення є неповажними.
При цьому, накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штрафу є мірою покарання, а тому можливість суду накласти такий штраф може бути реалізована лише за умови встановлення судом обставин, які свідчать про умисне невиконання рішення суду, недобросовісність у діях суб'єкта владних повноважень, які свідчать про ухилення останнього від виконання рішення суду.
Крім того, накладення штрафу є заходом, який повинен застосовуватись до порушника, коли всі можливі способи впливу на його поведінку у спірних правовідносинах були застосовані і порушник, не зважаючи на вказане, продовжує ухилення від виконання судового рішення.
Таким чином, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 8 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі Головне управління Фонду очолює начальник, який призначається на посаду Головою правління Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України та головою відповідної місцевої державної адміністрації, звільняється з посади Головою правління Фонду за погодженням із Міністром соціальної політики України в установленому законодавством порядку.
Враховуючи встановлені обставини та надані докази, суд вважає достатніми підстави для накладення штрафу на начальника відповідача - суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, оскільки ним не надано доказів про виконання рішення, яке набрало законної сили та не подано звіту про належне виконання рішення суду.
Штраф за не виконання рішення суду та не подання звіту про належне виконання рішення суду накладається на керівника суб'єкта владних повноважень незалежно від того чи залучався такий керівник, як відповідач при прийнятті відповідної постанови (постанова Верховного Суду від 18 липня 2019 року у справі №813/213/17).
Приписами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2024 року 3 028 грн.
Визначаючи розмір штрафу, суд дійшов висновку про необхідність його застосування у мінімальному розмірі, тобто, на рівні двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки такий розмір буде достатнім для відповідача та спонукатиме його виконати рішення суду.
Таким чином, у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 в повному обсязі, належить стягнути з начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на користь позивача в розмірі 30280,00 грн, іншу половину штрафу в розмірі 30280,00 грн - в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи те, що станом на 24.04.2025 відповідачем не надано до суду звіту про належне виконання рішення суду від 22.01.2024 та відповідних доказів, суд вважає за необхідне встановити відповідачу новий строк подання звіту у справі № 360/1371/23
Суд зауважує, що сплата штрафу не звільняє обов'язку виконання рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою. (частини сьомої статті 382 КАС України).
Керуючись статтями 166, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 прийняти частково.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Луганській області новий строк для подання звіту про виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 22.01.2024 у справі № 360/1371/23 в частині здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2024 з урахуванням положень частини першої статті 28 та пункту 4-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» протягом 30 календарних днів з дня отримання цієї ухвали суду.
Накласти на начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (зареєстроване місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, ЄДРПОУ: 21782461), як керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф за невиконання рішення суду у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн.
Стягнення штрафу здійснити відповідно до частини третьої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом стягнення половини суми штрафу, що становить 30280,00 грн на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ), іншу половину у розмірі 30280,00 грн стягнути на користь Державного бюджету України.
Ухвала є виконавчим документом та підлягає негайному виконанню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя С.В. Борзаниця