ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"23" квітня 2025 р. справа №300/2582/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Скільський І.І., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування висновку та наказу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі - відповідачі) в якому просить суд:
- скасувати висновок військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 від 09 жовтня 2024 р. про придатність ОСОБА_1 до проходження військової служби;
- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 за №351 від 10 жовтня 2024 р. «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації».
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до пункту 4 частини 5 статті 246 КАС України у резолютивній частині рішення зазначаються, повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України.
Згідно з частиною 1 статті 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов'язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається за громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами).
Для особистої участі в адміністративній справі недостатньо володіти лише правоздатністю, необхідна ще й адміністративна процесуальна дієздатність, тобто здатність особисто здійснювати процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді.
Відповідно до частини 2 статті 43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Проте, документів на підтвердження адміністративної процесуальної правосуб'єктності позивача до матеріалів позовної заяви не долучено (копія документу, що посвідчує особу позивача). Із врахуванням змісту статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», суд дійшов висновку, що у цьому випадку належним доказом наявності у позивача адміністративної процесуальної правосуб'єктності є саме паспорт громадянина України. Також, до позовної заяви не додано належним чином засвідченої копії довідки про присвоєння позивачу ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків. Вказані обставини унеможливлюють ідентифікувати особу позивача, з'ясувати факт наявності в нього адміністративної процесуальної дієздатності та встановити зареєстроване місце проживання чи перебування позивача.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
Так, до позовної заяви позивачем долучено довідку військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 160/17/3076, в якій серед іншого зазначено місце знаходження комісії (відповідача) - АДРЕСА_1 , яке не відповідає місцю знаходженню, яке зазначив позивач у позовній заяви.
Також, в порушення пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України позивачем не заначено відомості відповідачів про ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).
Крім того, згідно з частиною 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначається, в тому числі, зміст позовних вимог.
Способи судового захисту визначені в статті 5 КАС України. Так, згідно з частиною 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу згідно частини 1 статті 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Пунктом 2 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У цьому випадку, позивач у позовній заяві просить суд скасувати висновок та наказ відповідачів, такі позовні вимоги за своїм змістом не відповідають способу судового захисту визначеному в статті 5 КАС України, оскільки суд за результатами розгляду справи може скасувати оскаржуване рішення у разі визнання його протиправним.
Суд зазначає про те, що за результатами розгляду адміністративної справи, в разі задоволення позову, суд приймає рішення про захист порушеного права чи інтересу особи у спосіб, що передбачений статтями 5, 245 КАС України.
Таким чином, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5 КАС України.
Підсумовуючи наведене вище суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до наказу від 08.04.2025 № 83-В, суддя Скільський І.І. у період з 21.04.2025 по 22.04.2025 перебував у відпустці.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
позовну заяву ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , ТВО ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування висновку та наказу, - залишити без руху.
Надати позивачу з дня отримання цієї ухвали десятиденний строк для усунення вищевказаних недоліків шляхом:
- надання суду належним чином засвідченої копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера/реєстраційного номера облікової картки платника податків ОСОБА_1 ;
- зазначення вірного місця знаходження Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 .
- зазначення відомостей щодо відповідачів про їх ідентифікаційні коди юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України);
- уточнити зміст позовних вимог відповідно до частини 1 статті 5, частини 2 статті 245, пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України.
Роз'яснити, що в разі неусунення недоліків у визначений строк позовна заява буде повернена.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/ Скільський І.І.