ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
"23" квітня 2025 р. справа № 300/198/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, -
Адвокат Шевченко Кирило Тарасович в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» (далі - позивач, ТОВ «Рітейлвест»), звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000144/1 від 25.11.2024 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2024/000180.
До позовної заяви представник позивача долучив копію ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1087722 від 10.01.2025 (а.с. 20). Одночасно у позовній заяві представник позивача зазначив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат позивача на правничу допомогу становить 15000,00 грн., докази понесення якої будуть надані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення в цій справі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 даний позов залишено без руху у зв'язку з невідповідністю вимогам статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а позивачу надано строк для усунення недоліків.
У зв'язку із усуненням недоліків, ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.02.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 08.04.2025 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України: визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA206000/2024/000144/1 від 25.11.2024; визнано протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA206060/2024/000180; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» сплачений судовий збір у розмірі 5514,35 грн.
15.04.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшла заява представника позивача від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25, згідно якої представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17500,00 грн. та витрати на перекладача в розмірі 8200,00 грн.
До вказаної заяви представник позивача долучив: платіжні інструкцій про оплату за юридичні послуги за №272 від 10.04.2025 на суму 7000,00 грн., №231 від 10.12.2024 на суму 5000,00 грн., № 225 від 05.12.2024 на суму 3000,00 грн., № 273 від 10.04.2025 на суму 2500,00 грн.; копію ордера на надання правничої допомоги серії АТ № 1087722 від 10.01.2025; платіжна інструкція № 249 від 06.02.2025 про оплату за послуги перекладу згідно акту № 2866 на суму 8200,00 грн.; копію акту виконаних робіт № 2866KIV про переклад з турецької та англійської мов на українську мову; копію договору про надання правничих послуг від 26.11.2024; копію акту прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. по справі № 300/198/25, на суму 17500,00 грн.
Відповідно до розпорядження керівника апарату Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 № 20 “Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи № 300/198/25», справу № 300/198/25 передано на повторний автоматизований розподіл, оскільки головуючий суддя Кафарський В.В. перебував у відпустці.
Згідно повторно проведеного автоматизованого розподілу, справу № 300/198/25 передано на розгляд судді Боршовського Т.І., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2025.
18.04.2025 через канцелярію Івано-Франківського окружного адміністративного суду надійшло клопотання представника Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 18.04.2025 про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги. Представник відповідача зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Так, представник відповідача зазначила, що в акті прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2024 відсутня інформація про кількість затраченого часу. Окрім цього, вказана категорія справ щодо оскарження рішень митних органів про коригування митної вартості є поширеною, підстави позовних вимог щодо застосування методів визначення митної вартості типовими, у цій категорії справ сформована стала судова практика - відповідно представнику позивача не потрібно було значного часу для проведення правового аналізу, а написання процесуальних документів не вимагало істотного використання техніко-юридичних прийомів. Щодо витрат на переклад документів, то представником позивача на підтвердження понесених витрат з перекладу долучено акт виконаних робіт № 2866KIV та платіжну інструкцію № 249 від 06.02.2025 року. При цьому, представник відповідача звернула увагу на те, що зміст вказаного рахунку є неконкретизованим, що унеможливлює ідентифікувати послуги з перекладу документів. Відтак, відсутня можливість з'ясувати обставини чи пов'язані ці витрати з розглядом даної адміністративної справи. Таким чином, представник відповідача вважає, що вартість судових витрат є недоведеною та неспівмірною із складністю справи.
Розглянувши заяву представника позивача від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25, суд вказує на таке.
Частиною третьою статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно із пунктом 3 частини першої статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини другої статті 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Вказані положення узгоджуються з нормами частини сьомої статті 139, частини третьої, п'ятої статті 143 КАС України.
Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною сьомою цієї Статті передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Пунктом 1 частини третьої зазначеної статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд звертає увагу на те, що заява представника позивача від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 подано в межах процесуальних строків, визначених частиною сьомою статті 139, частиною другою статті 252 КАС України, а тому нема підстав для залишення такого клопотання без розгляду.
Так, відповідно до копії акту прийому-передачі послуг до договору про надання правничої допомоги від 26.11.2024 з описом робіт, виконаних адвокатом Шевченко К.Т. по справі № 300/198/25, адвокатом Шевченком К.Т. надано ТОВ «Рітейлвест» такі послуги: аналіз проблеми, консультацію клієнта, узгодження правової позиції, вивчення та правовий аналіз доказів по справі, вивчення та правовий аналіз судової практики в подібних спорах з митними органами, підготовка адміністративного позову та додатків до нього, вивчення та правовий аналіз відзиву Івано-Франківської митниці, підготовка відповіді на відзив та додатків до неї згідно вимог ст. 163 КАС України, підготовка та подання заяви про усунення недоліків у зв'язку зі здійсненими перекладами, підготовка та подання заяви про винесення додаткового рішення.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини 1 статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 вищевказаного закону).
Відповідно до статті 30 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід-Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Вказаний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
Верховний Суд у постанові від 23.12.2021 у справі № 520/11348/2020 дійшов таких висновків:
"74. Водночас колегія суддів Верховного Суду вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
75. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
76. При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним…
…85. При розгляді питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, варто взяти до уваги позицію ЄСПЛ у справі “Лавентс проти Латвії». Так, ЕСПЛ наголосив, що відшкодовуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.
86. Як зазначено ЄСПЛ у п. 268 Рішення по справі “ЕазіЛУезІ АІІіапсе Ьішіїед» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): “Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були Фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі “Ботацці проти Італії» (Войаггі V. Паїу) [ВП], заява №34884/97, п.ЗО, ЕСНК 1999-V).».
87. Аналогічну практику вирішення питання судових витрат застосовано ЄСПЛ у п. 95 рішення у справі “Баришевський проти України» від 26.02.2015, пп. 34-36 рішення у справі “Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, п. 80 рішення у справі “Двойних проти України» від 12.10.2006, п. 88 рішення у справі “Меріт проти України» від 30.03.2004.".
Таким чином, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, потребують дослідження на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорію складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Згідно клопотання представника Івано-Франківської митниці Державної митної служби України від 18.04.2025 про зменшення витрат на оплату професійної правничої допомоги, представник відповідача вказав на зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, оскільки розмір витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи, підготовка відповідних процесуальних документів не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи.
Суд, дослідивши подані представником позивача докази, вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 17500 грн. є завищеним, оскільки є неспівмірним зі складністю справи. Такий висновок суд зробив з огляду на зміст, кількість та складність в опрацюванні документів, долучених до позовної заяви. Підготовка такої позовної заяви не потребувала надмірного часу і не мала завдати значних клопотів для адвоката.
Окрім цього, первинна позовна заява була подана представником позивача з недоліками, що підтверджується ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 про залишення позовної заяви без руху.
Суд визнає, що позивач вільний у виборі представника та у визначенні розміру його гонорару за домовленістю сторін, проте цей вибір не повинен бути надмірно обтяжливим для іншої сторони процесу при вирішенні судом питання про розподіл судових витрат. З огляду на викладене, суд вважає справедливим та пропорційним до розміру задоволених позовних вимог відшкодування позивачу судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., що буде співмірним зі складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом юридичних послуг.
Також згідно заяви від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 представник позивача просив суд стягнути з відповідача 8200,00 грн. витрат на послуги з перекладу ФОП ОСОБА_1 на замовлення позивача з турецької та англійської мов на українську мову. На підтвердження таких витрат представник позивача надав суду акт виконаних робіт № 2866KIV та платіжну інструкцію № 249 від 06.02.2025 на суму 8200,00 грн.
Верховний Суд в постанові від 31.03.2020 за результатом розгляду справи № 160/7049/19 зазначив:
«…Склад та розмір витрат, пов'язаних із залученням перекладача, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані документи, що свідчать про оплату витрат, пов'язаних із залученням перекладача, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на залучення перекладача, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має з'ясувати, чи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, тощо…».
З огляду на зміст акту виконаних робіт № 2866KIV, який долучений до заяви від 14.04.2025, здійснено переклад з турецької та англійської мов на українську мову на суму 8200,00 грн. При цьому, зазначено, що такий переклад здійснювався на виконання ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.01.2025 по справі № 300/198/25.
Суд вважає, що позивачем доведено обґрунтованість таких витрат та їх пов'язаність з цією справою, а тому відхиляє заперечення представника відповідача щодо їх стягнення.
За вказаних обставин, документально підтверджені судові витрати на оплату послуг перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позивачу належить присудити за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн. та судові витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 8200,00 грн. За вказаних обставин, заява представника позивача від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 належить задовольнити частково.
Керуючись статтями 132, 134, 139, 143, 252, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Заяву представника позивача від 14.04.2025 про ухвалення додаткового рішення у справі № 300/198/25 задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ - 43971364, вулиця Чорновола, 159, місто Івано-Франківськ, 76005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітейлвест» (код ЄДРПОУ - 41041298, вулиця Шевченка, 7, село Тужилів, Калуський район, Івано-Франківська область, 76014) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень та судові витрати на оплату послуг перекладача в розмірі 8200 (вісім тисяч двісті) гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі. Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя /підпис/ Боршовський Т.І.