23 квітня 2025 року Справа № 280/1199/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» до Тернопільської митниці про скасування рішення,
18 лютого 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (далі - позивач) до Тернопільської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000023/2 від 22.01.2025.
Ухвалою суду від 24.02.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв'язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказав на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву та поясненнях наданих в ході розгляду справи представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання зовнішньоекономічного контракту № SF/7 від 29.12.2022, укладеного між компанією «SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD» (Китай) та ТОВ «Мототехімпорт» (Україна), згідно із рахунком-фактурою (інвойс) №SF2025-1 від 28.10.2024, Позивачем на митну територію України ввезено товар.
21 січня 2025 року уповноваженою особою позивача подано до митного оформлення митну декларацію (надалі - МД) типу ІМ40АА №25UA403070000487U3, у графі 31 якої заявлено до митного оформлення товар:
Товар №1 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 24шт., марка - SHIFENG, модель - 240B, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1344см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: 01240993049(двигун № НОМЕР_1 ); 01240993050(двигун № НОМЕР_2 ); 01240993051(двигун № НОМЕР_3 ); НОМЕР_4 (двигун № НОМЕР_5 ); НОМЕР_6 (двигун № НОМЕР_7 ); НОМЕР_8 (двигун № НОМЕР_9 ); НОМЕР_10 (двигун № НОМЕР_11 ); НОМЕР_12 (двигун № НОМЕР_13 ); НОМЕР_14 (двигун № НОМЕР_15 ); НОМЕР_16 (двигун № НОМЕР_17 ); НОМЕР_18 (двигун № НОМЕР_19 ); НОМЕР_20 (двигун № НОМЕР_21 ); НОМЕР_22 (двигун № НОМЕР_23 ); НОМЕР_24 (двигун № НОМЕР_25 ); НОМЕР_26 (двигун № НОМЕР_27 ); НОМЕР_28 (двигун № НОМЕР_29 ); НОМЕР_30 (двигун № НОМЕР_31 ); НОМЕР_32 (двигун № НОМЕР_33 ); НОМЕР_34 (двигун № НОМЕР_35 ); НОМЕР_36 (двигун № НОМЕР_37 ); НОМЕР_38 (двигун № НОМЕР_39 ); НОМЕР_40 (двигун № НОМЕР_41 ); НОМЕР_42 (двигун № НОМЕР_43 ); НОМЕР_44 (двигун № НОМЕР_45 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD.»;
Товар №2 «Трактор для сільськогосподарських робіт, колісний, новий, 48шт., марка - SHIFENG, модель - 240BFLU, тип двигуна - дизельний, робочий об'єм циліндрів - 1344см3, потужність двигуна - 17,6кВт/24к.с, номери шасі/заводські номери: НОМЕР_46 (двигун № НОМЕР_47 ); НОМЕР_48 (двигун № НОМЕР_49 ); НОМЕР_50 (двигун № НОМЕР_51 ); НОМЕР_52 (двигун № НОМЕР_53 ); НОМЕР_54 (двигун № НОМЕР_55 ); НОМЕР_56 (двигун № НОМЕР_57 ); НОМЕР_58 (двигун № НОМЕР_59 ); НОМЕР_60 (двигун № НОМЕР_61 ); НОМЕР_62 (двигун № НОМЕР_63 ); НОМЕР_64 (двигун № НОМЕР_65 ); НОМЕР_66 (двигун № НОМЕР_67 ); НОМЕР_68 (двигун № НОМЕР_69 ); НОМЕР_70 (двигун № НОМЕР_71 ); НОМЕР_72 (двигун № НОМЕР_73 ); НОМЕР_74 (двигун № НОМЕР_75 ); НОМЕР_76 (двигун № НОМЕР_77 ); НОМЕР_78 (двигун № НОМЕР_79 ); НОМЕР_80 (двигун № НОМЕР_81 ); НОМЕР_82 (двигун № НОМЕР_83 ); НОМЕР_84 (двигун № НОМЕР_85 ); НОМЕР_86 (двигун № НОМЕР_87 ); НОМЕР_88 (двигун № НОМЕР_89 ); НОМЕР_90 (двигун № НОМЕР_91 ); НОМЕР_92 (двигун № НОМЕР_93 ); НОМЕР_94 (двигун № НОМЕР_95 ); НОМЕР_96 (двигун № НОМЕР_97 ); НОМЕР_98 (двигун № НОМЕР_99 ); НОМЕР_100 (двигун № НОМЕР_101 ); НОМЕР_102 (двигун № НОМЕР_103 ); НОМЕР_104 (двигун № НОМЕР_105 ); НОМЕР_106 (двигун № НОМЕР_107 ); НОМЕР_108 (двигун № НОМЕР_109 ); НОМЕР_110 (двигун № НОМЕР_111 ); НОМЕР_112 (двигун № НОМЕР_113 ); НОМЕР_114 (двигун № НОМЕР_115 ); НОМЕР_116 (двигун № НОМЕР_117 ); НОМЕР_118 (двигун № НОМЕР_119 ); НОМЕР_120 (двигун № НОМЕР_121 ); НОМЕР_122 (двигун № НОМЕР_123 ); НОМЕР_124 (двигун № НОМЕР_125 ); НОМЕР_126 (двигун № НОМЕР_127 ); НОМЕР_128 (двигун № НОМЕР_129 ); НОМЕР_130 (двигун № НОМЕР_131 ); НОМЕР_132 (двигун № НОМЕР_133 ); НОМЕР_134 (двигун № НОМЕР_135 ); НОМЕР_136 (двигун № НОМЕР_137 ); НОМЕР_138 (двигун № НОМЕР_139 ); НОМЕР_140 (двигун № НОМЕР_141 ). Календарний рік виготовлення - 2024. У частково розібраному стані, в комплекті з інструментом та приладдям для налагоджування та обслуговування. Виробник: SHANDONG SHIFENG (GROUP) CO., LTD.».
До даної митної декларації позивачем подані наступні документи: пакувальний лист №б/н від 28.10.2024; рахунок-фактура (інвойс) №SF2025-1 від 28.10.2024; коносамент №UTRUST24110447 від 11.11.2024; накладна УМВС №37554520 від 10.01.2025; сертифiкат про походження товару (Certificate of origin) №24C3725A0009/50064 від 18.12.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1094 від 01.11.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару № 1155 від 25.11.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - Заява №1384 від 01.11.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №L80139 від 12.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Акт виконаних послуг від 19.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Довідка про транспортні витрати від 12.01.2025; документ, що підтверджує вартість перевезення товару - Заявка на перевезення №151 від 04.11.2024; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №2025-1 від 01.10.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №SF/7 від 29.12.2022; договір (контракт) про перевезення №2712/917/2022 від 27.12.2022; інші некласифіковані документи - Список номерів шасі від 28.10.2024; інші некласифіковані документи - Технічні характеристики від 28.10.2024.
Під час здійснення митного контролю за МД №25UA403070000487U3 від 21.01.2025 митний орган дійшов висновку про наявність підстав у поданих декларантом документах, а саме:
копії платіжних інструкцій від 01.11.2024 №1094, від 25.11.2024 №1155 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, оскільки не містять обов'язкових реквізитів, а саме підпис(и) [власноручний(і)/електронний(і)] відповідальної(их) особи(іб) платника, яка(і) відповідно до законодавства України має (ють) право розпоряджатися рахунком (п.1 Порядку оформлення платіжної інструкції в іноземній валюті або банківських металах, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216);
п.6 Специфікації №2025-1 від 01.10.2024 до контракту № SF/7 від 29.12.2022 передбачена 100% передплата за поставлений товар. За наданими до митного оформлення копіями платіжних інструкцій від 01.11.2024 №1094, від 25.11.2024 №1155 не відслідковується підтвердження 100% передоплати;
відповідно до коносаменту від 11.11.2024 №UTRUST24110447 та залізничних накладних від 10.01.2025 № 37554520, до виконання перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України;
інформація зазначена в прайс-листі від 29.07.2024 №б/н, в комерційній пропозиції від 29.07.2024 № б/н містить цінову інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність;
в сертифікаті про походження товарів від 06.11.2024 № 24C3725A0009/50044 зазначено класифікаційний код 870190, а в МД від 21.01.2025 №24UA403070000487U3 заявлено класифікаційні коди 8701911010 УКТ ЗЕД.
У зв'язку з виявленими розбіжностями митним органом у відповідача було витребувано додаткові документи, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
На виконання вимог митного органу позивачем надано додаткові документи, а саме: прейскурант (прайс-лист) виробника товару від 20.09.2024; некласифікований документ, який підтверджує заявлену митну вартість (крім позначених кодами 3001 - 3021, 3023) - Комерційна пропозиція від 20.09.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару - виписка банку від 03.12.2024.
У зв'язку із не підтвердженням, на думку митного органу, заявленої митної вартості прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000023/2 від 22.02.2025.
Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товару, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).
Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.
Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.
При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.
Стосовно посилань митного органу на те, що платіжні інструкції від 01.11.2024 № 1094 та від 25.11.2024 № 1155 не є достатнім підтвердженням оплати за оцінюваний товар, суд зазначає таке.
Так, позивачем до митного органу на підтвердження оплати товару, поставленого за специфікацією №2025-1 від 01.10.24, були надані платіжні інструкції №1155 від 25.11.24 та №1094 від 01.11.24, разом із заявою про купівлю іноземної валюти №1384 від 01.11.24, а також додатково лист Товариства №12125 від 21.01.25.
Суд зазначає, що згідно заяви про купівлю іноземної валюти №1384 від 01.11.24 платіжною інструкцію №1094 від 01.11.24 були оплачені кошти в розмірі 77302,40 дол.США за товар, поставлений за специфікацією №2025-1 від 01.10.24.
Платіжною інструкцією №1155 від 25.11.24 були оплачені кошти в розмірі 39937,60 дол.США за товар, поставлений за специфікацією №2025-1 від 01.10.24, що підтверджується графою 70 «Призначенні платежу» даної платіжної інструкції.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачем було надано документи, які у повному обсязі надавали можливість митному органу підтвердити факт проведення позивачем передоплати за товар, а також встановити суму, яка була сплачена.
Щодо встановлення митним органом такого недоліку як «відповідно до коносаменту від 11.11.2024 №UTRUST24110447 та залізничних накладних від 10.01.2025 № 37554520, до виконання перевезення вантажу морським та залізничним видами транспорту залучались треті особи, безпосередні перевізники даного вантажу, проте декларантом не надано жодних документів, які засвідчують договірні засади надання вказаних послуг та документів, які б містили інформацію щодо числових значень експедиторської винагороди за експедирування залізничного транспортування вантажу. Зазначене вище може свідчити про не повноту включення витрат пов'язаних з наданням транспортно-експедиційних послуг за межами митної території України», суд зазначає таке.
Матеріалами справи підтверджується, що перевезення спірної товарної партії здійснювалось відповідно до укладеного договору фрахту №2712/917/2022 від 27.12.2022, за яким перевізником виступала компанія «Global Container Lines Latvija SIA».
Відповідно до рахунку на оплату транспортних послуг №L80139 від 12.01.25 та довідки про транспортні витрати від 12.01.25 вбачається, що здійснювалось мультимодальне перевезення вантажу - морським транспортом (для підтвердження факту здійснення морського перевезення видавався морський коносамент №UTRUST24110447 від 11.11.24) та наземним залізничним транспортом (накладна від 10.01.25 №37554520).
При цьому, суд зазначає, що відповідно до умов договору компанія «Global Container Lines Latvija SIA» мало право на залучення інших учасників мультимодального перевезення вантажів до надання послуги мультимодального перевезення та виставлення єдиного рахунку за надані послуги з перевезення. З третіми особами, які долучались основним перевізником до виконання послуг, розрахунок здійснював сам перевізник у межах договорів, укладених перевізником від свого імені з цими третіми особами.
З пояснень представника встановлено та не надано доказів протилежного, що після виконання своїх обов'язків щодо перевезення вантажу, компанія перевізник виставила єдиний рахунок на оплату послуг з морського перевезення товару та його наземного перевезення.
Відповідно, позивачем до митного оформлення надано належні документи, які підтверджують порядок та вартість транспортування товару, і жодних розбіжностей такі документи не містили.
Стосовно посилань митного органу на те, що «інформація зазначена в прайс-листі від 29.07.2024 №б/н, в комерційній пропозиції від 29.07.2024 № б/н містить цінову інформацію щодо цін на товари виключно на умовах поставки FOB QINGDAO, що обмежує конкурентність» та «в сертифікаті про походження товарів від 06.11.2024 №24C3725A0009/50044 зазначено класифікаційний код 870190, а в МД від 21.01.2025 №24UA403070000487U3 заявлено класифікаційні коди 8701911010 УКТ ЗЕД», суд зазначає, що зазначені недоліки жодним чином не впливають на заявлену митну вартість товару, а відповідно не можуть бути підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості.
Також, суд зазначає, що дана справа є спором про коригування митної вартості товару, а не визначення коду імпортованого товару за УКТЗЕД.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав прийняття рішення про коригування митної вартості товару.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:
1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) другорядні:
а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
в) на основі віднімання вартості;
г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.
Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.
При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Мототехімпорт».
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» (69000, м.Запоріжжя, вул.Штабна, буд.13, прим.19, код ЄДРПОУ 44830259) до Тернопільської митниці (46400, м.Тернопіль, вул.Текстильна, буд.38, код ЄДРПОУ 43985576) про скасування рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товару №UA403070/2025/000023/2 від 22.01.2025.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мототехімпорт» судовий збір в розмірі 8682,54 грн. (вісім тисяч шістсот вісімдесят дві гривні 54 копійки) за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова