23 квітня 2025 року 13 год. 58 хв.Справа № 640/21467/19 ЗП/280/936/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сацького Р.В., за участі секретаря судового засідання Лактіонової Г.І. та сторін
від позивача: адвокат Деледивка С.Г.
від відповідача: не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощенного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Національного агенства з питань запобігання корупції з підстав визнання протиправним та скасування рішення, порушення процедури початку проведення перевірки
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національного агенства з питань запобігання корупції про визнання протиправним та скасування рішення.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.11.2019 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі № 640/21467/19 без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі (письмове провадження).
Проте, 02.12.2019 через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
05 грудня 2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва розгляд адміністративної справи № 640/21467/19 проводити у спрощеному позовному провадженні з повідомленням сторін.
По справі № 640/21467/19 призначити судове засідання на 16 січня 2019 року о 11:40 год. за адресою: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, 81-А, ІІ поверх зал судових засідань № 214, з викликом сторін.
У зв'язку з ліквідацією Окружного адміністративного суду міста Києва, 07 квітня 2025 року справа № 640/21467/19 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07 квітня 2025 р. справу № 640/21467/19 передано на розгляд судді Сацькому Р.В.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08 квітня 2025 року справу № 640/21467/19 прийнято до свого провадження.
Призначено судове засідання на 23 квітня 2025 року об 10 год. 00 хв..
23 квітня 2025 р. у відкритому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених у позовній заяві.
23 квітня 2025 р. представник відповідача у судове засідання не прибув, заяв, клопотань до суду не надсилав.
11 грудня 2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить суд - у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
У відзиві, зокрема зазначено, що Національне агенство з питань запобігання корупції встановлює лиш ознаки правопорушення, а умисел та інші складові правопорушення встановлюють спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Націоланої поліції, Національне антикорупційне бюро України.
26 грудня 2019 року до суду надійшов відповідь на відзив, в якому представник позивача просить суд скасувати рішення Національного агенства з питань запобігання корупції "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої Біленьким Олександром Юрійовичем, Головою Полтавської обласної ради" від 17 жовтня 2019 року № 3386.
23 квітня 2025 р. у відкритому судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.
17 жовтня 2019 року Національним агентством з питань запобігання корупції прийнято рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Головою Полтавської обласної ради» (далі - Рішення, копія додається), яке є протиправним та підлягає скасуванню, зважаючи на таке.
1. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначено Законом України «Про запобігання корупції» (далі - Закон).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 року (далі - Порядок № 56) у цьому Порядку терміни вживаються у таких значеннях:
достовірність задекларованих відомостей - відповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, у разі невстановлення Національним агентством недостовірності задекларованих відомостей у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації;
недостовірність задекларованих відомостей - невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування, що встановлюється на підставі відомостей, отриманих Національним агентством у встановленому Законом порядку шляхом здійснення контролю та повної перевірки декларації.
Пункт 3 розділу І Порядку встановлює, що контроль та повна перевірка декларації здійснюються за принципами: 1) верховенства права; 2) рівності та гарантування прав і законних інтересів усіх суб'єктів декларування; 3) об'єктивності, неупередженості та безсторонності рішень і дій Національного агентства, уповноважених ним осіб; 4) достовірності і повноти інформації, що використовується Національним агентством, правомірності одержання та використання такої інформації.
Тобто, рішення Національного агентства про результати повної перевірки декларації повинно прийматися на засадах верховенства права, бути законним, об'єктивним, ґрунтуватись на достовірній і повній інформації та прийматись на підставі всебічного аналізу, а також повинно враховувати власні нормативні приписи.
Досліджуючи оскаржуване рішення та предмет дотримання зазначених засад, очевидним стає те, що ні дотримання засад верховенства права, ні законності, ні об'єктивності, ні повноти врахування відомостей при його прийнятті відповідачем не здійснено. Більше того, оскаржуване рішення прийнято з порушенням Порядку № 56, прийнятого самим Відповідачем.
Так, основною підставою для висновку про відображення недостовірних відомостей, що відрізняються від достовірних на загальну суму 757 067,75 гривень стало посилання в п. 3.1., 3.2. рішення на те, що Позивач відобразив як належні йому корпоративні права на ТОВ «Петрівсько - Роменський цегельний завод», «Спіко», хоча відповідно до даних ЄДР станом на 31.12.2016 ці корпоративні права належали не Позивачу, а «Сінтекс Інвестментс Лтд», зареєстрованому в Англії.
В своїх поясненнях до НАЗК, що були направлені в червні 2019 року (додаються) при здійсненні повної перевірки Позивач зазначав, що станом на 01 січня 2016 року він був учасником зазначених у запиті товариств з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ): ТОВ «Петрівсько - Роменський цегельний завод» та ТОВ «Спіко». У зв'язку із зазначеним, відомості про такі ТОВ відображені в розділі 8 декларації за 2016 рік. Однак, станом на 31 грудня 2016 року права на ці ТОВ ним були відчужені третім особам (протоколи загальних зборів товариств додаються). Крім того, в поясненнях зазначалось, що декларація за 2016 рік була першою поданою декларацією. З цієї причини, а також у зв'язку із відсутністю сталої практики заповнення електронних декларацій на той час, декларант вважав правильним варіант заповнення декларації, за яким в ній відображались всі корпоративні права, що були наявними у власності протягом 2016 року. Також зверталася увага НАЗК на те, що будь - яка форма відповідальності при поданні електронних декларацій може мати місце при наявності елементів складу відповідного правопорушення, в тому числі суб'єктивної сторони у формі умислу та об'єктивної сторони, що виражається у поданні завідомо недостовірних відомостей, тобто з приховуванням певної інформації. Допущена методологічна помилка у відображенні в декларації за 2016 рік відомостей про корпоративні права ТОВ «Петрівсько-Роменський цегельний завод», ТОВ "Спіко" не містить ні першої, ні другої сторони складу відповідного правопорушення.
Однак зазначені пояснення не були взяті Відповідачем до уваги, а прийняте рішення в цій частині не ґрунтується на вимогах закону та зазначених вище принципах прийняття таких рішень.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про запобігання корупції», у декларації зазначаються відомості про… інші корпоративні права, що належать суб'єкту декларування або членам його сім'ї, із зазначенням найменування кожного суб'єкта господарювання, його організаційно - правової форми, коду Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України, частки у статутному (складеному) капіталі товариства, підприємства, організації у грошовому та відсотковому вираженні.
Всі передбачені в законі дані щодо наявних корпоративних прав відображені в декларації. Також звертаю увагу, що безпосередньо законом визначені відомості, які потрібно відображати в декларації щодо корпоративних прав, серед яких відсутня вказівка, що такі відомості мають відображатися на останній день періоду декларування. Форма самої декларації, що затверджена наказом НАЗК, також не передбачає в своєму змісті реквізиту з якого випливає, що корпоративні права мають відображатися тільки станом на останній день періоду декларування. Таким чином, при прийнятті рішення НАЗК діяв всупереч вимогам, передбаченим законом.
Крім того, вище цитувалось визначення недостовірності задекларованих відомостей, що містяться в нормативному акті, прийнятому Відповідачем, як невідповідність дійсності відомостей, зазначених у декларації суб'єкта декларування. Факт належності Позивачу корпоративних прав ТОВ «Петрівсько - Роменський цегельний завод» та ТОВ «Спіко» станом на 2016 рік підтверджуються даними ЄДР і не заперечуються в самому оскаржуваному рішенні.
Таким чином, твердження оскаржуваного рішення про недостовірність відображених Позивачем відомостей щодо зазначених корпоративних прав не відповідають визначенню недостовірних відомостей, наведеному в Порядку НАЗК № 56, а самі відображені в декларації відомості не являються недостовірними.
Крім недотримання вимоги закону, висновок НАЗК в частині недостовірних відомостей щодо відображених корпоративних прав зроблений також з порушенням принципу верховенства права. Як вказав КАС ВС в рішенні по аналогічній справі (постанова від 10 квітня 2019 року, справа № 826/16495/17), суд звертає увагу на норми статті 8 Конституції України, яка закріплює принцип верховенства права в Україні. У своїй Доповіді щодо верховенства права від 4 квітня 2011 року № 512/2009 Європейська Комісія за демократію через право (Венеціанська Комісія) зазначила, що принцип правової визначеності передбачає, що органи державної влади повинні бути обмежені у своїх діях заздалегідь встановленими та оголошеними правилами, які дають можливість передбачити з великою вірогідністю та точністю заходи, що будуть застосовані представниками влади в тій чи іншій ситуації. Отже, правова визначеність передбачає стабільність і цілісний характер законодавства, здійснення адміністративної практики органами державної влади на основі закону відповідно до принципу верховенства права, а також прозорість і демократизм при прийнятті владних рішень.
Отже, суб'єкт владних повноважень, виконуючи надані йому законом повноваження щодо вчинення дій чи прийняття індивідуальних актів стосовно конкретної особи, повинен дотримуватися згаданого принципу, забезпечуючи при цьому сталість і єдність своєї адміністративної практики.
Вважаємо, що висновки оскаржуваного рішення щодо констатації невідповідності задекларованих відомостей дійсності про належні декларанту корпоративні права ТОВ «Петрівсько - Роменський цегельний завод» та ТОВ «Спіко» зроблені з порушенням принципу верховенства права.
Щодо посилань в рішенні НАЗК на вказівку в декларації власника корпоративних прав ТОВ «Петрівсько - Роменський цегельний завод» та ТОВ «Спіко» ОСОБА_2 . В своїх поясненнях до НАЗК, направлених в травні 2019 року (додаються) при здійсненні повної перевірки Позивач зазначав, що на виконання вимог Закону, ним 14 грудня 2015 року був укладений договір про управління майном № БВ-ПЛТ 2015-1, відповідно до якого в управління ФОП ОСОБА_2 передані відповідні корпоративні права. Дані про ОСОБА_2 , як про управителя майна, відображені в стовпчику розділу декларації, що стосується інформації про права на об'єкт, а не про власника прав. Більше того, в цьому стовпчику розділу 8 декларації чітко зазначено, що такі корпоративні права передані в управління.
За результатами з'ясування достовірності задекларованих позивачем відомостей в рішенні НАЗК зазначається, що позивач відобразив недостовірні відомості в розділі 8 декларації. Однак, з огляду на все вищевикладене, таке твердження Відповідача не відповідає дійсності. Вважаємо, що пункти 3.1., 3.2. оскаржуваного рішення суперечать закону і мають бути визнані протиправними та скасовані.
2. Оскаржуваним рішенням констатовані і інші порушення, начебто допущені Позивачем при поданні декларації за 2016 рік, зокрема відсутність відображення в розділі 3 даних про місце реєстрації та фактичне місце проживання (хоча такий об'єкт, як було зазначено в поясненнях в НАЗК відображений в розділі 3 декларації); щодо права користування частиною земельної ділянки дружини (якою вона не користується і яка не зареєстрована за нею на будь-якому праві); щодо більш точного визначення власника та управителя корпоративних прав (хоча ні чинне законодавство, ні офіційні роз'яснення НАЗК не встановлюють порядку декларування факту передачі в управління корпоративних прав); щодо дублювання в розділі 9 інформації про бенефіціарів компаній, які зазначені в розділі 8; щодо необхідності зазначення співвласників відображеного в декларації майна.
Як було обґрунтовано в поясненнях в НАЗК при проведенні повної перевірки, дані по цим позиціям викладені в декларації повно, без приховування будь - якої інформації і без наявності інших порушень. Технічні помилки, а також ті показники, стосовно яких існує різне бачення у НАЗК і декларанта, будуть усунуті при поданні виправленої декларації, вони не мають суттєвого значення, не вливають на права Позивача, а тому не оскаржуються в цій справі.
3. Крім невідповідності закону пунктів 3.1., 3.2. оскаржуваного рішення, за нашим глибоким переконанням, все оскаржуване рішення є протиправним і підлягає скасуванню в цілому з підстав порушення процедури і строків його прийняття.
Механізм проведення НАЗК контролю та повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , відповідно до статей 48 та 50 Закону України «Про запобігання корупції», визначено Порядком проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженим рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 56 від 10 лютого 2017 року.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 56 повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) прийняття рішення про проведення перевірки;
2) аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, баз даних, інших інформаційно-телекомунікаційних систем державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування, які мають відображатися в декларації;
3) створення, збирання, одержання, використання інформації, яка є необхідною для повної перевірки декларації, з використанням джерел інформації, визначених пунктами 8 - 11 цього розділу;
4) направлення Національним агентством відповідному суб'єкту декларування листа з пропозиціями надати письмові пояснення та/або копії підтвердних документів та розгляд і врахування наданих ним пояснень та/або копій підтвердних документів під час проведення повної перевірки декларації у порядку та на умовах, визначених пунктом 12 цього розділу;
5) прийняття Національним агентством Рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
До того ж, пунктом 1 Розділу IV визначено, що за результатами проведення повної перевірки декларації Національним агентством приймається рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Тобто, відповідно до Порядку завершальною стадією повною перевірки декларації є прийняття НАЗК рішення про результати здійснення повної перевірки декларації.
Згідно з пунктом 14 Розділу III Порядку, повна перевірка декларації за цим Порядком здійснюється упродовж 60 календарних днів з дня прийняття Рішення про проведення перевірки. У разі необхідності строки проведення повної перевірки декларації можуть бути продовжені, але не більше ніж на сукупний строк у 30 календарних днів.
Рішення Національного агентства про проведення повної перевірки декларацій позивача за 2016 роки датоване 26 квітня 2019 року.
21 червня 2019 року Національним агентством прийнято рішення "Про продовження строку повної перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування", подовживши строк перевірки на 30 днів.
Однак, по закінченню граничного 90-денного строку, а саме до 26.07.2019, в порушення закону, перевірка Відповідачем не була завершена та відповідно рішення про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, не було прийняте. Остаточне рішення прийняте Відповідачем лише 17.10.2019, тобто з істотним пропуском строку на прийняття такого рішення.
Суд звертає увагу, що у пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов'язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".
У пункті 70 рішення Європейського суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі «Рисовський проти України» Суд зазначив, що принцип «належного урядування», зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.
Таким чином, строк прийняття рішення про результати здійснення повної перевірки декларації Відповідачем порушено.
Особливу увагу суду хочемо звернути на правові позиції, викладені в рішеннях КАС ВС (постанова від 10 квітня 2019 року, справа № 826/16495/17), Шостого апеляційного адміністративного суду (постанова від 05 грудня 2018 року року, справа № 826/7335/18), Першого апеляційного апеляційного адміністративного суду (постанова від 5 березня 2019 року, справа № 1240/2026/18). Відповідно до зазначених правових позицій, в разі прийняття НАЗК рішення про результати повної перевірки поза межами законодавчо визначеного 90 - денного строку, воно не може вважатись правомірним і підлягає скасуванню.
Отже, рішення «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Головою Полтавської обласної ради» від 17 жовтня 2019 року прийняте поза межами законодавчо визначених строків та є неправомірним.
Таким чином, рішення відповідача є протиправним та потребує скасування, оскільки прийнято поза межами граничного строку для проведення повної перевірки, а відомості зазначені відповідачем у декларації, як недостовірні спростовуються наданими позивачем поясненнями та відповідними доказами.
Суд зазначає, що згідно з вимогами ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім фор мам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Згідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За приписами ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При подачі позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп., що підтверджується квитанцією, який підлягає поверненю позивачу.
Керуючись статтями 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 139, 143, 241 - 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного агенства з питань запобігання корупції (01103, м. Київ, бульв. Дружби народів, 28) про з підстав визнання протиправним та скасування рішення, порушення процедури початку проведення перевірки - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати рішення Національного агенства з питань запобігання корупції "Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА_1 , Головою Полтавської обласної ради" від 17 жовтня 2019 року № 3386.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агенства з питань запобігання корупції на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлене у повному обсязі та підписане суддею 23 квітня 2024 року.
Суддя Р.В. Сацький