про закриття провадження у адміністративній справі
23 квітня 2025 рокум. Ужгород№ 260/428/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гебеша С.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (вул. Коршинського Івана, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), Державного підприємства "Документ" (вул. Довнар-Запольського, буд. 8, м. Київ, 04116) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 в особі представниці Гнатик Наталії Ігорівни звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області, Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, а саме:
Визнати бездіяльність Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо нездійснення передачі до ДП "Документ" паспорту громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , протиправною;
Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Закарпатській області здійснити передачу до Державне підприємство "Документ" паспорту громадянина України у формі картки № 010567109 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, з урахуванням норм та положень Порядку 678, які діяли на момент виникнення правовідносин;
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» щодо нездійснення доставки до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польській Республіці, яка розташована в місті Варшаві, паспорту громадянина України у формі картки № 010567109 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110 оформленого на ім'я ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформлених на ім'я ОСОБА_1 , разом із копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польській Республіці, яка розташована в місті Варшаві;
Зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польській Республіці, що розташоване в місті Варшаві, видати ОСОБА_1 , оформлений паспорт громадянина України у формі картки № НОМЕР_1 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110 в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 27.02.2024 року, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів;
Визнати бездіяльність Головного управління державної міграційної служби України в Закарпатській області щодо нездійснення передачі до ДП «Документ» паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформленого на ім'я ОСОБА_1 , протиправною;
Зобов'язати Головне управління державної міграційної служби України в Закарпатській області здійснити передачу до Державне підприємство "Документ" паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформлений на ім'я ОСОБА_1 , з урахуванням норм та положень Порядку 678, які діяли на момент виникнення правовідносин.
Визнати протиправною бездіяльність Державного підприємства «Документ» щодо нездійснення доставки до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польській Республіці, яка розташована в місті Варшаві, паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформленого на ім'я ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Державне підприємство «Документ» здійснити доставку паспорту громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, оформлених на ім'я ОСОБА_1 , разом із копіями заяви, заяви-анкети та актом-приймання передачі (у 2 примірниках) до відокремленого підрозділу ДП «Документ» - філії в Польській Республіці, яка розташована в місті Варшаві.
Зобов'язати Державне підприємство «Документ» в особі відокремленого підрозділу - філії в Польській Республіці, що розташоване в місті Варшаві, видати ОСОБА_1 , оформлений паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 від 01 травня 2024 року, орган, що видав: 2110, в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення - 27.02.2024 року, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та (або) викликом учасників справи.
19.02.2025, 20.02.2025 року на адресу Закарпатського окружного адміністративного суду надійшов відзив ДП "Документ" на позов від представника державного підприємства "Документ".
21.02.2025 року ДП "Документ" подало до суду клопотання про приєднання до матеріалів справ доказів, а саме: акт виконаних робіт №19391310 до договору від 16.04.2024 року, яким підтверджено отримання позивачем паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
02.04.2025 року Головне управління ДМС у Закарпатській області також подало відзив на позовну заяву, в якому просило суд відмовити у задоволенні позовних вимог, як безпідставних.
10.04.2025 року представник позивача подала до суду клопотання про долучення доказів, а саме долучити квитанції про сплату витрат на правову допомогу.
11.04.2025року ДП "Документ" подала клопотання про долучення доказів, а саме акту, який підтверджує отримання 21.02.2025 року позивачем паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач, зокрема просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідачів та вжити дії щодо видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон та паспорта громадянина України в порядку та на підставі законодавства України, яке було чинне на момент звернення з заявою про його оформлення, тобто без пред'явлення будь-яких військово-облікових документів.
Як слідує з доказів наявних у матеріалах справи, позивачем, як замовником, та Державним підприємством "Документ" - виконавцем, відповідно підписано акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1939131/0 до договору від 16.042024 року. Відповідно до вказаного акту Виконавцем були виконані роботи (надані послуги) - Послуга з організації відправлень документів. Замовник претензій по об'єму, якості та строкам виконання робіт (надання послуг) не має.
У зв'язку з вище наведеним, паспорт громадянина України для виїзду за кордон та паспорт громадянина України був виданий позивачу, відтак відповідачами виконано вимоги, які зазначено позивачем як вимогу у позовній заяві.
Відповідно до статті 238 частини 1 пункту 8 КАС України суд закриває провадження у справі щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.
Таким чином, оскаржувані у даній адміністративній справі дії відповідачів виправлені самостійно та суб'єктом владних повноважень відновлено законне право позивача шляхом надання позивачу паспорту громадянина України для виїзду за кордон, який в судовому порядку позивач просив зобов'язати видати.
Зважаючи на те, що станом на дату розгляду справи відповідачами виправлено оскаржувані позивачем порушення, при цьому у суду відсутні підстави вважати, що для повного відновлення законного права позивача необхідним є визнання дій та бездіяльності відповідачів протиправними та зобов'язувати відповідача вчинити дії, з огляду на виправлення таких порушень, що є ефективним способом відновлення порушеного права позивача у межах спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у даній справі на підставі статті 238 частини 1 пункту 8 КАС України.
Щодо інших вимог позивача, які стосуються протиправної поведінки відповідачів, то судом резюмується, що така поведінка відповідачів пов'язується позивачем виключно із негативними наслідками для останнього, що виразилися у неотриманні ним паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Відповідно до статті 2 частини 1 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тобто, відповідно до зазначеної норми - вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин переслідує лише єдину мету - мету ефективного захисту, зокрема, прав, свобод та інтересів фізичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи вказану норму судом резюмується, що у випадку, якщо вирішення спору не досягає мети - мети захисту, то завдання адміністративного судочинства виконане не буде.
З врахуванням того, що позивачем отримано відповідний документ, який з позиції позивача не був ним отриманий у зв'язку з можливою протиправною поведінкою відповідачів, то ймовірне визнання поведінки, можливо, протиправною - ніяким чином не вплине на можливість повного відновлення законних прав та інтересів позивача після отримання ним спірного документу, тобто не вплине на завдання адміністративного судочинства, яке ставиться перед таким судочинством суспільством.
З огляду на викладене, з врахуванням суті спірних правовідносин, у відповідності до статті 238 частини 1 пункту 8 КАС України, суд вважає за можливе закрити провадження у даній справі.
У відповідності до статті 238 її частини 2 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Відповідно до статті 7 частини 1 пункту 5 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання адміністративного позову, у відповідності до квитанції від 27.01.2025 року було сплачено судовий збір в розмірі 1937,60 грн (а.с. 10).
Таким чином, враховуючи, те що провадження у справі закрите у зв'язку із самостійним відновленням відповідачем порушеного права позивача у межах спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позивачу також необхідно повернути сплачений судовий збір в розмірі 1937,60 грн у відповідності до статті 238 частини 2 КАС України.
Що стосується стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 35000,00 грн, то суд зазначає наступне.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать також витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
За змістом частини 3 статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Статтею 238 КАС України регламентовано підстави закриття судом провадження у справі, зокрема щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб'єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення (п.8 ч.1).
Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається із матеріалів справи на підтвердження понесених витрат позивачем, представник додала до матеріалів справи квитанцію за кодом 9635-9846-9306-8826 від 07.01.2025 року на суму 17500,00 грн та платіжну інструкцію 1.90120591.1 від 03.02.2025 року на суму 175000,00 грн.
Суд констатує, що витрати на правничу допомогу адвоката відповідно до частини другої статті 134 КАС України підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи разом з іншими судовими витратами. Отже, ця норма відсилає до загального порядку розподілу судових витрат, що визначений статтею 139 КАС України КАС України.
Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 27 квітня 2023 року по справі № 260/3162/22 зазначив, що зі змісту норм КАС України, не вбачається визначення порядку розподілу судових витрат у випадку закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 238 КАС України.
Стаття 140 КАС України також незастосовна до ситуації, що склалася, з огляду на відсутність заяви позивача про відмову від позову в означеній частині позовних вимог.
Водночас, частина 8 статті 139 КАС України дозволяє суду у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, Верховний Суд наголошує, що з урахуванням обставин, що склалися, за відсутності чіткого правового регулювання розподілу судових витрат саме у такому випадку процесуальним законом, суд керується принципом, за яким судові витрати несе та із сторін, з вини якої такі витрати виникли.
Визнавши помилку й усунувши її, сторона відповідача не давала приводу для подальшого розгляду справи, адже права позивача були поновлені і без завершення судового процесу. За таких обставин колегія суддів Верховного Суду вважала за можливе і необхідне на підставі частини восьмої статті 139 КАС України понесені сторонами судові витрати залишити за такими сторонами, не покладаючи обов'язок їх відшкодування на іншу сторону.
З урахуванням вищевикладеного, а також враховуючи практику Верховного Суду у справі №260/162/22 суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 139, 238, 248 КАС України, суд -
Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби у Закарпатській області (вул. Коршинського Івана, буд. 12а, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000), Державного підприємства "Документ" про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Повернути ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в розмірі 1937,60 (одна тисячадев'ятсот тридцять сім гривень шістдесят копійок).
У задоволенні заяви представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено КАС України. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяС.А. Гебеш