22 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/19234/24
категорія 105000000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 , боржник) звернувся в Житомирський окружний адміністративний суд з позовом до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції, у якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторії Миколаївни від 12.09. 2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75977986;
- визнати протиправною та скасувати постанову старшого Головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторії Миколаївни від 24.09. 2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75977986.
В обґрунтування позову вказує, що в матеріалах виконавчого провадження відсутні відомості про направлення боржнику на зазначену у виконавчому документі адресу копії постанови державного виконавця про виконавче провадження. Головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторією Миколаївною не дотримано вимог закону щодо направлення боржнику копії постанови про відкриття виконавчого провадження та встановлено строку для добровільного виконання боржником ухвали суду. Крім того, в порушення положень ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», згідно яких державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, державний виконавець здійснювала перевірку виконання боржником ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області не за місцем проживання стягувача о 20 -й годині у неділю в АДРЕСА_1 , як це передбачено виконавчим документом, а в іншій час та день тижня і в іншому місці.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позов не надав.
До суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 , в яких вона описує обставини, що передували прийняттю оскаржуваних постанов. Зазначає, що оскаржувані постанови це єдиний захід примусу, який вчиняється на боржника, постанови є законними і необхідними заходами впливу на боржника у виконавчому провадженні. Просить відмовити у задоволенні позову.
Від позивача до суду надійшли додаткові пояснення, в яких позивач виклав свої заперечення щодо пояснень третьої особи та просив позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75977986.
На виконання вимог ухвали суду про витребування доказів Дніпровський відділ державної виконавчої служби у м. Києві подав до суду засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №75977986.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.
В провадженні Попільнянського районного суду Житомирської області перебуває справа №288/1993/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Разом із позовною заявою у вказаній справі ОСОБА_2 звернулася до суду із клопотанням про забезпечення позову.
29.08.2024 ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. Позов забезпечено шляхом:
-визначення часу спілкування малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_2 з 20.00 години неділі по п'ятницю до 14.00 години (кінець навчального дня);
-зобов'язання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передавати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_2 , за місцем проживання матері АДРЕСА_1 , з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 05 серпня 2024 року за вх. №14888 до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції надійшла заява адвоката Мельничук Ілони Вікорівни - представника ОСОБА_2 про примусове виконання ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року у справі №288/1993/24.
05.09.2024 головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторією Миколаївною за результатами розгляду заяви представника ОСОБА_2 було відкрите виконавче провадження №75977986, про що була винесена відповідна постанова державного виконавця.
Пунктом 2 вказаної постанови державним виконавцем визначено боржнику десятиденний строк для її добровільного виконання, а згідно п.3 постанови визначено, що її копії розіслано сторонам виконавчого провадження.
12.09.2024 головним державним виконавцем Галай Вікторією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700 грн.
У вказаній постанові вказано, що керуючись ст. ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем накладено штраф у розмірі 1700 грн на боржника у виконавчому провадженні в зв'язку із тим, що "згідно акту державного виконавця, в якому зазначається, що ухвала суду боржником ОСОБА_1 не виконується".
24.09.2024 головним державним виконавцем Галай Вікторією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 3400 грн за невиконання боржником ухвали суду.
Вважаючи зазначені постанови протиправними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VІІІ).
Частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з абзацом 2 частиною 6 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Відповідно до положень статті 28 Закону №1404-VIII копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1- 4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Відповідно до частини 1 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина 2 статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").
При цьому, особливості виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною визначені статтею 64-1 Закону України "Про виконавче провадження".
Відповідно до частини 1 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження", виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем (частина 2 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження").
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною 1 статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність (частина 3 статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до частини 1 статті 75 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
З аналізу наведених вище положень слідує, що виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає саме у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.
Втім, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною 1 статті 75 цього Закону.
29.08.2024 ухвалою Попільнянського районного суду Житомирської області заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову було задоволено. Позов забезпечено шляхом:
-визначення часу спілкування малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір'ю ОСОБА_2 з 20.00 години неділі по п'ятницю до 14.00 години (кінець навчального дня);
-зобов'язання батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передавати малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , його матері ОСОБА_2 , за місцем проживання матері АДРЕСА_1 , з моменту постановлення даної ухвали та до набрання рішенням у справі законної сили.
12.09.2024 головним державним виконавцем Галай Вікторією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700 грн.
У вказаній постанові вказано, що керуючись ст. ст. 63,75 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем накладено штраф у розмірі 1700 грн на боржника у виконавчому провадженні в зв'язку із тим, що "згідно акту державного виконавця, в якому зазначається, що ухвала суду боржником ОСОБА_1 " не виконується".
Суд не погоджується з такою постановою, з огляду на таке.
Вирішуючи питання про накладення штрафу, державний виконавець повинен був встановити дві обставини: 1) факт виконання чи невиконання рішення; 2) у випадку невиконання рішення встановити причини невиконання.
При цьому, лише дійшовши висновку про відсутність поважних причин, державний виконавець вправі накласти штраф на боржника.
Встановлення таких обставин здійснюється шляхом виконання державним виконавцем своїх обов'язків та реалізації прав, передбачених статтею 18 Закону України "Про виконавче провадження", а також дотриманням сторонами виконавчого провадження своїх обов'язків.
З аналізу вищевикладених приписів Закону України "Про виконавче провадження" слідує, що державному виконавцю надані повноваження щодо накладення стягнення у вигляді штрафу, проте постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати судове рішення, проте, не зробив цього.
Верховним Судом у постанові від 31.03.2020 по справі № 640/11079/19 зазначено, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем.
Даючи оцінку тому, чи правомірно на боржника наклали штраф за невиконання/повторне невиконання судового рішення, слід з'ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв'язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з'ясування і оцінки причин цього невиконання, сам по собі не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону України "Про виконавче провадження".
Так, згідно з постановою відповідача від 05.09.2024 відкрито виконавче провадження ВП №75977986 про примусове виконання ухвали Попільнянського районного суду Житомирської області від 29 серпня 2024 року у справі №288/1993/24. Безпосередньо у пункті 2 зазначеної постанови зобов'язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Зі змісту норм Закону №1404-VIII вбачається, що встановлений строк виконання судового рішення тривалістю у 10 робочих днів розпочинається не з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження 05.09.2024, а з дня її отримання боржником.
Постанова про накладення штрафу винесена 12.09.2024, тобто менше ніж через 10 робочих днів після її винесення.
В свою чергу, матеріали виконавчого провадження не містять доказів отримання позивачем постанови про відкриття виконавчого провадження, а постанова про накладення штрафу винесена до закінчення законодавчо наданого строку для виконання судового рішення.
У подальшому 24.09.2024 року головним державним виконавцем Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторією Миколаївною винесено постанову про накладення штрафу на боржника в розмірі 3400 грн.
На переконання суду, оскільки підставою для накладення штрафу є невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення суду, то державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про накладення штрафу вперше, але і встановити факт вчасного отримання боржником вказаної постанови, якою зокрема встановлений строк для виконання рішення суду.
У свою чергу, у разі з'ясування факту одержання боржником копії постанови про накладення штрафу державний виконавець не вправі накладати штраф на боржника за невиконання рішення суду повторно, без з'ясування поважності причин його невиконання. Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення. Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Окрім того, в оскаржуваній постанові про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду, відповідачем не наведено обставин того, що державний виконавець встановлював поважність причин не виконання боржником рішення суду.
Доказів протилежного відповідачем суду не надано, відповідно доводи позивача в цій частині не спростовано.
Таким чином, суд вважає, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваних постанови діяв передчасно та належним чином не перевірив дійсних обставин та не з'ясував причин неможливості виконання судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Частинами 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що позивач довів позовні вимоги, зокрема, про порушення його прав при винесенні відповідачем постанови про накладення штрафу при виконанні рішення суду, так як державний виконавець не встановив причини такого невиконання та виніс оскаржувані постанови до закінчення строку на виконання рішення суду.
Враховуючи встановлені під час розгляду справи обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Дніпровського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (вул. Євгена Сверстюка, 15, м.Київ,02002. РНОКПП/ЄДРПОУ: 35011660), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови- задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторії Миколаївни від 12.09.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75977986.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Галай Вікторії Миколаївни від 24.09.2024 про накладення штрафу у виконавчому провадженні №75977986.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2422,40 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.С. Токарева
22.04.25