23 квітня 2025 року м. Житомир справа № 240/23557/24
категорія 106030000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Гурін Д.М., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 №108 від 06.05.2023;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити недоотриману щомісячну премію ОСОБА_2 з 01.04.2023 по дату звільнення та виключення зі списків особового складу у зв'язку зі смертю, а саме по 08.05.2023;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненадання довідки про вартість неотриманого речового майна, що належить до видачі ОСОБА_2 ;
- зобов'язати надати довідку про вартість не отриманого речового майна ОСОБА_2 ;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити компенсацію за все належне але неотримане протягом проходження військової служби речове майно ОСОБА_2 , а саме з дня виникнення права на отримання цього майна по дату підписання наказу про звільнення та виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .
Після усунення позивачем недоліків позову, ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23.12.2024 задоволено клопотання позивача та поновлено позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.
30.01.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. №6393/25 та клопотання про залишення позову без розгляду вх. №6432/25. В обґрунтування заявленого клопотання відповідач зазначає, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 Кодексу законів про працю України, оскільки про порушення своїх прав вона мала б дізнатися з серпня 2023 року після отримання документів службового розслідування.
30.01.2025 на адресу суду від позивача надійшла відповідь на відзив вх. №6610/25.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 залишено позовну заяву ОСОБА_1 без руху.
19.03.2025 позивачем недоліки позовної заяви усунуто шляхом надіслання заяви про поновлення строку звернення до суду вх. №20735/25.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 18.04.2025 продовжено розгляд адміністративної справи №240/23557/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
Вирішуючи заяву позивача про поновлення строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Водночас відповідно до частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, яка діяла до 19.07.2022) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
В той же час, відповідно до частин 1-2 статті 233 Кодексу законів про працю України у редакції після 19.07.2022 працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених ч.2 цієї статті.
Відповідно до п.1 глави XIX "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України" під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, до 19.07.2022 Кодекс законів про працю України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Однак, 19.07.2022 набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» №2352, яким внесено ряд важливих змін до діючого законодавства про працю.
Зокрема, змін зазнали норми законодавства щодо порядку звернення громадян до суду у разі виникнення трудових спорів в частині строків таких звернень.
Частини 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України викладені у наступній редакції:
- працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті (частина 1);
- із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116) (частина 2).
Відтак, унесенням до Кодексу законів про працю України вказаних змін законодавець, виклавши у новій редакції частини 1 та частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, ввів строки звернення до суду з позовом про вирішення трудового спору, спору про звільнення, а також про стягнення всіх сум, що належать працівникові, не нарахованих та не виплачених у день звільнення.
Слід вказати, що частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України стосується виплати всіх сум, що належать працівникові у разі його звільнення.
З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує наказ від 06.05.2023 №108 про результати службового розслідування по факту самовільного залишення Військової частини НОМЕР_1 військовослужбовцем призваним по мобілізації старшим солдатом ОСОБА_2 , а також невиплату ОСОБА_2 премії та компенсації вартості неотриманого речового майна, що належало до видачі ОСОБА_2 .
З урахуванням наведених вище правових норм, тримісячний строк звернення до суду після закінчення карантину розпочався з 01.07.2023.
Позивачу достовірно стало відомо про порушення її прав у серпні 2023 року після надходження до позивача документів службового розслідування, що зазначається самим позивачем у позові.
Водночас до суду за захистом своїх прав позивач звернулась лише 26.11.2024, що підтверджується відміткою поштового відділення на поштовому конверті про надіслання позовної заяви до суду, тобто із пропуском тримісячного строку, передбаченого чинним законодавством України.
У заяві від 19.03.2025 вх. №20735/25, надісланої на виконання вимог ухвали суду від 18.03.2025 на обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивач зазначила наступне.
Оскільки син позивача ОСОБА_2 був похований на кладовищі міста Житомир без повідомлення про його смерть позивача та її рідних, на заяву позивача до Військової частини НОМЕР_1 , в якій він син позивача проходив військову службу, про його перепоховання в родинне місце згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», постанов Кабінету міністрів та Інструкції Міністерства оборони про поховання військовослужбовців, Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу було відмовлено шляхом телефонного дзвінка представника юридичного відділу Військової частини НОМЕР_1 . Позивач стверджує, що вона весь час займалася питанням перепоховання сина власними силами, а саме збором дозволів від СЕС, міських рад, прокуратури та інших дозволів (а це займає тривалий час) на ексгумацію та перепоховання свого сина з кладовища м.Житомир на кладовище с.Скрипчин, де проживають його батьки. На підтвердження вищевказаного позивачем надано довідку від селищної ради з датою перепоховання 04.10.2023. Крім того, у зв'язку із недостатнім володінням знаннями у законодавстві, а основна причина перебування весь час у тяжкому морально-психологічному безпорадному стані в зв'язку зі смертю сина, позивач пояснює, що не могла раніше звернутися до суду, також просить звернути увагу на фотокопію її медичної картки, що підтверджує, що у вказаний період вона зверталась до лікарів у зв'язку із погіршенням здоров'я на фоні психологічної травми 31.10.2023. Просить суд визнати такі обґрунтування поважними та поновити строки звернення до суду.
Розглянувши подану позивачем заяву, врахувавши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про поважність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку що наведені відповідачем підстави для залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском строку звернення до суду відсутні, а тому в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.
Враховуючи наведене, клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем строку звернення до суду є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 123, 166, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,
ухвалив:
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 від 30.01.2025 вх. №6432/25 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Задовольнити заяву позивача та поновити позивачу строк звернення до суду з позовною заявою.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Д.М. Гурін