Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 квітня 2025 року Справа№320/58890/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «МЕГА-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Приватне акціонерне товариство «МЕГА-РЕСУРС» з позовом до ГУ ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 31.07.2024 №3150/05-99-04-09/30791770 та №3151/05-99-04-09/30791770.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що його видами економічної діяльності є: 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. (основний); 77,39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. На підставі рішення Краматорської міської ради від 24.04.2003 року за №9/ІV-71 та договору оренди земельних ділянок від 02.06.2003 року №498 ПрАТ «Мега-ресурс» було надано в оренду земельні ділянки (всього 19 кадастрових номерів), загальною площею 9,8961 га за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5 (вул. Олекси Тихого, 8), розташовані на території Краматорської ТЕЦ. Термін дії даного договору до 24.04.2028 року. Позивач зауважив, що на даних земельних ділянках розташовані об'єкти нерухомості, які у відповідності до договору оренди нерухомого майна від 22.09.2009 року, були передані у користування ТОВ «Краматорськтеплоенерго» для здійснення господарської діяльності з виробництва, транспортування та постачання електричної та теплової енергії. Протягом тривалого часу надання в оренду ТОВ «Краматорськтеплоенерго» нерухомого та рухомого майна залишається основним джерелом доходу ПрАТ «Мега-ресурс». Позивач зазначив, що 01.07.2024 року ним отримано від ГУ ДПС у Донецькій області (далі відповідач) акт від 13.06.2024 року №2223/05-99-04-09/30791770 про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб. Перевіркою встановлено, що ПрАТ «Мега-ресурс» в порушення пп. 16.1.4 п. 16.1 статті 16, п.п. п. 287.3 ст. 287, пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено суми узгодженого податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 3 084 616, 71 грн., нарахованої згідно з податковими деклараціями з плати за землю за 2022 та 2023 роки. Позивач зауважив, що не погодившись з висновками відповідача, зазначеними в акті перевірки та у відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України подав свої заперечення до акту перевірки, які на думку платника податку підтверджують відсутність його вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу. Листом від 24.07.2024 року №4216/Ж12/05-99-04-09 від 24.07.2024 відповідач повідомив його, що висновки акту камеральної перевірки відповідають нормам Податкового кодексу України. Позивач зазначив, що 20.08.2024 року ним було отримано податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 року №3150/05-99-04-09/30791770, згідно якому йому за затримку на 16 календарних днів (період фінансово-господарської діяльності вересень 2023 року) зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5%, що складає 8 717,85 грн. Також 20.08.2024 року позивачем було отримано податкове повідомлення-рішення від 31.07.2024 року №3151/05-99-04-09/30791770 до акту камеральної перевірки від 13.06.2024 року №2223/05-99-04-09/30791770, згідно якому ПрАТ «Мега-ресурс» за затримку на 456, 456, 456, 456, 427, 396, 411, 380, 350, 320, 289, 258, 230, 198, 169, 138, 107, 77, 44 календарних днів (період фінансово-господарської діяльності березень-грудень 2022 року, січень-серпень 2023 року) зобов'язане сплатити штраф у розмірі 10%, що складає 291 025, 97 грн. Позивач закцентував свою увагу на тому, що не погодившись з рішеннями ГУ ДПС у Донецькій області, ПрАТ «Мега-ресурс» у порядку ст. 56 ПКУ направив до Державної податкової служби України скаргу від 30.08.2024 року №А06/47, однак 02.10.2024 року отримав рішення Державної податкової служби України від 26.09.2024 року, згідно якому скаргу залишено без розгляду, а рішення - без змін. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення такими, що суперечать вимогам чинного законодавства і мають бути визнані протиправними та скасовані, оскільки ним самостійно було подано до відповідача: Податкову декларацію від 15.02.2022 року №9031217159 з плати за землю за 2022 рік та Податкову декларацію від 20.02.2023 року №9029079843 з плати за землю за 2023 рік. Позивач зауважив, що згідно розділу 1 Наказу № 309 Краматорська міська територіальна громада 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій, тому ПрАТ «Мега-ресурс» з 24.02.2022 року до теперішнього часу перебуває на території можливих бойових дій. В свою чергу, основний контрагент ПрАТ «Мега-ресурс» - ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з 01 листопада 2022 року не мало можливості здійснювати свій основний вид діяльності - виробництво електричної енергії у зв'язку з триваючою збройною агресією проти України, пошкодженням об'єктів критичної інфраструктури, неможливістю забезпечити надійне електропостачання підстанції Краматорської ТЕЦ з боку ДТЕК Високовольтні Мережі. Дана обставина критично відобразилась на фінансовому стані як ТОВ «Краматорськтеплоенерго» так і ПрАТ «Мега-ресурс». Рішенням ГУ ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України від 13.10.2022р. №113/02-32-04 ТОВ «Краматорськтеплоенерго» визнано таким, що не має можливості своєчасно виконувати свій податковий обов'язок та відповідно до наказу по підприємству №05 від 29.02.2022 року, у зв'язку із об'єктивними обставинами, для працівників ПрАТ «Мега-ресурс» було встановлено графік роботи - триденний робочий тиждень. Позивач зазначив, що 25 та 29 вересня 2022 року нежитлове приміщення за адресою м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 29 в якому знаходився офіс ПрАТ «Мега-ресурс» зазнало пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу, а саме фасад будівлі, покрівля, вибиті вікна разом з рамами. Також частково знищено та пошкоджено двадцять дві одиниці комп'ютерної та оргтехніки, внаслідок чого сервери та первинні документи було вивезено для зберігання до м. Києва. Більшість нерухомого та рухомого майна ПрАТ «Мега-ресурс» знаходиться на Краматорській ТЕЦ і неодноразово зазнавало пошкоджень та руйнувань в результаті збройної агресії. Позивач зауважив, що правова невизначеність на державному рівні щодо правового режиму територій активних (можливих) бойових дій протягом тривалого періоду, а також наявність непередбачуваних обставин, викликаних збройною агресією проти України, є безумовним підтвердженням відсутності вини ПрАТ «Мега-ресурс», а також існують пом'якшуючі обставини або обставин, що звільняють платника податків від фінансової відповідальності. Позивач вважає обґрунтованими та законними його очікування як платника податків щодо застосування до нього підстав звільнення від сплати штрафних санкцій за несвоєчасне виконання податкового зобов'язання, навіть у випадку виконання ним обов'язку щодо подання податкової декларації, якою самостійно узгоджено суму до сплати та фактично сплачено такі зобов'язання, але з порушенням строків у зв'язку з наявністю об'єктивних причин. Позивач вважає, що на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не може нести фінансову відповідальність у виглядів штрафу за порушення, яке відбулось під час дії карантину оскільки 30.06.2023 року припинено дію карантину. При цьому, одночасно з п.52-1 діяв п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину. Таким чином, наявний конфлікт та неоднозначне (множинне) трактування норм п.52-1 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. З урахуванням наведеного для обчислення кількості днів прострочення сплати суми податку слід застосовувати період з 01 липня 2023 (перший день після відміни карантину), а не кількість днів прострочення, зазначену в акті перевірки.
Відповідачем був наданий відзив на позовну заяву, в якому він зазначив, що ПрАТ «Мега-Ресурс» перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (м. Краматорськ), податкова адреса: Україна, 84333, Донецька область, Краматорський район, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд. 29. Відповідачем на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 розділу І, пункту 75.1 статті 75 розділу ІІ, у порядку визначеному пунктом пункту 76.2 статті 76 розділу II Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПК України) проведено камеральну перевірку ПрАТ «Мега- Ресурс» щодо порушення термінів сплати (перерахування) орендної плати з юридичних осіб за період з 01.08.2022 по 15.11.2023, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб від 13.06.2024 № 2223/05-99-04-09/30791770. Перевіркою повноти та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб встановлено, що ПрАТ «Мега-Ресурс» в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України несвоєчасно сплачено суми податкового зобов'язання за періоди по наступним податковим деклараціям з плати за землю за 2022 рік від 15.02.2022 року № 9031217159 на 289, 320, 350, 380, 396, 411, 427 та 456 днів затримки, а також по податковій декларації з плати за землю за 2023 рік від 20.02.2023 року № 9029079843 на 16, 44, 77, 107, 138, 169, 198, 230 та 258 днів затримки сплати сум узгоджених податкових зобов'язань. В результаті проведення камеральної перевірки ПрАТ «Мега-Ресурс» встановлено порушення термінів сплати, визначених підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287 та підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 3 084 616,71 грн., нарахованої згідно з податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік (нова звітна) № 9031217159 від 15.02.2022 та податковою декларацією з плати за землю (земельний податок та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік (нова звітна) № 9029079843 від 20.02.2023. Акт було спрямовано поштою 13.06.2024 року з поштовим повідомленням про вручення, згідно якого підприємство отримало акт 27.06.2024 року. Відповідач зауважив, що не погодившись з висновками акту, позивачем на його адресу були надіслані свої заперечення (вхідний реєстраційний індекс від 22.07.2024№ 2121/7). На засідання постійної комісії з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок та розгляду спірних питань (протокол від 24.07.2024 № 50/05-99-04-12) були розглянуті заперечення до акту та надіслані за податковою адресою позивача відповідно до вимог пункту 42.2 статті 42 ПК України через відділення Укрпошти з повідомленням про вручення від 24.07.2024 року. За результатами розгляду заперечень до акту камеральної перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення за формою «Ш» від 31.07.2024 № 3150/05-99-04-09/30791770 на суму штрафних санкцій 8717,85 грн. (5%) та № 3151/05-99-04-09/3079177 на суму штрафних санкцій 291 025,97 грн. (10%), які надіслані платнику 01.08.2024 № 0206822611017 листом з поштовим повідомленням про вручення. Відповідач зауважив, що позивач отримав спірні податкові повідомлення-рішення 20.08.2024 року. В свою чергу, відповідно до підпунктів 69.14, 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України (у редакції до 06.05.2023 року) передбачалось що, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності), за земельні ділянки (земельні частки (паї), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за об'єкти нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Верховною Радою України 15.03.2022 року був прийнятий Закон України № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту: Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України». Відповідач зауважив, що згідно положень Наказу № 309 Краматорська міська територіальна громада з 24 лютого 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій. З аналізу зазначених норм убачається, що вказані норми є імперативними та такими, що звільняють платників податку як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов'язань, за умови щодо місця розташування відповідної земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії. Таким чином, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які мають у власності та/або користуванні земельні ділянки розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов'язані нараховувати та сплачувати орендну плату за період з початку воєнного стану за 2022 рік та 2023 рік на загальних підставах. Відповідач зазначив, що Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України та перелік документів на підтвердження затверджено наказом Міністерства Фінансів України від 29.07.2022 № 225. Відповідно до ІКС «Податковий блок», ПрАТ «Мега-Ресурс» не зверталось до контролюючого органу в порядку Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України. Також відповідач закцентував свою увагу на тому, що на період дії воєнного стану, починаючи з 27.05.2022 року, переважають норми в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасне виконання платником податків податкових обов'язків у випадках та за умов, передбачених пунктом 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. Тому норма п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій за порушення термінів нарахування, декларування та сплати податків і зборів на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (СОVID-19), не застосовується з 27.05.2022 року на період дії воєнного стану. Окрім цього, позивач самостійно подав до податкового органу податкові декларації з плати за землю за 2022 рік від 15.02.2022 року № 9031217159 та за 2023 рік від 20.02.2023 року № 9029079843 в яких самостійно визначив щомісячну суму податкових зобов'язань до сплати у відповідності до норм ПК України. Відповідно до п. 56.11 ст. 56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. На підставі вищевикладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог позивача у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 по справі №320/58890/24 вирішено передати адміністративну справу за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.
Справа надійшла на адресу Донецького окружного адміністративного суду від 28.01.2025 року, відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу передано на розгляд судді Голошивцю І.О.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 03.02.2025 року адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «МЕГА-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - прийнято до свого провадження.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 07.02.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 23.04.2025 року у задоволенні клопотання представника Головного управління ДПС у Донецькій області щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовлено.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність кабінету електронного суду у позивача та відповідача по справі, про що свідчить відповідна відмітка в графі «доставлено» та в графі «дата встановлення статусу» зазначено «07.02.2025».
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Позивач: Приватне акціонерне товариство «МЕГА-РЕСУРС» (адреса: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд.29, ЄДРПОУ: 30791770).
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Приватне акціонерне товариство «МЕГА-РЕСУРС» є юридичною особою, місцезнаходження зазначене: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, буд.29. Вид економічної діяльності: - 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н. в. і. у. (основний); 77.39 Надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; 82.99 Надання інших допоміжних комерційних послуг, н.в.і.у.; 63.11 Оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов'язана з ними діяльність; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.
Відповідач: Головне управління ДПС у Донецькій області (ЄДРПОУ: 44070187) - в даних правовідносинах є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як встановлено судом та не заперечується сторонами по справі, на підставі рішення Краматорської міської ради від 24.04.2003 року за №9/ІV-71 та договору оренди земельних ділянок від 02.06.2003 року №498 ЗАТ «Мега-ресурс» було надано в оренду земельні ділянки (всього 19 земельних ділянок), загальною площею 9,8961 га за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 5 (вул. Олекси Тихого, 8), розташовані на території Краматорської ТЕЦ. Термін дії даного договору до 24.04.2028 року.
ПрАТ «Мегаресурс» відповідно до квитанції №2 від 15.02.2022 року було надіслано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік до Державної податкової служби.
Відповідно до розрахунку суми земельного податку за 2022 рік, яка становить - 1 819 376,40 грн.
ПрАТ «Мегаресурс» відповідно до квитанції №2 від 20.02.2023 року було надіслано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік до Державної податкової служби.
Відповідно до розрахунку суми земельного податку за 2023 рік, яка становить - 2 092 282,87 грн.
Судом встановлено, що Головним управлінням ДПС у Донецькій області було проведено камеральну перевірку щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб Приватного акціонерного товариства «Мега-ресурс» на підставі якої був прийнятий акт «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб Приватного акціонерного товариства «Мега-ресурс», 30791770» від 13.06.2024 року №2223/05-99-04-09/30791770, в якому було зазначено та встановлено наступне.
При перевірці використано: ІКС «Податковий блок»; ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності»; інтегрована картка особового рахунку платника по коду 18010600 «Орендна плата з юридичних осіб» Краматорська МТГ (КАТОТТГ UA14120090000098500); податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік (нова звітна) №9031217159 від 15.02.2022; податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2023 рік (нова звітна) №9029079843 від 20.02.2023. Перевіркою встановлено: Перевіркою повноти та своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб встановлено, що ПРАТ «Мега-Ресурс» (п. н. 30791770) в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України несвоєчасно сплачено суми податкового зобов'язання за періоди по наступним податковим деклараціям згідно переліку зазначеного у даному акті. Згідно з пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПКУ платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Пунктом 287.3 ст.287 ПКУ визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який Дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України. Отже, враховуючи зміни, внесені Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» починаючи з 27.05.2022 до платників податків, які мали можливість виконувати свої податкові обов'язки, щодо подання звітності та сплати податків та зборів, але не виконали їх у строки визначені пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, з урахуванням строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), перший квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду) за умов їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року, застосовуються штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у відповідності з п.124.1 ст.124 Податкового кодексу України. В результаті проведення камеральної перевірки ПРАТ «Мега-Ресурс» (п. н. 30791770) встановлено порушення термінів сплати, визначених пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16, п. 287.3 ст. 287 та пп. 69.1 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПКУ, узгодженої суми грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 3 084 616,71 грн., нарахованої згідно з податковими деклараціями з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік №9031217159 від 15.02.2022 та за 2023 рік №9029079843 від 20.02.2023.
Як зазначив позивач у своїй позовній заяві: - «ПрАТ «Мега-ресурс» не погодилось з висновками ГУ ДПС у Донецькій області, зазначеними в акті перевірки та у відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України подало свої заперечення до акту перевірки, які на думку платника податку підтверджують відсутність його вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до ПКУ».
Відповідачем було надано відповідь від 24.07.2024 року на заперечення позивача до акту камеральної перевірки від 13.06.2024 року, в якій зазначив наступне: - «[…]. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Слід зазначити, що згідно положень Наказу № 309 Краматорська міська територіальна громада з 24 лютого 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій. Таким чином, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які мають у власності та/або користуванні земельні ділянки розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов'язані нараховувати сплачувати орендну плату за період з початку воєнного стану на загальних підставах. Таким чином, доводи ПРАТ «Мега-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 30791770), викладені в запереченнях, не спростовують висновків, що були зроблені в Акті перевірки. Виходячи з вищенаведеного, висновки акту камеральної перевірки від 13.06.2024 №2223/05-99-04-09/30791770 щодо порушення ПРАТ «Мега-Ресурс» (код за ЄДРПОУ 30791770) підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 287.3 статті 287, підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, в частині порушення термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб за 2022-2023 роки відповідають нормам ПКУ.».
Головним управлінням ДПС у Донецькій області було сформовано Податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» від 31.07.2024 року №3150/05-99-04-09/30791770 в якому повідомлено ПрАТ «Мега-ресурс», що відповідно до акту №2223/05-99-04-09/30791770 від 13.06.2024 року обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків: - обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу 1 та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб згідно з податковою декларацією за 2023 рік № 9029079843 від 20.02.2023р. період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - вересень 2023 року. Інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України - надано заперечення від 11.07.2024 без № (вх. №2121/7 від 22.07.2024) до акту перевірки №2223/05-99-04-09/30791770 від 13.06.2024року, листом від 24.07.2024 №4216/Ж12/05-99-04-09 залишено без змін. Інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) - інформація відсутня. Отже встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб (18010600) визначеного підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 16 календарних днів сплати - 174 356,91 грн., зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5% у сумі 8 717,85 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.
Головним управлінням ДПС у Донецькій області було сформовано Податкове повідомлення-рішення Форми «Ш» від 31.07.2024 року №3151/05-99-04-09/30791770, в якому повідомлено ПрАТ «Мега-ресурс», що відповідно до акту №2223/05-99-04-09/30791770 від 13.06.2024 року обґрунтовані підстави для визначення (нарахування) грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податків: - обставини вчинених правопорушень, які відображені в акті перевірки, а також встановлені при розгляді наданих платником податків відповідно до підпункту 16.1.5 пункту 16.1 статті 16 розділу 1 та пункту 86.7 статті 86 глави 8 розділу II Податкового кодексу України або статті 353 та частини восьмої статті 354 глави 49 розділу XI Митного кодексу України письмових пояснень та їх документального підтвердження (зокрема, щодо обставин, які стосуються події правопорушення та вжитих платником податків заходів щодо дотримання правил та норм законодавства, з посиланням на документи та інші фактичні дані, що підтверджують вказані обставини): несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов'язань з орендної плати з юридичних осіб згідно з податковою декларацією за 2022 рік № 9031217159 від 15.02.2022р. та за 2023 рік №9029079843 від 20.02.2023 року, період фінансово-господарської діяльності платника податків, при здійсненні якої вчинено ці порушення - березень - грудень 2022 року, січень - серпень 2023 року. Інформація щодо надання або ненадання платником податків заперечень, письмових пояснень та додаткових документів, зокрема щодо обставин виявлених порушень, наданої платником податків інформації, яка спростовує наявність його вини, наявності пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до Податкового кодексу України - надано заперечення від 11.07.2024 без № (вх. №2121/7 від 22.07.2024) до акту перевірки №2223/05-99-04-09/30791770 від 13.06.2024року, листом від 24.07.2024 №4216/Ж12/05-99-04-09 залишено без змін. Інформація щодо наявності обставин, які відповідно до Податкового кодексу України пом'якшують, обтяжують або звільняють від фінансової відповідальності (у разі наявності) - інформація відсутня. Отже встановлено порушення правил сплати (перерахування) грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб (18010600) визначеного підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України за затримку на 456, 456, 456, 456, 427, 396, 411, 380, 350, 320, 289, 258, 230, 198, 169, 138, 107, 77, 44 календарні дні сплати - 2 910 259,80 грн., зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 291025,97 грн. за платежем орендна плата з юридичних осіб.
Вищенаведені податкові повідомлення-рішення були надіслані на адресу позивача за вихідним №9178/6/05-99-04-09 від 31.07.2024 року та отримані ним 20.08.2024 року, про що позивач зазначає у своїй позовній заяві.
Слід зазначити, що спірних питань між сторонами по справі з приводу не отримання/отримання позивачем акту перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень відповідача, матеріали справи не містять.
Судом встановлено, що ПрАТ «Мега-ресурс» було подано скаргу до Державної податкової служби України від 30.08.2024 року на податкові повідомлення-рішення та акт камеральної перевірки, в якій просив скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення.
В свою чергу Державною податковою службою України було надано рішення від 26.09.2024 року про залишення скарги без розгляду зазначивши при цьому, що податкові повідомлення-рішення та залишення скарги без розгляду не підлягають адміністративному оскарженню, але з урахування строків давності можуть бути оскаржені до суду у порядку визначеному чинним законодавством України.
Додаткові обставини, які підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.
Наказ ПрАТ «Мега-ресурс» від 29.02.2024 року №05 яким встановлений на підприємстві з 01.05.2024 року графік роботи з неповним робочим тижнем - трьохденний робочий тиждень з двома додатковими вихідними днями.
Акт №11 комісійного обстеження об'єкта пошкодженого внаслідок збройної агресії Російської Федерації від 12.10.2022 року затверджений головою комісії про пошкодження адміністративно побутового корпусу внаслідок ракетного обстрілу 25.09.2022 та 29.09.2022 року.
Звертаючись до суду з даним адміністративним позовом, позивач просив суд:
- визнати протиправним та скасувати: податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 31.07.2024 року №3150/05-99-04-09/30791770 та податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Донецькій області від 31.07.2024 року №3151/05-99-04-09/30791770.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (пункт 1.1 статті 1 ПК України).
За положеннями п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
За змістом положень статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Приписами пункту 54.1 статті 54 ПК України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 75.1 ст. 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Предметом камеральної перевірки також можуть бути, зокрема: своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно з п. 76.1. ст. 76 ПК України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Згідно п.287.1 ст. 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до п. 286.2 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
За положеннями п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
З урахуванням викладеного, в період існування спірних правовідносин ПК України передбачений обов'язок платників земельного податку забезпечити своєчасну сплату визначеного у податковій декларації податкового зобов'язання щодо плати за землю.
Сплачуючи податкові зобов'язання за межами визначеного податковим законодавством строку платник податків неналежно виконує вимоги ПК України, що становить закінчене податкове правопорушення.
Пунктом 124.1 статті 124 ПК України встановлено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання (крім грошового зобов'язання у вигляді штрафних (фінансових) санкцій, застосованих до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, а також пені, застосованої до нього на підставі цього Кодексу чи іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 5 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Аналіз наведеної норми ПК України свідчить, що податкове правопорушення за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов'язання є вчиненим із моменту закінчення граничного терміну сплати такого грошового зобов'язання, передбаченого пунктом 3 статті 287 ПК України.
Розмір штрафної (фінансової) санкції встановлений ст. 124 ПК України у відсотках до погашеної суми податкового боргу, а тому сума штрафної санкції за порушення строку сплати узгоджених сум грошових зобов'язань, з урахуванням положень ст. 124 ПК України, розраховується за період з дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошових зобов'язань, і до дня фактичної сплати боргу.
Штрафна санкція нараховується на суму фактичної сплати в залежності від кількості днів затримки сплати узгодженої суми грошового зобов'язання.
Таким чином, строк затримки сплати має правове значення для визначення розміру штрафної санкції, а не для його кваліфікації.
18 березня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 17 березня 2020 року № 533- IX (далі - Закон № 533- IX).
У зв'язку із набранням чинності Закону № 533-ІХ (з урахуванням змін, внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року № 540-IX та Закону України від 13 травня 2020 року № 591-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)») підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 52-1 такого змісту:
«За порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:
порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;
відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;
порушення вимог законодавства в частині:
обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;
цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;
обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;
здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;
здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку;
порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.
Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».
Пункт 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України містив чітку вказівку на темпоральний критерій незастосування штрафних санкцій за вчиненні відповідні порушення: з 1 березня 2020 року і по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину.
Законодавець шляхом внесення змін до ПК України запровадив мораторій на застосування штрафних санкцій, у тому числі за порушення граничних термінів сплати податків та зборів у відповідний період.
Карантин був встановлений Кабінетом Міністрів України на підставі постанови від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року.
Постановою від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Кабінет Міністрів України відмінив з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Однак до завершення карантину Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжувався та станом на час розгляду справи триває.
З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов'язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі - Закон № 2118-IX).
Вказаним Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Підпунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Підпунктом 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України було встановлено, що для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
В подальшому Законом України № 2142-IX від 24 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо вдосконалення законодавства на період дії воєнного стану» були внесені зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».
12.05.2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» № 2260-IX (далі - Закон № 2260-IX), який набрав чинності 27 травня 2022 року.
Згідно вказаного Закону № 2260-IX з 27 травня 2022 року підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України викладено у такій редакції:
«У разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних, розрахунків коригування, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану" за умови реєстрації такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних до 15 липня 2022 року, подання податкової звітності до 20 липня 2022 року та сплати податків та зборів у строк не пізніше 31 липня 2022 року.
Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».
Таким чином, з дати набрання чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо сплати податків та зборів.
Законом № 2260-IX підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України був доповнений положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.
Отже, з 27 травня 2022 року припинили застосовуватися положення законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії карантину, які поширювалися на правовідносини, що врегульовувались пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а тому будь-яка колізія між нормами Податкового кодексу України або неоднозначне (множинне) трактування норм Податкового кодексу (зокрема п. 52-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.п 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України) з 27.05.2022 року відсутні.
Вищенаведене є відповіддю щодо зазначеного позивачем у його позовній заяві: - «Крім того, Позивач вважає, що на підставі п.52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України не може нести фінансову відповідальність у вигляді штрафу за порушення, яке відбулось під час дії карантину (30.06.2023 року припинено дію карантину). При цьому, одночасно з п.52-1 діяв п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким скасовано дію мораторію (зупинення) застосування штрафних санкцій на період дії карантину. Таким чином, наявний конфлікт та неоднозначне (множинне) трактування норм п.52-1 та п.п.69.2 п.69 підрозділу 10 розділу XX ПК України. […]. Таким чином, для обчислення кількості днів прострочення сплати суми податку слід застосовувати період з 01 липня 2023 (перший день після відміни карантину), а не кількість днів прострочення, зазначену в акті перевірки.».
Слід зазначити, що Законом № 2260-IX було внесено зміни й до підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, згідно яких для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім, дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків.
Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX, який набрав чинності 03 січня 2023 року, підпункт 69.1 викладено в новій редакції, згідно якої, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов'язковим виконанням таких обов'язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Крім того, згідно внесених змін до цього пункту, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень-травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).
З огляду на наведене вище правове регулювання спірних правовідносин суд доходить висновку, що платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасну сплату податків та зборів за звітні податкові періоди, в яких діяв мораторій, запроваджений пунктом 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а саме з 01 березня 2020 року по 26 травня 2022 року, однак лише у випадку сплати таких податкових зобов'язань не пізніше 1 серпня 2022 року (перший випадок) або у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов'язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів (другий випадок).
Вказаних висновків щодо першого випадку суд дійшов з огляду на те, що податкове правопорушення щодо несвоєчасної сплати податків та зборів є триваючим порушенням, початком якого є наступний день за останнім (граничним) днем сплати узгоджених податкових зобов'язань, а припиняється таке порушення в день фактичної сплати податків та зборів, то у випадку коли платник податку несвоєчасно сплатив податки та збори за звітні (податкові) періоди, які припадали на період дії мораторію, і фактична сплата таких узгоджених податкових зобов'язань здійснена після скасування дії мораторію (тобто після 26 травня 2022 року), відповідальність за порушення строків сплати податків та зборів застосовується за період, у якому підстави для звільнення від відповідальності перестали існувати.
При цьому слід враховувати, що, як зазначено вище, пунктом 69.1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (з урахуванням змін, внесених Законом України від 13 грудня 2022 року № 2836-IX) установлено, що платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов'язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов'язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Отже, якщо платником податків порушено граничний строк сплати узгоджених податкових зобов'язань за звітні періоди, які припадали на період дії мораторію (січень - травень 2022 року), а сплата таких податкових зобов'язань відбулась з порушенням строку після 01 серпня 2022 року, у контролюючого органу є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту 124.1 статті 124 ПК України (а саме за порушення строків сплати податків та зборів після 01.08.2022 року по день фактичної сплати податкових зобов'язань).
Виключенням є другий випадок, коли у платника податків відсутня можливість виконати свій податковий обов'язок.
Як зазначалось вище, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язку, зокрема, щодо реєстрації у відповідному реєстрі податкових накладних.
Вносячи до ПК України зміни в частині особливостей справляння податків і зборів на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, законодавець виходив з того, що внаслідок настання указаних обставин з'явились дві категорії платників податків: ті, що мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і ті, у яких така можливість відсутня. Про існування такого поділу свідчить і зміст пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення ПК України в редакції Закону № 2118-IX, водночас, Законом № 2260-IX ці положення були уточнені.
Для тих платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, законодавець передбачив можливість звільнення від відповідальності, зокрема за несвоєчасну сплату податків і зборів, за умови, що така сплата буде здійснена у строк до 01 серпня 2022 року.
Для тих же платників, у яких відсутня можливість своєчасно виконати свій податковий обов'язок, зокрема, щодо сплати податків і зборів, законодавець передбачив звільнення від відповідальності за умови виконання такого обов'язку протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.
При цьому, встановлене абзацом першим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України звільнення від відповідальності є залежним від отримання рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов'язку відповідно до вимог Порядку № 225.
Слід зазначити, що наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2022 року за № 967/38303, було затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення Податкового кодексу України (далі - Порядок № 225). Цей Порядок набрав чинності 06 вересня 2022 року.
При цьому та обставина, що Порядок № 225 набрав чинності лише 06 вересня 2022 року, у будь-якому випадку не позбавляла платників податків права довести у визначений спосіб факту неможливості своєчасно виконати свій обов'язок і після указаної дати, вказавши у заяві про відповідний період, що прямо передбачено указаним Порядком.
Отже, той платник податків, у якого відсутня можливість своєчасно виконати податковий обов'язок із сплати податків і зборів з 27 травня 2022 року повинен довести обставини неможливості виконання податкового обов'язку шляхом подання відповідної заяви та документів до контролюючого органу відповідно до вимог Порядку № 225. За умови отримання відповідного рішення контролюючого органу щодо неможливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов'язку відповідальність, передбачена статтею 124 ПК України, до цього платника податків не застосовується.
Суд зауважує, що законодавець визначив чіткий алгоритм дій для платників податків, у яких була відсутня можливість виконати податковий обов'язок, а саме шляхом звернення до податкового органу із заявою відповідно до вимог Порядку № 225.
Слід зауважити, що матеріали справи не містять доказів звернення позивача до контролюючого органу з заявою відповідно до вимог Порядку №225, що опосередковано підтверджується зазначеним у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, в яких зазначено «інформація відсутня».
Доречним буде зазначити, що відповідач у своєму відзиві з приводу цього зазначив: - «Відповідно до ІКС «Податковий блок», ПрАТ «Мега-Ресурс» не зверталось до контролюючого органу в порядку Наказу Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 «Про затвердження Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов'язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України.».
Таким чином, позивачем не доведено факту неможливості виконання податкового обов'язку у спірний період, а тому ПрАТ «Мега-ресурс» віднесено до категорії платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, і, відповідно, позивач підлягає притягненню до фінансової відповідальності на підставі статті 124 ПК України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань.
Стосовно посилань позивача у позовній заяві на те, що: - «Основний контрагент ПрАТ «Мега-ресурс» - ТОВ «Краматорськтеплоенерго» з 01 листопада 2022 року не мало можливості здійснювати свій основний вид діяльності - виробництво електричної енергії у зв'язку з триваючою збройною агресією проти України, пошкодженням об'єктів критичної інфраструктури, неможливістю забезпечити надійне електропостачання підстанції Краматорської ТЕЦ з боку ДТЕК Високовольтні Мережі. Дана обставина критично відобразилась на фінансовому стані як ТОВ «Краматорськтеплоенерго» так і ПрАТ «Мега-ресурс». Рішенням ГУ ДПС у Вінницькій області Державної податкової служби України від 13.10.2022р. №113/02-32-04 ТОВ «Краматорськтеплоенерго» визнано таким, що не має можливості своєчасно виконувати свій податковий обов'язок. Відповідно до наказу по підприємству №05 від 29.02.2022 року (копія додається), у зв'язку із об'єктивними обставинами, для працівників ПрАТ «Мега-ресурс» було встановлено графік роботи - триденний робочий тиждень. […]. 25 та 29 вересня 2022 р. нежитлове приміщення за адресою м. Краматорськ, вул. Ярослава Мудрого, 29 в якому знаходився офіс ПрАТ «Мега-ресурс» зазнало пошкоджень внаслідок ракетного обстрілу, а саме фасад будівлі, покрівля, вибиті вікна разом з рамами. Також частково знищено та пошкоджено двадцять дві одиниці комп'ютерної та оргтехніки (копію акту обстеження №11 від 12.10.2022 р. додається). Внаслідок чого сервери та первинні документи було вивезено для зберігання до м. Києва. Більшість нерухомого та рухомого майна ПрАТ «Мега-ресурс» знаходиться на Краматорській ТЕЦ і неодноразово зазнавало пошкоджень та руйнувань в результаті збройної агресії рф.», суд зазначає наступне.
В даному випадку, ТОВ «Краматорськтеплоенерго» не є учасником даної справи.
Оскільки спірні правовідносини виникли саме у ПрАТ «Мега-ресурс» та ГУ ДПС у Донецькій області з приводу оскарження ним спірних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням наведеного посилання на неможливість виконувати свій податковий обов'язок іншим товариством, яке не є стороною по справі, суд вважає необґрунтованим та безпідставним, оскільки довести в першу чергу неможливість виконувати свій податковий обов'язок має саме ПрАТ «Мега-ресурс».
По суті виявлених порушень суд зазначає таке.
Так, суд враховує, що позивачем не заперечується факт подачі податкових декларацій з плати за землю за 2022 рік від 15.02.2022 року № 9031217159, та за 2023 рік від 20.02.2023 року № 9029079843, якими самостійно визначені грошове зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб.
Розрахунок штрафних (фінансових) санкцій за порушення правил сплати грошового зобов'язання ПрАТ «Мега-ресурс» наданий додатком до оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, щодо кількості днів прострочення наявна інформація й зазначенням у самому акті результатів камеральної перевірки: граничного терміну сплати, дати фактичної сплати суми податку/грошового зобов'язання, та суму податкового боргу який сплачено.
Суд зазначає, що позивач не заперечує факт пропуску встановленого Податковим кодексом України терміну сплати грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб.
В даному випадку за наслідком проведення камеральної перевірки контролюючим органом було вірно визначено, що граничним строком сплати узгоджених податкових зобов'язань з плати за землю за податковою декларацію з плати за землю за 2022 рік, зокрема, за звітні податкові періоди березень 2022 року, квітень 2022 року, травень 2022 року, червень 2022 року - було 01 серпня 2022 року; липень 2022 року - серпень 2022 року; липень 2022 року, 30 серпня 2022 року; серпень 2022 року - 30 вересня 2022 року; вересень 2022 року - 31 жовтня 2022 року; жовтень 2022 року - 30 листопада 2022 року; листопад 2022 року - 30 грудня 2022 року; грудень 2022 року - 30.01.2023 року; січень 2023 року - 02.03.2023року; лютий 2023 року - 30.03.2023 року; березень 2023 року - 01.05.2023 року; квітень 2023 року - 30.05.2023 року; травень 2023 року - 30.06.2023 року; червень 2023 року - 31.07.2023 року; липень 2023 року - 30.08.2023 року; серпень 2023 року - 02.10.2023 року; вересень 2023 року - 30.10.2023 року для ПрАТ «Мега-ресурс».
Однак фактично узгоджені податкові зобов'язання з плати за землю за вказані вище податкові періоди були сплачені позивачем 31.10.2023 року та 15.11.2023 року, тобто з пропуском визначених Податковим кодексом України строків сплати таких податкових зобов'язань.
Факт допущення податкового правопорушення позивач не заперечує.
З огляду на викладене, враховуючи відсутність правових підстав для звільнення позивача від фінансової відповідальності за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань після 01.08.2022 року за вказані вище періоди, суд доходить висновку, що контролюючим органом правомірно застосовано до позивача штрафні санкції передбачені п. 124.1 ст. 124 ПК України за порушення граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, починаючи з 31.10.2024 року по день фактичної сплати таких зобов'язань.
У Рішенні від 09 лютого 1999 року N 1/99-рп Конституційний Суд України вказав на те, що частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Правомірність поведінки особи, зокрема дотримання нею норм податкового законодавства, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.
Тобто, оцінка правомірності поведінки платників податків здійснюється на підставі норм податкового законодавства, що діяло на момент вчинення відповідних дій.
З викладеного випливає, що врегульоване законом правило поведінки визначається тим нормативно-правовим актом, який був чинним на час вчинення відповідної дії (бездіяльності).
Таким чином, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми податкового законодавства, які діяли на момент вчинення податкового правопорушення.
Тому, з урахуванням встановлених судом обставин та наведених вище норм права, суд доходить висновку, що відповідачем доведено правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень та відсутні правові підстави для задоволення позовної заяви.
Щодо зазначеного позивачем з приводу: - «Згідно розділу 1 Наказу № 309 Краматорська міська територіальна громада 24.02.2022 віднесена до території можливих бойових дій, тому ПрАТ «Мега-ресурс» з 24.02.2022 року до теперішнього часу перебуває на території можливих бойових дій. Отже, ПрАТ «Мега-ресурс» з 24.02.2022 року до теперішнього часу перебуває на території можливих бойових дій», суд зазначає наступне.
Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», Краматорська міська територіальна громада з 24 лютого 2022 року віднесена до територій можливих бойових дій.
В свою чергу, приписами підпункту 69.14 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу, передбачено, що за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Починаючи з 1 січня 2023 року, за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасова окупація на відповідній території.
З аналізу зазначених норм убачається, що вказані норми є імперативними та такими, що звільняють платників податку як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов'язань, за умови щодо місця розташування відповідної земельної ділянки на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії.
В свою чергу, ділянки на яких провадить свою підприємницьку діяльність позивач розташовані на територіях можливих бойових дій.
З урахуванням наведеного, вищенаведені посилання позивача судом не приймаються.
Таким чином, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які мають у власності та/ або користуванні земельні ділянки розташовані на території Краматорської міської територіальної громади зобов'язані нараховувати та сплачувати орендну плату за період з початку воєнного стану за 2022 рік та 2023 рік на загальних підставах.
Враховуючи наведені обставини в їх сукупності, суд вважає доводи представника контролюючого органу обґрунтованими, а спірні податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки та на підставі акта перевірки - правомірними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства.
У пункті 58 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд зазначає, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи позивача у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.
З урахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихст.78 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем не доведено ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги.
В свою чергу, відповідач належним чином довів правомірність прийнятих спірних податкових повідомлень-рішень.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позовної заяви Приватного акціонерного товариства «МЕГА-РЕСУРС» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити повністю.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 23 квітня 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець