Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 квітня 2025 року Справа№640/5690/22
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Череповського Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 з 22.07.2021;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пнсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 починаючи з 22.07.2021 року.
Позов обґрунтовано тим, що 22.07.2021 Позивач звернулась до Відповідача з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про пенсійне забезпечення» та надала всі необхідні документи. 12.08.2021 Відповідач надав відповідь в якій відмовив Позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2. В своїй відповіді Відповідач зазначає, що в Позивача відсутній необхідний пільговий стаж для виходу на пенсію. До пільгового стажу по Списку №2 не зараховано період роботи згідно з довідкою від 19.07.2021 №03/3458, оскільки в довідці відсутнє посилання на Списки, з 25.12.2009 по 16.02.2010 працювала учнем закупорювача медичної продукції. Пільговий стаж за Списком №2 відсутній. Вважаючи свої пенсійні права порушеними, звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 18.02.2022 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.05.2022 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).
На підставі п. 2 розділу ІІ “Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825 (в редакції Закону № 3863) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399.
10.02.2025 адміністративна справа № 640/5690/22 надійшла до Донецького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 640/5690/22 передано для розгляду судді Череповському Є.В.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року було прийнято до провадження адміністративну справу № 640/5690/22. Розгляд справи проводити спочатку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначав, що Відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування “ та ст. 13 п. «б» Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від останнього місця роботи мають: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджений Постановою Кабінетом Міністрів України № 637 від 12.08.1993.
Вказаним Порядком передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Листом Управління № 2600-0212-8/129353 від 12.08.2021 повідомлено Позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон) по заяві від 22.07.2021, зазначивши наступне: Пенсійний вік визначений п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону, становить 55 років. Страховий стаж Позивача становить 40 років 6 місяців 14 днів. Необхідний пільговий стаж на роботах шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону, становить 10 років.
Зниження пенсійного віку відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону, жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи за умови не менше половини стажу на зазначених роботах. Пільговий стаж на роботах шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до пільгового стажу по Списку № 2 не зараховано період роботи згідно з довідкою від 19.07.2021 № 03/3458, оскільки в довідці відсутнє посилання на Списки; з 25.12.2009 по 16.02.2010 Позивач працював учнем закупорювача медичної продукції.
Відтак, Позивача було повідомлено, що для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, зазначених у довідці від 19.07.2021 № 03/3458, необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на Списки що чинні на період роботи особи, що передбачено Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731. Дата з якої Позивач матимете право на пенсійну виплату 17.03.2023.
Просив в задоволенні позову відмовити.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є громадянкою України, що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 .
Відповідно до записів в трудовій книжці НОМЕР_3 Позивач у спірний період працювала:
25.12.2009 року прийнята учнем закупорювача медичної продукції на дільницю фасування №2 у цех з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів у ВАТ «Київмедпрепарат»;
17.02.2010 року присвоєно кваліфікацію та переведено закупорювачем медичної продукції 2 розряду дільниці фасування №2;
29.07.2011 року за результатами атестації робочих місць закупорювачу медичної продукції підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком 2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №03/3458 від 19.07.2021 року ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ВАТ «Київмедпрепарат» (в теперішній час іменується Акціонерне товариство «Київмедпрепарат»):
25.12.2009 прийнята учнем закупорювача медичної продукції на дільницю фасування №2 у цех з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів (наказ №522-К від 23.12.2009);
17.02.2010 присвоєна кваліфікація та переведена закупорювачем медичної продукції 2 розряду дільниці фасування №2 цеху з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів (наказ №67-К від 19.02.2010).
Працює по теперішній час.
За професією, посадою: закупорювач медичної продукції.
Виконувала: працювала повний робочий день на посаді закупорювача медичної продукції зайнята в умовах постійного контракту з шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки, що дає право на пільгову пенсію за роботу в шкідливих умовах праці згідно Списку №2.
Підстава: наказ «Про затвердження Переліку робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результаттами атестації робочих місць» №463-ОД від 31.08.2006р. (підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а); наказ «Про підсумки чергової атестації робочих місць за умовами праці» №431-ОД від 29.07.2011р. (підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а); наказ «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» №648-ОД від 12.07.2016р. (не підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2).
За результатами атестації і згідно з переліку робочих місць було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2.
Пільговий стаж: за період з 25.12.2009 року по 11.07.2016 року - 6 років 6 місяців 17 днів.
В матеріалах справи наявні накази №463-ОД від 31.08.2006р., №431-ОД від 29.07.2011р., №648-ОД від 12.07.2016р. «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці».
22.07.2021 року позивач звернулась до Пенсійного фонду із заявою № 7425 про призначення пенсії за віком.
Відповідач, листом від 12.08.2021 року вих. № 2600-0212-8/129353 повідомив Позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі- Закон) по заяві від 22.07.2021.
Пенсійний вік визначений пунктом 2 частини другої ст. 114 Закону становить 55 років.
Ваш страховий стаж становить 40 років 6 місяців 14 днів.
Необхідний пільговий стаж на роботах шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, визначений пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону становить 10 років.
Зниження пенсійного віку відповідно п.2 ч. 2 ст. 114 Закону жінкам на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи за умови не менше половини стажу на зазначених роботах.
Пільговий стаж на роботах шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 відсутній.
Результати розгляду документів, доданих до заяви: до пільгового стажу по Списку № 2 не зараховано період роботи згідно з довідкою від 19.07.2021 № 03/3458, оскільки в довідці відсутнє посилання на Списки, з 25.12.2009 по 16.02.2010 Ви працювали учнем закупорювача медичної продукції.
Для зарахування до пільгового стажу періодів роботи, зазначених у довідці від 19.07.2021 № 03/3458, необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на Списки що чинні на період роботи особи, що передбачено Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за № 1451/11731.
Дата з якої Позивач матимете право на пенсійну виплату 17.03.2023.
Згідно відомостей про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) щодо позивача, вбачається що в період з 02.2010 року по 09.2016 рік міститься інформація, що трудовий стаж облікований за кодом спецстажу - ЗПЗ013Б1. Наявна інформація про сплату страхових внесків.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
На підставі ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Статтею 8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі за текстом - Закон 1058) передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону 1058 передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно п.2 Розділу ХУ «Прикінцеві положення» Закону 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовам праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі за текстом - Закон 1788).
Закон 1788 відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій. Закон спрямований на те, щоб повніше враховувалася суспільно корисна праця як джерело зростання добробуту народу і кожної людини, встановлює єдність умов і норм пенсійного забезпечення робітників, членів колгоспів та інших категорій трудящих. Даний Закон гарантує соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв'язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки.
На підставі пункту "б" частини 1 статті 13 Закону 1788 на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Вищевказана норма закону кореспондується з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Отже, названими нормами матеріального права встановлені умови, за яких особа має право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку № 383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Відповідно до пункту 4.3 Порядку № 383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Пунктом 10 Порядку № 383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку № 637.
Згідно з пунктом 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1028 від 09.12.2015 пункт 20 Порядку №637 доповнено новим абзацом яким визнано, що у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 у справі №446/656/17, від 21.05.2020 у справі №550/927/17.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що коли йдеться про підтвердження роботи в особливо шкідливих і шкідливих умовах праці, уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників не є необхідними, якщо відповідний стаж підтверджується відомостями, зазначеними у трудовій книжці.
Такий висновок суду кореспондує позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеній в постанові від 20.01.2021 року по справі №311/2865/13-а.
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_3 містяться наступні записи про спірні періоди:
25.12.2009 року прийнята учнем закупорювача медичної продукції на дільницю фасування №2 у цех з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів у ВАТ «Київмедпрепарат»;
17.02.2010 року присвоєно кваліфікацію та переведено закупорювачем медичної продукції 2 розряду дільниці фасування №2;
29.07.2011 року за результатами атестації робочих місць закупорювачу медичної продукції підтверджено право на пенсію на пільгових умовах за Списком 2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а.
Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній №03/3458 від 19.07.2021 року ОСОБА_1 працювала повний робочий день у ВАТ «Київмедпрепарат» (в теперішній час іменується Акціонерне товариство «Київмедпрепарат»):
25.12.2009 прийнята учнем закупорювача медичної продукції на дільницю фасування №2 у цех з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів (наказ №522-К від 23.12.2009);
17.02.2010 присвоєна кваліфікація та переведена закупорювачем медичної продукції 2 розряду дільниці фасування №2 цеху з виробництва ін'єкційних форм готових лікарських засобів (наказ №67-К від 19.02.2010).
Працює по теперішній час.
За професією, посадою: закупорювач медичної продукції.
Виконувала: працювала повний робочий день на посаді закупорювача медичної продукції зайнята в умовах постійного контракту з шкідливими речовинами 2-го класу небезпеки, що дає право на пільгову пенсію за роботу в шкідливих умовах праці згідно Списку №2.
Підстава: наказ «Про затвердження Переліку робочих місць, працівникам яких підтверджено право на пільги та компенсації за результаттами атестації робочих місць» №463-ОД від 31.08.2006р. (підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а); наказ «Про підсумки чергової атестації робочих місць за умовами праці» №431-ОД від 29.07.2011р. (підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2 р.ХХІІІ, п.р.6, позиція 23.6а); наказ «Про підсумки атестації робочих місць за умовами праці» №648-ОД від 12.07.2016р. (не підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2).
За результатами атестації і згідно з переліку робочих місць було підтверджено право на пільгову пенсію за Списком №2.
Пільговий стаж: за період з 25.12.2009 року по 11.07.2016 року - 6 років 6 місяців 17 днів.
В даному випадку суд звертає увагу, що вказані записи в трудовій книжці зроблено чітко, зрозуміло та без будь-яких виправлень та неточностей з посиланням на дати та номери відповідних наказів, відсутні ознаки підчисток та підробок, у зв'язку з чим відсутність посилання на Списки, що чинні на період роботи в уточнюючій довідці не може бути самостійною підставою для відмови у зарахуванні періоду роботи до стажу.
Крім того, суд наголошує, що Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 року у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків №1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу роботи зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Суд враховує, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" посада: «закупорювачі медичної продукції» передбачена Списком № 2, розділом XXIII, підрозділом 6, пункт «а» позиція 23.6а.
Відповідно до роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерства праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають, право на пенсію за віком на пільгових умовах" у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Окрім того, Верховний Суд України у постанові від 22 червня 2011 року (справа №6-57227св10) зазначив, що згідно з пунктом 3 роз'яснень Міністерства соціального захисту населення України та Міністерстві праці України від 10 травня 1994 року №01-3/406-02-2 "Про порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах" право на пенсію на пільгових умовах мають робітники, зайняті виконанням робіт, передбачених Списками № 1 і № 2, протягом повного робочого дня. Під повним робочим днем вважається виконання роботи в умовах, передбачених списками, не менше 80 відсотків робочого часу. Сюди ж включається час проведення підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, а також робіт поза своїм робочим місцем з метою забезпечення виконання своїх трудових функцій. При цьому пунктом 7 цих роз'яснень передбачено, що у випадках, коли в Списках № 1 і № 2 передбачені робітники, які виконують певні роботи, правом на пенсію на пільгових умовах користуються всі робітники незалежно від назви їх професії, які виконують ці роботи.
Також, суд враховує відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) де міститься інформація, що трудовий стаж позивача за період з 02.2010 року по 09.2016 рік облікований за кодом спецстажу ЗПЗ013Б1.
Наказом Мінфіну від 14.04.2015 №435 (наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства фінансів № 814 від 28.12.2020}) затверджено довідник кодів підстав для обліку Пенсійним фондом України стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства.
Згідно зазначеного довідника код підстави ЗПЗ013Б1 це працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
Відповідачем не надано доказів, що посади, які займав позивач не відносяться до пільгових.
Крім того, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не обмежений у праві здійснити запити щодо надання інформації необхідної для призначення / відмови у призначенні пенсії.
Відповідач не навів у спірному рішенні обґрунтування мотивів неврахування спірних періодів роботи Позивача до пільгового стажу за Списком №2. Відтак, в цій частині поведінка відповідача не може бути визнана мотивованою та такою, що відповідає критеріям, наведеним у п.3 ч.2 ст. 2 КАС України (обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
З огляду на наведене, враховуючи сукупність належних та допустимих доказів, приписи законодавства, що діяло до набрання чинності Законом № 1058, суд дійшов висновку, що записи у трудовій книжці підтверджують характер роботи позивача у спірні періоди, що надає право включення вищевказаних періодів роботи до стажу, який дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 233/2084/17, від 05 серпня 2020 року у справі № 127/9289/17, висновок якого суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин (частина 5 статті 242 КАС України).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що періоди роботи позивача з 25.12.2009 року по 11.07.2016 року підлягають зарахуванню до пільгового стажу передбаченого Списком №2.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, суд зазначає наступне.
Згідно з п.4.3 Порядку №22-1 рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви. Рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії приймається без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.
Тобто, за результатом розгляду заяв пенсійним органом має бути прийнято рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії.
Відповідач, листом від 12.08.2021 року вих. № 2600-0212-8/129353 повідомив Позивача про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» по заяві від 22.07.2021.
Проте, зі змісту вказаного документу не вбачається суті прийнятого пенсійним органом рішення згідно Порядку.
Тобто, відповідачем не вирішено питання про задоволення або відмову у задоволенні заяви позивача про призначення пенсії.
Отже, відповідного рішення за результатами розгляду заяви позивача про призначення пенсії пенсійним органом не було прийнято.
За таких обставин, суб'єктом владних повноважень допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача про призначення пенсії з прийняттям відповідного рішення у встановленому законодавством порядку.
Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на встановлену бездіяльність суб'єкта владних повноважень щодо розгляду заяв позивача про перерахунок пенсії, суд приходить до висновку, що для ефективного захисту прав позивача є підстави для виходу за межі позовних вимог та задоволення позову шляхом:
визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо не розгляду заяви позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 22.07.2021 року і не прийняття відповідного рішення, за результатом розгляду такої заяви;
зобов'язати Відповідача розглянути заяву позивача про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 22.07.2021 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
Щодо позовних вимог зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 ОСОБА_1 починаючи з 22.07.2021 року, суд зазначає наступне.
Обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Судовим розглядом встановлено та не заперечувалось сторонами по справі, що відповідачем взагалі не було прийнято рішення за заявою позивача від 22.07.2021 року.
Вчинення таких дій входить до безпосередньої компетенції органу Пенсійного фонду України.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 року в справі № 348/2160/15-а (провадження № К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, позовні вимоги у частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.
Стосовно звернення судового рішення до негайного виконання, суд зазначає таке.
Пунктом 1 частини 1 статті 371 КАС України передбачено негайне виконання рішення суду щодо присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Отже, до негайного виконання допускається рішення про "стягнення" виплат пенсій, проте судом задоволено вимоги зобов'язального характеру, що виключає можливість застосування негайного виконання до даних правовідносин.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення та подання відповідачем звіту про виконання рішення на підставі ст. 382 КАС України, суд зазначає наступне.
Порядок встановлення судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах визначено статтею 382 КАС України, відповідно до ч. 1 якої суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З наведеного вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, яке має застосовуватися у виключних випадках.
Судом, на час розгляду справи не встановлено обставин, які б свідчили про можливість неналежного виконання відповідачем своїх обов'язків в частині виконання судового рішення, а тому вимога позивача щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення є передчасною.
Частинами 1 і 3 ст. 139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Згідно квитанції № 6051-0936-7340-8978 від 25.05.2022 року Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Отже, стягненню на користь позивачки підлягає 500,00 грн понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 22.07.2021 року і не прийняття відповідного рішення, за результатом розгляду такої заяви.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 від 22.07.2021 року, за результатом розгляду якої прийняти відповідне рішення, з урахуванням правової оцінки наданої судом у цьому рішенні.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, ЄДРПОУ 42098368) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму судових витрат у розмірі 500 (п'ятсот) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.В. Череповський