23 квітня 2025 року Справа 160/11517/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., перевіривши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
22 квітня 2025 року представник товариства з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України, в якому просить:
Визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Дніпропетровській області:
1 - від 28.07.2021 року №9252965911, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 05.07.2021 року;
2 - від 28.07.2021 року №9209364351, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 01.07.2021 року;
3 - від 09.08.2021 року №9224206272, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 2 від 14.07.2021 року;
4 - від 09.08.2021 року №922424595, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 20.07.2021 року;
5 - від 13.08.2021 року №9233512562, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 22.06.2021 року;
6 - від 13.09.2021 року №9263881161, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 3 від 30.08.2021 року;
7 - від 13.09.2021 року №9263848874, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 10.08.2021 року;
8 - від 15.09.2021 року №9269069650, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 12.08.2021 року;
9 - від 10.11.2021 року №9339452313, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02.09.2021 року;
10 - від 10.11.2021 року №9339447887, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 02.09.2021 року;
11 - від 10.11.2021 року №9339434512, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 14.09.2021 року;
12 - від 10.11.2021 року №9339447313, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 06.09.2021 року;
13 - від 11.11.2021 року №9340492655, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 20.09.2021 року;
14 - від 30.11.2021 року №9364780998, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 28.10.2021 року;
15 - від 23.02.2022 року №9432508076, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №6 від 01.11.2021 року;
16 - від 23.02.2022 року №9432508551, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №8 від 01.11.2021 року;
17 - від 23.02.2022 року №9432508338, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №7 від 03.11.2021 року;
18 - від 28.07.2021 року №9209364351, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 11.07.2021 року;
19 - від 23.02.2022 року №9432508063, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №4 від 11.11.2021 року;
20 - від 23.02.2022 року №9432507929, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 02.12.2021 року;
21 - від 14.02.2022 року №9434404983, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 02.12.2021 року;
22 - від 13.01.2022 року №9415588879, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 09.12.2021 року;
23 - від 17.02.2022 року №9033717108, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №2 від 11.01.2022 року;
24 - від 17.02.2022 року №9033728520, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №1 від 11.01.2022 року;
25 - від 11.01.2022 року №9040558610, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №10 від 11.01.2022 року;
26 - від 23.02.2022 року №9040602459, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №11 від 21.01.2022 року;
27 - від 18.07.2022 року №9130741250, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №5 від 09.02.2022 року;
28 - від 18.07.2022 року №9130740716, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 14.02.2022 року;
29 - від 12.07.2022 року №9121282845, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 17.02.2022 року;
30 - від 18.07.2022 року №9131559330, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №19 від 20.05.2022 року;
31 - від 18.07.2022 року №9131558849, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної-№21 від 20.05.2022 року;
32 - від 18.07.2022 року №9131560734, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №22 від 23.05.2022 року;
33 - від 18.07.2022 року №9131558829, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №18 від 30.05.2022 року;
34 - від 18.07.2022 року №9131539566, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №15 від 13.06.2022 року;
35 - від 01.08.2022 року №9145667256, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 05.07.2022 року;
36 - від 01.11.2022 року №922744157, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №3 від 03.10.2022 року;
37 - від 15.11.2022 року №9244005977, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної № 1 від 31.10.2022 року.
Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних наступні податкові накладні:
1. податкову накладну №4 від 05.07.2021 року;
2. податкову накладну №3 від 01.07.2021 року;
3. податкову накладну №2 від 14.07.2021 року;
4. податкову накладну №3 від 20.07.2021 року;
5. податкову накладну № 1 від 22.06.2021 року;
6. податкову накладну №3 від 30.08.2021 року;
7. податкову накладну №4 від 10.08.2021 року;
8. податкову накладну №5 від 12.08.2021 року;
9. податкову накладну №1 від 02.09.2021 року;
10. податкову накладну №2 від 02.09.2021 року;
11. податкову накладну №4 від 14.09.2021 року;
12. податкову накладну №3 від 06.09.2021 року;
13. податкову накладну №5 від 20.09.2021 року;
14. податкову накладну №6 від 28.10.2021 року;
15. податкову накладну №6 від 01.11.2021 року;
16. податкову накладну №8 від 01.11.2021 року;
17. податкову накладну №7 від 03.11.2021 року;
18. податкову накладну №9 від 11.07.2021 року;
19. податкову накладну №4 від 11.11.2021 року;
20. податкову накладну №1 від 01.12.2021 року;
21. податкову накладну №2 від 02.12.2021 року;
22. податкову накладну №3 від 09.12.2021 року;
23. податкову накладну №2 від 11.01.2022 року;
24. податкову накладну №1 від 11.01.2022 року;
25. податкову накладну №10 від 11.01.2022 року;
26. податкову накладну №11 від 21.01.2022 року;
27. податкову накладну №5 від 09.02.2022 року;
28. податкову накладну №3 від 14.02.2022 року;
29. податкову накладну №1 від 17.02.2022 року;
30. податкову накладну №19 від 18.07.2022 року;
31. податкову накладну №21 від 20.05.2022 року;
32. податкову накладну №22 від 23.05.2022 року;
33. податкову накладну №18 від 30.05.2022 року;
34. податкову накладну №15 від 13.06.2022 року;
35. податкову накладну №1 від 05.07.2022 року;
36. податкову накладну №3 від 03.10.2022 року;
37. податкову накладну №1 від 31.10.2022 року.
Судом встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «Український капітал груп» було віднесено до ризикових платників податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, про що було винесено рішення про невідповідність платника податку на додану вартість ТОВ "УКГ" критеріям ризиковості платника податків від 01.07.2021 року №1145 та заблоковано реєстрацію 37 податкових накладних.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року в справі №160/13706/21 адміністративний позов задоволено та вирішено:
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 01.07.2021 №1145 про відповідність платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» (код ЄДРПОУ 38949735) критеріям ризиковості платника податку, на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» (вул. Степова, буд.12, м. Вільногірськ, Дніпропетровська область, 51700, код ЄДРПОУ 38949735) з Переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року по справі №160/13706/21 було залишено без змін, а апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Дніпропетровській області - без задоволення.
Рішення по справі №160/13706/21 набрало законної сили 18.05.2022 року, виконано лише 02 листопада 2022 року, однак без розблокування 37 податкових накладних.
ТОВ «Український капітал груп» зазначає, що з огляду на протиправність дій Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у вигляді рішення №1145 від 01.07.2021 року, в період з 01 липня 2021 року по 02 листопада 2022 року підприємство не могло здійснювати господарську діяльність та взаємодіяти з контрагентами, у зв'язку з чим представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 квітня 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/11517/25 визначено суддю Олійника В.М.
Щодо роз'єднання позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Відповідно до частини 2 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами:
1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;
2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;
3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Відповідно до частин 6, 7 статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.
Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз'єднання позовних вимог. Про об'єднання справ в одне провадження або роз'єднання позовних вимог, про відмову в об'єднанні справ в одне провадження, роз'єднанні позовних вимог суд постановляє ухвалу.
З урахуванням того, що у вказаній справі позовні вимоги не пов'язані між собою, стосуються окремих господарських операцій, різних податкових накладних, різних рішень комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних, враховуючи положення статті 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не можуть бути об'єднаними в одне провадження, а оскарження кожного рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових та зобов'язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну, в реєстрації якої відмовлено оскаржуваним рішенням, має бути окремим адміністративним позовом.
Щодо сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року (зі змінами та доповненнями) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 грн.
Відповідно до частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI за подання адміністративного позову майнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн.
- якщо подано фізичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211,20 грн. та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 15140,00 грн.
За подання адміністративного позову немайнового характеру судовий збір справляється:
- якщо подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн.;
- якщо подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 1211,20 грн.
Державне мито має бути сплачено за наступними банківськими реквізитами:
Отримувач: ГУК у Дніпропетровській обл./ Чечел.р/22030101;
Код ЄДРПОУ (отримувача): 37988155;
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
Рахунок отримувача (IBAN): UA368999980313141206084004632;
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Судом встановлено, що за звернення до суду з позовною заявою позивачем сплачено 3028,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією АТ КБ "Приватбанк" №1422 від 14 лютого 2025 року.
З урахуванням викладеного, товариству з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» необхідно сплатити судовий збір у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн., за кожну позовну заяву окремо.
Щодо строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року №17-рп/2011).
Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Згідно з частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За змістом частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини другої якої, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. У разі неподання особою в зазначений строк заяви або якщо вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.
Вжиття конструкції «повинен був дізнатись» в розумінні положень частин 2 та 3 статті 122 КАС України означає неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.02.2021 у справі №800/30/17).
Скаржнику недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.
У той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 року у справі №521/21851/16-а).
При цьому, у визначенні моменту виникнення права на позов має значення, коли особа дізналася про факт порушення свого права, інтересу або коли саме вона повинна була дізнатись про це, і обов'язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений саме на позивача.
У позовній заяві представник позивача просить суд: визнати протиправними та скасувати рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС в Дніпропетровській області починаючи з 28.07.2021 року до 15.11.2022 року.
Однак, у матеріалах справи відсутня заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом, тобто представником позивача не вказано обставин, що об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду із цим позовом та не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду.
При вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду, суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що процесуальні строки є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
У рішенні «Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії» Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25.01.2000 року, пункт 33).
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином, ТОВ «Український Капітал Груп» пропущений строк звернення до суду.
Частиною 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху.
З метою забезпечення доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне надати товариству з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» можливість подати обґрунтовану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин, які об'єктивно унеможливлювали реалізацію позивачем права щодо своєчасного звернення до суду з цим позовом та належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи, що позивачеві необхідно роз'єднати позовні вимоги на 37 окремих позовних заяв та подати адміністративні позови з додатками окремо по кожному спірному рішенню комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати час для усунення недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. ст. 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з моменту отримання даної ухвали.
Для усунення недоліків позовної заяви товариству з обмеженою відповідальністю «Український Капітал Груп» необхідно:
- роз'єднати позовні вимоги та подати адміністративні позови з додатками окремо по кожному спірному рішенню комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язання ДПС України зареєструвати відповідну податкову накладну;
- сплатити судовий збір у розмірі - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 3028,00 грн., і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб - 30280,00 грн., за кожну позовну заяву окремо;
- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом з зазначенням обставин та наданням належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не оскаржується.
Суддя В.М. Олійник