23 квітня 2025 рокуСправа №640/22773/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м.Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01 квітня 2025 року в справі №640/22773/19 позовну заяву залишено без задоволення.
Судом встановлено, що при виготовленні рішення суду від 01 квітня 2025 року в справі №640/22773/19 та ухвали суду від 04 лютого 2025 року в справі № 640/22773/19 допущено описку, а саме: у вступній частині рішення та у вступній частині ухвали суду невірно вказано найменування відповідача - ГУ ДФС у м. Києві, замість вірного - ГУ ДПС у м. Києві.
Зазначена помилка є опискою, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне виправити описку в рішенні суду від 01 квітня 2025 року в справі №640/22773/19 та в ухвалі суду від 04 лютого 2025 року в справі № 640/22773/19 вказавши вірно найменування відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
Керуючись ст. ст. 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Виправити описку у вступній частині рішення суду від 01 квітня 2025 року та в вступній частині ухвалі суду від 04 лютого 2025 року в справі № 640/22773/19 вказавши вірно найменування відповідача - ГУ ДПС у м. Києві.
Копію ухвали про виправлення описки надіслати сторонам у справі.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін