23 квітня 2025 року Справа №160/9899/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши клопотання представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, без розгляду, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка полягає у ігноруванні заяви ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»;
- зобов'язати начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянути заяву ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) від 23.01.2025 р. про надання відстрочки від призову за мобілізацією на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону Україні «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення за наслідками її розгляду.
Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі № 160/9899/25 та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Представником відповідача подано до суду клопотання про залишення означеної позовної заяви без розгляду, в обґрунтування якої зазначено, що дана позовна заява подана від імені адвоката Хрипунова Дениса Григоровича, в інтересах позивача ОСОБА_1 . Проте, позовна заява та додані до неї документи не підписані (завірені) представником позивача - адвокатом Хрипуновим Д.Г., а містять копії підпису, зробленого у вигляді печатки (штампу), які можуть бути виготовлені і використані будь-ким, що ставить під сумнів подання її від імені цього адвоката як представника позивача.
Суд, вивчивши доводи представника відповідача, викладені в заяві, проаналізувавши норми КАС України, прийшов до таких висновків.
Частиною 1 ст.55 КАС України визначено, що сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Згідно із ч.ч. 1, 2 ст.57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
У справах незначної складності та в інших випадках, визначених цим Кодексом, представником може бути фізична особа, яка відповідно до частини другої статті 43 цього Кодексу має адміністративну процесуальну дієздатність.
Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити підпис особи, яка відповідно до вимог закону наділена правом підписання відповідних документів.
З урахуванням ч.8 ст.18 КАС України позовна заява може містити електронний цифровий підпис прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Частиною 10 ст.44 КАС України чітко встановлено, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Як встановлено судом, позовну заяву від імені ОСОБА_1 підписана його представником, адвокатом Хрипуновим Денисом Григоровичем але не власноруч, а із застосуванням факсиміле чи інших технічних засобів (роздруківка на кольоровому принтері тощо).
Факсиміле з латині «facsimile» зробити подібне, фактично є печаткою, кліше, що відтворює власноручний підпис, аналог останнього. Підпис - це графічне накреслення, що позначає виконавця підпису та наноситься ним з метою посвідчення. Як почерковий об'єкт підпис має характерні риси. Зокрема, це посвідчувальний знак обов'язково певної особи; виконується нею власноруч у вигляді графічного креслення; наноситься на документ з метою посвідчення різних фактів та подій. Факсиміле печатка, за допомогою якої відтворюється підпис, який є копією підпису уповноваженої особи.
Факсиміле від власноручного підпису відрізняється тим, що відсутня можливість стверджувати, що документ містить дійсну волю особи, чий підпис відтворено.
Частиною 3 ст.207 Цивільного кодексу України передбачено, що використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Нормами Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено випадків, коли допускається подання позовних заяв із факсимільним підписом.
Статтею 43 КАС України визначено зміст адміністративної процесуальної правосуб'єктності, відповідно до якої це є здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові.
Суд звертає увагу на те, що оскільки процесуальним законодавством не передбачено інших способів звернення до суду, окрім особистого звернення позивача та підписання позовної заяви уповноваженою особою, то подання відповідних заяв з використанням факсимільного відтворення підпису певної особи, який є фактично штампом із зображенням певного підпису фізичної особи, не відповідає вимогам КАС України та не може бути доказом волевиявлення певної особи на підписання вказаного документа, за допомогою якого реалізується право на звернення до суду.
Відповідний висновок щодо застосування норм права неодноразово виснувався Верховним Судом, зокрема, в постановах від 31.01.2025 у справі №320/42973/23, від 08.02.2023 у справі №160/11874/22, від 16.03.2020 у справі №640/5124/19.
Враховуючи, що використання факсиміле при підписанні позову при зверненні до суду не передбачено чинним законодавством, а випадок його застосування за письмовою згодою сторін у даному випадку не застосовується, а також враховуючи те, що факсиміле по своїй суті є копією графічного зображення підпису особи, суд не може вважати підпис представника позивача адвоката Хрипунова Д.Г. відтворений за допомогою факсиміле, таким, що підтверджує волевиявлення (особисту волю) особи, яка здійснила такий підпис, про намір захисту порушених прав.
За таких обставин, у суду відсутні підстави вважити, що позовна заява підписана позивачем чи його уповноваженим представником.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність повноважень на представництво.
Таким чином, позивачу необхідно надати належні докази дійсної волі учасника справи, з урахуванням норм чинного законодавства.
У відповідності до ч.ч. 14, 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:
- доказів на підтвердження дійсної волі позивача - ОСОБА_1 щодо звернення до суду з означеною позовною заявою.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання представника відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, без розгляду - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:
- доказів на підтвердження дійсної волі позивача - ОСОБА_1 щодо звернення до суду з означеною позовною заявою.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 15 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя І.О. Лозицька