17 квітня 2025 року Справа №160/4492/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі адміністративну справу №160/4492/25 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
11 лютого 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить суд:
- скасувати рішення № 047250023774 від 23.12.2024 та визнати протиправними дії головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 03.12.2012 по 24.09.2014, з 01.10.2014 по 30.12.2015, 31.12.2015 по 31.05.2016, з 01.06.2016 по 30.11.2024;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ч.3 ст. 114 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи на посаді машиніста крана металургійного виробництва з 03.12.2012 по 24.09.2014, з 01.10.2014 по 30.12.2015, 31.12.2015 по 31.05.2016, з 01.06.2016 по 30.11.2024;
- зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.12.2024, призначити та виплатити ОСОБА_1 пільгову пенсію за віком починаючі з 18.12.2024 року.
Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішення відповідача-2 про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Зазначає, що наявні правові підстави для зарахування спірних періодів до пільгового стажу позивача.
Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/4492/25 та у зв'язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/4492/25, призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами (письмове провадження).
24 лютого 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано відзив, який надійшов від відповідача-2 в підсистемі «Електронний Суд». Відповідач-2 проти позову заперечує в повному обсязі та зазначає, що до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.10.2014 по 30.12.2015, з 01.06.2016 по 31.12.2023, згідно довідки № 2 від 10.01.2024, та 01.01.2024 по 31.10.2024 роки, згідно довідки № 43 від 15.11.2024 року, оскільки довідки не відповідають додатку №5, а саме не долучено інформацію про простої та відпустки без збереження заробітної плати, не зазначено назву цеху, в якому працювала заявниця. Також посилається на наявність дискреційних повноважень.
16 квітня 2025 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано клопотання про долучення доказів, яке надійшло від відповідача-1 в підсистемі «Електронний Суд». До клопотання долучено копію рішення, яке є предметом оскарження.
Згідно положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.
Рішенням відповідача-2 від 23.12.2024 року №047250023774 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого ч.3 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Зазначено, що спірні періоди не зараховано до пільгового стажу через недоліки оформлення пільгових довідок.
Вважаючи таке рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.
Відповідно до ч.3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Згідно зі ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ) органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Відповідно до ст. 62 Закону №1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі - Порядок №637).
Згідно п. 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Застосовуючи вищевикладені положення до обставин цієї справи суд зазначає наступне.
Зауваження відповідача-2 стосувались пільгових довідок від 10.01.2024 року №2 та від 15.11.2024 року №43, які наявні в матеріалах справи. Згідно цих довідок позивач працювала на посадах згідно Постанови №202 узагальнено:
1) з 01.10.2014 року по 30.12.2015 року;
2) з 01.06.2016 року по 30.11.2024 року.
Недоліками цих довідок відповідач-2 вказав відсутність інформації про простої, відпустки та назву цеху. Відповідач-2 не навів змістовного обґрунтування тлумачення відсутності інформації у спосіб, відмінний від відсутності відповідної події (тобто, що простоїв та відпусток без збереження заробітної плати не було). На це вказує і нерозривність спірних періодів згідно викладу довідок. В свою чергу відповідач не обґрунтував і необхідність зазначення назви цеху, адже в Постанові №202 посада визначена безвідносно цеху (у розділі V).
Таким чином, зауваження відповідача-2 мали формальний характер та не стосувалися підтвердження факту та обставин роботи позивача як такого. Згадка у рішенні відомостей реєстру застрахованих осіб не спростовує змісту вказаних пільгових довідок, а тому не має юридичного значення.
Окрім цього суд зазначає, що виявлені розбіжності не можуть мати своїм наслідком відмову у призначенні пенсії позивача, оскільки позивач не несе відповідальності за правильність складання відповідної довідки.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 13.02.2020 року у справі №607/14668/16-а, постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 16.05.2023 року у справі №280/7020/22.
Працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 04.07.2023 року у справі №580/4012/19.
Більш того, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії або у зарахуванні відповідного періоду роботи у стаж, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду 22.07.2021 року у справі № 240/7604/19, від 29.01.2024 року у справі №560/5001/21.
В цій справі відповідач-2 обрав найменш сприятливий для особи спосіб правозастосування, оскільки маючи повноваження перевірити власні сумніви у достовірності пільгової довідки таку перевірку не здійснив.
Отже, спірні пільгові довідки безпідставно не врахована відповідачем-2 при розгляді його заяви про призначення пенсії. Оскільки інших зауважень до такої довідки відповідачем не висловлено, а судом не встановлено, її зміст, з урахуванням трудової книжки позивача, свідчить про наявність підстав для зарахування вказаних у ній періодів роботи до пільгового стажу позивача.
Окрім цього, позовні вимоги заявлено за період з 03.12.2012 року по 24.09.2014 року.
У формі РС-право позивача цей період роботи не обліковується як пільговий стаж.
В трудовій книжці позивача від 26.06.1998 року НОМЕР_2 наявні наступні записи:
6) 03.12.2012 року - прийнята в трубоволочильний цех машиністом крану металургійного виробництва 3-го розряду;
7) 24.09.2014 року - звільнена;
10) 31.12.2015 року - прийнята на посаду машиніста крана металургійного виробництва 3-го розрядку;
11) 31.05.2016 року - звільнена.
Як вже зазначав суд, займана посада передбачена Постановою №202 у розділі V.
Суд зазначає, що відомості про неповний робочий час та режим роботи обов'язково зазначаються в наказі про прийом на роботу. В свою чергу в трудовій книжці позивача відомості про роботу на неповний робочий день відсутні.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 02.10.2018 року у справі №473/3863/16-а.
Отже, позивач працювала повний робочий день на посаді згідно Постанови №202. Умови щодо атестація робочого місця ч. 3 ст. 114 Закону №1058-IV не містить.
Таким чином, ці періоди також підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача.
Відповідач-2 розглядав стаж позивача по 31.10.2024 року. Позивач в свою чергу заявив вимоги по 30.11.2024 року. Суд визнає обґрунтованим включення до позовних вимог і листопада, оскільки звернення за призначенням пенсії та його розгляд відбулися у грудні, позивач в свою чергу безперервно працює на займаній посаді з 2017 року (запис №13). Як наслідок, відповідач-2 не мав змістовних підстав для незарахування і листопада 2024 року до пільгового стажу позивача, оскільки йдеться про ту ж посаду, по якій видано пільгові довідки та наявний запис у трудовій книжці, що сам по собі (за відсутності пільгової довідки) також був достатнім підтвердженням існування підстав для зарахування цього місяця до пільгового стажу позивача.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача-2 про відмову у призначенні пенсії та зобов'язання відповідача-2 зарахувати відповідні періоди роботи позивача до пільгового стажу.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання призначити позивачу пенсію.
Умови, за яких пенсійний орган відмовляє у призначенні пенсії, визначені законом. Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію. Повноваження пенсійного органу та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу, за умови звернення особи з усіма необхідними для призначення пенсії документами, - призначити пенсію. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями. Тому зазначені повноваження не є дискреційними.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 08.11.2019 року у справі № 227/3208/16-а.
У разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення.
Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд.
Такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта.
Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Касаційного адміністративного суду від 22.06.2023 року у справі № 480/4288/21, від 22.09.2022 року у справі № 380/12913/21.
Відповідачем-2 у спірному рішенні визначено пільговий стаж позивача за Постановою №202: 14 років 0 місяців 20 днів.
На виконання даного рішення суду до пільгового стажу позивача за Постановою №202 зараховується кількість пільгового стажу, з урахуванням якої позивач матиме понад 25 років пільгового стажу.
Отже, судом встановлено наявність у позивача права на пільгову пенсію та протиправність рішення про відмову у призначенні пільгової пенсії позивачу. Відповідно, єдиним правомірним варіантом поведінки суб'єкта владних повноважень за таких обставин є призначення позивачу пенсії.
Проте, позивач заявив вимогу про зобов'язання призначити пенсію до обох відповідачів. Суд констатує відсутність правових підстав для задоволення даної позовної вимоги до відповідача-1, який рішення щодо позивача не приймав.
За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
При зверненні до суду позивачем сплачено суму судового збору у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується платіжним документом від 06.02.2025 року. Відповідно до положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений судовий збір за подання позову підлягає поверненню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-2 як суб'єкта владних повноважень, протиправність рішення якого встановлена в ході судового розгляду.
Судовий збір належить стягнути у повному розмірі, оскільки основна позовна вимога задоволена повністю.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30.09.2020 року у справі №640/9717/19.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача-1: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ: 21910427) до відповідача-2: Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) про визнання скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 23.12.2024 року №047250023774, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 року №202 наступні періоди роботи:
1) з 03.12.2012 року по 24.09.2014 року;
2) з 01.10.2014 року по 30.12.2015 року;
3) з 31.12.2015 року по 31.05.2016 року;
4) з 01.06.2016 року по 30.11.2024 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ОСОБА_1 пенсію на пільгових умовах згідно ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV, з 18.12.2024 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ: 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Боженко