17 квітня 2025 рокуСправа №160/3123/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій з урахуванням її уточнень від 06.02.2025 р., просить:
- ??визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання йому відстрочки від мобілізації на особливий період та неоформлені довідки про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 року №560;
- скасувати рішення на підставі протоколу від 04.12.2024 року №26 відповідача про відмову у наданні йому відстрочки від мобілізації на особливий період, на яке посилається ІНФОРМАЦІЯ_2 у відповіді на адвокатський запит №78/8/51 від 04.01.2025 р.;
- зобов?язати відповідача повторно розглянути його заяву про надання відстрочки від мобілізації на особливий період та оформити довідку про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 на підставі того, що він здійснює постійний догляд за хворим батьком - ОСОБА_2 , який згідно із висновком ЛКК потребує постійного догляду.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що 04.12.2024 року відповідачем прийнято рішення про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, яке оформлено протоколом №26, оскільки не надано висновок лікарсько-консультативної комісії, а також в заяві не зазначено про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд за батьком. Він вважає, що вищезазначене рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного. Відповідно до положень п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду. Так, ним було додано завірену копію висновку лікарсько-консультативної комісії №126 до заяви від 02.11.2024 року. Крім того, відповідно до п.581 Порядку № 560 військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, не зазначають у заяві інформацію про інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд. На його думку, вказане вище підтверджує те, що він має право на відстрочку від призову за мобілізацією на підставі п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року позовна заява була залишена без руху через невідповідність приписам ст.160 КАС України та запропоновано позивачу протягом десяти днів усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду уточненої позовної заяви, в якій визначити позовні вимоги відповідно до складу сторін або уточнити коло відповідачів.
На виконання ухвали суду 06.02.2025 року позивачем були усунуті недоліки позовної заяви, а саме надано до суду уточнену позовну заяву
Ухвалою суду від 07.02.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Витребувано від відповідача належним чином завірену копію заяви позивача про надання відстрочки з усіма додатками до неї, що була розглянута 04.12.2024 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_3 та протоколу комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 №26 від 04.12.2024 року.
На виконання вимог ухвали суду, 15.04.2025 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що 03.12.2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшла заява від 02.11.2024 року ОСОБА_1 на ім?я голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_3 про надання відстрочки від призову на військові службу за мобілізацією з підстав п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За своєю формою та змістом подана позивачем заява не відповідала додатку 4 до Порядку №560. За результатами розгляду 04.12.2024 року комісією було прийняте рішення про відмову в задоволенні заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією з підстав п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Про прийняте рішення наступного дня після засідання комісії було направлене повідомлення поштовим оператором «Укрпошта» за адресою, зазначеною у заяві позивачем. Комісією було своєчасно розглянуто заяву щодо надання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.1 ч.3 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а ІНФОРМАЦІЯ_2 проінформовано позивача про результати її розгляду.
Відповідач також вказав, що комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період створена розпорядженням Дніпровської районної військової адміністрації. Відповідно до положень пункту 57 Порядку №560, для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) комплектування та соціальної підтримки територіальних центрах (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі: голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу); члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров?я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації). На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом. Позивач помилково ототожнює рішення, які приймаються ІНФОРМАЦІЯ_2 з рішеннями, які приймаються комісією, створеною Дніпровською районною військовою адміністрацією. До складу якої входять представники структурних підрозділів районної державної адміністрації. За таких обставин, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
15.04.2024 року до суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просив долучити до матеріалів справи витяг з протоколу №26 від 04.12.2024 року та заяву від 02.11.2024 року з додатками.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену у позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позовну заяву, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об'єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_5 як військовозобов'язаний.
02.11.2024 року позивач засобами поштового зв'язку звернувся до відповідача із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», до якої долучив такі копії документів: паспорт ОСОБА_1 ; рнокпп ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; військово-обліковий документ ОСОБА_1 ; довідка про отримання (нетримання) допомоги №1390; довідка про отримання (нетримання) допомоги №1391; паспорт ОСОБА_3 ; рнокпп ОСОБА_3 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_3 ; висновок №216, виданий 18.09.2024 р.; акт про встановлення догляду за ОСОБА_2 від 19.11.2024 р.; договір про надання юридичних послуг; оригінал заяви від 29.11.2024 р.
В матеріалах справи наявний також витяг із протоколу комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 № 26 від 04.12.2024 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовлено у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з таких причин - не надано висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я що потребує постійного догляду, а також в заяві не зазначено про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках передбачених у пункті 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
31.12.2024 року представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом стосовно розгляду заяви ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Листом від 04.01.2025 року відповідач повідомив, що ОСОБА_1 звертався із заявою про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації. За результатом розгляду, протоколом від 04.12.2024 р. №26, комісія для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвалила рішення про відмову у наданні відстрочки, оскільки не надано висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я що потребує постійного догляду, а також в заяві не зазначено про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках передбачених у пункті 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 р. № 2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ).
Згідно із частинами першою, третьою статті 1 Закону №2232-ХІІ захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Правовою основою військового обов'язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «Про Збройні Сили України», «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них Укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов'язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (частина перша статті 3 Закону №2232-XII).
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ) введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово було продовжено.
Указом Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а тому застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу під час мобілізації в умовах воєнного стану.
Правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів визначає Закон №3543-XII (далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
У розумінні статті 1 Закону №3543-XII мобілізацією вважається комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Статтею 22 Закону №3543-ХІІ визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до частини п'ятої статті 22 Закону №3543-ХІІ призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.
У свою чергу, статтею 23 Закону №3543-ХІІ передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки регламентовано Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Відповідно до п.п.56, 57 Порядку № 560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно із п.58 Порядку № 560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відповідно до п.60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7 Порядку № 560. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається на строк дії відповідних законних підстав, але не більш як на строк проведення мобілізації, встановлений Указом Президента України. У разі продовження строку проведення мобілізації перевірка підстав у військовозобов'язаного на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, крім підстав, зазначених у пункті 2 частини першої, пунктах 3, 4, 5 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», здійснюється за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Для продовження строку дії відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язаний з виданням Указу Президента України про продовження строку проведення мобілізації подає (надсилає) на розгляд комісії заяву у паперовій або електронній формі, зокрема, у разі технічної реалізації засобами електронного кабінету призовника, військовозобов'язаного, резервіста.
У разі неможливості провести перевірку у військовозобов'язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтверджуючих документів.
Додатком №5 до Порядку №560 передбачені документи, що подаються військовозобов'язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, військовозобов'язані, які мають право на відстрочку відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», подають такі документи, що підтверджують право на відстрочку
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Позивач вказує, що має право на відстрочку у зв'язку з тим, що здійснює постійний догляд за своїм батьком - ОСОБА_2 .
Так, до заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», позивачем було долучено: паспорт ОСОБА_1 ; рнокпп ОСОБА_1 ; свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ; військово-обліковий документ ОСОБА_1 ; довідка про отримання (нетримання) допомоги №1390; довідка про отримання (нетримання) допомоги №1391; паспорт ОСОБА_3 ; рнокпп ОСОБА_3 ; пенсійне посвідчення ОСОБА_3 ; висновок №216, виданий 18.09.2024 р. лікарсько-консультативною комісією про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги не непрофесійній основі; акт про встановлення догляду за ОСОБА_2 від 19.11.2024 р.; договір про надання юридичних послуг; оригінал заяви від 29.11.2024 р.
Водночас, підставою для відмови у наданні відстрочки є те, що не надано висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я що потребує постійного догляду, а також в заяві не зазначено про відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати постійний догляд за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), у випадках передбачених у п.9 ч.1 ст.23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".
Проте, суд зазначає, що відповідно до п.9 ч.1 ст.23 Закону № 3543-ХІІ не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вказує, що за наведеним пунктом не підлягають призову на військову службу під час мобілізації:
військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду;
військовозобов'язані, зайняті постійним доглядом за (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребують постійного догляду.
Отже, підтверджувати відсутність інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати догляд, необхідно лише у разі здійснення постійного догляду за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка).
Натомість, у цій справі, позивач подав заяву про відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, у зв'язку зі здійсненням постійного догляду за своїм батьком.
У такому випадку, згідно із додатком №5 до Порядку №560, позивач мав надати для особи, яка потребує постійного догляду, - довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд).
Як встановив суд, такі документи позивачем відповідачу були надані.
Суд також зауважує, що до заяви від 02.11.2024 року позивачем долучено висновок №216, виданий 18.09.2024 р. лікарсько-консультативної комісії про наявність порушень функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги на непрофесійній основі, однак в спірному рішенні відповідачем оцінки висновку №216 не надано.
З наведених обставин суд робить висновок про те, що оскаржуване у цій справі рішення комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 № 26 від 04.12.2024 року є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Враховуючи наведене, суд вважає, що належним способом захисту порушеного права є зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, з урахування висновків суду.
В даному випадку, права позивача було порушено саме рішення комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_6 № 26 від 04.12.2024 року, а не бездіяльністю, як зазначено в позовній заяві.
Заявлені позовні вимоги про визнання протиправної бездіяльності відповідача про не оформлення довідки про відстрочку на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 року №560 та відповідно зобов'язання відповідача надати такий документ, є передчасними, оскільки відповідачем не розглянута повторно заява позивача від 02.11.2024 року.
У задоволенні решти позовної заяви позивачу слід відмовити.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі “Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Статтею 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин, позовна заява підлягає частковому задоволенню з викладених вище підстав.
Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання позову, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як видно з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 1 211,20 грн.
Відтак, відповідно до положень ч.1 ст.139 КАС України, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача суму сплаченого судового збору розмірі 605,60 грн. (1 211,20 грн. : 2).
7 Закону України "Про судовий збір" підлягає поверненню за клопотанням позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,
Позовну заяву - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_5 , оформлене протоколом № 26 від 04.12.2024 року.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 повторно розглянути заяву від 02.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовної заяви - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_3 ) судові витрати по справі у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.
Суддя К.С. Кучма