23 квітня 2025 рокуСправа №160/6391/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 047050030027 від 13.01.2025 р. про відмову у призначені мені пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, зарахувати до мого страхового стажу роботи такі періоди: з 01.09.1985 року по 22.06.1989 року навчання в Дніпродзержинському політехнічному технікумі, з 26.06.1989 року по 17.05.1991 року перебування на службі в армії, з 29.07.1991 року по 10.01.1997 року у виробничому об'єднанні «Мурманрибпром», АООТ «Мурманрибпром», ОАО «Мурманрибпром», з 11.01.1997 року по 27.09.1997 року у ООО фірма «Феррум-11», з 01.10.1997 року по 27.03.1998 року у ТОВ «Бікіта».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, зарахувати до мого пільгового стажу роботи за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, за період з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з 03.08.2021 року по 08.09.2021 року у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», з 09.09.2021 року по 31.08.2022 року у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», з 01.09.2022 року по 03.12.2024 року у ПАТ «Камет-Сталь», зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 06.01.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком, однак пенсійним органом прийнято рішення № 047050030027 від 13.01.2025 р. яким відмовлено в призначені пільгової пенсії з підстав відсутності необхідного пільгового стажу. Позивач з такою позицією пенсійного органу не погоджується, що стало підставою для звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.02.2025р. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 28.02.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 28.02.2025р.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд приходить до наступного висновку.
ОСОБА_1 06.01.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком.
За результатом розгляду заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення № 047050030027 від 13.01.2025 р. про відмову в призначенні пенсії, у зв'язку з відсутністю необхідного стажу. Зазначено, що страховий стаж особи становить 33 роки 4 місяці 29 днів, стаж роботи за Списком №2 становить 2 роки 10 місяців 13 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: - до розрахунку страхового стажу не враховано період роботи в росії з 29.07.1991 по 10.01.1997, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Позивач з такою позицією відповідача не погоджується, вказує на протиправність оскаржуваного рішення, що стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Рішення відповідача як суб'єкта владних повноважень, що є предметом даного позову, підлягає оцінці судом на відповідність критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно з пунктом 2 частини другої статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається, зокрема, працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Аналогічні умови призначення пенсії на пільгових умовах визначені статтею 13 Закону №1788-XII.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (частина перша статті 24).
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (частина четверта статті 24 Закону №1058-IV).
У законодавстві, що діяло раніше (до 01.01.2004), зокрема, у статті 56 Закону №1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Як встановлено статтею 62 Закону №1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як вбачається з оскаржуваного рішення, пенсійним органом не було враховано до страхового стажу позивача період роботи в росії з 29.07.1991 по 10.01.1997, у зв'язку із припиненням з 01.01.2023 росією участі в Угоді про гарантії прав громадян держав -учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення.
Трудовою книжкою серії НОМЕР_2 підтверджено роботу позивача у період з 29.07.1991 по 10.01.1997р.
В той час, частиною 1 ст. 4 Закону № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається, зокрема, з міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші норми, ніж ті, що передбачені законодавством України про пенсійне забезпечення, то застосовуються норми міжнародного договору.
Відповідно до статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав в сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 (далі - Угода) пенсійне забезпечення громадян держав - учасниць цієї Угоди і членів їх сімей здійснюється згідно з законодавством держави, на території якої вони проживають.
Метою Угоди є взаємне визнання і виконання державами-учасницями зобов'язань "відносно непрацездатних осіб, які набули право на пенсійне забезпечення на їхній території або на території інших республік за період їх входження в СРСР і реалізують це право на території держав-учасниць Угоди". Держави-учасниці цієї Угоди, визнавши відповідальність за пенсійне забезпечення своїх громадян, взяли на себе зобов'язання щодо захисту їхніх пенсійних прав.
Статтею 5 Угоди передбачається, що ця Угода поширюється на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені або будуть встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
Частинами 2-3 статті 6 Угоди передбачено, що для встановлення права на пенсію громадянам держав-учасників Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якої з цих держав, а так само на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цієї Угоди. Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність.
Таким чином, на громадян України, які працювали на територіях інших держав учасниць Співдружності Незалежних Держав, які приєднались до вказаної Угоди, розповсюджувалась дія нормативних актів приймаючої Держави в галузі пенсійного забезпечення, у тому числі тих, які визначали порядок зарахування трудового стажу, його пільгового обчислення.
З огляду на викладене, цією Угодою визначено стаж, який підлягає врахуванню при визначенні розміру пенсії, а відтак і заробіток за відповідний період підлягає включенню при обчисленні пенсії.
Підставою для відмови в не зарахуванні спірного періоду відповідач зазначає, що з 01 січня 2023 року Держава Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення від 13 березня 1992 року.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією держави-терориста Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
В подальшому Указами Президента України строк дії режиму воєнного стану продовжувався.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 постановлено вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві.
В той же час, на переконання суду, всі первинні документи не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особу права на отримання пенсії, що обчислена із заробітку, який вона отримувала на законних підставах, тільки з тих міркувань, що Україною у зв'язку з військовою агресією російської федерації припинено співробітництво та обмін поштою з російською федерацією.
Відтак, суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо неможливості зарахування до страхового стажу період роботи в російській федерації, з огляду на припинення 01 січня 2023 року участі Держави Україна в Угоді про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992, оскільки у період роботи позивача в російській федерації вказана Угода була чинною та передбачала право на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди з врахуванням трудового стажу, набутого на території будь-якої з цих держав. При цьому суд зазначає, що за наявності чинних, у період роботи позивача, положень Угоди, що передбачали відповідне право, позивач не може нести негативні наслідки у вигляді відмови у зарахуванні спірного періоду роботи до страхового стажу.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить висновку про наявність підстав для зарахування до страхового стажу позивача, що враховується для призначення пенсії за віком період роботи з 29.07.1991 по 10.01.1997р.
Щодо позовних вимог про зарахування до страхового стажу періодів його роботи з 01.09.1985 року по 22.06.1989 року навчання в Дніпродзержинському політехнічному технікумі, з 26.06.1989 року по 17.05.1991 року перебування на службі в армії, з 11.01.1997 року по 27.09.1997 року у ООО фірма «Феррум-11», з 01.10.1997 року по 27.03.1998 року у ТОВ «Бікіта», суд звертає увагу на те, що в матеріалах справи є розрахунок стажу форми РС-право, з якого вбачається що вищевказані періоди були зараховані до страхового стажу, отже позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 період з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з 03.08.2021 року по 08.09.2021 року у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», з 09.09.2021 року по 31.08.2022 року у ПАТ «Дніпровський коксохімічний завод», з 01.09.2022 року по 03.12.2024 року у ПАТ «Камет-Сталь», зазначені у трудовій книжці ОСОБА_1 , суд зазначає про таке.
Як вбачається з розрахунку стажу форми РС-право до пільгового стажу позивача не було враховано наступні періоди: з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року, з 09.12.2021р. по 31.12.2021р, з 08.11.2022р. по 31.12.2022р., з 13.12.2023р. по 12.01.2024р. Ці періоди охоплені періодами, які просить врахувати до пільгового стажу за Списком № 2 позивач.
При цьому, наступні періоди роботи позивача з 03.08.2021р. по 08.09.2021р., з 09.09.2021р. по 08.12.2021р., з 01.09.2022р. по 07.11.2022р., з 01.01.2023р. по 12.12.2023р., з 13.01.2024р. по 30.09.2024р. враховані до пільгового стажу за Списком №2.
Крім того, трудовою книжкою серії НОМЕР_2 підтверджено роботу позивача, що відноситься до робіт у важких та шкідливих умовах за Списком № 2, про що в трудовій книжці є відповідні відмітки.
З огляду на наведене, належним способом захисту порушених прав позивача є саме зарахування до стажу роботи за Списком №2 періодів роботи з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з 09.12.2021р. по 31.12.2021р, з 08.11.2022р. по 31.12.2022р., з 13.12.2023р. по 12.01.2024р.
З огляду на встановлені обставини, суд доходить висновку про зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи за Списком №2 період з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з 09.12.2021р. по 31.12.2021р, з 08.11.2022р. по 31.12.2022р., з 13.12.2023р. по 12.01.2024р.
Частинами першою, другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не подав належних та достовірних доказів на спростування вимог позовної заяви, не довів правомірності свого рішення, відтак суд вбачає наявність законних та обґрунтованих підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 047050030027 від 13.01.2025 р. про відмову у призначені пенсії за віком.
Враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Н. Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області № 047050030027 від 13.01.2025 р. про відмову у призначені мені пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи з 29.07.1991 року по 10.01.1997 року у виробничому об'єднанні «Мурманрибпром», АООТ «Мурманрибпром», ОАО «Мурманрибпром»,
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 роботу за Списком №2 за період з 01.07.2001 року по 22.11.2001 року у ВАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім.Ф.Е.Дзержинського», з 09.12.2021р. по 31.12.2021р, з 08.11.2022р. по 31.12.2022р., з 13.12.2023р. по 12.01.2024р.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про призначення пенсії від 06.01.2025 року з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області документально підтверджені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін