10 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/13637/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Волдінера Ф.А.,
при секретарі судового засідання Журомській І.М.,
за участі представника позивача Лемішка І.П.,
представника відповідача Кулик А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі також - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (далі також - відповідач, ГУ ДПС у Волинській області), відповідно до якого просить суд:
1) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705;
2) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209420705.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Головним управлінням ДПС у м. Києві (надалі також - ГУ ДПС у м. Києві) проведено фактичну перевірку магазинну « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , діяльність в якому здійснює, зокрема, ФОП ОСОБА_1 .
За результатом перевірки складено Акт № 7109426/15/07/3594006396 від 24.06.2024 (надалі також - Акт перевірки) щодо порушення норм законодавства ФОП ОСОБА_1 .
Не погоджуючись з висновками перевірки, позивачем було подано заперечення на Акт перевірки у ГУ ДПС у м. Києві.
07.08.2024 позивачем податків отримано від ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 №№ 0209410705, 0209420705 (далі також - оскаржувані ППР).
Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на оскаржувані ППР, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 30955/6/99- 00-06-03-02-06 від 15.10.2024, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Позивач, як на одну із підстав протиправності оскаржуваних ППР вважає відсутність підстав проведення фактичної перевірки.
Як видно із наказу на проведення перевірки від 13.06.2024 № 4140-п, правовою підставою її проведення є пп. 80.2.3 п. 80.2 ст. 80 ПК України.
Згідно вказаної норми Податкового кодексу України (далі - ПК України), фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Жодних документів, які б підтверджували наявність такого звернення щодо платника податків (ФОП ОСОБА_1 ), а отже про підставу проведення перевірки контролюючим органом не надано ФОП ОСОБА_1 ні безпосередньо перед проведення перевірки, ні під час її проведення.
У наказі відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють (юридичні підстави).
З огляду на це, підстава проведення перевірки визначена в наказі на проведення перевірки відсутня, а тому правових підстав на проведення перевірки в контролюючого органу не існувало. Отже, оскаржувані ППР прийняті за результатами перевірки, яка проведена без будь яких правових підстав, є незаконними та підлягають скасуванню.
Як видно з Акту перевірки ГУ ДПС у м. Києві нібито встановив ведення із порушенням встановленого порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
Вказана обставина не відповідає дійсності, виходячи з наступного.
Стаття 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі - Закон № 265/95-ВР) надає визначення розрахункової операції та вказує, що розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до п. 14.1.202 ст. 14 ПК України, продаж (реалізація) товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.
Згідно із статтею 20 Закону № 265/95-ВР, до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Перш за все, Акт перевірки не містить інформації які саме товари на загальну суму 263 246, 38 грн. нібито реалізовані позивачем із порушенням встановленого порядку. По друге, з тексту Акту перевірки не зрозуміло які документи надані позивачем «додатково підтверджують» порушення законодавства. По третє, товари, як стверджує контролюючий орган, в Акті перевірки реалізовані. Тобто, на момент проведення перевірки товари не знаходились в місці продажу, оскільки були реалізовані покупцям цих товарів.
Отже, чинне законодавство (ст. 20 Закону № 265/95-ВР) не встановлює відповідальності за ненадання документів на товари, які не знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), тому висновки відповідача про те що таке ненадання є порушенням суперечать чинному законодавству.
Щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209420705.
Відповідно до п. 85.6. статті 85 ПК України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акту в ньому вчиняється відповідний запис.
Таким чином, належним доказом вчинення платником податку порушення вимог п.85.2 ст.85 ПК України є виключно акт про відмову платника податків надати документи.
Представники контролюючого органу під час здійснення перевірки не вручали запит про надання документів саме позивачу та не складали актів про відмову саме позивача надати копії документів, що належать та пов'язані з предметом перевірки в порядку, визначеному п. 85.6. статті 85 ПК України.
Таким чином, позивач, який дізнався про факт проведення перевірки вже після її проведення (оскільки не був присутній в цей час в м. Київ) не вичиняв правопорушення передбачене п. 121.1. ст. 121 ПК України, а тому податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 01.08.2024 № 0209420705, є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою судді від 20.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому вказує на таке.
В основу проведення фактичної перевірки позивача відповідачем покладено підпункт 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
Згідно з пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться у разі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування.
На підтвердження наявності підстав для проведення фактичної перевірки до відзиву на позовну заяву відповідач долучає доповідну записку управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві № 1127/26-15-07-07-00-12 від 13.06.2024, у якій зазначено про те, що до ГУ ДПС у м. Києві надійшло звернення від споживача від 10.06.2024 (вх. № С/832/ЕЗ від 12.06.2024) щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою «ЯБКО».
З урахуванням наведеного звертає увагу суду на те, що доповідна записка ГУ ДПС у м. Києві № 1127/26-15-07-07-00-12 від 13.06.2024 містить інформацію про звернення від ОСОБИ_1 щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що відповідно до пп.80.2.3 п.80.2 ст.80 ПК України є підставою для проведення фактичної перевірки.
За таких обставин вважає, що вищенаведений наказ складений з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому посилання позивача у позовній заяві на протиправність наказу і як наслідок незаконність проведення такої перевірки є безпідставними.
Перевіркою встановлено порушення вимог:
- пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР (сума фінансових санкцій 265 286,38 грн);
- пункту 85.2. статті 80 ПК України, а саме: не надання у повному обсязі документів, що відносяться до перевірки (сума фінансових санкцій 2 040 грн).
Щодо порушення пункту 12 статті 3 Закону № 265/95-ВР відповідач вказує таке.
В ході проведення перевірки відповідно до баз даних ДПС України СОД РРО через ПРРО фіскальний № 4000856862 в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 29.05.2024 (відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14, додаток додається) встановлено факт продажу товарів на загальну суму 52 477 грн., які не обліковані у встановленому законодавством порядку, а саме:
- 29.05.2024 о 15:03 год було реалізовано телевізор 55 PHILIPS 55OLED718/12 за ціною 51 479 грн, кріплення для ТВ з кутом нахилу 2Е Sou 32-70 за ціною 499 грн кабель 2Е HDMI (AM/AM) 2.0 Slim Hight Speed Aluminum 3м black за ціною 499 грн.
14.06.2024 ФОП ОСОБА_1 через представника продавця Балашова А. В. до перевірки було надано Договір комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 01.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року у яких не відображено облік проданих товарів відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14.
14.06.2024 ФОП ОСОБА_1 через представника продавця Балашова А. В. до перевірки було надано Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (2 шт), Договори про співпрацю від 18.05.2024 (2 шт), пояснення (2 шт), х-звіт, Договір комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 01.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка складається із 9 стовпців.
В той же час перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на 14.06.2024, тобто на початку перевірки.
У зв'язку з чим, позивачем було внесено зміни до форми обліку та додатково додані первинні документи щодо надходження у продаж товарів датою до початку перевірки.
21.06.2024 ФОП ОСОБА_1 через представника продавця ОСОБА_2 до перевірки додатково було надано Акт приймання-передачі товару від 29.04.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29- 04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка складається із 34 стовпців.
Крім того, у формі ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року наданій 14.06.2024 у графі (стовпці) 8 зазначений Чек № 0101 від 14.06.2024, а у формі ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року наданій 21.06.2024 у графі (стовпці) 8 уже було зазначено Акт приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024.
Такі дії платника податків не спростовують фактів виявлених порушень, а додатково підтверджують їх.
Щодо порушення пункту 85.2 статті 80 ПК України вказує на таке.
За змістом абзацу 1 пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві у зв'язку з проведенням фактичної перевірки було надано позивачу запит про надання документів, а вказані у даному запиті документи необхідно було надати до перевірки до 14:00 год. 17.06.2024 особисто посадовим особам, які здійснювали перевірку. Однак, копії (оригінали) банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках за період з 24.06.2022 по 14.06.2024 у визначений у запиті термін надано не було.
Факт ненадання таких документів засвідчено посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві в підпункті 2.2.11 Акту фактичної перевірки від 21.06.2024 № 71089/26/15/07/2594006396.
Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та іншої статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 040 грн. за дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за те саме порушення.
У відповіді на відзив представник позивача вказує на те, що звернення споживача від 10.06.2024 (вх. ГУ ДПС у м. Києві від 12.06.2024 №С/832/У3), який поданий із відповідачем із відзивом на позов, фактично не містить даних щодо особи скаржника (прізвища, імені, по-батькові, місця проживання громадянина). Звернення, якщо перекласти на просту людську мову зводиться до одного простого речення: «В інтернеті є реклама продавця техніки «Ябко», я колись купляв наушники і телефон, мені не видали чеків, і так в 10 магазинах».
Вважає, що звернення не тільки не містить посилань на конкретні порушення законодавства, воно не містить жодної інформації, яка б взагалі хоча б опосередковано свідчила про порушення платником податків (позивачем) установленого порядку проведення розрахункових операцій.
В поданому відзиві відповідач зазначає, що перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки, однак не надає жодного документу, який це підтверджує. Тобто, ні в акті перевірки, ні у відзиві на позовну заяву відповідач не зазначає які саме товари були у продажу станом на початок перевірки, а які були реалізовані, час коли вони були реалізовані, тощо.
Отже, позивач, на початок перевірки надав всі документи, які підтверджують облік та походження товарів, висновки відповідача про те, що перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки, не доведено та не підтверджується наданими відповідачем документами.
З огляду на вищевикладене, з огляду на проведення розрахункових операцій через РРО/ПРРОЮ до суб'єкта не можуть застосовані санкції передбачені статтею 20 Закону № 265/95-ВР.
В судових засіданнях представники сторін підтвердили свої позиції викладені в письмових заявах по суті справи.
Вирішуючи дану адміністративну справу судом взято до уваги наступне.
Працівниками Головного управління ДПС у м. Києві проведено фактичну перевірку магазину «Ябко», за місцем здійснення господарської діяльності позивачем та складено Акт фактичної перевірки № 010055 від 24.06.2024, реєстраційний № 7109426/15/07/3594006396 (Акт перевірки).
Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 12 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»; пункту 85.2. статті 80 ПК України, а саме: не надання у повному обсязі документів, що відносяться до перевірки.
Не погоджуючись з висновками перевірки, позивачем було подано заперечення на Акт перевірки у ГУ ДПС у м. Києві.
07.08.2024 позивачем податків отримано від ГУ ДПС у Волинській області податкові повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209410705, яким до позивача на підставі статті 20 Закону № 265/95 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 263 246,38 грн, та № 0209420705, яким до позивача на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 та пункту 121.1 статті 121 ПК України застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 040 грн.
Позивачем подано скаргу до Державної податкової служби України на оскаржувані ППР, за результатами розгляду якої прийнято рішення № 30955/6/99- 00-06-03-02-06 від 15.10.2024, яким податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення.
Не погодившись з такими діями податкового органу позивач звернувся до суду із даним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що підставою проведення фактичної перевірки став наказ ГУ ДПС у м. Києві від 13.06.2024 № 4140-п «Про проведення фактичних перевірок» платників податків згідно доданого переліку, серед яких магазин «Ябко», за адресою: м. Київ, пр. Романа Шухевича, 2Т, з метою здійснення контролю за дотриманням суб'єктами господарювання порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій та дозвільних документів, вимог законодавства щодо встановлення державою фіксованих цін, граничних цін та граничних рівнів торговельної надбавки (націнки), виданий на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України.
В свою чергу, в ході розгляду справи встановлено, що фактичною підставою для винесення вказаного наказу слугувала доповідна записка управління фактичних перевірок ГУ ДПС у м. Києві № 1127/26-15-07-07-00-12 від 13.06.2024, у якій зазначено про те, що до ГУ ДПС у м. Києві надійшло звернення від споживача від 10.06.2024 (вх. № С/832/ЕЗ від 12.06.2024) щодо можливих порушень при проведенні розрахунків за товари у торговій мережі під торговою маркою «ЯБКО».
За приписами підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, на підставі письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, у тому числі незабезпечення можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, касових операцій, патентування або ліцензування.
Відповідачем було подано до суду копію звернення фізичної особи (споживача) до керівника ГУ ДПС у м. Києві, відповідно до змісту якого заявник вказує на те, що неодноразово купував товари в магазинах мережі «ЯБКО» у місті Києві і ці товари були йому продані без чеків, та просить провести перевірки та проінформувати його про результати. При цьому, також просить нікого не повідомляти про себе.
При досліджені вказаного звернення встановлено, що персональні дані споживача механічно приховані при копіюванні звернення. Відтак, суд не бере до уваги доводи представника позивача щодо анонімності звернення споживача.
Аналізуючи зміст звернення, суд дійшов висновків, що споживачем надано достатньо відомостей щодо можливих порушень закону в сфері встановленого порядку проведення розрахункових операцій з боку торгівельної мережі «ЯБКО» у місті Києві, для реагування з боку податкових органів шляхом проведення фактичних перевірок відповідних суб'єктів господарювання.
Таким чином, доводи позивача щодо безпідставності проведення фактичної перевірки магазину «Ябко», в якому здійснює господарську діяльність позивач, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи.
Також суд звертає увагу, що саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної виїзної або фактичної перевірки.
Відтак, допустивши посадових осіб ГУ ДПС у м. Києві до проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 13.06.2024 № 4140-п, позивач фактично погодився з законністю проведення перевірки.
Таким чином, суд не приймає доводи позивача про незаконність перевірки як підставу для визнання протиправним та скасування рішення податкового органу винесеного за висновками такої перевірки.
Щодо виявленого порушення суд зазначає таке.
Оскаржуваним у справі податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2024 № 0209410705 до позивача застосовано штрафні санкції передбачені статтею 20 Закону № 265/95.
Вказаною нормою передбачено, що до суб'єктів господарювання, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, та/або не надали під час проведення перевірки документи, які підтверджують облік товарів, що знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті), за рішенням контролюючих органів застосовується фінансова санкція у розмірі вартості таких товарів, які не обліковані у встановленому порядку, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З наявної в матеріалах справи копії Акту перевірки, вбачається, що посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві в частині виявленого порушення, яке охоплюється диспозицією статті 20 Закону № 265/95, відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024 встановлено факт продажу товарів на загальну суму 52 477,00 грн, зокрема телевізор 55 PHILIPS 55OLED718/12 за ціною 51 479 грн, кріплення для ТВ з кутом нахилу 2Е Sou 32-70 за ціною 499 грн кабель 2Е HDMI (AM/AM) 2.0 Slim Hight Speed Aluminum 3м black за ціною 499 грн.
При цьому, 14.06.2024 продавцем було надано перевіряючим Договір комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, Акт приймання-передачі товару від 01.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024 та Форму ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року у яких не відображено облік проданих товарів відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024.
Пізніше, 21.06.2024 продавцем надано перевіряючим іншу редакцію Форми ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, яка за змістом відрізнялась від наданої 21.06.2024 форми.
Так, в наданій 21.06.2024 формі додатково обліковано товар на підставі Акту приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, на загальну суму 210 769,38 грн, який був відсутній у наданій 14.06.2024 формі.
З досліджених в судовому засіданні копіях Форми ведення обліку товарних запасів за квітень-червень 2024 року, як в редакції від 14.06.2024 так і в редакції від 21.06.2025 відсутній товар реалізований відповідно до фіскального чека № Pu1NzoWZH14 від 29.05.2024 на загальну суму 52 477,00 грн.
Таким чином, висновки податкового органу про факт реалізації товарів, які не обліковані у встановленому порядку, на загальну суму 52 477,00 грн підтверджено належними доказами.
Водночас, Актом перевірки встановлено таке.
«…перевіркою виявлено факти продажу через ПРРО товарів, які не були відображені в первинних документах, внесених до форми обліку товарних запасів станом на дату початку перевірки.
У зв'язку з чим, платником податків внесено зміни до форми обліку та додатково додані первинні документи щодо надходження у продаж товарів датою до початку перевірки. Такі дії платника податків не спростовують фактів виявлених порушень, а додатково підтверджують їх.
Таким чином, перевіркою встановлено факти наявності у продажу станом на 14.06.2024 та продажу товарів не облікованих у встановленому законодавством порядку на загальну суму 210 769,38 грн відповідно до акту приймання-передачі товарів до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від ФОП ОСОБА_3 від 10.06.2024 б/н».
З наведених відомостей не вбачається за можливе встановити, з метою надання судової оцінки, фактичні обставини, що містять склад правопорушення.
Так, Актом перевірки не встановлено який саме товар, в яких кількостях та якою вартістю було виявлено за місцем реалізації, як цей товар співвідноситься з товаром переданим позивачу згідно актів прийому-передачі до договорів комісії загалом та згідно Акту приймання-передачі товару від 10.06.2024 до Договору комісії № ВД-29-04-24-ХВ від 29.04.2024, на загальну суму 210 769,38 грн зокрема.
Також неможливо встановити факт продажу чи зберігання якогось конкретного товару, який очевидно має індивідуально вираженні характеристики, які б дали можливість співвіднести цей товар з наданими первинними документами, в тому числі з наданими продавцем формами ведення обліку товарних запасів.
Таким чином, Акт перевірки не містить доказової інформації щодо порушення позивачем порядку обліку товарів на суму 210 769,38 грн.
У акті, складеному за наслідками перевірки, повинні фіксуватись лише ті порушення, які достеменно підтверджені доказами (документами, поясненнями тощо) у обсязі, що дозволяє беззаперечно стверджувати про виявлені факти.
При цьому, такі докази не мають носити суперечливий характер, допускати неоднозначне тлумачення. Важливість відображення (фіксації) у акті, складеному за наслідками проведеної уповноваженим органом перевірки, достовірної і повної інформації обумовлено тим, що такий документ є підставою для застосування фінансових санкцій та становить основну частину доказової бази при розгляді справи про накладення штрафу.
Отже, контролюючий орган, під час здійснення фактичної перевірки в межах наданої компетенції, повинен був перевірити і з'ясувати усі обставини, які охоплювались предметом перевірки, а також підтвердити такі належними та допустимими доказами.
З дослідженого в судовому засіданні, Акту перевірки вбачається, що він не містить вичерпної інформації щодо фактів та обставин, які підтверджують та доводять наявність вини платника податків з детальним їх описом та дослідженням інформації, яка підтверджує наявність вини платника податків; чіткого та однозначного фіксування виявленого порушення платником податків податкової дисципліни з посиланням на конкретні норми та підтвердженого фактичними обставинами.
Відповідно до приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване у справі податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209410705 винесено без встановлення ГУ ДПС у Волинській області усіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення, тобто обґрунтовано, а, відтак, є протиправним та підлягає до скасування в частині застосування до позивача фінансових санкцій в сумі 210 769,38 грн.
Щодо податкового повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209420705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 2 040 грн, суд зазначає таке.
За змістом абзацу 1 пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.
Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві у зв'язку з проведенням фактичної перевірки було надано позивачу запит про надання документів, а вказані у даному запиті документи необхідно було надати до перевірки до 14:00 год. 17 червня 2024 року особисто посадовим особам, які здійснювали перевірку.
З наявної у справі копії вказаного запиту, вбачається, що він був отриманий 14.06.2024 продавцем магазину.
Однак, копії (оригінали) банківських виписок про рух коштів на банківських рахунках за період з 24.06.2022 по 14.06.2024 надано не було. Ці обставини не заперечуються позивачем.
Відповідно до пункту 121.1 статті 121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та іншої статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 ПК України строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2040 грн. за дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за те саме порушення.
Відповідачем подано до суду копію податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18.07.2024 № 0196570705, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення пункту 85.2 статті 85 ПК України.
Таким чином, оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 01.08.2024 № 0209420705 винесено у повній відповідності до фактичних обставин та приписів чинного законодавства, що свідчить про його правомірність.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області шляхом визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 210 769,38 грн.
Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції № 149 від 22.11.2024.
Інших судових витрат учасниками справи не заявлено.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною третьою наведеної норми встановлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, оскільки адміністративний позов носить майновий характер та його задоволено частково, то пропорційно до стягнення підлягає сплачений судовий збір в сумі 962, 30 грн.
Керуючись статтями 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС України у Волинській області від 01 серпня 2024 року № 0209410705 в частині застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фінансових санкцій в сумі 210 769,38 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 962 (дев'ятсот шістдесят дві) гривні 30 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ф.А. Волдінер
Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2025 року.