22 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2640/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправними дії щодо відмови у виплаті недоодержаної пенсії чоловіка - ОСОБА_2 після його смерті в розмірі 162 966 грн 92 коп. на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №140/10693/21;
2) зобов'язати виплатити недоодержану пенсію чоловіка - ОСОБА_2 після його смерті в розмірі 162 966 грн 92 коп. на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2021 року у справі №140/10693/21.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дружина позивача ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії у разі втрати годувальника відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №140/10693/21, яке набрало законної сили 07.01.2022, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 21.07.2021 №33/23-1274д із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Позивач зазначає, що її чоловік померла ІНФОРМАЦІЯ_1 і після його смерті ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги за законом.
Із листа Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 09.02.2022 за вих. №0300-0202-8/6911 позивачу відомо, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду по справі №140/10693/21 від 07.12.2021, ГУ ПФУ у Волинській області було проведено перерахунок пенсії мого покійного чоловіка ОСОБА_2 . Заборгованість із пенсійних виплат по цьому рішенню суду за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 становить - 162 966,92 грн.
В січні 2025 року позивач звернулась у ГУ ПФУ у Волинській області із письмовою заявою, щодо виплати ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , та як члену сім'ї, недоотриманої за його життя суми пенсії на загальну суму - 162 966,92 грн.
До цієї заяви позивачем були додані усі необхідні документи; а саме : копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія довідки із місця проживання; копія мого паспорта та копія довідки РНОКПП.
13.02.2025 представник відповідача письмовим листом за вих. №2057-827/У-02/8-0300/25 повідомило позивача, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/10693/21 від 07 грудня 2021 року проведено перерахунок пенсії покійному чоловіку ОСОБА_2 . При зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім'ї), визначених у статті 61 Закону України №2262, недоодержанні суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2.
Крім того, представником ГУ ПФУ у Волинській області зазначено, що позивач має право вирішити це питання в судовому порядку.
Позивач вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті недоодержаних сум пенсії померлого чоловіка, оскільки вона є особою, яка має право на отримання суми пенсії, яка підлягала виплаті ОСОБА_2 як одержувач пенсії у разі втрати годувальника, і залишилась недоодержаною у зв'язку із його смертю.
З наведених підстав просить позов задовольнити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Представник відповідача у відзиві на позовну заяву позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала. В обґрунтування своє позиції зазначила, що кошти, нараховані за життя ОСОБА_2 на виконання рішень суду, входять до складу спадщини, при цьому жодних доказів на підтвердження такої обставини позивач не надав. Зокрема, не надано доказів про те, що нотаріус видав позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачалося б, що до складу спадщини включено кошти у вигляді недоотриманої пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/10693/21.
З наведених підстав представник позивача просила в задоволенні позову відмовити.
У відповіді на відзив позивач заперечує проти тверджень представника відповідача, викладених у відзиві, з підстав зазначених в адміністративному позові. Просила позовні вимоги задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії у разі втрати годувальника з листопада 2022 року, відповідно до Закону №2262.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №140/10693/21, яке набрало законної сили 07.01.2022, зобов'язано ГУ ПФУ у Волинській області з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії (з урахуванням раніше виплачених сум) відповідно до статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Волинській області» від 21 липня 2021 року №33/23-1274д із обов'язковим урахуванням розмірів щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
ОСОБА_2 - чоловік позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24.10.2022 серія НОМЕР_1 (а.с. 11).
ОСОБА_1 в січні 2025 року звернулась у ГУ ПФУ у Волинській області із письмовою заявою, щодо виплати мені - ОСОБА_1 , як дружині померлого пенсіонера ОСОБА_2 , як члену сім'ї, недоотриманої за його життя суми пенсії на загальну суму - 162 966,92 грн.
До цієї заяви позивачем були додані усі необхідні документи; а саме : копія свідоцтва про реєстрацію шлюбу; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_2 ; копія довідки із місця проживання; копія мого паспорта та копія довідки РНОКПП.
Проте, листом від 13.02.2025 №2057-827/У-02/8-0300/25 ГУ ПФУ у Волинській області повідомило позивача, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/10693/21 від 07 грудня 2021 року проведено перерахунок пенсії покійному чоловіку ОСОБА_2 . При зверненні у встановленому порядку осіб (членів сім'ї), визначених у статті 61 Закону України №2262, недоодержанні суми підлягають виплаті без заміни сторони у виконавчому провадженні, за рахунок коштів та у порядку черговості, визначених відповідно до пункту 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року №21-2.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини 1статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
В силу правового регулювання, визначеного статтею 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 за №1058-ІV (далі -Закон №1058-ІV) сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.
Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
У разі звернення кількох членів сім'ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.
У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Схоже правове регулювання визначено в статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-ХІІ (далі - Закон №1788-ХІІ), зокрема, суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Вказане кореспондується із положеннями статтею 1227 Цивільного кодексу України, якими установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомогу зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-ХІІ.
За приписами частин 1-3 статті 61 Закону №2262-ХІІ суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 за №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі по тексту також Порядок №3-1).
Відповідно до пункту 4 Порядку №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Таким чином, статтею 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» як і пункту 4 Порядку №3-1 визначено спеціальний механізм виплати пенсії в разі смерті пенсіонера, який отримував пенсію цього Закону, і залишилися недоодержаними.
Вказаний закон і підзаконний нормативно-правий акт є спеціальними щодо інших норм законодавства України (наприклад, статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», статті 91 Закону України «Про пенсійне забезпечення» тощо), і виключно вказаними нормами регламентовано порядок «виплати» сум пенсії, які залишилися недоодержаними у зв'язку з смертю пенсіонера з числа військовослужбовців, членам його сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Повертаючись до фактичних обставин справи, суд зазначає наступне.
Згідно із свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_2 від 19.03.1983 (а.с.10), ОСОБА_1 являється дружиною померлого ОСОБА_2 .
На день смерті ОСОБА_2 проживала разом з ним, як член його сім'ї, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданої Володимирською міською Волинської області, Комунальне підприємство «Інформаційно-розрахунковий центр».
ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії у разі втрати годувальника, відповідно до Закону №2262.
Відповідно до листа від 09.02.2022 №0300-0202-8/6911 сума не виплаченої пенсії ОСОБА_2 складає 162 966,92 грн.
Стосовно тверджень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, щодо не надання доказів про те, що нотаріус видав ОСОБА_1 , дружині ОСОБА_2 , свідоцтво про право на спадщину за законом, з якого вбачалося б, що до складу спадщини включено кошти у вигляді недоотриманої пенсії на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/10693/21 від 07.12.2021 в сумі 162 966,92 грн, суд зазначає наступне.
У постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, сформульовано висновок про те, що «у разі переходу до членів сім'ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв'язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім'ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя».
Такий висновок Верховного Суду стосується випадків, коли члени сім'ї пенсіонера або особа, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому ч. 1 ст. 52 Закону №1058-IV та ч. 1 ст. 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера (ч. 2 ст. 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб'єктом владних повноважень рішення з цього питання.
Виходячи з викладеного, ч.1 ст.61 Закону №2262-ХІІ запроваджено спеціальне правило, в силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера з числа військовослужбовців не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера, дружині (чоловіку) померлого пенсіонера та членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, навіть якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1 затверджено «Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Згідно із пунктом 4 «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, заява про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подається членом його сім'ї до органів, що призначають пенсію, за місцем перебування на обліку померлого пенсіонера.
Статтею 1227 Цивільного кодексу України установлено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Отже, згідно з наведеними приписами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суми недоодержаної пенсії виплачуються членам сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, а батьки і дружина (чоловік) мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Таке саме право мають також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Разом з тим, оспорювана сума підлягає виплаті належному заявнику (заявникам), якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та незалежно від періоду, за який нараховано недоодержані суми, що було дотримано позивачем.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 в силу положень частини 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» має право на одержання суми пенсії, що підлягали виплаті її чоловікові ОСОБА_2 і які залишилися неодержаними у зв'язку з її смертю.
Суд зауважує, що нарахована і недоодержана пенсія на виконання судового рішення, не змінює її правову природу.
Згідно статті 8 Закону №2262-ХІІ виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, особам, які мають право на пенсію згідно з цим Законом, забезпечується за рахунок коштів державного бюджету.
Статтею 1291 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Одним з основних принципів/засад адміністративного судочинства, згідно з пунктом 5 частини 3 статті 2 КАС України є обов'язковість судового рішення.
Також відповідно до статей 14 та 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом
Неповне і несвоєчасне нарахування та виплата належного розміру пенсії ОСОБА_2 за період 01.12.2019 по 31.01.2022 в загальному розмірі 162 966,92 гривень є очевидною і встановленою обставиною.
Право на такі недоплачені суми пенсії відновлено ОСОБА_2 за його життя рішенням суду. Тривале виконання Управлінням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №140/10693/21, яке набрало законної сили 21.01.2022, стало продовженням порушення його прав, так як остання за життя правомірно очікувала на виконання рішення в розумний строк.
В контексті порушеного питання суд вважає за необхідне звернути увагу на ключову відмінність між приписами Законів №2262-ХІІ, №1788-ХІІ та №1058-ІV, а саме
по перше, відповідно до Закону №2262-ХІІ «суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини», «зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера»;
по друге, відповідно до Закону №1788-ХІІ «суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини», «зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшли не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера»;
по третє, відповідно до Закону №1058-ІV «у разі не звернення особами за виплатою суми пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, така сума пенсії, входить до складу спадщини».
Аналіз коментованих законів свідчить про різне правове регулювання одних і тих же правовідносин, які пов'язані з «неодержаними сумами пенсій у зв'язку з смертю пенсіонера», зокрема:
- у випадку із неодержаними сумами пенсій, нарахованої за правилами Закону №1058-ІV, недотримання шести місяців з дня відкриття спадщини на звернення особами за виплатою суми пенсії, така обставина має наслідком включенням таких сум пенсій до складу спадщини;
- у випадку із неодержаними сумами пенсій, нарахованої за правилами Закону №2262-ХІІ, законодавцем не передбачено взагалі можливості на включення таких сум пенсій до складу спадщини, в той час як положеннями статтею 1227 Цивільного кодексу України зазначена можливість визначна;
- у випадку із неодержаними сумами пенсій, нарахованої за правилами Закону №2262-ХІІ, такі суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, при цьому, недотримання такої умови щодо пенсії Закону №1058-ІV не позбавляє права особи на включення зазначених до складу спадщини;
- у випадку із неодержаними сумами пенсій, нарахованої за правилами Закону №1788-ХІІ, відсутність своєчасного подання заяви протягом шести місяців з дня смерті пенсіонера, або відсутності належного членам його сім'ї, має наслідком входження такої пенсії до складу спадщини.
Слід констатувати, що у відношенні до пенсій, недоодержаних у зв'язку з смертю пенсіонера військовослужбовця чи прирівняних до них осіб, якому така нарахована відповідно до Закону №2262-ХІІ, в порівнянні із аналогічними положеннями Законів №1788-ХІІ та №1058-ІV, законодавством встановлено найбільш несприятливі і звужені правила осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Членам сім'ї та особам, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника, перелік яких визначений Законами №1788-ХІІ та №1058-ІV, надано суттєві переваги у правах над такою ж категорією осіб, що передбачена Законом №2262-ХІІ, у питаннях виплати сум пенсій осіб, які підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, в тому числі питанні недотримання шестимісячного строку на звернення за такою пенсією.
Частинами 1 і 2 статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» від 06.09.2012 за №5207-VI (надалі по тексту також Закон №5207-VI) відповідно до Конституції України, загальновизнаних принципів і норм міжнародного права та міжнародних договорів України всі особи незалежно від їх певних ознак мають рівні права і свободи, а також рівні можливості для їх реалізації.
Форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.
За приписами частини 1 статті 4 Закону №5207-VI дія цього Закону поширюється на відносини між юридичними особами публічного та приватного права, місцезнаходження яких зареєстровано на території України, а також фізичними особами, які перебувають на території України.
Дія цього Закону, поряд з іншим, поширюється на такі сфери суспільних відносин як соціальний захист (абзац 8 частини 2 статті 4 Закону №5207-VI).
Формами дискримінації, як визначено в частині 1 статті 5 Закону №5207-VI, серед іншого є - непряма дискримінація.
Згідно приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 8 частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (частини 1, 2 статті 77 КАС України).
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд за правилами статті 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні .
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що дії Головного управління ПФУ в області, щодо відмови ОСОБА_1 у виплаті пенсії в розмірі 162 966,92 гривень, які підлягали виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №140/10693/21 і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю, є протиправними.
Як наслідок, суд дійшов висновку, що ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію в розмірі 162 966,92 гривень, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 у справі №140/10693/21, і залишилася недоодержаною у зв'язку з його смертю.
Підсумовуючи свої висновки, суд вважає, що позов належить задовольнити.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 1 211,20 грн, сплачений згідно з квитанцією від 11.03.2025.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії чоловіка ОСОБА_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по справі №140/10693/21 після його смерті.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області виплатити ОСОБА_1 недоодержану пенсію чоловіка ОСОБА_2 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 07.12.2021 по справі №140/10693/21 після його смерті.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя В.В. Дмитрук