м. Вінниця
22 квітня 2025 р. Справа № 120/4060/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олени Степанівни, розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 )
про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В межах цієї позовної заяви позивачем заявлено такі вимоги:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві в період з 13.03.2020 по 11.01.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 у № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачеві перерахунок грошового забезпечення за період з 13.03.2020 по 11.01.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної та додаткової відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44.
Ухвалою суду від 31.03.2025 дану позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо періоду з 19.07.2022 по 11.01.2023 із наданням належних та допустимих доказів поважності причин його пропуску.
10.04.2025 за вх.№23198/25 до суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено уточнено позовну заяву.
Відповідно до уточненої позовної заяви позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачеві в період з 13.03.2020 по 18.07.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, одноразової грошової допомоги при звільнені, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2001 № 44;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачеві перерахунок грошового забезпечення за період з 13.03.2020 року по 18.07.2022 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, компенсації невикористаної щорічної основної відпустки, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" станом на 01.01.2022, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо відмови у видачі позивачеві оновленої довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розміру грошового забезпечення з урахуванням розмірів посадового окладу, окладу за військовим званням, які визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704;
- зобов'язати відповідача видати на ім'я позивача оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, що враховується для перерахунку пенсії заявника, з урахуванням перерахунку грошового забезпечення, відповідно до вимог ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, в тому числі процентної надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби), доплати, підвищення)) та премії у відсотках, встановлених станом на день звільнення за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом за 1 січня відповідного календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого на 01 січня відповідного календарного року) на відповідні тарифні коефіцієнти, та провести їх виплату, з урахуванням раніше виплачених сум за відповідною або аналогічною посадою, з якої його було звільнено з військової служби, для здійснення обчислення та перерахунку з дня звільнення пенсії та подати до відповідного Головного управління Пенсійного фонду України вказану довідку.
З наведеного слідує, що позивачем уточнено позовні вимоги шляхом зміни періоду, за який він просить перерахувати грошове забезпечення, в межах, на які не поширюються приписи нової редакції ст. 233 Кодексу законів про працю України в частині строку звернення до суду.
При цьому позивачем подано й заяву про поновлення строку звернення до суду щодо вимог про нарахування та виплату в період з 13.03.2020 по 11.01.2023 грошового забезпечення.
Така процесуальна поведінка свідчить про невизначеність правової позиції позивача та суперечливість заяви про усунення недоліків позовної заяви.
Крім того, суд наголошує, що доповнення первісної позовної заяви вимогами щодо видачі довідки є одночасною зміною предмету та підстав позову.
Згідно приписів ч. 1 ст. 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Таким чином, законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
За змістом положень ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, якщо вони пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Зміна предмету адміністративного позову здійснюється шляхом заміни одних позовних вимог іншими, доповненням позовних вимог новими, вилученням деяких із позовних вимог, пред'явленням цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Доповнення позовних вимог новими відбувається, шляхом зміни предмету позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.
При цьому, підставою позову є обставини (фактична підстава) і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з відповідними позовними вимогами до відповідача. Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: 1) заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими; 2) доповнення фактичних чи правових підстав новими; 3) вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав.
Тобто зміна (доповнення) підстав позову - це зміна (доповнення) обставин, на яких ґрунтується вимога позивача, фактичних та/або юридичних.
Водночас, загальноприйняте тлумачення терміну/дії "зміна" передбачає зміну чого-небудь чимось іншим, перетворення чогось у дещо інше, наприклад, відносно даної ситуації, передбачає зміну (заміну) предмету позову іншим предметом, а не фактичне формування в рамках існуючого позову іншого (додаткового/нового) позову, що забезпечує при здійсненні адміністративного процесу дотримання принципу правової визначеності по відношення до всіх учасників процесу, як складової принципу верховенства права.
Тобто, під зміною предмету позову розуміється заявлення інших вимог, замість раніше визначених, при збереженні раніше існуючих підстав позову. Заявлення нових (додаткових) вимог не є зміною предмету позову, а є заявленням нових вимог, що не допускається за правилами ст. 47 КАС України.
Відтак, подання відповідної заяви не повинно призводити до заявлення по суті нового адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд вважає доповнення позовних вимог таким, що не підлягає прийняттю.
За наведених обставин суд констатує, що недоліки позовної заяви позивачем не усунуто.
З огляду на те, що недоліки позовної заяви не усунені та з метою недопущення порушення прав та інтересів позивача та забезпечення права доступу до правосуддя, суд вважає за необхідне продовжити позивачеві строк для усунення недоілків.
Так, позивачеві необхідно чітко визначити свою правову позицію та відповідно: або подати належним чином оформлену уточнену позовну заяву без заявлення клопотання про поновлення строку звернення до суду, або подати клопотання про поновлення строку звернення до суду та належно обґрунтувати причини пропуску такого строку. Суд наголошує, що подання одночасно обох документів із взаємовиключним змістом є неприпустимим.
Суд звертає увагу позивача, що у разі не усунення недоліків, суд у відповідності до положень ст. 169 КАС України змушений повернути позов особі, що його подала.
Керуючись ст. 133, 160, 161, 169, 171, 248, 256 КАС України, суд
Продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 доВійськової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Надати позивачеві 7-денний строк, з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви у спосіб, зазначений в мотивувальній частині ухвали.
Дану ухвалу направити позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна