Провадження № 33/821/242/25 Справа № 712/11142/24 Категорія: ч.1 ст.483 МК УкраїниГоловуючий у І інстанції Кончина О. І. Доповідач в апеляційній інстанції Биба Ю. В.
18 квітня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Биба Ю.В., за участі заступника начальника відділу боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Черкаської митниці Горбенко О. та захисника ОСОБА_1 - адвоката Юдіна В.С., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення № 712/11142/24 за апеляційною скаргою представника Черкаської митниці Горбенко О. на постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2025 року, якою щодо
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , дозвіл на проживання № НОМЕР_2 ,
закрито провадження на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.483 Митного кодексу України,
Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 14.03.2025 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 483 МК України закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Згідно з протоколом про порушення митних правил № 0037/90200/24 від 23.07.2024 в зоні діяльності Львівської митниці пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» громадянин України ОСОБА_3 ввіз на митну територію України транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ).
Як підставу для ввезення вказаного транспортного засобу та його подальшого оформлення в митний режим імпорту громадянином Євгенієм Болоховцем митним органам України було надано комерційний рахунок від 11.04.2024 відповідно до якого транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ) було продано громадянином ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ) громадянці України ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) за ціною у 13 700,00 євро (576169,94 грн. за курсом НБУ 42,0562 грн/євро станом на 18.04.2024).
22.04.2024 зазначений товар було доставлено до Черкаської митниці та за митною декларацією типу ІМ40ДЕ №UA902040/2024/402893 (MRN: 24UA902040402893U6) на підставі комерційного рахунку від 11.04.2024 задекларовано в митний режим імпорту (випуску для вільного обігу) за ціною у 13 700,00 євро.
В подальшому, відповідно до інформації митних органів Федеративної Республіки Німеччини від 13.06.2024 №Z 4663 - 2024.UA.800070 - DVIII.А.22, доведеної до Черкаської митниці листом Департаменту міжнародної взаємодії Державної митної служби України від 28.06.2024 №26/26-04/7/1531 встановлено, що вивезення вказаного транспортного засобу з території Федеративної Республіки Німеччини здійснено на підставі митної декларації MRN: 24DE885331468142B8. Згідно зазначеної митної декларації відправка вказаного транспортного засобу була здійснена компанією AVANGARD MOTORS (Schonhengststr. 10, Ebern, 96106, DE) на адресу громадянки України ОСОБА_5 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_4 ) за ціною у 21100,00 євро на комерційних умовах EXW-Ebern (887385,82 грн за курсом НБУ 42,0562 грн/євро станом на 18.04.2024).
За таких обставин вбачається, що наданий митним органам України комерційний рахунок від 11.04.2024 містить неправдиві відомості щодо продавця та ціни транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ), необхідної для визначення його митної вартості.
Таким чином вважають, що ОСОБА_6 , в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 Митного кодексу України, 18.04.2024 через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ) вартістю 21100,00 євро (887385,82 грн за курсом НБУ 42,0562 грн/євро станом на 18.04.2024) з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення комерційного рахунку від 11.04.2024, що містив неправдиві відомості щодо продавця та ціни, яка необхідна для визначення митної вартості вказаного товару.
Приймаючи рішення про закриття провадження суд першої інстанції виходив з того, що під час судового розгляду не встановлено, що ОСОБА_3 під час митного оформлення, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не вчиняв.
При цьому, судом не встановлено даних про те, що ОСОБА_3 вчиняв будь-яку із дій, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України, чи сприяв їх вчиненню. Матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_3 виступав декларантом транспортного засобу. Натомість, як вбачається з досліджених в судовому засіданні документів, що і не заперечувалося представником митниці, ОСОБА_3 переміщував транспортний засіб на підставі доручення, тобто виступав в якості перевізника, про що зазначено і в митній декларації.
Під час судового розгляду встановлено, що ОСОБА_3 під час митного оформлення, жодних дій на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю не вчиняв.
Тобто, ОСОБА_3 був перевізником транспортного засобу, всі документи, пов'язані з реєстрацією транспортного засобу оформляла уже безпосередньо ФОП ОСОБА_7 .
Крім того, матеріали справи не містять доказів про те, що саме ОСОБА_3 вносив відомості у супровідні документи або здійснив їх підроблення, чи заявив неправдиві відомості щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, які не відповідають дійсності.
Таким чином, як митним органом, так і судом наявності умислу у ОСОБА_1 на підроблення документів чи подачу неправдивих відомостей щодо товару, які б свідчили про умисне надання неправдивих відомостей митному органу, тобто приховування товару від митного контролю встановлено не було.
Констатовано відсутність підстав вважати, що митному органу як підставу для переміщення товарів та під час їх митного оформлення подано документи, що містять неправдиві відомості щодо відправника та одержувача вищевказаних товарів, а також відомості, необхідні для визначення його митної вартості.
Таким чином, з огляду на вищенаведене, митним органом не доведено обставин вчинення ОСОБА_6 дій, спрямованих на переміщення через митний кордон України товарів з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу, як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо відправника, одержувача, ціни товару, а тому є недоведеним наявність у діях останнього об'єктивної та суб'єктивної сторони інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України.
Не погоджуючись з постановою суду представник Черкаської митниці Горбенко О. подала апеляційну скаргу в якій просила її скасувати та прийняти нову постанову, якою ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ч. 1 ст. 483 МК України, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 відсотків вартості товару - безпосереднього предмету порушення митних правил на суму 443692,91 грн. з конфіскацією транспортного засобу «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 )
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що суб'єктом відповідальності при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 483 МК України, є саме особа, що безпосередньо вчиняє процедуру переміщення товару через митний кордон України, декларуючи такий товар в пункті пропуску шляхом його пред'явлення митним органам до митного контролю та подання відповідних товарно-супрвідних документів.
В ході провадження встановлено що ОСОБА_6 , в порушення вимог ч. 1 ст. 198, ч. 2 ст. 334 МК України, 18.04.2024 через пункт пропуску «Шегині - Медика» митного поста «Мостиська» Львівської митниці через митний кордон України на митну територію України в якості товару було переміщено транспортний засіб транспортний засіб «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ), з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення комерційного рахунку від 11.04.2024, що містив неправдиві відомості щодо продавця та ціни, яка необхідна для визначення митної вартості вказаного товару.
Вважає, що дії ОСОБА_1 містять склад порушення митних правил, передбачених ч. 1 ст. 483 МК України.
Судом не надано оцінки довіреності від 05.04.2024 НТВ 975769 та відомостям зазначеним в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA902040/2024/402893 від 22.04.2024 та програмно-інформаційних комплексах Держмитслужби.
Реалізуючи домовленості з ОСОБА_5 та діючи в рамках вказаної довіреності ОСОБА_3 серед іншого здійснив дії пов'язані з безпосереднім переміщенням вказаного транспортного засобу на митну територію України, що підтверджується витягами з програмно-інформаційних комплексів Дкржмитслужби та в подальшому виступив отримувачем такого товару під час його декларування в митний режим імпорту зав митною декларацією ІМ40ДЕ № UA902040/2024/402893 від 22.04.2024
Заслухавши думку представника Черкаської митниці ДФС Горбенко О. в підтримку доводів, викладених в апеляційній скарзі, думку захисника Юдіна В.С., який заперечував проти задоволення апеляційних вимог, та просив постанову місцевого суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, які надійшли з Соснівського районного суду м. Черкаси і, обміркувавши над доводами апеляційної скарги, вважаю, що подана апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245, 252, 280 КУпАП та ст. 486, 487, 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в тому числі, про порушення митних правил, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення.
Вказаних вимог місцевим судом дотримано в повному обсязі.
Переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів поданої апеляційної скарги апеляційний суд вважає, що при розгляді даної справи, місцевим суд повно, всебічно і об'єктивно дослідив дані, що містяться в матеріалах справи, належним чином перевірив обставини, викладені у протоколі про порушення митних правил № 0037/90200/24 від 23.07.2024, дав цим обставинам належну правову оцінку та, приймаючи рішення про закриття провадження стосовно ОСОБА_1 , дійшов правильного висновку про відсутність в його діях ознак порушення митних правил та складу адмінправопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, оскільки матеріали справи не містять доказів, на підставі яких у визначеному законом порядку, було б можливо стверджувати про вчинення ОСОБА_6 дій, спрямованих на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві дані, зокрема щодо одержувача товару.
З таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 1 ст. 458 МК України передбачено, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
За змістом ст. 483 МК України об'єктивна сторона складу даного правопорушення характеризується діями, що направлені на переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, тобто з використанням спеціально виготовлених сховищ (тайників) та інших засобів або способів, що утруднюють виявлення таких товарів, або шляхом надання одним товарам вигляду інших, або з поданням митному органу як підстави для переміщення товарів підроблених документів чи документів, одержаних незаконним шляхом, або таких, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.
Таким чином, основним безпосереднім об'єктом порушення митних правил є встановлений порядок переміщення товарів через митний кордон України.
Об'єктивною стороною правопорушення є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України, тобто, активна поведінка (вчинок) особи.
Переміщення предметів із приховуванням від митного контролю - це їх переміщення через митний кордон різними шляхами, зокрема, шляхом подання до митного органу України підроблених документів, які містять неправдиві дані.
Суб'єктивна сторона передбачає наявність прямого умислу, тобто винний у скоєнні злочину чітко розуміє та усвідомлює обставини і характер незаконного переміщення товарів, предметів і речовин через митну територію України, і прагне їх ввезти на територію України з порушенням встановленого порядку чи вивезти з України.
При цьому відповідно до пункту 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил» від 03 червня 2005 року № 8, судам необхідно враховувати, що підставою для переміщення товарів через митний кордон є визначені нормативними актами документи, без яких неможливо одержати дозвіл митного органу на пропуск товарів через митний кордон. Це, зокрема, можуть бути митна декларація, контракт, коносамент, ліцензія, квота, товаросупровідні документи, дозвіл відповідних державних органів. Документами, що містять неправдиві дані, є, зокрема, такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також їх відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.
Згідно ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до роз'яснень, наведених у постанові Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року №8 "Про судову практику у справах про контрабанду та порушення митних правил" порушення митних правил, відповідальність за яке встановлена ст. 483 МК України, може бути вчинене лише умисно.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
Частиною 8 ст. 257 МК України передбачено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, у тому числі: відомості про декларанта, уповноважену особу, яка склала декларацію, відправника, одержувача, перевізника товарів і сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або іншого документа, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), а в разі якщо зовнішньоекономічний договір (контракт) укладено на підставі посередницького договору, - також про іншу, крім сторони зовнішньоекономічного договору (контракту), сторону такого посередницького договору; відомості про найменування країн відправлення та призначення; відомості про зовнішньоекономічний договір (контракт) або інший документ, що використовується в міжнародній практиці замість договору (контракту), та його основні умови; відомості, що підтверджують дотримання встановлених законодавством заборон та обмежень щодо переміщення товарів через митний кордон України; відомості про документи, передбачені частиною третьою статті 335 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
За правилами ст. 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3)нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно з ч.4 ст. 266 МК України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант.
Особа, уповноважена на декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення від імені декларанта, має такі самі обов'язки, права і несе таку саму відповідальність, що й декларант (ч.5 ст. 266 МК України).
Таким чином, власник товару підлягає відповідальності лише у тому випадку, коли він здійснював декларування товару або з метою приховування від митного контролю особисто вчиняв будь-які дії, що складають об'єктивну сторону такого порушення. При цьому таке діяння за суб'єктивною стороною характеризується прямим умислом на подання митному органу документів, що містять неправдиві дані.
При цьому, з наявних в матеріалах справи декларації вбачається, що декларантом автомобіля «VOLKSWAGEN PASSAT» (рік виготовлення - 2020, VIN: НОМЕР_3 ) є ФОП ОСОБА_7 , а відповідальним за ввезення автомобіля - AVANGARD MOTORS, тобто ОСОБА_3 не здійснював декларування автомобіля, і його митну вартість не заявляв, виконуючи обов'язки перевізника товару, умислу на переміщення транспортного засобу через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, шляхом подання митному органу як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості, тобто на порушення митних правил, передбачених ч.1 ст. 483 МК України, у нього не було, що виключає ознаку суб'єктивної сторони даного правопорушення.
Таким чином, висновки митного органу про вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 483 МК України, зроблені на підставі припущень.
Як визначено п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою, підстав для її скасування апеляційним переглядом не встановлено, а тому апеляційна скарга представника Черкаської митниці Горбенко О. задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Постанову Соснівського районного суду м. Черкаси від 14 березня 2025 року про закриття провадження щодо ОСОБА_2 на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 483 КУпАП, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника Черкаської митниці Горбенко О. - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В.Биба