Справа № 127/10964/25
Провадження № 3/127/2298/25
22.04.2025м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бернада Є.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
05.04.2025 о 13.30 год по вул. Кармелюка, 2 у м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ваз, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак його захисник не заперечував проти здійснення судового розгляду за відсутності його підзахисного.
Вирішуючи питання щодо можливості здійснення судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за доцільне зауважити, що у постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі - ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов'язковою.
Саме тому суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Заслухавши думку захисника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до такого висновку.
Згідно зі статтею 245 КпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 280 КпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту речення першого частини першої статті 251 КпАП випливає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому реченням другим частини першої статті 251 КпАП визначено, що ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд враховує, що частиною другою статті 251 КпАП регламентовано, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
З диспозиції статті 130 КпАП випливає, що відповідальність за зазначеною нормою настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто зазначеною правовою нормою встановлено альтернативні склади правопорушення: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, 2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо наявності чи відсутності в діянні ОСОБА_1 складу зазначеного вище правопорушення, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Суд вважає за доцільне зауважити, що пунктом 4 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі - Інструкція) визначені ознаки наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Такими ознаками, як слідує з наведеної Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
З наданих суду матеріалів випливає, що 05.04.2025 о 13.30 год по вул. Кармелюка, 2 у м. Вінниці ОСОБА_1 керував автомобілем марки Ваз, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, однак від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
На підтвердження обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, суду надані рапорт поліцейського (далі - Рапорт), направлення на огляд водія транспортного засобу з метою огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції (далі - Направлення) та диск із записами з нагрудних камер поліцейських (далі - Запис).
Зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення ознаки передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції як підстава для направлення особи, яка керує транспортним засобом на огляд. Відомості про те, що ОСОБА_1 були названі виявлені у нього ознаки наркотичного сп'яніння узгоджуються з оглянутим судом Записом.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у клопотанні про закриття провадження у справі здійснив посилання на незаконність здійснення зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу, як підставу для визнання матеріалів справи недопустимими доказами. Разом з тим, вище суд диспозицію правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП. Разом з тим, перевірка доводів захисника в цій частині не належить до повноважень суду під час вирішення цієї справи. Крім того, оцінюючи такі доводи захисника, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Відповідно до роз'яснень, що надані у абзаці третьому пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі ВСУ) № 14 від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» (далі - Постанова № 14) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
У абзаці четвертому пункту 27 Постанови № 14 Пленум ВСУ роз'яснив, що для притягнення до відповідальності за статтею 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Отже, твердження захисника про незаконність здійснення зупинки керованого ОСОБА_1 транспортного засобу суд оцінює критично, натомість має перевірити у цьому провадженні дотримання порядку, визначеного статтею 266 КпАП.
Заперечуючи правові підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, захисник зауважив, що об'єктивними доказами наявність у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння не підтверджена. Разом з тим, вище суд здійснив посилання на приписи Інструкції, якими визначені ознаки наркотичного сп'яніння. Крім того, частиною першою статті 266 КпАП визначений обов'язок здійснити огляд водія на стан сп'яніння у разі виявлення у нього відповідних ознак. Тому твердження захисника в цій частині суд також оцінює критично. При цьому, як суд зазначив вище, з оглянутого судом Запису випливає, що ОСОБА_1 були названі зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та Рапорті ознаки наркотичного сп'яніння. Названі ОСОБА_1 ознаки передбачені пунктом 4 розділу І Інструкції. Саме тому суд вважає, що в судовому засіданні підтверджена наявність правової підстави для проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп'яніння.
Процедура огляду на стан сп'яніння регламентована статтею 266 КпАП.
Зокрема, відповідно до частини першої статті 266 КпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Згідно з частиною другою статті 266 КпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Зі змісту частини третьої статті 266 КпАП випливає, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, здійснив посилання на те, що його підзахисний не був направлений для проходження медичного огляду. Однак таке твердження захисника спростоване наданими суду матеріалами. Зокрема, з оглянутого судом Запису випливає, що ОСОБА_1 працівник поліції декілька разів запропонував пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснивши при цьому наслідки відмови від проходження такого огляду. Крім того, в наданих суду матеріалах наявне Направлення.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, зауважив, що його підзахисний не був відсторонений від здійснення керування транспортним засобом, тому вважає, що ця обставина свідчить про те, що його підзахисний не був у стані сп'яніння.
Оцінюючи доводи захисника в цій частині, суд вважає за доцільне зауважити, що частиною першою статті 266 КпАП, зміст якої судом наведений вище, визначено, що особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан сп'яніння.
З наданих суду матеріалів випливає, що ОСОБА_1 не був відсторонений від здійснення керування транспортним засобом, однак надані суду матеріали свідчать, що були встановлені правові підстави для направлення ОСОБА_1 а огляд на стан наркотичного сп'яніння, від проходження якого останній відмовився. При цьому процедура такого огляду, як встановив суд, була дотримана. Застереження, визначені частиною п'ятою статті 266 КпАП, застосовні лише щодо порядку огляду, а не відсторонення від керування транспортним засобом. Тому доводи захисника в цій частині суд також оцінює критично.
Захисник на спростування відомостей, викладений у протоколі про адміністративне правопорушення, надав суду копію довідки КНП «Центр терапії залежностей «Соціотерапія» Вінницької обласної ради» № 703 від 05.04.2025 (далі - Довідка), згідно з якою при лабораторному аналізі сечі ОСОБА_1 встановлено, що останній тверезий.
Оцінюючи надану суду копію довідки, суд вважає за доцільне зауважити таке.
Зі змісту речення першого частини четвертої статті 266 КпАП випливає, що огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
З наданої копії Довідки випливає, що огляд ОСОБА_1 був проведений 05.04.2025 о 18.53 год, подія ж мала місце 05.04.2025 о 13.30 год. Тобто такий огляд був проведений з порушенням визначеного реченням першим частини четвертої статті 266 КпАП строку.
Крім того, вище суд зазначив, що диспозицією частини першої статті 130 КпАП визначені три альтернативні склади правопорушення. Відмові від проходження огляду на стан сп'яніння є самостійним складом. За результатами судового розгляду суд встановив, що протокол про адміністративне правопорушення був складений саме у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння. Відомості, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, знайшли своє підтвердження за результатами судового розгляду.
Отже, оцінюючи надані суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні був підтверджений факт керування ОСОБА_1 05.04.2025 о 13.30 год по вул. Кармелюка, 2 в м. Вінниці автомобілем марки Ваз, д.н. НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп'яніння та відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Суд також вище зауважив, що правові підстави для визнання відмови від проходження огляду на стан сп'яніння відповідно до приписів частини п'ятої статті 266 КпАП відсутні.
Саме тому суд вважає, що діяння ОСОБА_1 за зазначеними фактами охоплюються складом адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КпАП, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вирішуючи питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та попередження вчинення нею нових правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, суд враховує таке.
Згідно з наданими суду матеріалами справи ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху притягнутий не був. Разом з тим, санкцією закону про адміністративну відповідальність, зокрема частиною першою статті 130 КпАП, безальтернативно вставлені такі види стягнення як штраф та позбавлення права керування транспортними засобами. Саме тому суд вважає за доцільне застосування до ОСОБА_1 зазначені стягнення.
Згідно зі статтею 40-1 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено стягнення, справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись статтями 130, 283, 284 КпАП, суд
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: