Справа № 524/2182/25 Номер провадження 11-сс/814/296/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
17 квітня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем - ОСОБА_5
з участі прокурора - ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції )
захисника- адвоката - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Полтаві матеріали провадження за клопотанням слідчого СВ Кременчуцького РУП ГУ НП в Полтавській області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12025170500000068 від 15.01.2025 щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м.Кременчука Полтавської області, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, не одруженої, на утриманні малолітніх дітей не має, з її слів перебуває на обліку лікаря-інфекціоніста, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК України,
за апеляційною скаргою прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 07 березня 2025 року,
установила:
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_8 та застосовано більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 у невстановлені слідством час, місці та спосіб незаконно придбала наркотичний засіб «метадон», який зберігала при собі з метою збуту за грошову винагороду.
14.02.2025 ОСОБА_8 о 12:00, перебуваючи у дворі будинку АДРЕСА_3 , незаконно збула (продала) за 600,00 грн ОСОБА_11 2 зіп-пакети з речовиною у вигляді кристалів, у середині яких знаходився наркотичний засіб «метадон».
Цього ж дня, під час проведення огляду з 12:07 по 12:12 у дворі будинку АДРЕСА_4 , працівниками поліції вилучено у ОСОБА_11 2 зіп-пакети з речовиною у вигляді кристалів, у яких відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/4018-НЗПРАП від 20.02.2025 містяться наркотичні засоби «метадон» масою 0,937 та 0,1206 г.
Продовжуючи злочинну діяльність, ОСОБА_8 у невстановлені слідством час, місці та спосіб незаконно придбала наркотичний засіб «метадон», який зберігала при собі з метою збуту за грошову винагороду.
06.03.2025 ОСОБА_8 о 12:00, перебуваючи у дворі поблизу будинку № 4/28 на вул. Соборній у м. Кременчуці Полтавської області, діючи повторно, незаконно збула (продала) за 600,00 грн ОСОБА_11 2 зіп-пакети з речовиною у вигляді кристалів, в середині яких знаходився наркотичний засіб «метадон».
Цього ж дня, під час проведення огляду з 12:08 по 12:10 у дворі будинку АДРЕСА_4 , працівниками поліції вилучено у ОСОБА_11 2 зіп-пакети з невідомою речовиною кристалічного походження, у яких відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-25/5338-НЗПРАП від 07.03.2025 містяться наркотичні засоби «метадон» масою 0,091 г та 0,106 г.
Таким чином, своїми діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та збуті наркотичного засобу «метадон», вчинені повторно, тобто ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1, ч.2 ст. 307 КК України.
07.03.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень та обґрунтованих ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 частини 1 ст. 177 КПК України, а саме запобігання спробам вчиняти злочини, пов'язані із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин, спрямованих на пошуки джерел доходу, запобігати спробам переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.
Водночас слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі досудового розслідування слідчим у клопотанні, а прокурором у судовому засіданні не доведені обставини, передбачені пунктом 3 частини 1 цієї статті, а саме: недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому є підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу.
З метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної, слідчий суддя застосував до неї запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний період доби з покладенням обов'язків, передбачених ч.ч. 5, 6 ст. 194 КПК України.
В апеляційній скарзі прокурор ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову, якою застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Вказує, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, а також наявність обґрунтованих ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ст. 177 КПК України.
Вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної, не можливо запобігти спробам підозрюваної з метою уникнути покарання за вчинення тяжкого злочину, або вчинити інше кримінальне правопорушення, у тому числі незаконного збуту наркотичних засобів, оскільки ОСОБА_8 зберігала наркотичні засоби та збувала їх саме за місцем свого мешкання та поблизу нього.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану ним апеляційну скаргу, підозрювану та її адвоката, які заперечували щодо апеляційної скарги, вказували про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307 КК України, і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Відповідно до положень ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.
Між тим, відповідно до позиції, викладеної у п.80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
При цьому, в контексті ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що серйозність обвинувачення або суворість санкції інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для тримання особи під вартою.
Згідно з уставленою практикою Європейського суду з прав людини встановлюється існування презумпції на користь звільнення з-під варти. Доводи «за» і «проти» такого звільнення не повинні бути «загальними й абстрактними» (рішення від 24.07.2003 у справі «Смирнова проти Росії»). В усіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено, і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних заходів (рішення від 23.09.2008 у справі «Вренчев проти Сербії»).
Частиною 4 статті 194 КПК України передбачено, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частино п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Перевіряючи обґрунтованість ризиків, на які послався в клопотанні слідчий та надав пояснення прокурор, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді про доведеність наявності підстав вважати, що існують ризики передбачені п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики того, що ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Проте, вказані ризики можуть бути мінімізовано, шляхом застосування до підозрюваної менш обтяжливого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.
Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий суддя в повній мірі оцінив у сукупності всі обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, як того вимагає ст.178 КПК України, та правильно прийшов до висновку про достатність застосування до підозрюваної ОСОБА_8 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вказаним ризикам.
Разом з цим, враховуючи особу підозрюваної ОСОБА_8 , її вік та стан здоров'я, яка має постійне місце проживання, має тяжкохвору матір похилого віку, яка потребує стороннього догляду, відсутність негативної характеристики за місцем проживання, з огляду на відсутність даних про перешкоджання органам досудового розслідування та суду підозрюваної ОСОБА_8 колегія суддів вважає, що у слідчого судді були наявні усі підстави для застосування до ОСОБА_8 у відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме домашнього арешту у нічний час.
Вирішуючи питання про достатність застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту апеляційний суд також враховує те, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні скеровано до суду на розгляд, на час розгляду апеляційної скарги прокурора, ОСОБА_8 перебуваючи під домашнім арештом, умови запобіжного заходу не порушувала, що додатково дає підстави для висновку, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час може забезпечити виконання підозрюваною ОСОБА_8 процесуальних обов'язків та запобігти наведеним у клопотанні ризикам.
При цьому, колегія суддів зауважує, що орган досудового розслідування не позбавлений права, в разі недотримання ОСОБА_8 умов домашнього арешту звернутися до суду з клопотанням про зміну запобіжного заходу на більш суворий.
Доводи апеляційної скарги прокурора про те, що застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_8 не забезпечить її належної процесуальної поведінки, оскільки існують ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає необґрунтованими. Прокурором не доведено виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваної на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів.
За таких обставин, на думку колегії суддів, слідчим суддею були враховані усі обставини з якими закон пов'язує обрання запобіжного заходу, в тому числі і ті на які посилається сторона обвинувачення, а тому вважає, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не знаходить.
Отже, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора Кременчуцької окружної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Автозаводського районного суду м.Кременчука від 07 березня 2025 року щодо ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4