Справа № 761/15465/25
Провадження № 1-кп/761/3223/2025
23 квітня 2025 року м. Київ
Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12025105100000504 від 29.03.2025 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва перебуває кримінальне провадження № 12025105100000504 від 29.03.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел, спрямований на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив кримінальний проступок в сфері незаконного обігу психотропних речовин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 29.03.2025 приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, 49, від невстановленої досудовим розслідуванням особи, матеріали відносно якої виділено та скеровано для подальшої перевірки до відділу превенції Шевченківського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві, придбав та почав незаконно зберігати особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, з метою власного вживання без мети збуту.
У подальшому, 29.03.2025 приблизно о 15 годині 20 хвилин, ОСОБА_4 , який у зовнішній правій кишені одягнутої на ньому куртки зберігав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP та знаходився за адресою: місто Київ,вулиця Данила Щербаківського, 49, зупинено працівниками ДОП ВП № 3 Шевченківського УП ГУНП у місті Києві та на запитання поліцейських, чи має ОСОБА_4 , при собі заборонені предмети, останній відповів, що у зовнішній правій кишені одягнутої на ньому куртки зберігає особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP. Після чого, на місце події викликано слідчо-оперативну групу Шевченківського УП.
29.03.2025 в період часу з 16 години 36 хвилини по 16 годину 51 хвилину, за адресою: місто Київ, вулиця Данила Щербаківського, 49, в ході затримання ОСОБА_4 , під час проведення його особистого обшуку, працівниками поліції Шевченківського УП ГУНП у м. Києві, у останнього вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,713 г.
У судовому засіданні захисник заявив клопотання про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, у зв'язку з тим, що він добровільно звернувся до психіатричного відділення КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10».
Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.
Прокурор проти задоволення клопотання захисника не заперечував.
Суд, розглянувши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, вважає, що клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями ч. 4 ст. 309 КК України визначено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Тобто приписи вказаної правової норми дають можливість судам застосовувати її за наявності таких умов: добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію; особою розпочато лікування від наркоманії.
Згідно ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15 лютого 1995 року № 62/95-ВР (далі - Закон № 62/95-ВР): добровільне лікування - лікування від наркоманії, яке здійснюється за згодою хворого або його законного представника; наркоманія - психічний розлад, зумовлений залежністю від наркотичного засобу або психотропної речовини внаслідок зловживання цим засобом або цією речовиною; особа, хвора на наркоманію, - особа, яка страждає на психічний розлад, що характеризується психічною та (або) фізичною залежністю від наркотичного засобу чи психотропної речовини, і якій за результатами медичного обстеження, проведеного відповідно до цього Закону, встановлено діагноз «наркоманія».
Діагноз «наркоманія» встановлюється лікарсько-консультаційною комісією (ст. 12 Закону № 62/95-ВР).
Відповідно до висновку про застосування норми права, а саме ч. 4 ст. 309 КК України, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 29.11.2021 у справі № 357/11205/19, особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України. Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.
У постанові Верховного Суду колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду від 25.02.2025 у справі № 296/1552/22 зроблено висновок, що формулювання наявності у певної особи залежності від психоактивних речовин шляхом зазначення про наявність «психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання психоактивних речовин» є таким, що охоплюється терміном «наркоманія» у розумінні Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними» від 15.02.1995 та відповідає цілям правозастосування ч. 4 ст. 309 КК.
Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого 900008/900012 від 14.04.2025 КНП «Київська міська клінічна лікарня № 10» 01.04.2025 добровільно звернувся за медичною допомогою, де йому рішенням ЛКК від 01.04.2025 встановлено діагноз: «F 19.1: Психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання наркотиків та використання інших психоактивних речовин. Вживання зі шкідливими наслідками.», тобто добровільно пройшов курс лікування.
Крім того, у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України та підставу звільнення його від кримінальної відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що обвинуваченого ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України із закриттям кримінального провадженням щодо нього.
Питання щодо речових доказів у кримінальному проваджені суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення судової експертизи № СЕ-19/111-25/19334-НЗПРАП від 31.03.2025 в сумі 1 989,75 грн підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ч. 4 ст. 309 КК України, ст.ст. 284, 369-372 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Кримінальне провадження № 12025105100000504 від 29.03.2025 - закрити.
Речові докази у кримінальному провадженні, а саме особливо небезпечну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,713 г, наркотичний засіб, обіг якого обмежено - канабіс, масою 1,92 г - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення судової експертизи в сумі 1 989 (одна тисяча дев'ятсот вісімдесят дев'ять) гривень 75 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд міста Києва.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1