Справа № 761/22946/20
Провадження № 1-кп/761/804/2025
22 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді ОСОБА_1
Прокурора ОСОБА_2
Обвинуваченого ОСОБА_3
Захисника ОСОБА_4
При секретарі ОСОБА_5
розглянувши у відкритому, судовому засіданні матеріли кримінального провадження №12020100100001855, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.02.2020 та кримінальне провадження №12022100100002717, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.09.2022 року, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам'янець-Подільський, Хмельницької області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, тимчасово не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України,-
03 квітня 2025 року у провадження судді Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 надійшли матеріали кримінального провадження №12020100100001855, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 22.02.2020 та кримінальне провадження №12022100100002717, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 26.09.2022 року відносно ОСОБА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.4 ст.185 КК України
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 . Своє клопотання прокурор мотивує тим, що підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого згідно ч. 2 ст. 177, ст. 194 КПК України є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4 ст. 185 КК України, а також наявність ризиків, у зв'язку з тим, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, крім того обвинувачений тривалий час перебував у розшуку. На думку прокурора менш суворі запобіжні заходи, у тому числі домашній арешт не зможуть забезпечити уникнення зазначених ризиків та забезпечити виконання покладених на обвинуваченого обов'язків, у зв'язку з чим є достатні підстави для застосування такого виду запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 та зазначив, що судовий розгляд триватиме довго і стан здоров'я останнього не дозволяє йому увесь цей час перебувати під вартою. Крім того, адвокат ОСОБА_4 просив застосувати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді домашнього арешту чи зменшити розмір застави.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання його під вартою. Крім того, просив застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Дослідивши клопотання прокурора, врахувавши думки захисника, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_3 судом було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а наді було продовжено строк його дії терміном до 25.04.2025 року включно.
Стаття 197 КПК України передбачає, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам, в тому числі: вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Щодо наявності обставин, які виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає, що на теперішній час ризики, які були підставою для застосування та продовження запобіжного заходу передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, наявні на час розгляду справи судом, що підтверджують матеріали кримінального провадження. Оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, який карається позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, між тим останній неодноразово судимий, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що обвинувачений перебуваючи на свободі може впливати на потерпілих свідків у кримінальному провадженні, переховуватись від суду, як це було під час розгляду кримінального провадження, з метою уникнути покарання у разі доведеності його вини або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Так, на час розгляду в суді питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого під вартою суд дійшов висновків, що вказані ризики не зменшились та не змінились, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, його віку, стану здоров'я, відсутності даних про неможливість подальшого перебування під вартою обвинуваченого.
Таким чином, наведені обставини, досліджені фактичні дані, які є вагомими, дають підстави для висновків про наявність високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого від суду з огляду на серйозність обставин обвинувачення, тяжкості наслідків, які настали, з урахуванням обсягу обвинувачення, та суворості покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання винним.
Такі обставини свідчать на переконання суду про існування в подальшому високого ступеню ризику ухилення обвинуваченого ОСОБА_3 від суду.
Крім того, суворість покарання, яке загрожує обвинуваченому в разі визнання його винним, обставини обвинувачення, переконливо свідчать про те, що більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Гарантій, підтвердження міцних сімейних, соціальних зв'язків в підтвердження зникнення ризиків, суду не надано.
Таким чином, застосований до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню.
Між тим, слідчий суддя приходить до висновку, що зважаючи на характер та зміст пред'явленого ОСОБА_3 обвинувачення за ч.ч.3, 4 ст.185 КК України, вбачається можливим зменшити розмір застави останньому, та визначити розмір застави у сумі 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, на думку суду, є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, і таким, що не суперечить положенням ч. 5 ст. 182 КПК України та вимогам ст.ст. 178, 182,183 КПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.171,177,178, 183, 197, 199, 206, 314 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора ОСОБА_2 про продовження строку дії запобіжного заходу ОСОБА_3 задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 20.06.2025 року включно, з визначенням застави у розмірі 30 (тридцять) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 80 520 (вісімдесят тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 копійок.
У разі внесення застави покласти на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
1.Прибувати за кожною вимогою до суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;
2. Не відлучатися із населеного пункту, за місцем реєстрації, проживання чи перебування без дозволу суду;
3. Повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи.
Визначити строк дії покладених на підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою суду обов'язків - 60 днів з моменту внесення застави у розмірі, визначеному судом.
Копію ухвали направити для виконання до Державної установи «Київський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена в частині застосування запобіжного заходу, шляхом подання апеляційної скарги через Шевченківський районний суд м. Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1