Справа №760/7923/25 1-кс/760/4760/25
10 квітня 2025 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , із секретарем судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання володільця майна ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року у справі № 200/5342/17, у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000639 від 10.09.2016,
встановив:
Власник майна, ОСОБА_3 звернулась з клопотанням про скасування арешту на належне їй майно, який накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року (справа №200/5342/17) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000639 від 10.09.2016, а саме на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225255000:02:002:0069, площею 7,7700 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Вказала, що є власником даної земельної ділянки, яка перебувала в оренді у СФГ «Олександро-Володимирське» на підставі договору оренди земельної ділянки.
Слідчим суддею Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року у справі №200/5342/17 накладено арешт шляхом заборони користування та розпорядження, на земельні ділянки (паї), які орендовані СФГ «Олександро-Володимирське» у кримінальному провадженні №12016040000000922, яке в подальшому було об'єднане з кримінальним провадженням №12016040230000639, досудове розслідування у якому здійснюється Солом'янським УП ГУНП у м. Києві.
Оскільки підставою накладення арешту було перебування земельної ділянки у користуванні СФГ «Олександро-Володимирське», то із закінченням договору оренди втрачається мета арешту майна.
Просить скасувати арешт на майно, яке належить їй на праві власності, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року
В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. Володільцем майна, ОСОБА_3 подано до суду клопотання про розгляд клопотання про скасування арешту майна без її участі.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Частинами першою, четвертою статті 41 Конституції України закріплено право кожного володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 16 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється на підставі вмотивованого судового рішення.
Частиною першою статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до частини першої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).
З метою збереження речових доказів, як визначено частиною третьою статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме, речовими доказами.
Виходячи з аналізу норм ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасовано за умови доведення хоча б однієї з двох обставин, а саме - якщо в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Як встановлено слідчим суддею, в провадженні СУ ГУНП у Дніпропетровській області перебувало кримінальне провадження № 12016040000000922.
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпетровська від 29.03.2017 у справі № 200/5342/17 накладено арешт шляхом заборони користування та розпорядження на земельні ділянки (паї), які орендовані СФГ «Олександро - Володимирівське» (код ЄДРПОУ 32075386), серед яких зазначено і земельну ділянку з кадастровим номером 1225255000:02:002:0069, площею 7,7700 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області.
30 жовтня 2017 року кримінальне провадження № 12016040000000922 об'єднано з кримінальним провадженням №12016040230000639, досудове розслідування у якому здійснювалось СВ Солом'янського УП ГУНП у м. Києві.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 06.03.2025, земельна ділянка з кадастровим номером: 1225255000:02:002:0069, площею 7,7700 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, на праві приватної власності належить ОСОБА_3 .
Відповідно до ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Згідно з ч. 4 ст. 132 КПК України для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов'язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.
Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
В даному випадку слідчий суддя бере до уваги, що земельна ділянка не може містити на собі будь-якої інформації, яка може бути використана як доказ під час розслідування кримінального провадження №12016040230000639.
При цьому органом досудового розслідування не надано слідчому судді постанови про визнання даної земельної ділянки речовим доказом. Відтак, визнання земельної ділянки речовим доказом в кримінальному провадженні за вказаним статтями Кримінального кодексу України має суперечливу природу.
Згідно положень статті 1-ї Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним ( рішення у справі "Ятрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі "Антріш проти Франції", "Кушоглу проти Болгарії "). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Досліджені обставини у сукупності даються підставі стверджувати, що скасування арешту на земельну ділянку жодним чином не може унеможливити досягнення цілей досудового розслідування кримінального провадження.
Таким чином, враховуючи, що подальше збереження арешту на майно Заявника з урахуванням перебігу досудового розслідування матиме характер надмірного тягаря, невиправдано обмежуватиме його права і порушуватиме справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи, суд вважає можливим скасувати арешт, як такий, потреба у якому на даному етапі кримінального провадження відпала.
Керуючись ст. ст. 170-174 , слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року (справа №200/5342/17) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000639 від 10.09.2016 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 березня 2017 року (справа №200/5342/17) у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040230000639 від 10.09.2016 на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1225255000:02:002:0069, площею 7,7700 га, яка розташована на території Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області.
Ухвала слідчого судді скарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_4