Справа №760/9985/25 Провадження №1-кс/760/5815/25
«23» квітня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді,
«16» квітня 2025 року до Солом'янського районного суду м. Києва надійшла заява захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді.
«17» квітня 2025 року (на підставі протоколу автоматизованого визначення слідчого судді від 17.04.2025 року) заява та додані до неї матеріали надійшли слідчому судді ОСОБА_1 .
Ухвалою від 21 квітня 2025 року відкрито провадження за заявою захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді та призначено її судовий розгляд.
Особи, які беруть участь у кримінальному провадженні та особа, якій заявлено відвід, у судове засідання не з'явились.
Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів кримінального провадження, не здійснювалось, у зв'язку з неприбуттям у судове засідання осіб, які беруть участь у судовому провадженні.
Дослідивши подану заяву про відвід, суддя дійшла наступних висновків.
Як вбачається зі змісту заяви, захисник зазначає, що на його думку «у цій справі, суд не є «судом встановленим законом»: Всупереч вимогам Указу Президента України «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18 жовтня 2001 року № 990/2001 Солом'янський районний суд міста Києва не був утворений у законний спосіб. Відповідно до п.1 Указу Президента України «Про внесення змін до Мережі та кількісного складу суддів місцевих судів» від 18 жовтня 2001 року № 990/2001 прийнято рішення про ліквідацію місцевих судів міста Києва. Водночас, згідно з п. 2 цього Указу прийнято рішення про утворення місцевих судів міста Києва, в т.ч., про утворення Солом'янського районного суду. Після прийняття Президентом України рішення про утворення Солом'янського райсуду у жовтні 2001 року цей суд повинен був набути статусу юридичної особи згідно з порядком, що існував на той час. Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 року №118, передбачало обов'язкове включення юридичної особи до ЄДРПОУ з присвоєнням відповідного ідентифікаційного коду юридичної особи. Для включення до ЄДРПОУ суб'єкт в десятиденний термін після його державної реєстрації або прийняття рішення про створення, повинен був подати до відповідного органу державної статистики облікову картку встановленого зразка, а також нормативні та установчі документи (рішення (постанова, розпорядження, наказ) про створення суб'єкта та положення (статут) про нього). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, Фізичних осіб -підприємців та громадських формувань, який є загальнодоступним на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України - https://usr.miniust.gov.ua/ua/freesearch Солом'янський районний суд ніби - то зареєстрований 07 лютого 2002 року і має ідентифікаційний код юридичної особи 02896762. Однак після 07 лютого 2002 року, Солом'янський районний суд не був взятий на облік органами державної статистики, як того вимагало чинне на той час законодавство стосовно новоутвореної юридичної особи. Це підтверджується даними Єдиного державного реєстру, відповідно до яких Солом'янський районний суд міста Києва взятий на облік органами державної статистики не у 2002 році, а 05 січня 1995 року. Звідси можна зробити висновок, що ідентифікаційний код (код ЄДРПОУ) Солом'янського райсуду був присвоєний не після прийняття рішення про його утворення у 2001 році або "реєстрації" у 2002 році, а набагато раніше - у 1995 році, що свідчить про те, що Солом'янський районний суд не є «новоутвореною» юридичною особою в розумінні п. 2 Указу Президента України від 18 жовтня 2001 року №990/2001. Всупереч вимогам ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 23 ст. 106 Конституції України, ст. 147, ст. 151 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Солом'янський районний суд міста Києва за даними Єдиного державного реєстру належить до сфери управління територіального управління Державної судової адміністрації в м. Києві.Більше того, органом управління Солом'янського райсуду також є територіальне управління Державної судової адміністрації у м. Києві. Відповідно до ст. 151 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом. Статтею 147 цього Закону передбачено, до ДСА бере участь в організаційному забезпеченні діяльності судів у випадках і порядку, визначених цим та іншими законами.При цьому, законом не передбачено, що ДСА (або його територіальне управління) має право здійснювати функцію органу управління місцевих судів у період їх діяльності, а також виступати "вищестоящою" організацією по відношенню до місцевого суду. Таким чином, виходячи з положень ч. 2 ст. 19 Конституції України, територіальне управління ДСА у м. Києві у незаконний спосіб виконує функції органу управління місцевого суду - Солом'янського районного суду міста Києва, останній незаконно підпорядковується органу ДСА. Відтак і діяльність Солом'янського районного суду міста Києва є незаконною, оскільки управління ним здійснює орган, який не мав і не має на те законних повноважень.З врахуванням наведеного, просив відвести слідчого суддю Солом'янського районного суду міста Києва ОСОБА_5 від розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадження: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно п. 12 висновку №1 (2201) Консультативної ради європейських судів для Комітету Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінність суддів», незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. Так при винесенні судових рішень у відношенні сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від любих зв'язків, упередженості, які впливають або можуть сприйматися як такі, що можуть впливати на здатність судді приймати незалежне рішення. Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси визначеної сторони в якому-небудь спорі. Судова влада повинна користуватись довірою не тільки з боку сторін в конкретному розгляді, але й з боку суспільства в цілому. І суддя повинен бути не тільки реально вільним від будь-якого невідповідного зв'язку, упередженості або впливу, але він повинен бути вільним від цього і в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.
За приписами п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь - якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75 - 79 цього Кодексу слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
При цьому, слідчий суддя враховує, що обгрунтування підстав для відводу слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду справи, наведені у заяві, суперечать самому зверненню з відповідною заявою до Солом'янського районного суду м. Києва. З врахуванням чого, слідчий суддя розцінює процесуальну поведінку захисника як непослідовну.
З врахуванням наведеного, будь - яких підстав для відведення слідчого судді ОСОБА_5 від розгляду справи слідчим суддею не встановлено.
Керуючись статтями 75, 76, 80 - 82 КПК України, слідчий суддя, -
Заяву захисника ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про відвід слідчого судді, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Суддя ОСОБА_1