СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
ун. № 759/2802/25 пр. № 1-кп/759/926/25
23 квітня 2025 року м. Київ
Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ;
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кіровакан, Республіка Вірменія, гр-н України, освіта вища, не одружений, працює не офіційно, зареєстрований: АДРЕСА_1 та проживає: АДРЕСА_2 , судимий: 23.08.2007 року Енергодарським міським судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 121 КК України до покарання у виді 8 років позбавлення волі, яке відбув; 18.07.2019 року Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу 1700 грн., який сплатив; 04.03.2021 року Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 3 роки, яке відбув; 27.07.2023 року Ленінським районним судом м. Кіровоград за ст. 391 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком 1 рік, яке відбув, -
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
сторони провадження: прокурор ОСОБА_4 , обвинувачений ОСОБА_5 , інші учасники провадження: потерпілий - ОСОБА_6
16 січня 2025 року, ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: м. Київ, пр-т Берестейський, 75/2, помітив припаркований автомобіль марки «ФОРД» д.н.з. НОМЕР_1 , звідки вирішив таємно викрасти чуже майно. Діючи з корисливих мотивів з метою власного збагачення за рахунок чужого майна, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_5 через незачинені в той момент передні водійські дверцята таємно повторно викрав із салону вказаного автомобіля належний гр-ну ОСОБА_7 мобільний телефон марки «Samsung А505 Galaxy A50», синього кольору, ІМЕІ1: НОМЕР_2 , ІМЕІ2: НОМЕР_3 , вартістю 3 187 грн. 83 коп., після чого залишив місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на вказану суму.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у висунутому звинуваченні визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом повністю відповідають викладеним вище обставинам вчинення ним злочину, пояснивши, що дійсно 16 січня 2025 року з метою особистого протиправного збагачення за рахунок чужого майна в описаний вище спосіб та за вказаних обставин повторно, користуючись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу здійснив крадіжку з автомобіля марки «ФОРД» д.н.з. НОМЕР_1 належного потерпілому мобільного телефону марки «Samsung А505 Galaxy A50», вартість якого не оспорював, чим завдавав потерпілому майнову шкоду. При цьому уточнив, що випадково помітив вказаний припаркований автомобіль «ФОРД» д.н.з. НОМЕР_1 , в якого не було зачинені дверцята, що власне його і спровокувало, про що сильно жалкує. Він добровільно з?явився до органу поліції і заявив про себе як крадія вказаного майна, потім давав про себе викривні показання, а викрадене майно повернув володільцю.
Враховуючи те, що обвинувачений та інші учасники процесу не оспорюють всі обставини, які підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні і викладені в обвинувальному акті, судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст. 349 КПК України, провів судовий розгляд даного провадження щодо всіх його обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів по справі.
За таких обставин суд вважає доведеним, що ОСОБА_5 16 січня 2025 року, тобто в умовах воєнного стану, вчинив повторне таємне викрадення чужого майна (крадіжку) в розмірі 3 187 грн. 83 коп., яке належить потерпілому ОСОБА_7 , а тому ці дії обвинуваченого кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_8 покарання суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким, дані про його особу, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, відтак відсутні сумніви в його осудності. Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_8 , суд визнає його явку з повинною, щире та дієве каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди шляхом повернення викраденого майна, а також і те, що потерпілий не мав до обвинуваченого претензій. Обставиною, що обтяжує покарання, є рецидив злочинів.
Беручи до уваги вказані обставини у їх сукупності, а також приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого, стан його здоров'я, його вражений матеріальний стан внаслідок окупації за місцем реєстрації, строк вже його перебування під вартою (більше трьох місяців), а також і те, що до ОСОБА_9 жодного разу не застосовувався кримінально-правовий інститут випробування з іспитовим строком, суд вважає за можливе у даному випадку виправлення ОСОБА_9 в умовах без ізоляції від суспільства, а відтак, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України, знаходить можливим із застосуванням ст. 75 КК України звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки саме таке гуманне рішення, на думку суду, є справедливим, а також необхідним і в даному конкретному випадку як виняток достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового кримінального правопорушення, більш того під контролем органу з питань пробації сприятиме реалізації намірів обвинуваченого працевлаштуватися або долучитися до сил оборони.
Враховуючи обраний судом вид покарання, суд вважає за необхідне раніше обраний запобіжний захід щодо обвинуваченого у виді тримання під вартою змінити на особисте зобов?язання, частково задовольнивши з цього приводу клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 349, 368, 373-376, 615 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за якою призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_10 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця свого проживання; періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 - ТРИМАННЯ ПІД ВАРТОЮ - до набрання вироком законної сили змінити на ОСОБИСТЕ ЗОБОВ?ЯЗАННЯ з покладенням на обвинуваченого строком на два місця, тобто по 23 (включно) червня 2025 року, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати за викликом до суду; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Звільнити ОСОБА_10 з-під варти в залі суду негайно.
Речові докази після набрання вироком законної сили, а саме особисті речі потерпілого - повернути потерпілому та використовувати за належністю.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
СУДДЯ ОСОБА_1