Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя, 133, м. Миргород, Миргородський район, Полтавська область, Україна, 37600
Справа № 541/901/25
Провадження № 2-а/541/30/2025
22 квітня 2025 року м. Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Городівського О.А.,
за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,
представника позивача - Дяченка Е.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП про притягнення до адміністративної відповідальності,
04 березня 2025 року представник позивача адвокат Дяченко Діана Вікторівна в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду із адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №14 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28 січня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 штрафу у розмірі 17000 гривень.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 24.01.2025 отримав направлення для проходження ВЛК для визначення ступеня придатності в ІНФОРМАЦІЯ_2 , повністю завершити ВЛК не вдалося, бо не було відповідних спеціалістів на робочих місцях, йому було запропоновано проїхати до міста Миргород та завершити ВЛК, однак позивач відмовився від її проходження. Позивач стверджує, що ні ІНФОРМАЦІЯ_3 , ні ІНФОРМАЦІЯ_2 йому не було видано направлення для проходження ВЛК у м. Миргород. Окрім цього, його медична карта амбулаторного хворого зберігається у КРН «Шишацька ЛПП», а тому ОСОБА_1 не міг пройти ВЛК без вказаних документів. Таким чином, ОСОБА_1 не погоджується із прийнятою постановою, вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, просить скасувати постанову відповідача, а провадження у справі - закрити.
Ухвалою суду від 26 березня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі, поновлено пропущений процесуальний строк звернення до суду та призначено справу до судового розгляду з викликом сторін.
14 квітня 2025 року представник відповідача направив відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову. Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та під час перевірки облікових даних встановлено, що він відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби під час особливого періоду. Відповідно до «Журналу реєстрації направлень на військову лікарську комісію виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду» під номером №297 значиться, що гр. ОСОБА_1 отримав під особистий підпис направлення для проходження військово-лікарської комісії за яким він повинен пройти ВЛК з 24.01.2025 по 25.01.2025. Тому, 24.01.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №14, відповідно до вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за відмову від проходження ВЛК у встановлені строки та повідомлено, що адміністративна справа буде розглянута о 15:00 28 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . В поясненні ОСОБА_1 зазначив, що не відмовляється проходити ВЛК, а просить перенести терміни його проходження з 24.01.2025 по 27.01.2025, так як не має бажання їхати для завершення військово-лікарської комісії до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_2 . На розгляд справи про адміністративне правопорушення на 15:00 28 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 гр. ОСОБА_1 не з'явився, підтвердження поважних причин неявки не надав. Під час розгляду справи в телефонному режимі було встановлено, що гр. ОСОБА_1 не завершив проходження військово-лікарської комісії. 28.01.2025 за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, стосовно позивача, винесено постанову №14 від 28.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Представник позивача Дяченко Е.В. в судове засідання з'явився, просив суд задовольнити позовні вимоги. Пояснив, що позивач не відмовлявся від проходження військово-лікарської комісії і станом на зараз проводить медичний огляд військовозобов'язаного за місцем свого проживання. Просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 .
Представник відповідача не з'явився в судове засідання, у поданому відзиві на позовну заяву просив розглянути справи без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 37-39).
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, приходить до висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 особисто з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 та під час перевірки облікових даних встановлено, що він відмовився від отримання направлення на військово-лікарську комісію для визначення придатності до військової служби під час особливого періоду. 24.01.2025 уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол №14, відповідно до вимог ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію за відмову від проходження ВЛК у встановлені строки та повідомлено, що адміністративна справа буде розглянута о 15:00 28 січня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 . Однак, 28.01.2025 ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, внаслідок чого винесено постанову №14 від 28.01.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною 3 статті 210-1 КУпАП за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тобто в особливий період не виконав вимог абзацу 3 частини 1 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Відповідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Також, згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Стаття 210-1 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до ч. 1 ст. 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з ч. 3 ст. 210-1 КУпАП вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зазначена норма є бланкетною, тобто при її застосуванні необхідно застосовувати законодавчі акти, які визначають, зокрема, правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні.
24 лютого 2022 року відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні постановлено ввести воєнний стан з 24.02.2022 строком на 30 діб. У подальшому воєнний стан в Україні було неодноразово продовжено і він діє і на даний час.
З метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань згідно з Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 запроваджено загальну мобілізацію.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.
Згідно з ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.
Стаття 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначає обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані:
- з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду;
- надавати в установленому порядку під час мобілізації будівлі, споруди, транспортні засоби та інше майно, власниками яких вони є, Збройним Силам України, іншим військовим формуванням, силам цивільного захисту з наступним відшкодуванням державою їх вартості в порядку, встановленому законом;
- проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Також, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Згідно з підпунктом 1 пункту 27 Порядку під час мобілізації громадяни викликаються з метою: до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до пункту 74 Порядку резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті. Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини. Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис. Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Таким чином, з наведеного слідує, що процедурі проходження особою медичного огляду передує видача уповноваженою особою направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560 та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560, а також формування повістки про виклик для проходження відповідного огляду.
У той же час, відповідно до «Журналу реєстрації направлень на військову лікарську комісію виданих військовозобов'язаним для проходження медичного огляду» під номером №297 значиться, що ОСОБА_1 отримав під особистий підпис направлення для проходження військово-лікарської комісії за яким він повинен пройти ВЛК з 24.01.2025 по 25.01.2025 (а.с. 46).
Також, суд враховує, що в силу вимог пункту 3.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, військовозобов'язаний під час проведення медичного огляду зобов'язаний надати членам військово-лікарської комісії ТЦК та СП медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о, затвердженою наказом МОЗ України від 14 лютого 2012 року №110 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров'я незалежно від форми власності та підпорядкування», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 квітня 2012 року за №661/20974, виписки з медичної документації щодо перенесених захворювань, отриманих травм, поранень тощо, якщо така інформація відсутня в ЕСОЗ. Зазначені документи, а на офіцерів і прапорщиків (мічманів) запасу також особові справи ТЦК та СП до початку огляду подає для вивчення у ВЛК.
Надання медичної документації, яка відсутня в ЕСОЗ, навіть якщо з такої документації не вбачається наявність підстав для виключення особи з військового обліку, є обов'язком самого військовозобов'язаного, який направляється на ВЛК. Більш того, такий обов'язок обумовлений необхідністю детального дослідження стану здоров'я військовозобов'язаного з метою прийняття повного та обґрунтованого висновку щодо його придатності/непридатності до військової служби.
Однак, обов'язок надати членам ВЛК медичну карту амбулаторного хворого за формою №025/о не звільняє особу від зобов'язання з'явитися за викликом до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у ч. 1 ст. 1 якого зазначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Окрім того, незважаючи на початок проходження військово-лікарської комісії ОСОБА_1 в КНП «Шишацька ЛПЛ», жодних її результатів суду не надано. Після прохання перенести терміни проходження ВЛК з 24.01.2025 по 27.01.2025, яке викладено в поясненнях до протоколу №14 про адміністративне правопорушення від 24.01.2025, ОСОБА_1 не вклався у визначені терміни, на підставі чого 28.01.2025 відповідно до постанови начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №14 був притягнутий до відповідальності (а.с. 42-45).
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 КУпАП №14 від 28.01.2025 підлягає відмові в задоволенню.
Слід зазначити, що оскаржувана постанова складена повноважною особою, за своєю формою і змістом відповідає нормам чинного законодавства. Відповідач діяв правомірно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України, а оскаржувана постанова є обґрунтованою.
Матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Доводи позивача, що спрямовані на уникнення відповідальності, не спростовують висновків відповідача.
Таким чином, аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 5-15, 73-77, 90, 242-246, 286, 293, 295 КАС України, суд, -
Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про скасування постанови №14 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 28 січня 2025 року про накладення штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять) тисяч гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення виготовлений 23.04.2025.
Суддя О. А. Городівський