Справа № 527/272/25
провадження № 3/527/225/25
22 квітня 2025 року м. Глобине
Суддя Глобинського районного суду Полтавської області Левицька Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Глобине справу, яка надійшла 22 січня 2025 року від Відділу поліції №1 Кременчуцького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області про адміністративне правопорушення щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 (інші відомості про особу суду не відомі),
за ч.1 ст.130 КУпАП,-
ОСОБА_1 28 вересня 2024 року о 22 год 34 хв на автодорозі Градизьк-Погреби в Кременчуцькому районі Полтавської області керував транспортним засобом VOLKSWAGEN PASSAT, державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та в медичному закладі відмовився. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.
Судові засідання неодноразово відкладалися за клопотаннями особи, що притягається до адміністративної відповідальності, мотивуючи їх тим, що він на даний час перебуває на території бойових дій у складі військової частини НОМЕР_2 .
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Згідно зі ст. 6 Конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суддя враховує, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, самостійно, відповідно до принципу диспозитивності, вирішує питання щодо участі в судовому засіданні.
Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Крім того, суд виходить з того, що якщо особисто особа не з'явилася у судове засідання, а суддя вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого судового рішення (постанови), не відкладаючи розгляд справи, то він може вирішити таку справу. При цьому, основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності чи її захисника, а можливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні на підставі наявних доказів.
Також суд враховує той факт, що участь особи в суді при розгляді справи про адміністративне правопорушення вказаної категорії не є обов'язковою.
Таким чином, беручи до уваги розумний строк розгляду справи, відсутність клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, суддя приходить до висновку про можливість та доцільність розгляду справи у відсутність особи, відносно якої складено протокол.
ОСОБА_2 надіслав до суду клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення йогодо адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, мотивуючи його тим, що в матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно свідчать про знаходження його в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі по адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, тощо.
У судовому засіданні досліджено наступні докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №776190 від 28 вересня 2024 року; постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 3155921 від 28.09.2024, згідно якої ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн;направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебувають під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 28.09.2024 о 22.55 год, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 не проводився; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд ОСОБА_1 не проводився; відеозаписами фіксації вчинення правопорушення та інші матеріали справи.
Твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності про те, що в матеріалах справи відсутні докази, які беззаперечно свідчать про знаходження його в стані алкогольного чи наркотичного сп'яніння спростовуються дослідженим в судовому засіданні відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 виходе з автомобіля з водійського місця, на запитання поліцейського: «Що вживав?», ОСОБА_1 відповів: «Пару бутилок пива». В подальшому спілкуванні з ОСОБА_1 працівник поліції пропонує йому пройти огляд на алкогольне сп'яніння на місці зупинки, на що останній погодився. ОСОБА_1 декілька разів намагався продути газоаналізатор «Alcotest 7510», але так і зміг, оскільки для визначення приладом стану алкогольного сп'яніння не вистачило потрібної кількості повітря. Після невдалих спроб продуття приладу на місці зупинки, працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 проїхати в медичний заклад для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, однак останній уникав надати чітку відповідь чи погоджується з даною пропозицією.
Відповідно до вимог п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Право органів Національної поліції вимагати пройти у встановленому порядку медичний огляд у відповідності до п. 2.5 ПДР кореспондується із обов'язком водія не керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
У разі невиконання вимог п. 2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд, дійшов висновку, що в ході судового розгляду судом підтверджено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та факт його відмови на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення складено у відповідності до вимог ст.256 КпАП України, під час їх складання істотних порушень, що тягли б за собою визнання доказів недопустимими, працівниками поліції допущено не було.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП .
В зв'язку з вищевикладеним, суд, вивчивши матеріали і обставини справи, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини, особу ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне застосувати до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Керуючись ч.1 ст.130, ст. 283, ст. 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у добровільному порядку, штраф стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті Кодексу України про адміністративні правопорушення та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Реквізити для сплати штрафу:
Адміністративний штраф суду:
UA048999980313050149000016001
ЄДРПОУ 37959255,
Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП)
Отримувач ГУК у Полтавській обл./Полтавська/
Код податку 21081300;
Стягувач: Держава.
Боржник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, військовослужбовець, проживає за адресою: АДРЕСА_1 .
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Виконавчий документ підлягає пред'явленню до виконання протягом 3 місяців, з дня винесення постанови.
Суддя Т. В. Левицька