154/4700/24
3/154/140/25
22 квітня 2025 року м. Володимир
Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Кусік І.В., матеріали, які надійшли з Володимирського РВП ГУНП у Волинській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 186620 від 02.12.2025 року, 01.12.2025 року о 23.20 год. в м. Володимир по вул. Устилузькій керував транспортним засобом «Тойота Ленд Крузер» д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився.
Тим самим, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 до суду не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у його відсутності та закриття провадження у справі за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, суддя прийшла до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з вимогами ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9 а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок щодо збирання доказів, відповідно ст.251 КУпАП, покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Сам протокол про адміністративні правопорушення, за відсутності інших доказів, не є, на думку суду, належним і допустимим доказом в розумінні ч.1 ст.251 КУпАП.
Отже, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Так, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку. Разом з тим, постановою судді Володимир-Волинського міського суду Кусік І.В. від 20.03.2025 року провадження у справі № 154/4701/24 (провадження № 3/154/141/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП закрито з урахуванням наявності неконкретного обвинувачення, з урахуванням недоведеності обвинувачення та відсутності події і складу адміністративного правопорушення. До матеріалів справи працівниками поліції не долучено постанови про вчинення адміністративного правопорушення, що підтверджувала б законність зупинки його транспортного засобу.
У своїй правовій позиції Верховний Суд у постановах № 686/11314/17 та 161/7068/16а вказав, що якщо поліцейським не задокументовано та не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, то вимога інспектора до водія про пред'явлення документів або проходження огляду на визначення стану сп'яніння є неправомірною.
Також з відтвореного в судовому засіданні відеозапису з місця події вбачається, що поліцейський зупинив автомобіль, за кремом якого був ОСОБА_1 . При цьому причини зупинки йому повідомлено не було. Поліцейський відразу почав кричати на ОСОБА_1 за те, що він не виконував вимоги про зупинку транспортного засобу. Після цього ОСОБА_1 було запропоновано пройти тест на виявлення стану алкогольного сп'яніння, на що той не погодився. Також ОСОБА_1 не повідомлялося, що здійснюється відеофіксація даної події.
Таким чином, на відео відсутня інформація про причину зупинки транспортного засобу та повідомлення про початок відеозапису.
Підсумовуючи викладене, з урахуванням того, що постановою судді Володимир-Волинського міського суду Кусік І.В. від 20.03.2025 року провадження у справі № 154/4701/24 (провадження № 3/154/141/25) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-2 КУпАП закрито, тобто зупинка його автомобіля була незаконною та безпідставною, так як жодного правопорушення він не вчиняв, вивчивши та оцінивши матеріали провадження та надані докази в їх сукупності, зважаючи на презумпцію невинуватості особи, суддя приходить до висновку, що у зв'язку з тим, що матеріалами справи не доведено належними та допустимими доказами факту порушення водієм ПДР, як наслідок, вимога інспектора до водія про пред'явлення документів або проходження огляду на визначення стану сп'яніння є неправомірною. Оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, вважаю, що провадження у справі, відповідно до ст.247 п.1 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 9, 247, 256, 283, 284 КУпАП,
Провадження у справі про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Волинського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Ірина КУСІК