17 квітня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 678/900/23
Провадження № 11-кп/820/250/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю секретаря с/з ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
представника потерпілої ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому матеріали кримінального провадження №12023243000000834, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 березня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_8 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за апеляційними скаргами процесуального прокурора ОСОБА_9 та представника цивільного відповідача ПрАТ «Страхова компанія «Євроінс Україна»» ОСОБА_10 на вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року,
Вироком Летичівського районного суду від 23 грудня 2024 року
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, на утриманні двоє малолітніх дітей, електромонтера Комунального некомерційного підприємства «Летичівська багатопрофільна лікарня» Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області, військовозобов'язаного, раніше не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням і встановлено йому іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки.
На ОСОБА_8 , як особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, покладено обов'язки, передбачені п. 1 і п. 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України:
-періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільні позови ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 задоволено частково.
Відмовлено ОСОБА_11 в задоволенні позову про стягнення з ОСОБА_8 матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь:
- ОСОБА_11 моральну шкоду в розмірі 391988,53 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі в розмірі 9821,65 грн.;
- ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 1370431,97 грн., моральну шкоду в розмірі 30000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17758,00 грн., витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 10758,22 грн.;
- ОСОБА_13 моральну шкоду в розмірі 40000,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5560,00 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Євроінс» на користь:
- ОСОБА_11 матеріальну шкоду в розмірі 120600,00 грн., моральну шкоду в розмірі 11914,43 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3320,75 грн.;
- ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 156800,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1988,00 грн., витрати, пов'язані із залученням експерта, в розмірі 1204,38 грн.;
- ОСОБА_13 матеріальну шкоду в розмірі 7816,67 грн., витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1086,00 грн.
Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Скасовано арешт на автомобіль «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 та автомобіль «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 , який накладений ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 березня 2023 року.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експерта на загальну суму 5259,82 грн.
Запобіжний захід ОСОБА_8 до набрання вироком законної сили не обрався.
За вироком суду, 08 березня 2023 року близько 10 години 10 хвилин ОСОБА_8 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись по автодорозі М-30 сполученням «Стрий-Тернопіль-Кропивницький-Знам'янка-Луганськ- Ізварине», на 307 км + 600 м, поблизу села Подільське Хмельницького району Хмельницької області, в порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року (далі - Правил дорожнього руху), рухаючись по смузі руху зі сторони м. Хмельницького в напрямку до смт. Летичів Хмельницького району Хмельницької області, діючи із кримінальною протиправною недбалістю, не передбачив можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був та міг їх передбачити, проявив крайню неуважність до дорожньої обстановки, не врахував дорожньої обстановки, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, внаслідок чого допустив занос автомобіля «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 , на зустрічний напрямок руху, а саме на праву смугу руху автодороги М-30 зі сторони смт. Летичів Хмельницького району Хмельницької області у напрямку до м. Хмельницького, де рухався автомобіль «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_12 , в салоні якого на пасажирських сидіннях перебували пасажири, де відбулося зіткнення передньою правою (боковою) частиною автомобіля «Ford Mondeo», державний номерний знак НОМЕР_1 , із передньою частиною автомобіля «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 .
В результаті зазначеного зіткнення автомобіль «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 , в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини ліворуч у кювет.
Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та порушення ОСОБА_8 вимог Правил дорожнього руху пасажир автомобіля «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 , ОСОБА_11 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравми, закритої травми живота, розриву брижі тонкої кишки з некрозом кишки, циркулярного неповного розриву сигмовидної кишки, неповного надриву діафрагми зліва, перитоніту, закритої травми грудної клітини, забою грудної клітини, забою легень, переломів 6, 7 ребер грудної клітини зліва по лопатковій лінії та 7 ребра по лівій аксілярній лінії, садна шкіри передньої поверхні грудної клітини, забою, садна шкіри лівого кульшового суглобу, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, травматичного шоку 1-2 степені, гострої постгеморагічної анемії, які по своєму характеру, в своїй сукупності, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно висновку експерта №248 від 21 квітня 2023 року.
Своїми діями ОСОБА_8 порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху, зміст якого полягає у наступному: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Вищевказане порушення вимог безпеки дорожнього руху ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням тяжких тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_11 .
Своїми діями, які полягають у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_8 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 2 ст. 286 КК України.
Не оспорюючи кваліфікацію дій, а також доведеність вини обвинуваченого прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Летичівського районного суду від 23 грудня 2024 року відносно ОСОБА_8 скасувати та ухвалити новий вирок, яким призначити йому покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, у виді 4 років позбавлення волі з позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнити від відбування основного покарання з випробуванням і встановити іспитовий строк тривалістю 1 рік 6 місяців, покласти обов'язки визначені п.п.1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
В решті вирок суду першої інстанції залишити без змін.
Свої вимоги аргументує неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного судом покарання, що потягло за собою невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Вказує, що судом першої інстанції не враховано тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та призначено надто м'яке покарання - без позбавлення права керування транспортними засобами, як додаткового покарання, що відповідно до ст. 413 КПК України є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Оскільки, за наслідками порушення ОСОБА_8 п. 12.1 Правил дорожнього руху за результатами спричинення ДТП потерпіла ОСОБА_11 отримала тяжкі тілесні ушкодження. В ході судового розгляду потерпіла вказала, що тривалий час після дорожньо-транспортної пригоди перебувала на стаціонарному лікуванні, перенесла 5 операцій, також в подальшому ще має перенести декілька оперативних втручань, що фактично є наслідком дій обвинуваченого ОСОБА_8 .
Стверджує, що ОСОБА_8 дійсно працює на посаді електромонтера КНП «Летичівська багатопрофільна лікарня» Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області та його діяльність не пов'язана із використанням власного чи службового транспорту задля монтажу чи ремонту електромереж.
Таким чином, на думку прокурора, аргументи суду, наведені вироку, про «додаткову можливість заробити кошти, з метою відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди» є недостатніми щоб не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.
Вважає, що згідно призначеного судом покарання, ОСОБА_8 додаткового (спеціального) покарання у сфері безпеки дорожнього руху не понесе, що не сприятиме попередження вчинення ним та іншими особами кримінальних правопорушень у майбутньому.
Представник ПрАТ «СЛ «Євроінс Україна» просить в апеляційній скарзі змінити вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 23.12.2024 року в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_11 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», стягнувши з останнього на користь потерпілої 6030.00 грн. страхового відшкодування моральної шкоди. В решті позовні вимоги до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» залишити без змін.
Також просить змінити цей вирок в частині вирішення цивільного позову до ПрАТ «СК «Євроінс Україна», відмовивши у задоволенні позовних вимог про стягнення з страхової компанії витрат, пов'язаних із залученням експерта, в розмірі 1 204,38 грн. В решті позовні вимоги до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» залишити без змін.
Свої вимоги аргументує тим, що вирок суду в цій частині є незаконним та необґрунтованим, ухваленим без застосування та дотримання вимог норм Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Вказує, що суд першої інстанції припустився помилкового розрахунку суми страхового відшкодування моральної шкоди, яка повинна бути відшкодована потерпілій ОСОБА_11 .
Окрім цього, відповідно до п. 34.2 ст. 34 Закону страховик зобов'язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) зобов'язаний направити свого представника (працівника, аварійного комісара або експерта) на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків.
На виконання зазначеної норми Закону, 15.05.2023 року уповноваженим представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_3 , про що складено відповідний акт.
Зважаючи на своєчасне проведення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» огляду пошкодженого транспортного засобу, належного ОСОБА_12 , останній не набув право на самостійне замовлення експертного дослідження, а відтак і право вимагати від Страховика відшкодування витрат на проведення такого дослідження.
Вищевикладене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 20.11.2019 року у справі № 295/6973/16-ц, від 03.11.2020 року у справі № 199/9377/18, від 09.12.2020 року у справі № 759/5414/17.
Таким чином, покладення обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних із залученням експерта, в розмірі 1 204,38 грн. на ПрАТ «СК «Євроінс Україна» є безпідставним та незаконним.
Отже, при ухваленні вироку суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доводам цивільного відповідача - ПрАТ «СК «Євроінс Україна», не навів у судовому рішенні обґрунтування страхового відшкодування моральної шкоди, яке було стягнуто на користь ОСОБА_11 , відшкодування страховиком витрат на замовлення та проведення транспортно-товарознавчого дослідження щодо автомобіля «Subaru Outback», реєстраційний номер НОМЕР_2 , належного ОСОБА_12 .
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту судового рішення з коротким викладом суті вимог апеляційних скарг сторін провадження, пояснення прокурора на підтримку власної апеляційної скарги з підстав наведених у ній, думку представника потерпілої та сторони захисту про законність та обґрунтованість судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступного.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин зазначених у вироку та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст.286 КК України в поданих апеляційних скаргах сторонами провадження не оспорюються, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України, апеляційним судом не переглядаються.
Зібрані по справі докази досліджені судом безпосередньо, об'єктивно та з достатньою повнотою, оцінка їм в їх сукупності дана відповідно до вимог кримінального процесуального закону, правильно вирішено питання про їх належність й допустимість.
Призначене ОСОБА_8 покарання без додаткового, на переконання колегії суддів, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним у ст.65 КК України та Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (із наступними змінами та доповненнями).
Зокрема, суд першої інстанції, обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, врахував конкретні обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості злочину, характер і ступінь його суспільної небезпеки, сукупність всіх даних, які характеризують його особу.
На спростування апеляційної скарги прокурора, судова колегія вважає, що місцевий суд належним чином врахував ступень тяжкості вчиненого ОСОБА_8 злочину, який не є умисним, особу обвинуваченого, який притягається до кримінальної відповідальності вперше та позитивно характеризується.
Так, ОСОБА_8 повністю і беззаперечно визнав свою вину, щиро кається у вчиненому, готовий понести призначене покарання, шкодує про те, що сталась дорожньо-транспортна пригода і потерпілій внаслідок цього спричинено тяжкі наслідки для її здоров'я, попросив вибачення у потерпілої, частково відшкодував завдану шкоду, працює у Комунальному некомерційному підприємстві «Летичівська багатопрофільна лікарня» Летичівської селищної ради Хмельницького району Хмельницької області на посаді електромонтера з 12 жовтня 2021 року і за період роботи зарекомендував себе з позитивної сторони, позитивно характеризується за місцем проживання, органом місцевого самоврядування до адміністративної відповідальності не притягався, раніше не судимий, не перебуває на диспансерному обліку в лікарів психіатра і нарколога, одружений, має на утриманні двоє малолітніх дітей, за змістом досудової доповіді Хмельницького районного сектору №6 філії Державної установи «Центр пробації» у Хмельницькій області відносно ОСОБА_8 ризик вчинення ним повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюються як низький.
У даній справі не встановлено обставин, передбачених ст. 67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_8 .
Матеріали справи не містять відомостей про те, що останній раніше притягався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, зі слів, він є єдиною особою у сім'ї, яка має право керувати транспортним засобом, тому суд приходить до висновку, в даній конкретній ситуації, про можливість не позбавляти його права керування транспортними засобами, і не відкидає ту обставину, що це для нього буде додатковою можливістю заробити кошти, з метою відшкодування завданої матеріальної та моральної шкоди.
При ухваленні рішення щодо додаткового покарання місцевий суд врахував й те, що на застосуванні вказаного додаткового покарання наполягав лише прокурор, водночас, ні потерпіла та її представник, ні цивільні позивачі та їх представник на цьому не акцентували уваги, розуміючи необхідність обвинуваченому заробити кошти, з метою майбутнього відшкодування завданої шкоди, а у разі позбавлення обвинуваченого права керування транспортними засобами можливість додаткового заробітку буде суттєво утруднена в умовах реалій сьогодення.
Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції зробив правильний висновок про можливість не призначати обвинуваченому ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги представника цивільного відповідача щодо механічної помилки, допущеної судом першої інстанції, при визначенні розміру страхового відшкодування моральної шкоди для потерпілої ОСОБА_11 .
Так, відповідно до положень статті 26-1 Закону №1961-IV страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та підпунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров'я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Таким чином визначення розміру спричиненої внаслідок ДТП моральної шкоди тісно пов'язане зі страховою виплатою, що підлягає відшкодуванню за шкоду, заподіяну здоров'ю особи.
Враховуючи, що у даному кримінальному провадженні розмір страхового відшкодування шкоди, завданої здоров'ю потерпілої, становить 120 600, 00 грн., що сторонами провадження не оспорюється, то розмір страхового відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_11 становить 6 030, 00 грн. (120 600, 00 х 0,05).
Також, колегія суддів погоджується із доводами цивільного відповідача про безпідставне покладення судом обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних із залученням експерта, в розмірі 1 204, 38 грн. на ПрАТ «СК «Євроінс Україна».
Як вбачається із матеріалів провадження, 15.05.2023 року уповноваженим представником ПрАТ «СК «Євроінс Україна» було оглянуто пошкоджений транспортний засіб «Subaru Outback», державний номерний знак НОМЕР_2 , про що складено відповідний акт.
Зважаючи на своєчасне проведення ПрАТ «СК «Євроінс Україна» огляду пошкодженого транспортного засобу, належного ОСОБА_12 , останній не набув право на самовільне замовлення експертного дослідження, а відтак і право вимагати від страховика відшкодування витрат на проведення такого дослідження.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407-409, 414, 418, 419 КПК України, колегія суддів апеляційного суду,
Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу представника ПрАТ «СК «Євроінс Україна» задовольнити.
Вирок Летичівського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2024 року в частині вирішення цивільних позовів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» змінити.
Стягнути з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_11 6 030, 00 гривень страхового відшкодування моральної шкоди. В решті позовні вимоги до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» залишити без змін.
Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з ПрАТ «СК «Євроінс Україна» на користь ОСОБА_12 процесуальних витрат, пов'язаних із залученням експерта, в розмірі 1 204,38 гривень. В решті позовні вимоги до ПрАТ «СК «Євроінс Україна» залишити без змін.
В іншій частині вирок місцевого суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_14 ОСОБА_3