Справа 688/1024/25
№ 2/688/582/25
Рішення
Іменем України
(заочне)
22 квітня 2025 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючої судді Березюк Н.П.,
секретаря судових засідань Кулеші Л.М.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами. Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі - ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №103609255 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язується на умовах визначених цим Договором, на строк 75 днів з 16.02.2022 (строк кредитування) визначений п.1.3. Договору надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі 8000 грн визначеній у п.1.2 Договору, а позичальник зобов'язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4. Договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором.
16.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №16072024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Згідно вказаного реєстру, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 10920 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 1400 грн сума заборгованості за відсотками, 1520 грн заборгованість за комісією.
Також, 07.02.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики №74875641. Договір підписаний електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, що був надісланий на його номер мобільного телефону. Відповідач отримав грошові кошти в розмірі 13758 грн на строк - 64 дні шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити плату (проценти) від суми позики протягом строку позики згідно графіка платежів або достроково.
ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» перерахувало кредитні кошти на картковий рахунок позичальника, а відповідач вчасно їх не повернув та має заборгованість в розмірі 24523,9 грн, з яких 13758 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 10765,9 грн сума заборгованості за відсотками.
На підставі договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало для ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в розмірі 24523,9 грн.
З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції позивачем не нараховувалися. Всупереч умовам кредитних договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свого зобов'язання, після відступлення права вимоги ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості ні на рахунок ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за довіреністю Какун А.С. в позовній заяві просила про проведення розгляду справи у відсутності представника позивача на підставі наявних у справі доказів, у випадку неявки в судове засідання відповідача просила ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Доводи та заперечення відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений за місцем реєстрації місця проживання, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення, та шляхом опублікування відповідного оголошення на офіційному сайті «Судова влада». Відповідач відзиву на позов не подав, заяв про відкладення розгляду справи чи розгляд справи у його відсутності суду не надав.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі
10.03.2025 позивач звернувся до суду з цим позовом.
11.03.2025 суд отримав інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрив спрощене позовне провадження, справу призначив до судового розгляду по суті на 22.04.2025.
22.04.2025 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи у зв'язку з тим, що відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання не з'явився, не повідомив про причини неявки, відзив не подав, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виклад встановлених судом обставин та зміст спірних правовідносин.
Між сторонами виникли зобов'язальні правовідносини на підставі договорів позики, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Суд встановив, що 16.02.2022 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Мілоан» кредитний договір №103609255 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації позичальника. Відповідно до умов договору, товариство надало відповідачу кредит у розмірі 8000 грн, на погоджений умовами договору строк 75 днів, шляхом їх перерахування на картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше 02.05.2022 року. Позичальник має право достроково повернути кредит у повному обсязі або частково. Відповідно до п.1.5.1. Договору комісія за надання кредиту 1520 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414962*82 (п.2.1 договору).
16.07.2024 ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» уклали договір факторингу №16072024, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» передало ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Мілоан» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі божників. Згідно вказаного реєстру, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 10920 грн.
Також, суд встановив, що 07.02.2022 року ОСОБА_1 уклав з ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» договір позики №74875641 (з фіксованою процентною ставкою), за умовами якого позикодавець зобов'язується передати Позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити плату (проценти) від суми позики.
Умовами договору позики передбачено, що сума позики - 13758 грн, строк позики - 64 дні, дата надання позики - 07.02.2022 року, дата повернення позики - 11.04.2022 року, базова процентна ставка за день користування позикою (застосовується у відповідності до умов програми лояльності) 1,6% (фіксована), орієнтовна реальна річна процентна ставка -20975,53%, орієнтовна загальна вартість позики - 23552,20 грн.
Згідно п. 3 Договору Позикодавець надає Позичальнику детальний перелік складових загальної вартості кредиту у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супровідних послуг кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що зазначена у додатку №1 до договору, який є його невід'ємною частиною.
Договір позики підписаний електронним підписом Позичальника, відтвореним шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису), який був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, про що свідчить п. 28 Договору позики «Юридичні адреси та реквізити сторін».
Підписанням цього Договору позики Відповідач підтверджує він ознайомився за посиланням https://mycredit.ua/uа/documents-license/ з повною інформацією щодо Позикодавця та його послугами, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та нормативно-правовими актами Національного банку України (п.п. 5.1. п. 5 Договору позики). А також погодився, що до моменту підписання договору позики вивчив цей договір та Правила надання грошових коштів у позику, (позика на умовах ануїтету), що розміщені на сайті https://mycredit.ua/uа/documents-license/ (надалі «Правила»), їх зміст, суть, об'єм зобов'язань сторін та наслідки укладення цього договору йому зрозумілі, (п.п. 5.3. п. 5 Договору позики).
Згідно п. 27 Договору інші умови цього правочину регулюються правилами, які є невід'ємною частиною договору.
14.06.2021 ТОВ «1 Безпечне Агентство Необхідних Кредитів» передало для ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої права грошової вимоги до боржників вказаних у Реєстрі Боржників. Відповідно до Реєстру боржників №11 від 27.10.2023 року до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором позики №74875641.
Згідно п. 1.1 Договору факторингу, за цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав до третіх осіб-боржників, включаючи суму основного зобов'язання (Позики), плату за Позикою (плату з процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов'язань, право на одержання яких належить Клієнту.
З часу отримання права вимоги до відповідача штрафні санкції позивачем не нараховувалися. Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач ОСОБА_1 не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Застосовані норми права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина 1статті 205 ЦК України).
Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Частиною другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Отже, підпис є невід'ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини 2статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію», зокрема, передбачено, що електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.
Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.
Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В силу ч. 2ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Частина перша статті 1078 ЦК України передбачає, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Мотиви та висновки суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Відповідач ОСОБА_1 укладав з первісними кредиторами кредитні договори №103609255 від 16.02.2025 року та №74875641 від 07.02.2022 року, за якими отримав грошові кошти в кредит та позику, користувався ними, однак у строки встановлені договорами їх не повернув, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за кредитними договорами, яка на підставі договорів факторингу відступлена первісними кредиторами позивачу. Відповідач взяв на себе зобов'язання повернути кредитні кошти, сплатити комісію та проценти на умовах та в строки, визначені договорами, однак умови договору у встановлені договорами строки не виконав. Кредитні договори укладалися дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін таких договорів виникли цивільні права та обов'язки майнового характеру.
Договори укладені відповідно до вимог ч. 2.ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» в порядку, передбаченому Законом України «По електронну комерцію». Договори підписувалися з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відтак, укладення договорів у запропонованій формі із запропонованими умовами, відповідало внутрішній волі відповідача ОСОБА_1 , оскільки саме він реєструвався в інформаційно-телекомунікаційних системах первісних кредиторів. Окрім цього, відповідач був вільним у виборі фінансових установ для отримання кредиту, а факт отримання коштів, підтверджує вільне волевиявлення на вчинення правочинів.
Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Після підписання договорів у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема у відповідача виникло зобов'язання по поверненню суми отриманого кредиту, позики та сплати відповідної плати за користування ними.
Відповідно до договорів факторингу та реєстрів прав вимоги, права вимоги за кредитними договорами, укладеними первісними кредиторами з ОСОБА_1 перейшли до ТОВ «ФК «ЄАПБ», а тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» є належним позивачем.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Суд враховує, що розрахунок заборгованості відповідачем не оспорений, доказів погашення кредитної заборгованості первісним боржникам та позивачу відповідач суду не надав.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі та до стягнення з відповідача підлягає заборгованість в загальній сумі 35 443,90 грн.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028 грн.
Керуючись ст.ст. 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 280-284, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,-
вирішив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість: за договором про споживчий кредит №103609255 в розмірі 10920 грн, з яких: 8000 грн сума заборгованості за основною сумою боргу та 1400 грн сума заборгованості за відсотками; 1520 грн заборгованість за комісією; за договором позики №74875641 в розмірі 24523,90 грн, з яких: 13758 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 10765,90 грн сума заборгованості за відсотками, а всього 35 443 (тридцять п'ять тисяч чотириста сорок три) гривні 90 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники справи:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Неоніла БЕРЕЗЮК