Справа №: 671/2122/24
22 квітня 2025 року Волочиський районний суд
Хмельницької області в складі:
головуючої - судді Бабій О.М.,
з участю секретаря судового
засідання Кошонько Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасна Тетяна Миколаївна про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Нещасна Т.М. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_3 , яка була зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1 .
Вказує, що після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із: земельної ділянки площею 2,0937 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маначинської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, кадастровий номер 6820984200:02:009:0012, а також із земельної ділянки площею 0,4804 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Маначинської сільської ради Волочиського району Хмельницької області, кадастровий номер 6820984200:02:013:0375.
Позивач зазначає, що 05.07.2018 року спадкодавцем було складено заповіт на його користь. Разом із тим, його рідна сестра - ОСОБА_2 має право на обов'язкову частку спадкового майна відповідно до вимог ст. 1241 ЦК України, яку вона прийняла.
ОСОБА_1 вказує, що на час відкриття спадщини він працював за кордоном в Республіці Польща на підставі трудового договору від 11.03.2020 року та додатковою угодою від 01.01.2021 року. Окрім того, з 20.04.2024 року по 18.10.2024 року він перебував у довготривалому відрядженні, здійснюючи міжнародні перевезення вантажів та мав труднощі, щоб приїхати до України та подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини. Також, йому не було відомо про наявність заповіту і тільки після отримання 18.10.2024 року повідомлення про видачу свідоцтва про право на спадщину від 14.10.2024 року № 397/02-14 приватного нотаріуса Нещасної Т.М., йому стало відомо про наявність заповіту на його користь, після чого він одразу прибув до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріусом йому було повідомлено, що він пропустив шестимісячний строк для її прийняття та рекомендовано отримати письмову згоду сестри - ОСОБА_2 .
Зазначає, що сестра відмовилась подати до нотаріуса письмову згоду на подання ОСОБА_1 заяви про прийняття спадщини як спадкоємцю за заповітом, внаслідок чого, приватним нотаріусом було відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, а тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.
Позивач вважає, що причина пропуску строку для прийняття спадщини поважна, а тому просить надати додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.
Сторони в судове засідання не з'явились.
Представник позивача - ОСОБА_4 подав до суду заяву, в якій позов підтримав та просив справу слухати у його та позивача відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 , в судове засідання не з'явилася, в силу ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається такою, що повідомлена про час та місце слухання справи належним чином, суд вважає за можливе справу слухати у її відсутності.
Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, - приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасної Т.М. до суду надійшла заява з проханням справу слухати у її відсутності.
Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 відкрилася спадщина після смерті ОСОБА_3 .
Спадкоємцем за законом після смерті останньої є - ОСОБА_2 , яка спадщину прийняла.
Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_3 є - ОСОБА_1 (а.с. 11).
23 жовтня 2024 року до приватного нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Нещасної Т.М. звернувся ОСОБА_1 для видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті матері - ОСОБА_3 .
Із постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 жовтня 2024 року за № 414/02-14, вбачається, що нотаріусом відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті його матері, у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини (а.с. 23).
Згідно із ч. 1 ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Частиною 1 ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування»).
ОСОБА_1 , в обґрунтування поважності пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері посилався на те, що він не був обізнаний про наявність заповіту складеного спадкодавцем 05.07.2018 року на його користь, окрім того, він перебував за межами території України та працював на підставі трудового договору від 11.03.2020 року та додатковою угодою від 01.01.2021 року (а.с. 17-19). Також, з 20.04.2024 року по 18.10.2024 року він перебував у довготривалому відрядженні, здійснюючи міжнародні перевезення вантажів та мав труднощі, щоб приїхати до України та подати до нотаріуса заяву про прийняття спадщини.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є: справедливість, добросовісність та розумність.
Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18) зазначено, що: «поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій».
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними. Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18.
Разом з тим, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи, оскільки законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.
Тож суд, розглядаючи такі позови встановлює саму по собі наявність причин, що унеможливили своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 22 грудня 2021 року у справі № 703/4978/19 (провадження № 61-13783св21).
Таким чином, оскільки спадкове майно є власністю матері позивача, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, а саме: справедливість, добросовісність та розумність, суд вважає, що позивачу необхідно визначити додатковий строк терміном в три місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті його матері.
На підставі ст. ст. 1270, 1272 ЦК України; керуючись ст. ст. 247, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , уродженки с. Маначин Хмельницького району Хмельницької області, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , терміном в три місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відомості про учасників справи:
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 )
Відповідач:ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 )
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог:Приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Нещасна Тетяна Миколаївна (08601, Київська область, Обухівський район, м. Васильків, вул. Володимирська, 26А, прим. 201А, 204А)
Повне судове рішення складено 22 квітня 2025 року.
Суддя О.М.Бабій